Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Активізація навчання в економічній освіті / Ковальчук Г.О.
2.1.2. Зведений виклад
Це один зі способів реалізації проблемного навчання, що застосовується вже кілька десятків років у професійній освіті. Як відомо, професійне навчання, суть якого полягає у використанні знань у практичній професійній діяльності, потребує таких моделей проблемного навчання, у яких студенти повністю уявляють можливості практичного застосування теорії. Особливості використання проблемного навчання у професійній освіті досить детально описав Л. Колковський (L. Kolkovski) .
Одним з найменш відомих і уживаних в умовах традиційних навчальних закладів є метод зведеного викладу, який забезпечує високий рівень активізації студентів на лекційних заняттях. Полягає він у тому, що пояснення нового матеріалу на занятті здійснюється не лише у формі монологу викладача. Поряд з наданням навчальної інформації викладач пропонує студентам запитання й завдання теоретичного або практичного характеру, відповідно до результатів виконання яких продовжує своє пояснення. Така процедура може повторюватися кілька разів протягом заняття.
Важливе місце під час проведення заняття в такій формі відводиться діалогам «викладач — слухач», «викладач — викладач». Остання модель (В—В) може бути реалізована за умови присутності на занятті іншого викладача, спеціаліста з даної або суміжної галузі професійної діяльності. Такий діалоговий підхід дає змогу студентам не просто слухати й конспектувати нову інформацію, а й визначати своє ставлення до неї, на основі аналізу позицій опонентів виробляти певну думку відповідно до особистих нахилів.
Досягнення дидактичного ефекту на занятті із застосуванням зведеного викладу залежить від багатьох умов. Серед них такі:
блокова структура змісту матеріалу, логічна конструкція викладу, що в той же час передбачає робочі паузи та «ліричні відступи»;
досконале володіння викладача навчальним матеріалом і ситуацією на занятті, що запобігає спробам слухачів посперечатися й перевести розмову на сторонні теми;
добре знання викладачем (лектором) робочої компетентності свого колеги-опонента, повне взаєморозуміння між учасниками діалогів, бесід, що передбачає також високорозвинені вміння слухати й розуміти іншу думку;
застосування дидактичних засобів і прийомів, які доповнюють та ілюструють зміст викладу, серед яких важливе значення має опорно-інформаційна схема (конспект-схема) до теми заняття;
відповідна підготовленість слухачів до даного виду роботи.
Проведення та підсумовування зведеного викладу повинно бути сконструйовано так, щоб студенти, з одного боку, змогли узагальнити основний зміст матеріалу, що розглядався на занятті, а з іншого — усвідомили необхідність самостійного обмірковування, аналізу та рефлексії після закінчення заняття.
Книга: Активізація навчання в економічній освіті / Ковальчук Г.О.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
