Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Активізація навчання в економічній освіті / Ковальчук Г.О.
2.2.4. Аналіз конкретних ситуацій (case method)
Аналіз конкретних ситуацій — один з методів активного навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Метод ситуацій — основа методології навчання в Гарвардській школі бізнесу, де з 1908 р. опрацьовано сотні ситуацій щодо різних аспектів управління. Такий підхід характерний і для емпіричної школи в управлінні, де досвіду надається більше значення, ніж науковим методам. Цей метод передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемних ситуацій, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу .
Проблемна ситуація — усвідомлена людиною ситуація існування протиріччя між поставленою метою й можливістю її досягнення. Головна мета навчальної проблемної ситуації — викликати пізнавальний інтерес у студентів, спрямувати їхню розумову діяльність. Проблемна ситуація може бути надана на початку розгляду навчальної теми й використовуватися як основа для вивчення матеріалу. У процесі пояснення матеріалу можна запропонувати студентам логічні запитання, відповісти на які потрібно під час роботи або після самостійного опрацювання. Проблемну ситуацію можна також розглянути після вивчення окремого питання або цілої теми. У такому разі це сприятиме узагальненню та систематизації матеріалу.
Використання методу аналізу конкретних ситуацій рекомендується для поглиблення знань із теми, установлення зв’язку теорії та практики, формування вмінь слухачів аналізувати ситуацію, робити висновки, приймати відповідні рішення, вести конкретну продуктивну діяльність у нетипових або непередбачуваних ситуаціях.
Алгоритм проведення занять із застосуванням методу конкретних ситуацій:
Вступ
Підготовка (підбір ситуації викладачем).
Усний переказ опису ситуації студентам для ознайомлення з його змістом удома.
Аналіз опису ситуації студентами в позааудиторний час.
Перший етап
Пояснення суті методу ситуації студентами.
Дискусія з приводу проблеми, поданої в описі, відповідно до суті питань.
Другий етап
Вибір спільного розв’язання або приблизного вирішення.
Вибір остаточного розв’язання або вирішення проблем.
Третій етап
Підбиття підсумків (підкреслення моментів, які мають важливе дидактичне значення).
Оцінка діяльності студентів.
Відзначимо деякі особливості кожного з названих етапів:
Вступний етап. Найважливішим фактором ефективності проведення заняття є підбір опису ситуації, який викладач може знайти в таких джерелах:
преса (статті, фейлетони, репортажі);
професійні документи;
дидактична література, у якій подано приклади таких описів;
художня, документальна література;
аналіз різноманітних навчальних курсів;
опрацювання власних проведених занять.
Пропоноване для студентів завдання проаналізувати опис ситуації вдома передбачає застосування неписьмової форми цього дидактичного засобу. Опис ситуації повинен включати такі елементи:
основний текст, який містить суттєву інформацію, необхідну для розв’язання проблеми (обсяг — не більше 1-ї сторінки машинописного тексту);
проблемні питання (бажано не більше 4-х);
список літератури, рекомендованої для розв’язання проблеми;
блок додаткової інформації (нормативні акти, фактичні дані тощо).
Опис треба подавати так, щоб створити можливість багатоваріантності розв’язань проблеми, яка розглядається. Саме це дає змогу спонукати студентів до дискусії. Важливо, щоб опис ситуації спирався на дійсні факти, подані в повній формі, відповідно до рівня підготовки слухачів і тематики занять.
Обсяг опису та складність наведених там питань (проблем), час, необхідний студентам для попереднього аналізу ситуації, визначаються відповідно до потреб конкретної навчальної аудиторії.
Важливим фактором вступного етапу є готовність студентів до роботи за даним методом. Відповідна підготовленість слухачів передбачає:
надання інформації, яка стосується технології аналізу великих за обсягом текстів;
розуміння студентами способів синтезу відокремлених у процесі аналізу фактів;
упевненість у тому, що отриманий текст відповідно висвітлює суть питань, уміщених у кінці опису ситуації.
Перший етап. Пояснення суті методу конкретних ситуацій доцільне тільки тоді, коли заняття в даній групі проводиться вперше. Однак воно (пояснення) не передбачає докладної характеристики прийомів та засобів, які використовуються в процесі роботи. Достатньо зупинитися на поясненні самого перебігу занять та завдань, які студенти повинні виконати для реалізації кожного етапу навчальної діяльності.
