Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
А. О. Козачковському
Давно те діялось. Ще в школі,
Таки в учителя-дяка,
Гарненько вкраду п'ятака –
Бо я було трохи не голе,
Таке убоге – та й куплю
Паперу аркуш. І зроблю
Маленьку книжечку. Хрестами
І везерунками з квітками
Кругом листочки обведу.
Та й списую Сковороду
Або Т р и ц а р і є с о д а р и.
Та сам собі у бур'яні,
Щоб не почув хто, не побачив,
Виспівую та плачу.
І довелося знов мені
На старість з віршами ховатись,
Мережать книжечки, співати
І плакати у бур'яні.
І тяжко плакать. І не знаю,
За що мене господь карає?
У школі мучилось, росло,
У школі й сивіть довелось,
У школі дурня й поховають.
А все за того п'ятака,
Що вкрав маленьким у дяка,
Отак господь мене карає.
Ось слухай же, мій голубе,
Мій орле-козаче!
Як канаю я в неволі,
Як я нужу світом.
Слухай, брате, та научай
Своїх малих діток,
Научай їх, щоб не вчились
Змалку віршовати.
Коли ж яке покрапиться,
То нищечком, брате,
Нехай собі у куточку
І віршує й плаче
Тихесенько, щоб бог не чув,
Щоб і ти не бачив.
Щоб не довелося, брате,
І йому каратись.
Як я тепер у неволі
Караюся, брате.
Неначе злодій, поза валами
В неділю крадуся я в поле.
Талами вийду понад Уралом
На степ широкий, мов на волю.
І болящеє, побите
Серце стрепенеться,
Мов рибонька над водою,
Тихо усміхнеться
І полине голубкою
Понад чужим полем,
І я ніби оживаю
На полі, на волі.
І на гору високую
Вихожу, дивлюся,
І згадую Україну,
І згадать боюся.
І там степи, і тут степи,
Та тут не такії,
Руді-руді, аж червоні,
А там голубії,
Зеленії, мережані
Нивами, ланами,
Високими могилами,
Темними лугами.
А тут бур'ян, піски, тали…
І хоч би на сміх де могила
О давнім давні говорила.
Неначе люде не жили.
Од споконвіку і донині
Ховалась од людей пустиня,
А ми таки її найшли.
Уже й твердині поробили,
Затого будуть і могили,
Всього наробимо колись!
О доле моя! Моя країно!
Коли я вирвусь з ції пустині?
Чи, може, крий боже,
Тут і загину.
І почорніє червоне поле…
– Айда в казарми! Айда в неволю! –
Неначе крикне хто надо мною.
І я прокинусь. Поза горою
Вертаюсь, крадуся понад Уралом,
Неначе злодій той, поза валами.
Отак я, друже мій, святкую
Отут неділеньку святую.
А понеділок?.. Друже-брате!
Ще прийде ніч в смердячу хату,
Ще прийдуть думи. Розіб'ють
На стократ серце, і надію,
І те, що вимовить не вмію…
І все на світі проженуть.
І спинять ніч. Часи літами,
Віками глухо потечуть.
І я кровавими сльозами
Не раз постелю омочу.
Перелічу і дні і літа.
Кого я, де, коли любив?
Кому яке добро зробив?
Нікого в світі, нікому в світі.
Неначе по лісу ходив!
А малась воля, малась сила,
Та силу позички зносили,
А воля в гостях упилась
Та до Миколи заблудила…
Та й упиваться зареклась.
Не поможе милий боже,
Як то кажуть люде.
Буде каяння на світі,
Вороття не буде.
Благаю бога, щоб світало,
Мов волі, світу сонця жду.
Цвіркун замовкне, зорю б'ють.
Благаю бога, щоб смеркало,
Бо на позорище ведуть
Старого дурня муштрувати.
Щоб знав, як волю шанувати,
Щоб знав, що дурня всюди б'ють.
Минують літа молодії,
Минула доля, а надія
В неволі знову за своє,
Зо мною знову лихо діє
І серцю жалю завдає.
А може, ще добро побачу?
А може, лихо переплачу?
