Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Лебедин
“Я сирота з Вільшаної,
Сирота, бабусю.
Батька ляхи замучили,
А мене… боюся.
Боюсь згадать, моя сиза…
Узяли з собою.
Не розпитуй, бабусенько,
Що було зо мною.
Я молилась, я плакала,
Серце розривалось,
Сльози сохли, душа мерла…
Ох, якби я знала,
Що побачу його ще раз,
Що побачу знову,—
Вдвоє, втроє б витерпіла
За єдине слово!
Вибачай, моя голубко!
Може, я грішила,
Може, бог за те й карає,
Що я полюбила,—
Полюбила стан високий
І карії очі,
Полюбила, як уміла,
Як серденько хоче.
Не за себе, не за батька
Молилась в неволі,—
Ні,бабусю, а за його,
За милого, долю.
Карай, боже! твою правду
Я витерпіть мушу.
Страшно сказать: я думала
Занапастить душу.
Якби не він, може б… може,
І занапастила.
Тяжко було! Я думала:
“О боже мій милий!
Він сирота,— хто без мене
Його привітає?
Хто про долю, про недолю,
Як я, розпитає?
Хто обійме, як я, його?
Хто душу покаже?
Хто сироті убогому
Добре слово скаже?”
Я так думала, бабусю,
І серце сміялось:
“Я сирота: без матері,
Без батька осталась,
І він один на всім світі,
Один мене любить;
А почує, що я вбилась,
То й себе погубить”.
Так я думала, молилась,
Ждала, виглядала.
Нема його, не прибуде,—
Одна я осталась…”
Та й заплакала. Черниця,
Стоя коло неї,
Зажурилась.
“Бабусенько!
Скажи мені, де я?”
“В Лебедині, моя пташко,
Не вставай: ти хвора”.
“В Лебедині! чи давно я?”
“Ба ні, позавчора”.
“Позавчора?.. Стривай, стривай…
Пожар над водою…
Жид, будинок, Майданівка…
Зовуть Галайдою…”
“Галайдою Яремою
Себе називає
Той, що привіз…”
“Де він, де він?
Тепер же я знаю!..”
“Через тиждень обіцявся
Прийти за тобою”.
“Через тиждень! через тиждень!
Раю мій, покою!
Бабусенько, минулася
Лихая година!
Той Галайда — мій Ярема!..
По всій Україні
Його знають. Я бачила,
Як села горіли;
Я бачила — кати-ляхи
Трусилися, мліли,
Як хто скаже про Галайду.
Знають вони, знають,
Хто такий, і відкіля він,
І кого шукає!..
Мене шукав, мене найшов.
Орел сизокрилий!
Прилітай же, мій соколе,
Мій голубе сизий!
Ох, як весело на світі,
Як весело стало!
Через тиждень, бабусенько..
Ще три дні осталось.
Ох, як довго!..
“Загрібай, мамо, жар, жар,
Буде тобі дочки жаль, жаль…”
Ох, як весело на світі!
А тобі, бабусю,
Чи весело?”
“Я тобою,
Пташко, веселюся”.
“А чом же ти не співаєш?”
“Я вже одспівала…”
Задзвонили до вечерні;
Оксана осталась,
А черниця, помолившись,
В храм пошкандибала.
Через тиждень в Лебедині
У церкві співали:
Ісаія, ли й куй! Вранці
Ярему вінчали;
А ввечері мій Ярема
(От хлопець звичайний!),
Щоб не сердить отамана,
Покинув Оксану:
Ляхів кінча; з Залізняком
Весілля справляє
В Уманщині, на пожарах.
Вона виглядає,—
Виглядає, чи не їде
З боярами в гості —
Перевезти із келії
В хату на помості.
Не журися, сподівайся
Та богу молися.
А мені тепер на Умань
Треба подивитись.
