Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
3.2.6. Комбіновані антигіпертензивні засоби.
Комбіновані антигіпертензивні засоби мають забезпечувати зниження кількості застосовуваних хворими лікарських засобів і підвищення ефективності лікування. У клінічній практиці застосовують адельфан — езидрекс, трирезид, синіпрес, бринердин, кристепін, нормотенз, хомвіотензин. Так, адельфан — езидрекс містить невротропну речовину резерпін, периферичний судинорозширювальний засіб гідралазин — апресин, діуретик - дихлотіазид. Сумація ефектів цих засобів забезпечує триваліший антигіпертензивний ефект.
Гіпертензивний криз — це раптове підвищення артеріального тиску, що потребує негайного його зниження, щоб запобігти ушкодженню органів-мішеней. Препарати для зняття гіпертензивного кризу, які вводять парентерально: натрію нітропрусид, нітрогліцерин, клофелін, фуросемід, еналаприл, гідралазину гідрохлорид, діазоксид, пентамін, дибазол, магнію сульфат, німодипін. Перорально і сублінгвально при гіпертензивному кризі призначають каптоприл, ніфедипін, клофелін.
Клофелін Clophelinum
Таблетки по 0,000075; 0,00015 г; в ампулах по 1 мл 0,01 %; тюбик-крапельник по 1,5 мл 0,125; 0,25 та 0,5 % розчину.
Усередину по 0,000075 г 2 —4 рази на добу; внутріщньом'язово та підшкірно по 0,5—1,5 мл 0,01 % розчину; внутрішньовенно по 0,5—1,5 мл 0,01 % розчину (розводять у 10 — 20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду і вводять повільно протягом 3 — 5 хв); очні краплі призначають 2 — 4 рази на день.
Таблетки по 0,25 г.
Усередину по 0,25 — 0,5 г 2 —3 рази на день Таблетки по 0,1 г; в ампулах по 1 мл 2,5 % розчину.
Усередину по 0,1 —0,2 г 2 —3 рази на день; підшкірно та внутрішньом'язово по 1 — 1,5 мл 2,5 % розчину Таблетки по 0,1 і 0,25 мг. Усередину по 0,005 — 0,1 мг 2 — 3 рази на день Таблетки по 0,01 і 0,04 г; в ампулах по 5 і 1 мл 0,1 % розчину Усередину по 0,01 г за 15 — 30 хв до їди 3 рази на добу з поступовим підвищенням дози до 20 —40 мг 3 —4 рази на день; внутрішньовенно по 1 мл у 20 мл 40 % розчину глюкози Таблетки по 0,001 і 0,005 г.
Усередину по 0,5 мг перед сном, потім по 1 мг 3 — 4 рази на день з поступовим підвищенням дози до 4 — 20 мг па добу В ампулах по 5, 10 і 20 мл 25 % розчину.
Внутрішньом'язово (іноді під час гіпертензивного кризу внутрішньовенно повільно) по 5 — 20 мл 25 % розчину В ампулах по 0,025 і 0,05 г.
Внутрішньовенно крапельно (розчинити в 500 мл 5 % розчину глюкози). Початкова максимальна доза 0,5 — 5 мг/кг маси 2 — 8 мг/кг/хв. 3 рази на день (не більше 0,04 г)
Таблетки по 0,01 і 0,02 г. Під язик по 0,01-0,02 г 2- Таблетки по 0,025 г.
Усередину по 25 мг 2 — 3 рази на добу. Якщо через 2 тижні ефект не настає, дозу підвищують до 50 мг 2 — 3 рази на добу
Таблетки по 0,025; 0,05; 0,1 г. Усередину по 12,5 — 25 мг 2 — 3 рази на добу Таблетки по 0,005; 0,01; 0,02 г.
Усередину по 0,005 — 0,01 г раз на добу. Через тиждень дозу підвищують до 0,01-0,02 г на добу Таблетки по 0,005; 0,01; 0,02; 0,04 г. Усередину по 0,005 до 0,04 г на добу одноразово
Таблетки по 0,004 і 0,02 г; в ампулах по 1; 2; 5 мл 0,5 % і 1 % розчину. Внутрішньом'язово, внутрішньовенно по 3 —4 мл 1 % розчину або 6 —8 мл 0,5 % розчину; усередину в комплексі з папаверином, теоброміном, фенобарбіталом — по 0,02 г 2 —3 рази на день
Таблетки по 0,04 г; супозиторії ректальні по 0,02 г; в ампулах по 2 мл 2 % розчину.