Води Дніпрової нап'юсь,
На тебе, друже, подивлюсь.
І може, в тихій твоїй хаті
Я буду знову розмовляти
З тобою, друже мій. Боюсь!
Боюся сам себе спитати,
Чи се коли сподіється?
Чи, може, вже з неба
Подивлюсь на Україну,
Подивлюсь на тебе.
А іноді так буває,
Що й сльози не стане.
І благав би я о смерті…
Так ти, і Украйна,
І Дніпро крутоберегий,
І надія, брате,
Не даєте мені бога
О смерті благати.
[Друга половина 1847,
Орська кріпость]
Книга: Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
ЗМІСТ
| 1. | Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
|
|
| 2. | Причинна
|
|
| 3. | Думка
|
|
| 4. | Думка
|
|
| 5. | Думка
|
|
| 6. | Думка
|
|
| 7. | На вічну пам'ять
|
|
| 8. | Катерина
|
|
| 9. | Тарасова ніч
|
|
| 10. | Думи мої, думи мої,
|
|
| 11. | Перебендя
|
|
| 12. | Тополя
|
|
| 13. | До Основ'яненка
|
|
| 14. | Іван Підкова
|
|
| 15. | Н. Маркевичу
|
|
| 16. | На незабудь Штернбергові
|
|
| 17. | Гайдамаки
|
|
| 18. | Інтродукція
|
|
| 19. | Галайда
|
|
| 20. | Конфедерати
|
|
| 21. | Титар
|
|
| 22. | Свято в Чигирині
|
|
| 23. | Треті півні
|
|
| 24. | Червоний бенкет
|
|
| 25. | Гупалівщина
|
|
| 26. | Бенкет у Лисянці
|
|
| 27. | Лебедин
|
|
| 28. | Ґонта в Умані
|
|
| 29. | Епілог
|
|
| 30. | Передмова
|
|
| 31. | Панове субскрибенти!
|
|
| 32. | ***
|
|
| 33. | Мар'яна-черниця
|
|
| 34. | Утоплена
|
|
| 35. | Песня караульного у тюрьмы
|
|
| 36. | Слепая
|
|
| 37. | Гамалія
|
|
| 38. | Тризна
|
|
| 39. | *,
|
|
| 40. | * Как цветок, процвевший на их болоте.
|
|
| 41. | Розрита могила
|
|
| 42. | ***
|
|
| 43. | Сова
|
|
| 44. | Дівичії ночі
|
|
| 45. | Сон
|
|
| 46. | ***
|
|
| 47. | ***
|
|
| 48. | ***
|
|
| 49. | Гоголю
|
|
| 50. | ***
|
|
| 51. | Не женися на багатій,
|
|
| 52. | Єретик
|
|
| 53. | Невольник
|
|
| 54. | Великий льох
|
|
| 55. | Стоїть в селі Суботові
|
|
| 56. | Наймичка
|
|
| 57. | Кавказ
|
|
| 58. | І мертвим, і живим,
|
|
| 59. | Німець скаже: «Ви слав'яне».
|
|
| 60. | Холодний яр
|
|
| 61. | Псалми Давидові 1
|
|
| 62. | 12
|
|
| 63. | 43
|
|
| 64. | 52
|
|
| 65. | 53
|
|
| 66. | 81
|
|
| 67. | 93
|
|
| 68. | 132
|
|
| 69. | 136
|
|
| 70. | 149
|
|
| 71. | Маленькій Мар'яні
|
|
| 72. | ***
|
|
| 73. | Три літа
|
|
| 74. | Заповіт
|
|
| 75. | Лілея
|
|
| 76. | Русалка
|
|
| 77. | Відьма
|
|
| 78. | Згадайте, братія моя…
|
|
| 79. | Ой одна я, одна,
|
|
| 80. | За байраком байрак,
|
|
| 81. | Мені однаково, чи буду
|
|
| 82. | “Не кидай матері!” – казали,
|
|
| 83. | “Чого ти ходиш на могилу? –
|
|
| 84. | Ой три шляхи широкії
|
|
| 85. | Веселе сонечко ховалось
|
|
| 86. | Садок вишневий коло хати,
|
|
| 87. | Рано-вранці новобранці
|
|
| 88. | В неволі тяжко, хоча й волі,
|
|
| 89. | Понад полем іде,
|
|
| 90. | Чи ми ще зійдемося знову
|
|
| 91. | ***
|
|
| 92. | ***
|
|
| 93. | Княжна
|
|
| 94. | N. N.