Найважливішою частиною методу ситуацій є дискусія з певної проблеми. На цьому етапі заняття можлива конфронтація різних думок, різних позицій і досвіду. Іноді учасники, які особливо впевнені в собі й непохитні у власних поглядах, змушені протягом дискусії змінити свій погляд на питання. Дискусія повинна проводитись у сприятливій атмосфері, щоб кожен, хто виступає, відчував важливість свого голосу й розумів, що його погляд вплине на прийняття відповідного рішення.
Поведінка учасників дискусії значно залежить від організатора заняття, який повинен керувати так, щоб надати можливість кожному учаснику заняття висловитися, але водночас не давати змогу відхилятися від головного напрямку дискусії. Доповідач має можливість порівняти власні позиції з поглядами колег. Це відомий прийом засвоєння культури дискусії й толерантного сприйняття відмінних поглядів. А. Ерліх (Ehrlich) відзначає, що більшість учасників занять, проведених методом конкретних ситуацій, за час дискусії проходить такі періоди:
1. Пошуки найкращих розв’язків і варіантів. Характерна конкуренція між учасниками, яка виявляється в прагненні висловитися раніше від інших.
2. Оцінка значення дискусії за наявності різних точок зору на питання, які обговорюються. Усвідомлення відсутності однозначних рішень проблеми. Критична оцінка своїх попередніх позицій.
3. Збільшення віри у власні сили, що є наслідком вдалих виступів даного слухача перед іншими.
Другий етап. Вибираючи шляхи вирішення поданих проблем, потрібно враховувати такі критерії:
позитивні сторони прийнятого рішення;
передбачувані наслідки впровадження прийнятого рішення;
негативні умови його реалізації.
Особливо важливим елементом цього етапу методу ситуацій є класифікація висловлених аргументів на користь прийнятого рішення та виокремлення їх, обґрунтування вибору розв’язання проблеми, яка розглядається. Важливо, щоб ці аргументи сформулювали студенти під час дискусії, а роль учителя зводиться до збирання та остаточного обґрунтування цих аргументів.
Третій етап. У цій частині заняття потрібно підбити підсумки здійсненої роботи, які охоплюють:
нагадування суті проблеми, що розглядалася;
нагадування тих висловів та позицій у дискусії, які значно вплинули на прийняття остаточного рішення;
повторення змісту прийнятих остаточних рішень;
особисте враження від проведеного заняття, оцінка значення дискусії та прийнятих за її проведення розв’язань (вирішень) проблеми.
Окрім того, викладач відзначає внесок учасників у проведення заняття, однак забороняється згадувати:
формулювання думок та вислови власних позицій студентів;
рівні активності слухачів (ретельність роботи з описом ситуації, кількість виступів тощо);
уміння робити висновки;
культуру дискусії.
Є певна різниця між методами «випадків» та «ситуацій», яка важлива для організації роботи в навчальному процесі.
Перша й головна різниця цих методів стосується особливостей опису. Опис випадків охоплює один випадок, головний на фоні другорядних фактів. Опис ситуації містить кілька основних, пов’язаних між собою випадків у контексті другорядних, додаткових фактів. Опис ситуації репрезентує певний розвиток проблеми, для розв’язання якої потрібно розглянути різноманітні «за» і «проти». Обсяг опису ситуацій може займати кількасот сторінок і є набагато більшим, ніж обсяг опису випадку. Тому опис ситуації студенти повинні отримати за кілька днів до заняття, щоб ретельно з ним ознайомитись, на відміну від опису випадку, який студенти отримують на тому ж занятті, під час якого відбувається обговорення описаної проблеми. В описі ситуації міститься вся суттєва інформація, потрібна для розв’язання проблем; у ньому немає навчальних елементів, наприклад таких: «Додаткові питання для студентів», «Додаткова інформація для викладача». Зіставлення головних відмінностей між методами «випадків» та «ситуації» подано в табл. 2.4.
* * * Аналіз ситуації «Падіння курсу національної валюти на фоні загальносвітової фінансової кризи» з дисципліни «Гроші та кредит»
Мета: активізувати творчу діяльність студентів у вивченні інструментів грошово-кредитної політики держави, спираючись на реальну економічну ситуацію, яка склалася в Україні на сучасному етапі.
Хід роботи:
Ознайомлення аудиторії з ситуацією, що аналізується. Студентам пропонується ситуація, яка склалася на валютному ринку України протягом вересня 1998 р. (значне падіння курсу гривні), та вказуються деякі причини її виникнення: світова фінансова криза; фінансова криза в Росії; критична ситуація, що склалася на ринку державних цінних паперів.
