Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Вид самозахисту – самоомана. / Микола Левицький

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.


3.3. Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування

Резервний капітал підприємства можна розглядати в широкому та вузькому розумінні.

У широкому розумінні до резервного капіталу належать усі складові капіталу, призначені для покриття можливих у майбутньому непередбачених збитків і втрат. У вузькому розумінні з резервним капіталом ідентифікується капітал, який формується за рахунок відрахувань з чистого прибутку і відображений за статтею балансу «Резервний капітал». В економічній літературі резерви підприємства прийнято класифікувати за такими ознаками:

джерелами формування;

способом відображення у звітності;

обов’язковістю створення.

За джерелами формування резерви поділяють на:

капітальні резерви — формуються за рахунок коштів власників та інших осіб (відображаються за статтями «додатковий вкладений капітал» та «інший додатковий капітал»);

резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку підприємства (резервний капітал у вузькому розумінні);

резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат підприємства.

За способом відображення у звітності резерви поділяють на відкриті та приховані. Відкриті резерви можуть бути засвідчені в балансі за статтями «Додатковий капітал» та «Резервний капітал», а приховані резерви жодним чином не фігурують у балансі (див. розд. 4).

За обов’язковістю створення виокремлюють обов’язкові та необов’язкові резерви. Створення перших регламентується чинними нормативними актами. Останні ж формуються з ініціативи менеджменту підприємства та його власників. До обов’язкових резервів належать резерв сумнівних боргів і резервний капітал. Усі інші резерви, наприклад резерв дивідендів, резерв виконання гарантійних зобов’язань, є необов’язковими.

Зрозуміло, що основне призначення резервів полягає в забезпеченні виконання захисної функції власного капіталу підприємства. Порядок реалізації цієї функції та використання на покриття збитків різних типів резервів наведено на рис. 3.1.

image

Рис. 3.1. Порядок реалізації захисної функції власного капіталу

Як бачимо, підприємства можуть спрямовувати на покриття збитків усі види резервів, а також за певних обставин — статутний капітал. Зрозуміло, що насамперед на покриття збитків слід направити нерозподілений прибуток (за його наявності). За вичер­пання такого прибутку для таких цілей слід використати приховані резерви (див. розд. 4) і резервний капітал, створений за рахунок прибутку. У разі дефіциту і цих джерел на погашення непокритих збитків можна спрямувати капітальні резерви (додат­ковий капітал). Останньою можливістю покриття збитків є спроба отримати санаційний прибуток у результаті зменшення статутного капіталу, про що йтиметься далі.

Розглянемо детальніше основні види резервів, які можуть створюватися підприємствами.

Згідно із законодавством України на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю тощо, повинен бути сформований резервний (страховий) капітал. Розмір цього капіталу регламентується засновницькими документами, але він не може бути меншим за 25 % статутного капіталу підприємства. Для акціонерних товариств мінімальна величина резервного капіталу повин­на становити 15 % акціонерного капіталу. Розмір щорічних відрахувань у резервний капітал також передбачається засновниць­кими документами, але не може бути меншим за 5 % суми чистого прибутку підприємств. Для порівняння: у Німеччині встановлена мінімальна межа сукупного обсягу резервів: капітальних і тих, що створені за рахунок прибутку. Згідно із Законом про акціонерні товариства (AktG) німецьким підприємствам для формування обов’язкових резервів слід спрямовувати двадцяту частину чистого прибутку. Такі відрахування потрібно здійснювати, поки обсяг сукупних резервів не досягне 10 % номінального капіталу товариства[36]. Аналогічний порядок формування резервів діє у Швейцарії, з однією різницею, що мінімальний розмір обов’язкових резервів становить 20 % номінального капіталу. Цікавим є те, що створення обов’язкових резервів товариствами з обмеженою відповідальністю законодавствами розвинутих країн, як правило, не регулюється. Це є компетенцією учасників.