|
|
| 95. | N. N.
|
|
| 96. | ***
|
|
| 97. | Сон
|
|
| 98. | Іржавець
|
|
| 99. | N. N.
|
|
| 100. | Полякам
|
|
| 101. | Чернець
|
|
| 102. | ***
|
|
| 103. | ***
|
|
| 104. | ***
|
|
| 105. | Хустина
|
|
| 106. | А. О. Козачковському
|
|
| 107. | Москалева криниця
|
|
| 108. | ***
|
|
| 109. | А нумо знову віршувать.
|
|
| 110. | Варнак
|
|
| 111. | ***
|
|
| 112. | ***
|
|
| 113. | Та не дай, господи, нікому,
|
|
| 114. | Царі
|
|
| 115. | Добро, у кого є господа,
|
|
| 116. | Титарівна
|
|
| 117. | ***
|
|
| 118. | Мов за подушне, оступили
|
|
| 119. | П. С.
|
|
| 120. | Г. 3.
|
|
| 121. | Якби зустрілися ми знову,
|
|
| 122. | Марина
|
|
| 123. | Пророк
|
|
| 124. | Сичі
|
|
| 125. | ***
|
|
| 126. | І небо невмите, і заспані хвилі;
|
|
| 127. | І виріс я на чужині,
|
|
| 128. | Не для людей, тієї слави,
|
|
| 129. | Коло гаю к чистім полі,
|
|
| 130. | ***
|
|
| 131. | І багата я,
|
|
| 132. | Полюбилася я,
|
|
| 133. | Породила мене мати
|
|
| 134. | Ой я свого чоловіка
|
|
| 135. | Ой виострю товариша,
|
|
| 136. | По улиці вітер віє
|
|
| 137. | Ой сяду я під хатою,
|
|
| 138. | Закувала зозуленька
|
|
| 139. | Швачка
|
|
| 140. | Он не п'ються пива-меди,
|
|
| 141. | На улиці невесело,
|
|
| 142. | У тієї Катерини
|
|
| 143. | ***
|
|
| 144. | Ой пішла я у яр за водою,
|
|
| 145. | Не так тії вороги,
|
|
| 146. | Ой люлі, люлі, моя дитино,
|
|
| 147. | «Он чого ти почорніло,
|
|
| 148. | Туман, туман долиною,
|
|
| 149. | У неділеньку у святую
|
|
| 150. | У перетику ходила
|
|
| 151. | У неділеньку та ранесенько,
|
|
| 152. | Не тополю високую
|
|
| 153. | Утоптала стежечку
|
|
| 154. | І широкую долину,
|
|
| 155. | На вгороді коло броду
|
|
| 156. | Якби мені, мамо, намисто,
|
|
| 157. | «Не хочу я женитися,
|
|
| 158. | Чума
|
|
| 159. | І знов мені не привезла
|
|
| 160. | В неволі, в самоті немає,
|
|
| 161. | «Ой умер старий батько
|
|
| 162. | Не вернувся із походу
|
|
| 163. | У Вільні, городі преславнім,
|
|
| 164. | Заступила чорна хмара
|
|
| 165. | Не додому вночі йдучи
|
|
| 166. | Неначе степом чумаки
|
|
| 167. | Сотник
|
|
| 168. | За сонцем хмаронька пливе,
|
|
| 169. | Як маю я журитися,
|
|
| 170. | Нащо мені женитися?