1. Аудиторія розподіляється на малі групи (4-5 осіб). Частина з них виступає в ролі представників Кабінету Міністрів, інша — НБУ.
2. Групам пропонується надати свої економічно обґрунтовані пропозиції щодо шляхів виходу з ситуації, що склалася. Умовним установам будуть опонувати три абстрактні господарські суб’єкти — «Населення», «Вітчизняний виробник» та «Іноземний суб’єкт господарювання» (імпортер продукції). Студенти мають переконати цих суб’єктів у доцільності своїх пропозицій і реальності втілення їх у життя, а також обґрунтувати їхню суспільну користь. Опоненти мають висловити свою думку щодо висунутих пропозицій і виділити їхні позитивні й негативні моменти.
3. Виходячи з наведених пропозицій, формулюються оптимальні шляхи виходу з кризи. Проаналізувавши варіанти, ми зробили висновок, що Кабінет Міністрів орієнтується на національного виробника та схильний до довготермінових та кардинальніших заходів. НБУ, у свою чергу, пропонує оперативніші заходи для вирішення проблеми.
4. Студентам даються на розгляд заходи, які планує провести уряд у реальному житті. Робиться порівняльний аналіз пропозицій студентів і реальних заходів (пропозицій уряду).
Пропозиції уряду:
активізація внутрішнього виробництва;
активізація зовнішньоекономічних відносин;
підвищення довіри до банківської системи.
Робляться остаточні висновки щодо їхньої зіставності.
* * * Аналіз ситуації «О некоторых проблемах лизинга в Украине» навчальної теми «Лізинг» із дисципліни «Фінансовий менеджмент»
У статті (Деловая неделя. — 1998. — 21 мая. — № 28) розповідається про діяльність лізингових компаній різних форм власності: приватного фінансово-лізингового дому Україна, Державного лізингового фонду, СП «Хансинг Лізинг Україна» та «Хансинг Лізинг Естонія».
Мета: навчити студентів використовувати схеми лізингових платежів як різновиду кредитування.
Алгоритм роботи
ознайомити аудиторію з навчальним матеріалом до цієї теми;
методом мозкової атаки визначити загальні проблеми;
сформулювати запитання, на які студенти повинні дати відповіді для вирішення визначених проблем;
вибрати з масиву рішень оптимальні шляхом ранжирування;
продемонструвати можливу альтернативну схему вирішення проблеми за допомогою лізингу;
зробити узагальнюючі висновки.
Хід роботи:
1. Для ознайомлення студентів із ситуацією за тиждень до заняття роздаються матеріали до цієї темі, а саме:
Закон «Про лізинг» № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 р.;
Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» № 607/97-ВР від 4 листопада 1997 р.;
текст статті «О некоторых проблемах лизинга в Украине».
Пропонується ознайомитися з такими проблемами:
низька прибутковість лізингових операцій в Україні;
незрозумілість українського законодавства щодо регулювання даної діяльності;
недопущення західних компаній на внутрішній ринок України;
неспроможність держави ефективно працювати на цьому ринку.
2. Доповідач (з групи організаторів) коротко розповідає про суть лізингу, особливо не вдаючись до деталей (аудиторія вже ознайомлена з матеріалом), перелічує проблеми й пропонує розглянути конкретну ситуацію.
3. Після короткого вступу доповідач переходить до конкретної ситуації, яка складається з 3-х випадків:
випадок з фінансово-лізинговим домом «Україна»;
характеристика роботи Державного лізингового фонду;
характеристика діяльності компаній «Хансинг Лізинг Україна» та «Хансинг Лізинг Естонія» в Україні.
4. На четвертому етапі доповідач повинен залучити аудиторію до активної участі, задаючи питання (наприклад, «З яких причин, на вашу думку, виявився недієздатним Державний лізинговий фонд?»). У такий спосіб слухачі залучаються до дискусії, і починається продукування можливих рішень.
5. З масиву рішень шляхом дискусії вибирається найоптимальніше. Ведучий на цьому етапі займає пасивну позицію, тобто майже не бере участі в диспуті.
6. Якщо у виступаючого є своє альтернативне рішення (як у найпідготовленішого), то рішення пропонується на обговорення.
7. На завершальному етапі робляться узагальнюючі висновки для відповіді на питання:
Чи потрібен на даному етапі розвитку економіки України лізинг узагалі?
Якщо лізинг потрібен, то в якій формі (державні фонди, приватні компанії чи компанії з іноземним капіталом)?
Які можливі шляхи розв’язання наявних проблем?
Книга: Активізація навчання в економічній освіті / Ковальчук Г.О.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
