Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: ПЕРЕДМОВА
РОЗДІЛ 7. ФІНАНСИ ДОМОГОСПОДАРСТВ ТУРЕЧЧИНИ
7.1. Загальні основи функціонування фінансів домогосподарств країни
Розподіл соціальних виплат між різними групами населення в 1994 р. був наступним: 30% бідних отримувала 15,2% цих виплат, 40% середніх верств населення – 40,2%, а 30% найбагатших – 44,6%.
Розподіл доходів у Туреччині характеризується значною диференціацією. Так, в 2003 р. частка 30% бідних у всіх особистих доходах складала 10,8% доходів, частка 40% середніх верств – 30,7%, а частка 30% найбагатших – 58,5%.
При первинному розподілі доходів в 2003 р. співвідношення доходів 10% найбагатших верств населення до 10% найбідніших складала 13,3 рази, що значно перевищувало допустимі межі.
У першому десятилітті ХХ1 століття (до 2009 р.) доходи більшості домогосподарств Туреччини почали зростати. В 2008 р. кількість працюючих в країні становила тільки 25 млн. осіб (одна третина населення), оскільки більшість заміжніх жінок у країні не працює. Біля 55 млн. жителів Туреччини користуються мобільними телефонами, а 18 млн. – Інтернетом. Щорічно випускниками турецьких університетів стає біля 400 тис. осіб. Разом з тим, багато з них працевлаштовуються за кордоном. В цілому кожен третій працездатний турок працює за кордоном. Перекази із-за кордону є значним доходом у багатьох турецьких сім’ях.
Певну частину доходів населення отримує в тіньовій економіці, яка є перешкодою до вступу Туреччини до ЄС. Уряд розробив програму боротьби з цією проблемою, але результати поки невеликі.
Турецький суд закликав до відповідальності чинного президента країни Абдуллу Гюля у справі про розтрату понад 3 млн. дол. Епізод, за яким глава держави пройде як підозрюваний, стався наприкінці 90-х років ХХ ст. У незаконному привласненні грошей обвинувачувалася Партія благоденства – проісламська політична сила, діяльність якої була заборонена судом Туреччини 1998 року. Пізніше частина політиків із розпущеної Партії благоденства створили Партію справедливості та розвитку – правлячу політичну силу, до якої належать президент країни Абдулла Гюль і прем’єр-міністр Реджеп Ердоган. Партія благоденства була частиною правлячої коаліції з 1996 по 1997 рік. Після того як партія була заборонена, все її майно відійшло державі. При цьому близько мільярда турецьких лір (3,5 млн. дол.) безповоротно зникли. Лідери партії стверджують, що гроші були направлені місцевим осередкам, однак обвинувачення заявляє, що в регіональні відділення гроші так і не дійшли, при цьому, куди вони поділися, не зрозуміло. Не зрозуміло також, чи з’явиться А. Гюль перед судом, чи ні: конституція Туреччини передбачає затримання глави держави лише за зраду батьківщині.
Дуже складною проблемою є значне безробіття (до 60% працездатного населення) і бідність жителів курдських регіонів Туреччини. Рівень життя в курдських регіонах набагато нижчій порівняно з рештою Туреччини. Тут середня зарплата в кінці 2007 р. складала близько 200 дол. США. Певні доходи жителі курдських поселень на кордоні Туреччини з Іраком отримують від своїх родичів з іракського Курдистану, де люди живуть набагато заможніше, ніж курди в Іраку. Тому частина курдів Туреччини підтримують діяльність Робочої партії Курдистану та її озброєної організації Армії звільнення народу Курдистану (АЗНК), які зі зброєю в руках протистоять турецькій владі, в тому числі з території Іраку.
Збитки, завдані Туреччині з 1984 року сепаратистською Робочою партією Курдистану (РПК), склали близько 300 млрд. дол. Про це повідомив віце-прем’єр, офіційний представник уряду Джеміль Чічек. “Якби наша країна використала ці кошти задля інших цілей, то сьогодні займала б сьому позицію в списку світових держав”, – заявив він. На думку віце-прем’єра, РПК, оголошена поза законом у Туреччині й визнана ООН і Євросоюзом терористичною організацією, не може існувати без зовнішньої підтримки. “РПК – це знаряддя й пішак міжнародного тероризму”, – заявив Чічек, нарікаючи на те, що Анкара у протидії сепаратистам не отримала ніякої підтримки з-за кордону. Віце-прем’єр зазначив, що можлива транскордонні операція турецької армії проти курдських бойовиків на півночі Іраку буде спрямована виключно проти РПК. Турецький парламент у жовтні 2007 р. надав урядові мандат на вторгнення до Північного Іраку, де, за даними військових, зосереджено біля 3,5 тисяч курдських бойовиків.
7.2. Особливості оподаткування домогосподарств в Туреччині
Основними податками в Туреччині є прибутковий, податок на корпорації, ПДВ, податки на майно, митні збори і податки. Надходження від перших трьох складають сьогодні 80% всіх податкових надходжень. Причому ПДВ є відносно новим – він був введений в 1980-ті роки під час реформи Т. Озала, з 1983 року прем’єр-міністра, а згодом – і президента Туреччини.
Прибуткове оподаткування охоплює прибуток з торгівлі і підприємництва підприємців, заробітну плату за роботу, яка виконується в Туреччині (незалежно від того, де вона виплачується і чи переказується в Туреччину), рентний дохід з нерухомості в Туреччині, проценти, отримані з угод в Туреччині і дохід з продажі патентів, авторських прав і схожої нематеріальної власності. Оподатковується також дохід осіб, які постійно перебувають в Туреччині, отриманий в іншій країні світу, але такі особи можуть отримати податкову знижку, яка враховує податок, сплачений за кордоном. Прибутковий податок на дохід, отриманий за кордоном, вираховується з податків на той же самий дохід, який оплачується в Туреччині, але тільки до рівня прямих податків.
Наймані працівники виплачують прибутковий податок щомісячно, інші категорії – протягом року (в березні, червні, вересні).
Дохід осіб, які не проживають в Туреччині, оподатковується у тих же розмірах, що й прибутки жителів, але перші не мають права на загальні пільги і податкову знижку, яка враховує податок, сплачений за кордоном. Рівень подушного оподаткування складає 15-40%.
Проблемою є те, що не завжди дохід, вказаний в податковій декларації, відповідає реальним доходам. Разом з тим, основна маса турецьких громадян не порушують законів, оскільки в Туреччині існують столітні традиції східного менталітету дотримання податкових законів.
Доставка товарів і надання послуг обкладаються ПДВ, розміри якого коливаються від 1% до 23%. В середньому розмір ПДВ становить 18%.
Податок, сплачений за кордоном на успадковану власність, вираховується з оподатковуваної вартості майна. Податок на спадщину сплачується протягом п’яти років, причому кожний рік робиться два внески. Податок на власність сплачується кожний рік, виходячи із вартості землі і нерухомості в межах 0,3-0,6%. У випадку продажу власності як продавцем, так і покупцем сплачується збір у розмірі 4,8% від вартості проданого майна. Розмір збору зменшується до 2,4%, якщо власність передається у вигляді готівки.
1. Які основні доходи домогосподарств в Туреччині?
2. Які основні видатки домогосподарств в Туреччині ?
3. Які податкові пільги мають домогосподарства в Туреччині?
4. Чому в Туреччині існує високий рівень сплати податків громадянами?
ЗМІСТ
На попередню
|
|