Отже, резервний капітал (у вузькому розумінні) — це сума резервів, сформованих за рахунок чистого прибутку в розмірах, установлених засновницькими документами підприємства та нор­мативними актами. Резервний капітал може використовуватися на такі основні цілі:

покриття збитків суб’єкта господарювання;

виплата боргів у разі ліквідації підприємства;

виплата дивідендів (якщо величина резервів перевищує мінімально допустимий рівень);

інші цілі, передбачені законодавством чи засновницькими документами.

До формування мінімально необхідного розміру резервів їх можна використовувати лише для покриття збитків. Інформація про рух резервного капіталу міститься у Звіті про власний капітал підприємства. У цьому ж звіті відображається динаміка капітальних резервів.

До так званих капітальних резервів, тобто резервів, які створюються за рахунок капіталу власників (чи інших осіб), належить додатковий капітал. Джерелом формування зазначених резервів не є господарська діяльність підприємства. Поняття «Додатковий капітал» з’явилось у вітчизняній економічній практиці відносно недавно. Згідно з визначенням, яке наводиться у стандартах бухгалтерського обліку, додатковий капітал — це сума приросту майна підприємства, яка виникла в результаті переоцінки (індексації), безоплатно одержаних необоротних активів та від емісійного доходу. Вітчизняними нормативними актами не встановлено жодних обмежень щодо розмірів капітальних резервів.

Розрізняють додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал. Додатковий вкладений капітал характеризує суму емісійного доходу (різниця між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій), отриманого в результаті реалізації акціонерними товариствами власних корпоративних прав. До складу іншого додаткового капіталу належать такі складові:

інший вкладений капітал;

дооцінка (уцінка) необоротних активів;

вартість безкоштовно отриманих необоротних активів.

До іншого додаткового капіталу належить інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, раніше внесений такими засновниками без прийняття рішення про зміну розміру статутного капіталу. На нашу думку, до додаткового капіталу слід відносити також капітальний дохід у вигляді різниці між номінальною вартістю викуплених та анульованих корпоративних прав та ціною викупу. Природа цього доходу є такою самою, як і емісійного доходу. Окрім цього, до додаткового капіталу доцільно зараховувати суму перевищення курсу емісії конвертованих облігацій над їх номінальною вартістю.

До складу дооцінки (уцінки) необоротних активів відноситься сума дооцінки (уцінки) активів, яка проводиться у випадках, передбачених законодавством. Зазначимо, що дооцінку оборотних активів не можна розглядати як додатковий капітал підприємства, вона відображається за відповідними позиціями Звіту про фінансові результати.

До складу вартості безкоштовно отриманих необоротних активів включається вартість необоротних активів, безкоштовно одержаних підприємством від інших осіб. Вона вважається додатковим капіталом i зменшується на суму нарахованої амортизації, величина якої визнається доходом одночасно з її нарахуванням. Зауважимо, що безкоштовно отримані оборотні активи розглядаються як дохід підприємства i не можуть бути додатковим капіталом.

Приклад 3.4

Підприємство отримало на безоплатній основі об’єкт основних засобів за первісною вартістю 100 тис. грн, а також напівфабрикати первісною вартістю 15 тис. грн. Річна сума амортизації зазначених основних засобів становила 5 тис. грн. За якими позиціями фінансової звітності слід відобразити зміни, що є результатом цих операцій?

На суму різниці між первісною вартістю основних засобів та їх амортизацією збільшується інший додатковий капітал. На суму амортизації безоплатно отриманих необоротних активів та на всю суму безоплатно отриманих оборотних активів зростають інші доходи. На суму нарахованої амортизації також збільшуються відповідні статті затрат.

Додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал здебільшого можна використовувати за такими основними напрямами:

по-перше, на покриття балансових збитків, за умови, що на ці цілі використані всі інші джерела;

по-друге, на збільшення статутного чи пайового капіталу;

по-третє, на покриття різниці між фактичною собівартістю вилученого капіталу, який анулюється, та його номіналом.