Книга: Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
ЗМІСТ
| 1. | Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
|
|
| 2. | Причинна
|
|
| 3. | Думка
|
|
| 4. | Думка
|
|
| 5. | Думка
|
|
| 6. | Думка
|
|
| 7. | На вічну пам'ять
|
|
| 8. | Катерина
|
|
| 9. | Тарасова ніч
|
|
| 10. | Думи мої, думи мої,
|
|
| 11. | Перебендя
|
|
| 12. | Тополя
|
|
| 13. | До Основ'яненка
|
|
| 14. | Іван Підкова
|
|
| 15. | Н. Маркевичу
|
|
| 16. | На незабудь Штернбергові
|
|
| 17. | Гайдамаки
|
|
| 18. | Інтродукція
|
|
| 19. | Галайда
|
|
| 20. | Конфедерати
|
|
| 21. | Титар
|
|
| 22. | Свято в Чигирині
|
|
| 23. | Треті півні
|
|
| 24. | Червоний бенкет
|
|
| 25. | Гупалівщина
|
|
| 26. | Бенкет у Лисянці
|
|
| 27. | Лебедин
|
|
| 28. | Ґонта в Умані
|
|
| 29. | Епілог
|
|
| 30. | Передмова
|
|
| 31. | Панове субскрибенти!
|
|
| 32. | ***
|
|
| 33. | Мар'яна-черниця
|
|
| 34. | Утоплена
|
|
| 35. | Песня караульного у тюрьмы
|
|
| 36. | Слепая
|
|
| 37. | Гамалія
|
|
| 38. | Тризна
|
|
| 39. | *,
|
|
| 40. | * Как цветок, процвевший на их болоте.
|
|
| 41. | Розрита могила
|
|
| 42. | ***
|
|
| 43. | Сова
|
|
| 44. | Дівичії ночі
|
|
| 45. | Сон
|
|
| 46. | ***
|
|
| 47. | ***
|
|
| 48. | ***
|
|
| 49. | Гоголю
|
|
| 50. | ***
|
|
| 51. | Не женися на багатій,
|
|
| 52. | Єретик
|
|
| 53. | Невольник
|
|
| 54. | Великий льох
|
|
| 55. | Стоїть в селі Суботові
|
|
| 56. | Наймичка
|
|
| 57. | Кавказ
|
|
| 58. | І мертвим, і живим,
|
|
| 59. | Німець скаже: «Ви слав'яне».
|
|
| 60. | Холодний яр
|
|
| 61. | Псалми Давидові 1
|
|
| 62. | 12
|
|
| 63. | 43
|
|
| 64. | 52
|
|
| 65. | 53
|
|
| 66. | 81
|
|
| 67. | 93
|
|
| 68. | 132
|
|
| 69. | 136
|
|
| 70. | 149
|
|
| 71. | Маленькій Мар'яні
|
|
| 72. | ***
|
|
| 73. | Три літа
|
|
| 74. | Заповіт
|
|
| 75. | Лілея
|
|
| 76. | Русалка
|
|
| 77. | Відьма
|
|
| 78. | Згадайте, братія моя…
|
|
| 79. | Ой одна я, одна,
|
|
| 80. | За байраком байрак,
|
|
| 81. | Мені однаково, чи буду
|
|
| 82. | “Не кидай матері!” – казали,
|
|
| 83. | “Чого ти ходиш на могилу? –
|
|
| 84. | Ой три шляхи широкії
|
|
| 85. | Веселе сонечко ховалось
|
|
| 86. | Садок вишневий коло хати,
|
|
| 87. | Рано-вранці новобранці
|
|
| 88. | В неволі тяжко, хоча й волі,
|
|
| 89. | Понад полем іде,
|
|
| 90. | Чи ми ще зійдемося знову
|
|
| 91. | ***
|
|
| 92. | ***
|
|
| 93. | Княжна
|
|
| 94. | N. N.
|
|
| 95. | N. N.
