Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Вступ до сучасної логіки / Жоль

§ 14. Дескрипція

Для того щоб одиничний термін використовувався для позначення індивідуального об'єкта, він маа певним чином виділяти цей об'єкт із сукупності об'єктів.

Для цього описують індивідуальний об'єкт, наводячи його відмітні властивості. Такий спосіб опису називається дескриптивним (лат. descriptio — опис). За іншим способом опису одиничного об'єкта останньому приписують власне ім'я, яке, на відміну від дескрипції, прямо вказує на об'єкт.

Оператор дескрипції, або оператор опису (йота-опера-тор), позначається перевернутою й поверненою в протилежний бік грецькою літерою і (йота) або великою латинською літерою D, першою літерою латинського слова «descriptio».

Дескриптивний спосіб зображення одиничних термінів дає змогу обходитись без власних імен, не лише таких, як «Петро», «Джон», але й таких, як «золото», «вода», «дерево». Це особливо слід мати на увазі, коли власне ім'я описуваного об'єкта з тих чи інших причин невідоме (наприклад: «автор «Трьох мушкетерів», «відомий англійський детектив, який жив у Лондоні на Бейкер-стріт») або відоме, але воно важко співвідноситься з конкретним предметом. Наприклад: можна знати слово «золото» і його деякі зовнішні ознаки, але не вміти відрізнити його від бронзи. Дескрипція дає змогу оперативно виявити шуканий об'єкт і відповідним чином його ідентифікувати.

Одиничні терміни поділяють на визначені й невизначені. Визначені одиничні терміни вказують на конкретні об'єкти із їх сукупності, тоді як невизначені одиничні терміни вказують просто на представника даної множини (класу) об'єктів, не підкреслюючи його індивідуальність, наприклад: «солдат», «вишня» тощо.

У логіці замість невизначених одиничних термінів вживають символи, які називають змінними. У цьому разі їхня форма читається так: «той х, який» (наприклад: «Той х, який зараховував себе в сини лейтенанта Шмідта, і був гусокрадом»).

Коли вживається йота-оператор (D-оператор), то певна сингулярна пропозиційна форма F(x) набуває значення «істина» тільки для одного значення змінної х.

У логіці оператор дескрипції тісно пов'язаний з кванторами. Коли будь-що описується, то мається на увазі або об'єкт, що реально існує (наприклад місто Київ), або об'єкт, що існує тільки в уяві (наприклад Шерлок Холмс). Отже, питання про критерії існування не може не хвилю-вати логіків, хоч і не в тому розумінні, в якому воно хвилює філософів чи богословів (наприклад доведення існування Бога).

Книга: Вступ до сучасної логіки / Жоль

ЗМІСТ

1.	Вступ до сучасної логіки / Жоль
2.	ГЛАВА 1. ЛОГІКА І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ § 1. Технічні системи та їхня роль у підвищенні ефективності рішень, що приймаються
3.	§ 2. Алгебра контактних схем
4.	§ 3. Теорія множин
5.	ГЛАВА 2. ВІД ЛОГІКИ ДО МЕТАЛОГІКИ § 4. Аксіоматика в логіці й математиці
6.	§ 5. Проблеми теорії множин
7.	§ 6. Логічні дослідження Д. Гільберта
8.	§ 7. Поглиблене розуміння аксіоматичного методу
9.	ГЛАВА 3. ЛОГІКА ВИСЛОВЛЕНЬ, АБО ПРОПОЗИЦІЙНА ЛОГІКА § 8. Формалізовані мови науки й формальна логіка.
10.	§ 9. Змінні й постійні в мові науки
11.	§ 10. Закони логіки, таблиці істинності та логічні сполучники
12.	§ 11. Трактування релейно-контактних схем у термінах логіки висловлень
13.	§ 12. Індуктивні й дедуктивні умовиводи
14.	ГЛАВА 4. ЛОГІКА ПРЕДИКАТІВ, АБО ПРОПОЗИЦІЙНИХ ФУНКЦІЙ § 13. Відмітні риси логіки предикатів
15.	§ 14. Дескрипція
16.	§ 15. Суть проблеми існування в логіці
17.	§ 16. Квантор існування
18.	§ 17. Значення виразу «бути поняттям»
19.	§ 18. Квантори й змінні: істотні уточнення
20.	ГЛАВА 5. НОВІ ЛОГІЧНІ ІДЕЇ І СИСТЕМИ § 20. Розвиток ідей математичного конструктивізму
21.	§ 21. Конструктивна логіка
22.	§ 22. Ця дивна нечітка логіка
23.	§ 23. Проблеми модальної логіки
24.	§ 24. З історії терміна «семантика»
25.	§ 25. Логічна семантика: проблеми й поняття
26.	ГЛАВА 6. ЛОГІКА І КІБЕРНЕТИКА § 26. Кібернетика, логіка й теорія кінцевих автоматів
27.	§ 27. «Машина Тьюрінга». Вплив математичної теорії зв'язку на логіко-семантичні дослідження
28.	§ 28. «Штучний інтелект» з погляду логіків

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate