Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Осії глава XIV
Подражаніє
Погибнеш, згинеш, Україно,
Не стане знаку на землі.
А ти пишалася колись
В добрі і розкоші! Вкраїно!
Мій любий краю неповинний!
За що тебе господь кара,
Карає тяжко? За Богдана,
Та за скаженого Петра,
Та за панів отих поганих
До краю нищить... Покара,
Уб'є незримо і правдиво;
Бо довго довготерпеливий
Дивився мовчки на твою,
Гріховную твою утробу
І рек во гніві: «Потреблю
Твою красу, твою оздобу,
Сама розіпнешся. Во злобі
Сини твої тебе уб'ють
Оперені, а злозачаті
Во чреві згинуть, пропадуть,
Мов недолежані курчата!..
І плача, матернього плача
Ісполню гради і поля,
Да зрить розтленная земля,
Що я держитель і все бачу».
Воскресни, мамо! І вернися
В світлицю-хату; опочий,
Бо ти аж надто вже втомилась,
Гріхи синовні несучи.
Спочивши, скорбная, скажи,
Прорий своїм лукавим чадам,
Що пропадуть вони, лихі,
Що їх безчестіє, і зрада,
І криводушіє огнем,
Кровавим, пламенним мечем
Нарізані на людських душах,
Що крикне кара невсипуща,
Що не спасе їх добрий цар,
Їх кроткий, п'яний господар,
Не дасть їм пить, не дасть їм їсти,
Не дасть коня вам охляп сісти
Та утікать; не втечете
І не сховаєтеся; всюди
Вас найде правда-мста; а люде
Підстережуть вас на тотеж,
Уловлять і судить не будуть,
В кайдани туго окують,
В село на зрище приведуть,
І на хресті отім без ката
І без царя вас, біснуватих,
Розпнуть, розірвуть, рознесуть,
І вашей кровію, собаки,
Собак напоять...
І додай,
Такеє слово їм додай
Без притчі; вискажи: «Зробили,
Руками скверними створили
Свою надію; й речете,
Що цар наш бог, і цар надія,
І нагодує, і огріє
Вдову і сирот». Ні, не те,
Скажи їм ось що: «Брешуть боги,
Ті ідоли в чужих чертогах,
Скажи, що правда оживе,
Натхне, накличе, нажене
Не ветхеє, не древлє слово
Розтлєнноє, а слово нове
Меж людьми криком пронесе
І люд окрадений спасе
Од ласки царської...»
25 декабр[я] 1859 г.
[С.-Петербург]
Книга: Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
ЗМІСТ
1. | Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
|
|
2. | Причинна
|
|
3. | Думка
|
|
4. | Думка
|
|
5. | Думка
|
|
6. | Думка
|
|
7. | На вічну пам'ять
|
|
8. | Катерина
|
|
9. | Тарасова ніч
|
|
10. | Думи мої, думи мої,
|
|
11. | Перебендя
|
|
12. | Тополя
|
|
13. | До Основ'яненка
|
|
14. | Іван Підкова
|
|
15. | Н. Маркевичу
|
|
16. | На незабудь Штернбергові
|
|
17. | Гайдамаки
|
|
18. | Інтродукція
|
|
19. | Галайда
|
|
20. | Конфедерати
|
|
21. | Титар
|
|
22. | Свято в Чигирині
|
|
23. | Треті півні
|
|
24. | Червоний бенкет
|
|
25. | Гупалівщина
|
|
26. | Бенкет у Лисянці
|
|
27. | Лебедин
|
|
28. | Ґонта в Умані
|
|
29. | Епілог
|
|
30. | Передмова
|
|
31. | Панове субскрибенти!
|
|
32. | ***
|
|
33. | Мар'яна-черниця
|
|
34. | Утоплена
|
|
35. | Песня караульного у тюрьмы
|
|
36. | Слепая
|
|
37. | Гамалія
|
|
38. | Тризна
|
|
39. | *,
|
|
40. | * Как цветок, процвевший на их болоте.
|
|
41. | Розрита могила
|
|
42. | ***
|
|
43. | Сова
|
|
44. | Дівичії ночі
|
|
45. | Сон
|
|
46. | ***
|
|
47. | ***
|
|
48. | ***
|
|
49. | Гоголю
|
|
50. | ***
|
|
51. | Не женися на багатій,
|
|
52. | Єретик
|
|
53. | Невольник
|
|
54. | Великий льох
|
|
55. | Стоїть в селі Суботові
|
|
56. | Наймичка
|
|
57. | Кавказ
|
|
58. | І мертвим, і живим,
|
|
59. | Німець скаже: «Ви слав'яне».
|
|
60. | Холодний яр
|
|
61. | Псалми Давидові 1
|
|
62. | 12
|
|
63. | 43
|
|
64. | 52
|
|
65. | 53
|
|
66. | 81
|
|
67. | 93
|
|
68. | 132
|
|
69. | 136
|
|
70. | 149
|
|
71. | Маленькій Мар'яні
|
|
72. | ***
|
|
73. | Три літа
|
|
74. | Заповіт
|
|
75. | Лілея
|
|
76. | Русалка
|
|
77. | Відьма
|
|
78. | Згадайте, братія моя…
|
|
79. | Ой одна я, одна,
|
|
80. | За байраком байрак,
|
|
81. | Мені однаково, чи буду
|
|
82. | “Не кидай матері!” – казали,
|
|
83. | “Чого ти ходиш на могилу? –
|
|
84. | Ой три шляхи широкії
|
|
85. | Веселе сонечко ховалось
|
|
86. | Садок вишневий коло хати,
|
|
87. | Рано-вранці новобранці
|
|
88. | В неволі тяжко, хоча й волі,
|
|
89. | Понад полем іде,
|
|
90. | Чи ми ще зійдемося знову
|
|
91. | ***
|
|
92. | ***
|
|
93. | Княжна
|
|
94. | N. N.
|
|
95. | N. N.
|
|
96. | ***
|
|
97. | Сон
|
|
98. | Іржавець
|
|
99. | N. N.
|
|
100. | Полякам
|
|
101. | Чернець
|
|
102. | ***
|
|
103. | ***
|
|
104. | ***
|
|
105. | Хустина
|
|
106. | А. О. Козачковському
|
|
107. | Москалева криниця
|
|
108. | ***
|
|
109. | А нумо знову віршувать.
|
|
110. | Варнак
|
|
111. | ***
|
|
112. | ***
|
|
113. | Та не дай, господи, нікому,
|
|
114. | Царі
|
|
115. | Добро, у кого є господа,
|
|
116. | Титарівна
|
|
117. | ***
|
|
118. | Мов за подушне, оступили
|
|
119. | П. С.
|
|
120. | Г. 3.
|
|
121. | Якби зустрілися ми знову,
|
|
122. | Марина
|
|
123. | Пророк
|
|
124. | Сичі
|
|
125. | ***
|
|
126. | І небо невмите, і заспані хвилі;
|
|
127. | І виріс я на чужині,
|
|
128. | Не для людей, тієї слави,
|
|
129. | Коло гаю к чистім полі,
|
|
130. | ***
|
|
131. | І багата я,
|
|
132. | Полюбилася я,
|
|
133. | Породила мене мати
|
|
134. | Ой я свого чоловіка
|
|
135. | Ой виострю товариша,
|
|
136. | По улиці вітер віє
|
|
137. | Ой сяду я під хатою,
|
|
138. | Закувала зозуленька
|
|
139. | Швачка
|
|
140. | Он не п'ються пива-меди,
|
|
141. | На улиці невесело,
|
|
142. | У тієї Катерини
|
|
143. | ***
|
|
144. | Ой пішла я у яр за водою,
|
|
145. | Не так тії вороги,
|
|
146. | Ой люлі, люлі, моя дитино,
|
|
147. | «Он чого ти почорніло,
|
|
148. | Туман, туман долиною,
|
|
149. | У неділеньку у святую
|
|
150. | У перетику ходила
|
|
151. | У неділеньку та ранесенько,
|
|
152. | Не тополю високую
|
|
153. | Утоптала стежечку
|
|
154. | І широкую долину,
|
|
155. | На вгороді коло броду
|
|
156. | Якби мені, мамо, намисто,
|
|
157. | «Не хочу я женитися,
|
|
158. | Чума
|
|
159. | І знов мені не привезла
|
|
160. | В неволі, в самоті немає,
|
|
161. | «Ой умер старий батько
|
|
162. | Не вернувся із походу
|
|
163. | У Вільні, городі преславнім,
|
|
164. | Заступила чорна хмара
|
|
165. | Не додому вночі йдучи
|
|
166. | Неначе степом чумаки
|
|
167. | Сотник
|
|
168. | За сонцем хмаронька пливе,
|
|
169. | Як маю я журитися,
|
|
170. | Нащо мені женитися?
|
|
171. | Ой крикнули сірії гуси
|
|
172. | «Якби тобі довелося
|
|
173. | Заросли шляхи тернами
|
|
174. | Зацвіла в долині
|
|
175. | У нашім раї на землі
|
|
176. | На Великдень, на соломі
|
|
177. | Було, роблю що, чи гуляю,
|
|
178. | Буває, іноді старий
|
|
179. | Хіба самому написать
|
|
180. | Дурні та гордії ми люди
|
|
181. | І золотої й дорогої
|
|
182. | Ми вкупочці колись росли ,
|
|
183. | Готово! Парус розпустили,
|
|
184. | Ми восени таки похожі
|
|
185. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
186. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
187. | Ми заспівали, розійшлись,
|
|
188. | Не молилася за мене,
|
|
189. | Петрусь
|
|
190. | Мені здається, я не знаю,
|
|
191. | Якби ви пішли, паничі, **
|
|
192. | ** Якби ви знали, паничі, ("Кобзар", Київ, видавничий центр "Просвіта") *** Буває, в неволі іноді згадаю
|
|
193. | * Далі в автографі закреслено півтора рядка, прочитати неможливо. *** І станом гнучим, і красою
|
|
194. | Огні горять, музика грає,
|
|
195. | Чи то недоля та неволя,
|
|
196. | На батька бісового я трачу
|
|
197. | І досі сниться: під горою,
|
|
198. | Мій боже милий, знову лихо!..
|
|
199. | Неофіти
|
|
200. | Юродивий
|
|
201. | * Ці рядки закреслені автором в рукописі. Доля
|
|
202. | Муза
|
|
203. | Слава
|
|
204. | Сон
|
|
205. | Я не нездужаю, нівроку,
|
|
206. | Подражаніє 11 псалму
|
|
207. | Марку Вовчку
|
|
208. | Ісаія Глава 35
|
|
209. | N. N.
|
|
210. | ***
|
|
211. | Ой маю, маю я оченята...
|
|
212. | Сестрі
|
|
213. | Колись дурною головою
|
|
214. | Во Іудеї во дні они,
|
|
215. | Марія
|
|
216. | Подражаніє Едуарду Сові
|
|
217. | Подражаніє Ієзекіїлю
|
|
218. | Осії глава XIV
|
|
219. | ***
|
|
220. | Ой діброво — темний гаю!
|
|
221. | Подражаніє сербському
|
|
222. | Молитва
|
|
223. | Колись-то ще, во время оно,
|
|
224. | Тим неситим очам,
|
|
225. | Плач Ярославни
|
|
226. | ***
|
|
227. | ***
|
|
228. | Гімн черничий
|
|
229. | Над Дніпровою сагою
|
|
230. | ***
|
|
231. | ***
|
|
232. | Ликері
|
|
233. | Барвінок цвів і зеленів,
|
|
234. | ***
|
|
235. | Л.
|
|
236. | ***
|
|
237. | Саул
|
|
238. | ***
|
|
239. | Титарівна
|
|
240. | ***
|
|
241. | І тут, і всюди — скрізь погано.
|
|
242. | О люди! люди небораки!
|
|
243. | ***
|
|
244. | *** І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 ноября [1860, С.-Петербург] *** Тече вода з-під явора
|
|
245. | Якось-то йдучи уночі
|
|
246. | Бували войни й військовії свари:
|
|
247. | Н.Т
|
|
248. | Зійшлись, побрались, поєднались,
|
|
249. | Кума моя і я
|
|
250. | Чи не покинуть нам, небого,
|
|
251. | За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846 * * * Якби-то ти, Богдане п'яний,
|
|
252. | Москалева криниця
|
|
253. | Тарасова ніч
|
|
254. | Гамалія
|
|
255. | Лічу в неволі дні і ночі
|
|
256. | ***
|
|
257. | Не журюсь я, а не спиться
|
|
258. | Вип’єш перву – стрепенешся,
|
|
На попередню