|
|
| 96. | ***
|
|
| 97. | Сон
|
|
| 98. | Іржавець
|
|
| 99. | N. N.
|
|
| 100. | Полякам
|
|
| 101. | Чернець
|
|
| 102. | ***
|
|
| 103. | ***
|
|
| 104. | ***
|
|
| 105. | Хустина
|
|
| 106. | А. О. Козачковському
|
|
| 107. | Москалева криниця
|
|
| 108. | ***
|
|
| 109. | А нумо знову віршувать.
|
|
| 110. | Варнак
|
|
| 111. | ***
|
|
| 112. | ***
|
|
| 113. | Та не дай, господи, нікому,
|
|
| 114. | Царі
|
|
| 115. | Добро, у кого є господа,
|
|
| 116. | Титарівна
|
|
| 117. | ***
|
|
| 118. | Мов за подушне, оступили
|
|
| 119. | П. С.
|
|
| 120. | Г. 3.
|
|
| 121. | Якби зустрілися ми знову,
|
|
| 122. | Марина
|
|
| 123. | Пророк
|
|
| 124. | Сичі
|
|
| 125. | ***
|
|
| 126. | І небо невмите, і заспані хвилі;
|
|
| 127. | І виріс я на чужині,
|
|
| 128. | Не для людей, тієї слави,
|
|
| 129. | Коло гаю к чистім полі,
|
|
| 130. | ***
|
|
| 131. | І багата я,
|
|
| 132. | Полюбилася я,
|
|
| 133. | Породила мене мати
|
|
| 134. | Ой я свого чоловіка
|
|
| 135. | Ой виострю товариша,
|
|
| 136. | По улиці вітер віє
|
|
| 137. | Ой сяду я під хатою,
|
|
| 138. | Закувала зозуленька
|
|
| 139. | Швачка
|
|
| 140. | Он не п'ються пива-меди,
|
|
| 141. | На улиці невесело,
|
|
| 142. | У тієї Катерини
|
|
| 143. | ***
|
|
| 144. | Ой пішла я у яр за водою,
|
|
| 145. | Не так тії вороги,
|
|
| 146. | Ой люлі, люлі, моя дитино,
|
|
| 147. | «Он чого ти почорніло,
|
|
| 148. | Туман, туман долиною,
|
|
| 149. | У неділеньку у святую
|
|
| 150. | У перетику ходила
|
|
| 151. | У неділеньку та ранесенько,
|
|
| 152. | Не тополю високую
|
|
| 153. | Утоптала стежечку
|
|
| 154. | І широкую долину,
|
|
| 155. | На вгороді коло броду
|
|
| 156. | Якби мені, мамо, намисто,
|
|
| 157. | «Не хочу я женитися,
|
|
| 158. | Чума
|
|
| 159. | І знов мені не привезла
|
|
| 160. | В неволі, в самоті немає,
|
|
| 161. | «Ой умер старий батько
|
|
| 162. | Не вернувся із походу
|
|
| 163. | У Вільні, городі преславнім,
|
|
| 164. | Заступила чорна хмара
|
|
| 165. | Не додому вночі йдучи
|
|
| 166. | Неначе степом чумаки
|
|
| 167. | Сотник
|
|
| 168. | За сонцем хмаронька пливе,
|
|
| 169. | Як маю я журитися,
|
|
| 170. | Нащо мені женитися?
