Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ПЕРЕДМОВА
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО КОЛОКВІУМІВ
ІII. АГРЕГАТНИЙ СТАН РЕЧОВИН
Робота: III. 1.
Визначення маси моля речовини вимірюванням її об’єму в газо-подібному стані.
Робота: III. 2.
Визначення в’язкості системи етиловий спирт – вода.
Ідеальний газ, умови його існування. Основні газові закони і умови їх застосування. Рівняння стану ідеального газу. Практичне застосування рівняння Менделєєва–Клапейрона. Реальні гази та умови їх існування. Рівняння стану реальних газів. Методика роботи і оформлення дослідних даних.
Загальна характеристика рідкого стану. В’язкість і текучість рідини. Одиниці вимірювання в’язкості. Основні рівняння гідродинаміки потоку Ньютона і Пуазейля, умови їх застосування. Причини відхилення від ламі-нарного потоку. Методи визначення в’язкості і фактори, що впливають на в’язкість. В’язкість розчинів високомолекулярних речовин. Методика робо-
ти і оформлення дослідних даних.
ІV. ХІМІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА ТА БІОЕНЕРГЕТИКА
Робота: IV. 1.
Визначення теплоти горіння газів за допомогою калориметра Юнкерса.
Робота: IV. 2.
Визначення теплоти розчинення і теплоти гідратації солі.
Основні поняття і термінологія. Перший закон термодинаміки, його математичний вираз. Застосування першого закону термодинаміки до біологічних систем. Термохімія. Закон Гесса і висновки з нього. Стандарт-
ні теплоти (ентальпії) утворення, нейтралізації, згорання, розчинення. Термохімічні розрахунки. Методика виконання роботи та оформлення результатів.
V. ПОВЕРХНЕВІ ЯВИЩА (ПОВЕРХНЕВА ЕНЕРГІЯ, ПОВЕРХНЕВИЙ НАТЯГ ТА АДСОРБЦІЯ
НА МЕЖІ РОЗДІЛУ ФАЗ)
Робота: V. 1.
Визначення поверхневого натягу розчинів методом відліку кра-
пель (сталагмометричним методом)
Робота: V. 2.
Визначення площі та довжини молекули поверхнево-активної речовини
Робота: V. 3.
Адсорбція оцтової кислоти на активованому вугіллі
Робота: V. 4.
Дослідження адсорбції забарвлених речовин із розчинів
Робота: V. 5.
Дослідження адсорбції ізоамілового спирту із розчину за допомогою активованого вугілля
Робота: V. 6.
Визначення повної обмінної ємності (оє) катіоніту
Робота: V. 7.
Визначення вмісту лікарської речовини (глюконату кальцію) в розчині методом йонообмінної адсорбції
Робота: V. 8.
Обезсолювання води за допомогою йонітів
Робота: V. 9.
Розділення йонів Fe3+, Cu2+, Co2+ методом хроматографії на оксиді алюмінію
Поверхневий натяг як питома поверхнева енергія на межі розділу двох фаз. Одиниці вимірювання поверхневого натягу. Фактори, що впливають на поверхневий натяг чистої рідини. Поверхнево-активні і поверхнево-неактивні речовини. Особливості будови їх молекул, приклади. Вплив по-
верхнево-активних речовин на величину поверхневого натягу води. Ізо-
терма поверхневого натягу. Зв’язок поверхневого натягу і адсорбції на межі розділу рідина – газ. Рівняння Гіббса. Позитивна і негативна адсорбція. Методи визначення поверхневого натягу. Фізико-хімічна суть йонооб-
мінної адсорбції. Вибіркова адсорбція. Правило Пескова – Панета – Фаянса. Йоніти. Обмінна ємність йонітів. Використання йонітів у медицині. Поняття про хроматографію. Методика визначення поверхневого натягу методом відліку крапель. Оформлення дослідних даних.
VІ. РОЗЧИНИ НЕЕЛЕКТРОЛІТІВ
Робота: VI. 1.
Визначення критичної температури взаємного розчинення рідин
Робота: VI. 2.