Усередину по 0,04 — 0,06 г 3 — 4 рази на добу; підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно по 1—2 мл
Таблетки по 0,04 г; в ампулах по 2 мл 2 % розчину.
Усередину по 0,04 — 0,08 г 2 — 3 рази на добу; підшкірно, внутрішньом'язово, внутрішньовенно по 2 — 4 мл Таблетки по 0,01, 0,005 г. Усередину по 0,005 —0,01г 1 раз на добу Таблетки по 0,05 г. Усередину по 0,05г 1 раз на добу
Книга: Конспект лекцій Фармакологія
ЗМІСТ
1. | Конспект лекцій Фармакологія
|
|
2. | Історія лікознавства і фармакології
|
|
3. | 1.2. Чинники, що зумовлені лікарською речовиною.
|
|
4. | 1.3. Чинники, що зумовлені організмом
|
|
5. | 1.4. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і лікарської речовини.
|
|
6. | 1.5. Фармакокінетика.
|
|
7. | 1.5.1. Головні поняття фармакокінетики.
|
|
8. | 1.5.2. Шляхи введення лікарської речовини в організм.
|
|
9. | 1.5.3. Вивільнення лікарської речовини з лікарської форми.
|
|
10. | 1.5.4. Абсорбція лікарської речовини в організмі.
|
|
11. | 1.5.5. Розподіл лікарської речовини в органах і тканинах.
|
|
12. | 1.5.6. Біотрансформація лікарської речовини в організмі.
|
|
13. | 1.5.6.1. Мікросомне окиснення.
|
|
14. | 1.5.6.2. Немікросомне окиснення.
|
|
15. | 1.5.6.3. Реакції кон'югації.
|
|
16. | 1.5.7. Виведення лікарської речовини з організму.
|
|
17. | 1.6. Фармакодинаміка.
|
|
18. | 1.6.1. Види дії лікарської речовини.
|
|
19. | 1.6.2. Побічна дія лікарських засобів.
|
|
20. | 1.6.3. Молекулярні механізми первинної фармакологічної реакції.
|
|
21. | 1.6.4. Залежність фармакологічного ефекту від дози лікарської речовини.
|
|
22. | 1.7. Залежність фармакологічного ефекту від лікарської форми.
|
|
23. | 1.8. Комбінована дія лікарських речовин.
|
|
24. | 1.9. Несумісність лікарських речовин.
|
|
25. | 1.10. Види фармакотерапії і вибір лікарського препарату.
|
|
26. | 1.11. Засоби, що впливають на аферентну іннервацію.
|
|
27. | 1.11.1. Адсорбуючі засоби.
|
|
28. | 1.11.2. Обволікаючі засоби.
|
|
29. | 1.11.3. Пом'якшувальні засоби.
|
|
30. | 1.11.4. В'яжучі засоби.
|
|
31. | 1.11.5. Засоби для місцевої анестезії.
|
|
32. | 1.12. Складні ефіри бензойної кислоти та аміноспиртів.
|
|
33. | 1.12.1. Складні ефіри ядрд-амінобензойної кислоти.
|
|
34. | 1.12.2. Заміщені аміди ацетаніліду.
|
|
35. | 1.12.3. Подразнювальні засоби.
|
|
36. | 1.13. Засоби, що впливають на еферентну іннервацію (переважно на периферичні медіаторні системи).
|
|
37. | 1.2.1. Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів. 1.2.1. Засоби, що впливають на функцію холінергічних нервів. 1.2.1.1. Холіноміметичні засоби прямої дії.
|
|
38. | 1.2.1.2. Н-холіноміметичні засоби прямої дії.
|
|
39. | Оліноміметичні засоби непрямої дії.
|
|
40. | 1.2.1.4. Антихолінергічні засоби.
|
|
41. | 1.2.1.4.2. Н-холіноблокуючі засоби гангліоблокуючі засоби.
|
|
42. | 1.2.2. Засоби, що впливають на адренергічну іннервацію.
|
|
43. | 1.2.2.1. Адреноміметичні засоби.
|
|
44. | 1.2.2.1.1. Адреноміметичні засоби прямої дії.
|
|
45. | 1.2.2.1.2. Адреноміметичні засоби непрямої дії.
|
|
46. | 1.2.2.2. Антиадренергічні засоби.
|
|
47. | 1.2.2.2.1. Симпатолїтичні засоби.
|
|
48. | 1.2.2.2.2. Адреноблокуючі засоби.