|
|
| 171. | Ой крикнули сірії гуси
|
|
| 172. | «Якби тобі довелося
|
|
| 173. | Заросли шляхи тернами
|
|
| 174. | Зацвіла в долині
|
|
| 175. | У нашім раї на землі
|
|
| 176. | На Великдень, на соломі
|
|
| 177. | Було, роблю що, чи гуляю,
|
|
| 178. | Буває, іноді старий
|
|
| 179. | Хіба самому написать
|
|
| 180. | Дурні та гордії ми люди
|
|
| 181. | І золотої й дорогої
|
|
| 182. | Ми вкупочці колись росли ,
|
|
| 183. | Готово! Парус розпустили,
|
|
| 184. | Ми восени таки похожі
|
|
| 185. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
| 186. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
| 187. | Ми заспівали, розійшлись,
|
|
| 188. | Не молилася за мене,
|
|
| 189. | Петрусь
|
|
| 190. | Мені здається, я не знаю,
|
|
| 191. | Якби ви пішли, паничі, **
|
|
| 192. | ** Якби ви знали, паничі, ("Кобзар", Київ, видавничий центр "Просвіта") *** Буває, в неволі іноді згадаю
|
|
| 193. | * Далі в автографі закреслено півтора рядка, прочитати неможливо. *** І станом гнучим, і красою
|
|
| 194. | Огні горять, музика грає,
|
|
| 195. | Чи то недоля та неволя,
|
|
| 196. | На батька бісового я трачу
|
|
| 197. | І досі сниться: під горою,
|
|
| 198. | Мій боже милий, знову лихо!..
|
|
| 199. | Неофіти
|
|
| 200. | Юродивий
|
|
| 201. | * Ці рядки закреслені автором в рукописі. Доля
|
|
| 202. | Муза
|
|
| 203. | Слава
|
|
| 204. | Сон
|
|
| 205. | Я не нездужаю, нівроку,
|
|
| 206. | Подражаніє 11 псалму
|
|
| 207. | Марку Вовчку
|
|
| 208. | Ісаія Глава 35
|
|
| 209. | N. N.
|
|
| 210. | ***
|
|
| 211. | Ой маю, маю я оченята...
|
|
| 212. | Сестрі
|
|
| 213. | Колись дурною головою
|
|
| 214. | Во Іудеї во дні они,
|
|
| 215. | Марія
|
|
| 216. | Подражаніє Едуарду Сові
|
|
| 217. | Подражаніє Ієзекіїлю
|
|
| 218. | Осії глава XIV
|
|
| 219. | ***
|
|
| 220. | Ой діброво — темний гаю!
|
|
| 221. | Подражаніє сербському
|
|
| 222. | Молитва
|
|
| 223. | Колись-то ще, во время оно,
|
|
| 224. | Тим неситим очам,
|
|
| 225. | Плач Ярославни
|
|
| 226. | ***
|
|
| 227. | ***
|
|
| 228. | Гімн черничий
|
|
| 229. | Над Дніпровою сагою
|
|
| 230. | ***
|
|
| 231. | ***
|
|
| 232. | Ликері
|
|
| 233. | Барвінок цвів і зеленів,
|
|
| 234. | ***
|
|
| 235. | Л.
|
|
| 236. | ***
|
|
| 237. | Саул
|
|
| 238. | ***
|
|
| 239. | Титарівна
|
|
| 240. | ***
|
|
| 241. | І тут, і всюди — скрізь погано.
|
|
| 242. | О люди! люди небораки!
|
|
| 243. | ***
|
|
| 244. | *** І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 ноября [1860, С.-Петербург] *** Тече вода з-під явора
|
|
| 245. | Якось-то йдучи уночі
|
|
| 246. | Бували войни й військовії свари:
|
|
| 247. | Н.Т
|
|
| 248. | Зійшлись, побрались, поєднались,
|
|
| 249. | Кума моя і я
|
|
| 250. | Чи не покинуть нам, небого,
|
|
| 251. | За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846 * * * Якби-то ти, Богдане п'яний,
|
|
| 252. | Москалева криниця
|
|
| 253. | Тарасова ніч
|
|
| 254. | Гамалія
|
|
| 255. | Лічу в неволі дні і ночі
|
|
| 256. | ***
|
|
| 257. | Не журюсь я, а не спиться
|
|
| 258. | Вип’єш перву – стрепенешся,
|
|
На попередню
Translate