Визначення молекулярної маси розчиненої речовини кріоскопіч-
ним методом
Загальна характеристика розчинів та їх практичне значення. Способи вираження концентрації розчинів. Розчинність у воді твердих, рідких та газоподібних речовин. Рівняння Сєчєнова та закон Генрі. Взаємна роз-чинність рідин. Критична температура розчинення рідин. Методика роботи і оформлення дослідних даних.
Закон Рауля. Кріоскопія та ебуліоскопія. Осмос, осмотичні явища. За-
кон Вант-Гоффа. Ізотонічні, гіпотонічні, гіпертонічні розчини. Плазмоліз, тургор. Оформлення результатів.
VІІ. РОЗЧИНИ ЕЛЕКТРОЛІТІВ
Робота: VIІ. 1.
Визначення електропровідності електролітів і обчислення ступеня дисоціації
Робота: VIІ. 2.
Визначення розчинності малорозчинних сполук
Робота: VIІ. 3.
Визначення іонного добутку води
Робота: VIІ. 4.
Визначення концентрації кислоти методом кондуктометричного титрування
Робота: VIІ. 5.
Визначення вмісту лікарської речовини в розчині
Теорія електролітичної дисоціації. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Електростатична теорія сильних електролітів (теорія Дебая–Гюккеля), основні положення теорії. Йонна сила розчину. Провід-
ники першого і другого роду. Фактори, що впливають на величину елек-
тропровідності сильних та слабких електролітів. Загальна, питома та еквівалентна електропровідність, їх значення. Електроліти в організмі людини. Рідини і тканини організму як провідники другого роду. Суть кон-
дуктометричного титрування. Закономірності кондуктометричного титру-
вання. Вимірювання електропровідності. Методика експерименту та роз-
рахункові формули.
VІІІ. ГАЛЬВАНІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЕЛЕКТРОДНІ ПОТЕНЦІАЛИ
Робота: VIІІ. 1.
Вимірювання електрорушійної сили гальванічного елемента
Робота: VIІІ. 2.
Визначення водневого показника потенціометричним методом
Робота: VIІІ. 3.
Потенціометричне визначення рН, розрахунок константи дисо-
ціації слабкої кислоти
Виникнення електродного потенціалу на межі метал–розчин його солі. Залежність величини потенціалу від природи металу, концентрації йонів даного металу в розчині і від температури. Формула Нернста для елек-
тродного потенціалу. Електроди порівняння. Нормальний водневий і кало-
мельний електроди, їх будова і виникнення потенціалу. Нормальні потен-
ціали. Ряд напруг. Дифузійні потенціали. Теорія гальванічного елементу. Зворотні і незворотні гальванічні елементи, концентраційні, хімічні та окисно-відновні гальванічні ланцюги. Елемент Вестона, його будова і застосування. Компенсаційний метод визначення ЕРС: електрична схема. Визначення потенціалів окремих електродів. Водневий електрод, утво-
рення потенціалу і його залежність від концентрації водневих йонів. Нор-
мальний потенціал водневого електроду. Хінгідронний та скляний елек-
троди. Визначення концентрації водневих йонів за допомогою хінгід-ронно-каломельного ланцюга. Вода як слабкий електроліт. Йонний до-
буток води, його практичне значення. Концентрація водневих йонів і водневий показник, їх взаємозв’язок. Методи вимірювання рН. Буферні системи та їх властивості. Приклади буферних систем. Механізм дії буферних систем. Поняття про буферну ємність і фактори, що визначають буферну ємність. Лужний резерв крові. Біологічне значення буферних систем. Методика експерименту.
Оформлення дослідних даних.
IX. ХІМІЧНА КІНЕТИКА І КАТАЛІЗ
Робота: IX. 1.
Визначення швидкості розкладу тіосульфатної кислоти
Робота: IX. 2.
Каталітичний вплив йонів феруму на швидкість окислення йодис-товодневої кислоти персульфатом амонію
Робота: IX. 3.
Дослідження гідролізу крохмалю в присутності соляної кислоти
Робота: IX. 4.
Дослідження гідролізу крохмалю в присутності ферментів і соля-
ної кислоти при температурі 310 К
Робота: IX. 5.