|
|
| 171. | Ой крикнули сірії гуси
|
|
| 172. | «Якби тобі довелося
|
|
| 173. | Заросли шляхи тернами
|
|
| 174. | Зацвіла в долині
|
|
| 175. | У нашім раї на землі
|
|
| 176. | На Великдень, на соломі
|
|
| 177. | Було, роблю що, чи гуляю,
|
|
| 178. | Буває, іноді старий
|
|
| 179. | Хіба самому написать
|
|
| 180. | Дурні та гордії ми люди
|
|
| 181. | І золотої й дорогої
|
|
| 182. | Ми вкупочці колись росли ,
|
|
| 183. | Готово! Парус розпустили,
|
|
| 184. | Ми восени таки похожі
|
|
| 185. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
| 186. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
| 187. | Ми заспівали, розійшлись,
|
|
| 188. | Не молилася за мене,
|
|
| 189. | Петрусь
|
|
| 190. | Мені здається, я не знаю,
|
|
| 191. | Якби ви пішли, паничі, **
|
|
| 192. | ** Якби ви знали, паничі, ("Кобзар", Київ, видавничий центр "Просвіта") *** Буває, в неволі іноді згадаю
|
|
| 193. | * Далі в автографі закреслено півтора рядка, прочитати неможливо. *** І станом гнучим, і красою
|
|
| 194. | Огні горять, музика грає,
|
|
| 195. | Чи то недоля та неволя,
|
|
| 196. | На батька бісового я трачу
|
|
| 197. | І досі сниться: під горою,
|
|
| 198. | Мій боже милий, знову лихо!..
|
|
| 199. | Неофіти
|
|
| 200. | Юродивий
|
|
| 201. | * Ці рядки закреслені автором в рукописі. Доля
|
|
| 202. | Муза
|
|
| 203. | Слава
|
|
| 204. | Сон
|
|
| 205. | Я не нездужаю, нівроку,
|
|
| 206. | Подражаніє 11 псалму
|
|
| 207. | Марку Вовчку
|
|
| 208. | Ісаія Глава 35
|
|
| 209. | N. N.
|
|
| 210. | ***
|
|
| 211. | Ой маю, маю я оченята...
|
|
| 212. | Сестрі
|
|
| 213. | Колись дурною головою
|
|
| 214. | Во Іудеї во дні они,
|
|
| 215. | Марія
|
|
| 216. | Подражаніє Едуарду Сові
|
|
| 217. | Подражаніє Ієзекіїлю
|
|
| 218. | Осії глава XIV
|
|
| 219. | ***
|
|
| 220. | Ой діброво — темний гаю!
|
|
| 221. | Подражаніє сербському
|
|
| 222. | Молитва
|
|
| 223. | Колись-то ще, во время оно,
|
|
| 224. | Тим неситим очам,
|
|
| 225. | Плач Ярославни
|
|
| 226. | ***
|
|
| 227. | ***
|
|
| 228. | Гімн черничий
|
|
| 229. | Над Дніпровою сагою
|
|
| 230. | ***
|
|
| 231. | ***
|
|
| 232. | Ликері
|
|
| 233. | Барвінок цвів і зеленів,
|
|
| 234. | ***
|
|
| 235. | Л.
|
|
| 236. | ***
|
|
| 237. | Саул
|
|
| 238. | ***
|
|
| 239. | Титарівна
|
|
| 240. | ***
|
|
| 241. | І тут, і всюди — скрізь погано.
|
|
| 242. | О люди! люди небораки!
|
|
| 243. | ***
|
|
| 244. | *** І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 ноября [1860, С.-Петербург] *** Тече вода з-під явора
|
|
| 245. | Якось-то йдучи уночі
|
|
| 246. | Бували войни й військовії свари:
|
|
| 247. | Н.Т
|
|
| 248. | Зійшлись, побрались, поєднались,
|
|
| 249. | Кума моя і я
|
|
| 250. | Чи не покинуть нам, небого,
|
|
| 251. | За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846 * * * Якби-то ти, Богдане п'яний,
|
|
| 252. | Москалева криниця
|
|
| 253. | Тарасова ніч
|
|
| 254. | Гамалія
|
|
| 255. | Лічу в неволі дні і ночі
|
|
| 256. | ***
|
|
| 257. | Не журюсь я, а не спиться
|
|
| 258. | Вип’єш перву – стрепенешся,
|
|
На попередню
Translate