До основних обмежень щодо використання додаткового капіталу слід віднести заборону його спрямування на збільшення статутного капіталу чи викуп власних корпоративних прав, якщо в балансі відображені непокриті збитки та недопустимість його розподілу з метою виплати дивідендів у грошовій формі.

До числа обов’язкових резервів, які повинні створюватися на підприємстві, належить резерв сумнівних боргів, який формується з метою покриття можливих збитків підприємства в результаті непогашення боржником сумнівної чи безнадійної дебіторської заборгованості. Нарахування суми резерву відображається у складі інших операційних витрат. Оскільки в результаті формування резерву сумнівних боргів зменшується чистий прибуток підприємства, опосередковано це впливає на розмір власного капіталу.

Сума дебіторської заборгованості підприємства відображається у звітності за чистою реалізаційною вартістю, яка відповідає різниці між сумою поточної дебіторської заборгованості за товари (роботи, послуги) та резервом сумнівних боргів. Величина резерву сумнівних боргів може бути визначена за допомогою двох методів: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості. В першому випадку величина резерву визначається на підставі аналізу фактичного непогашення дебіторської заборгованості в попередніх періодах. Якщо резерв створюється на підставі класифікації дебіторської заборгованості, здійснюється групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи, який визначається підприємством, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) за попередні звітні періоди. Зі збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості коефіцієнт сумнівності зростає. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної групи на коефіцієнти сумнівності відповідної групи. Якщо ж безнадійною визнано поточну дебіторську заборгованість, не пов’я­зану з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), то така заборгованість списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат. У разі, якщо дебітор відшкодував під-
приємству суму боргу, раніше визнаного безнадійним і списаного за рахунок резерву сумнівних боргів, суму боргу необхідно відновити у резерві сумнівних боргів з одночасним відображенням такої суми у складі доходів звітного періоду.

Крім обов’язкового резервування сум, підприємства на свій розсуд можуть створювати забезпечення (резерви) для відшкодування майбутніх витрат. Детальніша інформація щодо порядку формування та використання забезпечень наводиться під час розгляду внутрішніх джерел фінансування підприємства (розд. 4).

Книга: Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.