|
|
49. | 1.3. Засоби, що впливають на функцію центральної нервової системи.
|
|
50. | 1.3.1. Засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи.
|
|
51. | 1.3.1.2. Снодійні засоби.
|
|
52. | 1.3.1.2.1. Барбітурати і споріднені з ними сполуки.
|
|
53. | 1.3.1.2.2. Похідні бензодіазепіну.
|
|
54. | 1.3.1.2.3. Снодійні аліфатичного ряду.
|
|
55. | 1.3.1.2.4. Ноотропні засоби.
|
|
56. | 1.3.1.2.5. Снодійні засоби різних хімічних груп.
|
|
57. | 1.3.1.3. Спирт етиловий.
|
|
58. | 1.3.1.4. Протисудомні засоби.
|
|
59. | 1.3.1.5. Анальгетичні засоби.
|
|
60. | 1.3.1.5.1. Наркотичні анальгетики.
|
|
61. | 1.3.1.5.2. Ненаркотичні анальгетики.
|
|
62. | 1.3.1.6. Психотропні лікарські засоби.
|
|
63. | 1.3.1.6.1. Невролептичні засоби.
|
|
64. | 1.3.1.6.2. Транквілізатори.
|
|
65. | 1.3.1.6.3. Седативні засоби.
|
|
66. | 1.3.2. Засоби, що стимулюють функцію центральної нервової системи.
|
|
67. | 1.3.2.1. Психотропні засоби збуджувальної дії.
|
|
68. | 2.1. Стимулятори дихання.
|
|
69. | 2.2. Протикашльові засоби.
|
|
70. | 2.3. Відхаркувальні засоби.
|
|
71. | 2.4. Засоби, що застосовують у випадках бронхіальної обструкції.
|
|
72. | 2.4.1. Бронхорозширювальні засоби
|
|
73. | 2.4.2.Протиалергічні, десенсибілізуючі засоби.
|
|
74. | 2.5. Засоби, що застосовують при набряку легень.
|
|
75. | 3.1. Кардіотонічні засоби
|
|
76. | 3.1.1. Серцеві глікозиди.
|
|
77. | 3.1.2. Неглікозидні (нестероїдні) кардіотонічні засоби.
|
|
78. | 3.2. Антигіпертензивні засоби.
|
|
79. | 3.2.1. Невротропні засоби.
|
|
80. | 3.2.2. Периферичні судинорозширювальні засоби.
|
|
81. | 3.2.3. Антагоністи кальцію.
|
|
82. | 3.2.4. Засоби, що впливають на водно-сольовий обмін.
|
|
83. | 3.2.5. Засоби, що впливають на ренін-анпотензинову систему
|
|
84. | 3.2.6. Комбіновані антигіпертензивні засоби.
|
|
85. | 3.3. Гіпертензивні засоби.
|
|
86. | 3.3.1 Засоби, що стимулюють судиноруховий центр.
|
|
87. | 3.3.2. Засоби, що тонізують центральну нервову і серцево-судинну системи.
|
|
88. | 3.3.3. Засоби периферичної судинозвужувальної та кардіотонічної дії.
|
|
89. | 3.4. Гіполіпідемічні засоби.
|
|
90. | 3.4.1. Ангіопротектори непрямої дії.
|
|
91. | 3.4.2 Ангіопротектори прямої дії.
|
|
92. | 3.5 Протиаритмічні засоби.
|
|
93. | 3.5.1. Мембраностабілізатори.
|
|
94. | 3.5.2. Р-адреноблокатори.
|
|
95. | 3.5.3. Блокатори калієвих каналів.
|
|
96. | 3.5.4. Блокатори кальцієвих каналів.
|
|
97. | 3.6. Засоби, що застосовують для лікування хворих на ішемічну хворобу серця (антиангінальні засоби).
|
|
98. | 3.6.1. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні й поліпшують його кровопостачання.
|
|
99. | 3.6.2. Засоби, що знижують потребу міокарда в кисні.
|
|
100. | 3.6.3. Засоби, які підвищують транспорт кисню до міокарда.
|
|
101. | 3.6.4. Засоби, що підвищують стійкість міокарда до гіпоксії.
|
|
102. | 3.6.5. Засоби, що призначають хворим на інфаркт міокарда.
|
|
103. | 3.7. Засоби, що регулюють кровообіг головного мозку.
|
|
104. | 4.1. Сечогінні засоби.
|
|
105. | 4.1.1. Засоби, що діють на рівні клітин ниркових канальців.
|
|
106. | 4.1.2. Осмотичні сечогінні засоби.
|
|
107. | 4.1.3. Засоби, що підвищують кровообіг нирок.
|
|
108. | 4.1.4. Лікарські рослини.
|
|
109. | 4.1.5. Принципи комбінованого застосування сечогінних засобів.
|
|
110. | 4.2. Урикозуричні засоби.
|
|
111. | 5.1. Засоби, що стимулюють скоротливу здатність матки.
|
|
112. | 5.2. Засоби для припинення маткової кровотечі.
|
|
113. | 5.3. Засоби, що знижують тонус і скоротливу здатність матки.
|
|
114. | 6.1. Засоби, що впливають на апетит.
|
|
115. | 6.2. Засоби, що впливають на функцію слинних залоз.
|
|
116. | 6.3. Засоби, що регулюють секреторну функцію шлунка.
|
|
117. | 6.4. Засоби, що впливають на рухову активність (моторику) шлунка.
|
|
118. | 6.5. Жовчогінні засоби.
|
|
119. | 6.6. Гепатопротектори.
|
|
120. | 6.7. Засоби, які впливають на екскреторну функцію підшлункової залози.
|
|
121. | 6.8. Засоби, що впливають на рухову функцію кишок.
|
|
122. | 6.8.1. Засоби, що підвищують рухову функцію кишок.
|
|
123. | 6.8.2. Засоби, що пригнічують рухову функцію кишок.
|
|
124. | 6.9. Розчини для парентерального харчування.
|
|
125. | 7.1. Засоби, що впливають на кровотворення.
|
|
126. | 7.2. Засоби, що впливають на згортання крові.
|
|
127. | 7.3. Плазмозамінні рідини.
|
|
128. | 8. 1. Препарати жиророзчинних вітамінів.
|
|
129. | 8.2. Препарати водорозчинних вітамінів.
|
|
130. | 8.3. Полівітамінні препарати.
|
|
131. | 8.4. Види вітамінної терапії.
|
|
132. | 10.1. Гормони гіпоталамуса і гіпофіза та їх препарати.
|
|
133. | 10.2. Препарати гормонів щитоподібної залози. антитироїдні засоби.
|
|
134. | 10.3. Препарати гормонів прищитоподібних залоз.
|
|
135. | 10.4. Препарати гормонів підшлункової залози. препарати інсуліну.
|
|
136. | 10.4.1. Синтетичні протидіабетичні препарати.
|
|
137. | 10.5. Препарати гормонів кори надниркових залоз (кортикостероїди) та їх інгібітори.
|
|
138. | 12.2. Протимікробні хіміотерапевтичні засоби. 12.2. Протимікробні хіміотерапевтичні 12.2.1. АНТИБІОТИКИ.
|
|
139. | 12.2.2. Сульфаніламідні препарати.
|
|
140. | 12.2.3. Синтетичні протимікробні засоби різної хімічної структури.
|
|
141. | 12.2.4. Протисифілітичні засоби.
|
|
142. | 12.2.5. Протитуберкульозні засоби.
|
|
143. | 12.2.6. Противірусні засоби.
|
|
144. | 12.2.7. Протилепрозні засоби.
|
|
145. | 12.2.8. Протипротозойні засоби.
|
|
146. | 12.2.9. Протимікозні засоби.
|
|
147. | 12.2.10. Протигельмінтні засоби.
|
|
148. | 13.1. Алкілювальні засоби.
|
|
149. | 13.2. Антиметаболіти.
|
|
150. | 13.3. Протипухлинні антибіотики.
|
|
151. | 13.4. Протипухлинні засоби рослинного походження.
|
|
152. | 13.5. Ферментні препарати з протипухлинною активністю.
|
|
153. | 13.6. Гормональні препарати та їх антагоністи.
|
|
154. | 13.7. Препарати різних хімічних груп, інтерферони, інтерлейкіни.
|
|
155. | 15.1. Кислоти, луги.
|
|
156. | 15.2. Препарати лужних і лужноземельних металів.
|
|
157. | 17.1. Методи активної детоксикації організму.
|
|
158. | 17.2. Симптоматичні засоби, що застосовують у випадках гострих інтоксикацій.
|
|
159. | 3.1. Поняття про лікарську речовину, засіб, форму, препарат, сировину.
|
|
160. | 3.2. Рецепт.
|
|
161. | 3.3. Аптека.
|
|
162. | 3.4. Фармакопея.
|
|
163. | 3.5. Лікарська форма.
|
|
На попередню