Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Палагнюк Чак. Бійцівський клуб
Глава 19
Механік із бійцівського клубу тисне на газ, женучи машину у своїй незворушній манері, і цієї ночі ми все ще маємо зробити щось важливе.
Дещо, чого маю навчитися, перш ніж цивілізація гекнеться, це як подивитися на зорі й довідатися, куди рухаєшся. Навколо спокійно, так ніби «кадиллак» іде у відкритому космосі. Мабуть, ми з’їхали з шосе. Трійко хлопів на задньому сидінні чи то вирубилися, чи то заснули.
— Ти здобув позажиттєвий досвід, — сказав механік.
Він знімає руку з керма і торкається довгого рубця, що з’явився на моєму лобі після удару об кермо. Набрякло так, що очі майже закриті, і він пробігає прохолодними кінчиками пальців по рубцеві. «Корніш» підскакує на ямі, і біль наче ллється крізь очі, мов тінь від крислатого капелюха. Зім’яті задні ресори й бампер риплять і скрегочуть на тлі тиші на тих, що женуться нічною дорогою.
Механік каже, що задній бампер ледь висить на кріпленнях, його майже геть відірвало, коли зачепили передній бампер вантажівки.
Питаю: ця ніч — теж частина його домашнього завдання з проекту «Каліцтво»?
— Частина, — каже він. — Я мав принести чотири людських жертви і мав привезти порцію жиру.
Жиру?
— Для мила.
Що планує Тайлер?
Механік починає говорити — щирий Тайлер Дерден.
— Я бачу найсильніших і найкмітливіших людей, що будь-коли жили, — каже він, і його обличчя підсвітлено зорями з водійського вікна, — і ці люди заправляють машини й обслуговують столики.
Силует його чола, брів, вигин носа, очні западини, лінії очей, пластичний контур рота, що розмовляє, — усе це чорніє на тлі зір з водійського вікна.
— Якби ми могли зібрати цих людей у тренувальних таборах і закінчити їхнє виховання.
— Усе, що робить пістолет, — фокусує вибух в одному напрямку.
— У вас є клас молодих сильних чоловіків і жінок, які ладні віддати свої життя за щось. Реклама змусила цих людей гнатися за автівками й одягом, яких вони не потребують. Покоління працюють на ненависних їм роботах, щоби придбати те, що насправді їм не потрібно.
— У нашого покоління не було Великої війни чи Великої депресії, проте в нас є Велика війна духу. У нас є Велика революція проти культури. Велика депресія наших життів. У нас є Духовна депресія.
— Ми маємо показати цим чоловікам і жінкам свободу, поневоливши їх, і додати сміливості — залякавши.
— Наполеон хвалився, що може витренувати людей так, що ті віддаватимуть своє життя за шматок стрічки.
— Уяви, що ми оголосимо страйк, і всі відмовляться працювати, доки ми не перерозподілимо багатства світу.
— Уяви, що полюєш сохатого у вологих лісах навколо руїн «Rockefeller-центру».
— Те, що ти казав стосовно своєї роботи, — питає механік, — ти справді мав це на увазі?
Так, я мав це на увазі.
— Ось чого ми цієї ночі в дорозі, — каже він.
Ми — мисливський загін, і ми полюємо на жир.
Ми ідемо на звалище медичних відходів.
Ми їдемо до крематорію медичних відходів. Там, серед уживаних хірургічних серветок і перев’язок, серед пухлин десятирічної давнини, і крапельниць, і відпрацьованих голок, серед страшних, справді страшних речей, серед зразків крові й ампутованих ласих шматочків, ми знайдемо більше грошей, ніж будемо здатні вивезти за ніч, навіть якщо були б на сміттєвозі.
Ми знайдемо стільки грошей, що завантажений ними «корніш» просяде до землі.
— Жир, — каже механік, — ліпосактований жир, відсмоктаний із найбагатших дуп Америки. Найбагатших, найжирніших геп світу.
Наша ціль — великі червоні пакети ліпосактованого жиру, який ми завеземо на Пейпер-стрит, проваримо, змішаємо з лугом і розмарином і продамо знов тим самим людям, що платили за його відкачування. При двадцяти баксах за шматок вони єдині, хто може це собі дозволити.
— Найліпший, найніжніший жир у світі належить вершкам суспільства, — каже він. — І це перетворює нас на послідовників Робін Гуда.
Маленькі воскові вогники потріскують на килимі.
— І доки ми тут, — каже він, — можна пошукати щось із вірусом гепатиту.
Книга: Палагнюк Чак. Бійцівський клуб
ЗМІСТ
На попередню
|
|