ЗМІСТ

1. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навчальний посібник / Терещенко О. О.
2. Вступ
3. Розділ 1 Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання
4. 1.1. КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ
5. 1.2. ЗМІСТ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
6. 1.3. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ У СИСТЕМІ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА
7. 1.4. ОРГАНІЗАЦІЯ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
8. 1.5. ФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
9. 1.6. КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ
10. 1.7. ТЕОРЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
11. 1.7.1. Класична теорія фінансування
12. 1.7.2. Теорема іррелевантності
13. 1.7.3. Теорія оптимізації портфеля інвестицій
14. 1.7.4. Модель оцінки дохідності капітальних активів (САРМ)
15. 1.7.5. Неоінституційна теорія фінансування
16. 1.7.6. Концепція максимізації вартості капіталу власників (Shareholder-Value-Konzept)
17. ТЕСТИ І задачі
18. Розділ 2 Особливості фінансової діяльності суб’єктів господарювання різних організаційно-правових форм
19. 2.1. КРИТЕРІЇ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ВИБІР ПРАВОВОЇ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ
20. 2.2. ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ БЕЗ СТВОРЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
21. 2.3. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИВАТНИХ ПІДПРИЄМСТВ
22. 2.4. Особливості фінансової діяльності товариств з обмеженою відповідальністю
23. 2.5. Особливості фінансової діяльності акціонерних товариств
24. 2.6. Особливості фінансової діяльності командитних і повних товариств
25. 2.7. Фінансова діяльність кооперативів
26. 2.8. Особливості фінансової діяльності підприємств з іноземними інвестиціями
27. 2.9. Фінансова діяльність державних і казенних підприємств
28. 2.10. Фінансування спільної діяльності підприємств на основі договорів кооперації
29. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
30. Розділ 3 Формування власного капіталу підприємств
31. 3.1. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА СКЛАДОВІ
32. 3.2. Статутний капітал і корпоративні права підприємства 3.2.1. Номінальний капітал підприємства
33. 3.2.2. Привілейовані акції
34. 3.2.3. Балансовий і ринковий курси акцій
35. 3.3. Резервний капітал підприємства, його види та джерела формування
36. 3.4. Збільшення статутного капіталу підприємства 3.4.1. Основні цілі та передумови збільшення статутного капіталу
37. 3.4.2. Збільшення статутного капіталу ТОВ
38. 3.4.3. Методи та джерела збільшення статутного капіталу АТ
39. 3.4.4. Переважне право власників на придбання акцій (часток)
40. 3.4.5. Курс емісії корпоративних прав
41. 3.4.6. Порядок збільшення статутного капіталу на основі додаткової емісії корпоративних прав
42. 3.5. ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ 3.5.1. Завдання та основні передумови зменшення статутного капіталу підприємств
43. 3.5.2. Зменшення статутного капіталу ТОВ
44. 3.5.3. Способи зменшення статутного капіталу АТ
45. 3.5.4. Санація балансу
46. 3.6. ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
47. ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ
48. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
49. Розділ 4 ВНУТРІШНІ ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ
50. 4.1. Класифікація внутрішніх джерел фінансування підприємства
51. 4.2. Самофінансування підприємств
52. 4.2.1. Приховане самофінансування
53. 4.2.2. Тезаврація прибутку
54. 4.3. Збільшення статутного капіталу без залучення додаткових внесків
55. 4.4. Забезпечення наступних витрат i платежів
56. 4.5. Чистий грошовий потік (Cash-flow)
57. 4.6. Показники Cash-flow
58. 4.7. Звіт про рух грошових коштів
59. ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ
60. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
61. Розділ 5 Дивідендна політика підприємств
62. 5.1. Зміст, значення та основні завдання дивідендної політики
63. 5.2. Теорії в галузі дивідендної політики
64. 5.3. Фактори дивідендної політики
65. 5.4. Порядок нарахування дивідендів
66. 5.5. Форми виплати дивідендів
67. 5.6. Інструменти дивідендної політики
68. 5.7. Методи нарахування дивідендів
69. 5.8. Оподаткування дивідендів
70. 5.9. Ефективність дивідендної політики
71. ТЕСТИ І задачі
72. Розділ 6 Фінансування підприємств за рахунок позичкового капіталу
73. 6.1. ПОЗИЧКОВИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВА, ЙОГО ОЗНАКИ ТА СКЛАДОВІ
74. 6.2. Фінансові кредити 6.2.1. Довгострокові та короткострокові банківські кредити
75. 6.2.2. Практична робота із залучення банківських кредитів
76. 6.2.3. Кредитоспроможність підприємства
77. 6.2.4. Кредитне забезпечення
78. 6.2.5. Кредит в іноземній валюті
79. 6.3. ОБЛІГАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 6.3.1. Види облігацій та їх параметри