Визначення швидкості розкладу пероксиду водню газометричним методом
Робота: IX. 6.
Фотохімічний розклад Н2О2
Швидкість реакції та фактори, що впливають на неї. Молекулярність та порядок реакції. Константа швидкості для односторонніх реакцій першого і другого порядків. Вплив температури на швидкість хімічних реакцій. Закон Вант-Гоффа. Температурні межі життя. Рівняння Арреніуса. Енергія активації та її визначення. Каталіз і каталізатори. Гомогенні та гетерогенні каталітичні процеси. Ферменти як біологічні каталізатори. Особливості кінетики ферментативних процесів. Механізм хімічних та біохімічних реакцій. Фотохімічні реакції.
Х. ФІЗИКОХІМІЯ ДИСПЕРСНИХ СИСТЕМ
Робота: Х. 1.
Методи одержання колоїдних розчинів
Робота: Х. 2.
Коагуляція колоїдних розчинів електролітами
Робота: Х. 3.
Визначення величини електрокінетичного потенціалу методом електрофорезу
Колоїдно-дисперсні системи. Класифікація дисперсних систем. Елек-
тричні, оптичні та молекулярно-кінетичні властивості дисперсних систем. Методи одержання колоїдних розчинів. Будова міцели ліофобного золю. Стійкість ліофобних золів, причини їх коагуляції. Вплив електролітів на коагуляцію ліофобних золів. Поріг коагуляції. Правило Шульца-Гарді. Подвійний електричний шар. Теорії будови подвійного електричного ша-
ру. Виникнення електрокінетичного потенціалу, фактори, що впливають на його величину. Методи визначення електрокінетичного потенціалу. Мето-
дика виконання роботи і оформлення дослідних даних.
Робота: Х. 4.
Вивчення ізоелектричної точки білків
Причини, що зумовлюють гідрофільні та амфотерні властивості моле-
кули білка. Вплив концентрації водневих йонів Н+ на дисоціацію білків. Ізоелектричний стан. Вплив електролітів на положення ізоелектричної точки казеїну. Особливості ізоелектричного стану ліофільних золей. Зміна властивостей молекули білка в ізоелектричній точці. Методика роботи.
Робота: Х. 5.
Набухання гелів
Гелі, методи одержання. Відмінність крихких гелів від студнів. Набу-
хання гелів, обмежене і необмежене набухання. Фактори, що впливають на ступінь набухання. Явища, якими супроводжується набухання (тиск та теплота набухання). Методика виконання роботи.
ХІ. БІОГЕННІ ЕЛЕМЕНТИ
s-Елементи
Робота: ХІ. 1.
Аналітичні реакції на йони s-елементів
s-Елементи головних підгруп І і ІІ групи, знаходження у природі, способи добування, фізичні та хімічні властивості. Біологічна роль s-еле-
ментів та їх сполук, застосування у медицині.
p-Елементи
Робота: ХІ. 2.
Аналітичні реакції на йони р-елементів та їх сполук
Властивості р-елементів ІІІ групи, їх біологічна роль та застосування у медицині. Властивості р-елементів VІ групи, їх біологічна роль та застосування у медицині. Властивості р-елементів V групи, їх біологічна роль та застосування у медицині. Властивості р-елементів VI групи, їх біологічна роль та застосування у медицині. Властивості р-елементів VII групи, їх біологічна роль та застосування їх та їх сполук у медицині.
d-Елементи
Робота: ХІ. 3.
Аналітичні реакції на йони d-елементів
Властивості d-елементів І і ІІ груп, знаходження у природі, способи добування, фізичні та хімічні властивості. Біологічна роль d-елементів та їх сполук, застосування у медицині. d-Елементи ІІІ і ІV груп (підгрупи скандію та титану), фізичні та хімічні властивості, застосування у меди-
цині. d-Елементи V, VI і VII груп (підгрупи ванадію, хрому та мангану), фізичні та хімічні властивості, застосування у медицині. d-Елементи VІІІ групи, знаходження у природі, фізичні та хімічні властивості. Біологічна роль d-елементів та їх сполук, застосування у медицині.
ЗМІСТ
На попередню
|
|