80. 6.3.2. Емісія облігацій
81. 6.3.4. Облігації з нульовим купоном (Zerobond)
82. 6.3.5. Конвертовані облігації
83. 6.3.6. Варанти
84. 6.4. КОМЕРЦІЙНІ КРЕДИТИ
85. 6.5. Факторинг
86. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
87. Розділ 7 ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ
88. 7.1. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ НАПРЯМ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
89. 7.2. Загальні передумови реорганізації
90. 7.3. УКРУПНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА 7.3.1. Сутність та основні завдання реорганізації, спрямованої на укрупнення підприємства
91. 7.4. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА, СПРЯМОВАНА НА ЙОГО РОЗУКРУПНЕННЯ
92. 7.5. Перетворення як особлива форма реорганізації підприємства
93. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
94. ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ[78]
95. 8.1. СУТНІСТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ ПІДПРИЄМСТВА
96. 8.2. Довгострокові фінансові інвестиції
97. 8.3. Поточні фінансові інвестиції
98. 8.4. Оцінка доцільності фінансових інвестицій
99. 8.4.1. Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
100. 8.4.2. Оцінка доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права
101. 8.5. ВІДОБРАЖЕННЯ ВАРТОСТІ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ У ЗВІТНОСТІ
102. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
103. Розділ 9 ОЦІНКА ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
104. 9.1. НЕОБХІДНІСТЬ, ЗАВДАННЯ І ПРИНЦИПИ ЕКСПЕРТНОЇ ОЦІНКИ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
105. 9.2. Вартість капіталу підприємства
106. 9.3. Методичні підходи до оцінки вартості підприємства
107. 9.3.1. Дохідний підхід в оцінці вартості підприємства
108. 9.3.2. Майновий (витратний) підхід
109. 9.3.3. Оцінка вартості підприємства на основі ринкового підходу
110. 9.4. Практична робота з оцінки вартості підприємства
111. ТЕСТИ ТА АНАЛІТИЧНІ СИТУАЦІЇ
112. Розділ 10 ФІНАНСОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН
113. 10.1. КОМПЕТЕНЦІЇ ФІНАНСОВИХ СЛУЖБ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
114. 10.2. РЕГУЛЮВАННЯ РОЗПОДІЛУ ВИРУЧКИ ВІД ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ
115. 10.3. РОЗРАХУНКИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ 10.3.1. Правила щодо здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності
116. 10.3.2. Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)
117. 10.3.3. Форфейтинг
118. 10.4. МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ ТА ОПОДАТКУВАННЯ ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ
119. ТЕСТИ
120. Розділ 11 ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛІНГ
121. 11.1. Сутність, необхідність та основні завдання фінансового контролiнгу
122. 11.2. Стратегічний фінансовий контролінг
123. 11.3. Оперативний фінансовий контролінг
124. 11.4. Координація як центральна функція контролінгу
125. 11.5. Внутрішній аудит (ревізія) в системі функцій контролінгу
126. 11.6. Система раннього попередження і реагування (СРПР) 11.6.1. Зміст, призначення та організація
127. 11.6.2. Прогнозування банкрутства на основі дискримінантного аналізу
128. 11.7. Методи контролінгу
129. 11.7.1. Аналіз точки беззбитковості (Break-Even-Analyse)
130. 11.7.2. Бенчмаркінг
131. 11.7.3. Вартісний аналіз
132. 11.7.4. Портфельний аналіз
133. 11.7.5. АВС-аналіз
134. 11.7.6. Аналіз сильних і слабких місць на підприємстві
135. 11.8. МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО ПРОГНОЗУВАННЯ 11.8.1. Експертне (суб’єктивне) прогнозування
136. 11.8.2. Каузальне прогнозування
137. 11.8.3. Методи екстраполяції [119]
138. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
139. Розділ 12 БЮДЖЕТУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ
140. 12.1. Бюджетування як функція фінансового контролінгу
141. 12.2. Принципи бюджетування
142. 12.3. Способи бюджетування
143. 12.4. Система бюджетів на підприємстві
144. 12.5. Визначення потреби підприємства в капіталі 12.5.1. Зміст та види потреби в капіталі
145. 12.5.2. Потреба в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів
146. 12.5.3. Потреба в капіталі для фінансування оборотних активів
147. 12.6. Правила фінансування підприємств
148. 12.6.1. Золоте правило фінансування
149. 12.6.2. Золоте правило балансу
150. 12.6.3. Правило вертикальної структури капіталу
151. 12.6.4. Ефект фінансового лівериджу
152. 12.7. Планування прибутків і збитків
153. 12.8. Планування ліквідності
154. 12.9. Планування показників балансу
155. 12.10. Прогноз руху грошових коштів (Cash-flow)
156. 12.11. Бюджетний контроль та аналіз відхилень
157. ТЕСТИ І ЗАДАЧІ
158. Глосарій
159. Література
160. Додатки
161. Алфавітно-предметний покажчик

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate