Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Тарасова ніч
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата —
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує —
Аж лихо сміється...
«Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.
Було колись — панували,
Та більше не будем!
Тії слави козацької
Повік не забудем!
Встає хмара з-за Лиману,
А другая з поля;
Зажурилась Україна —
Така її доля!
Зажурилась, заплакала,
Як мала дитина.
Ніхто її не рятує...
Козачество гине;
Гине слава, батьківщина;
Немає де дітись;
Виростають нехрещені
Козацькії діти;
Кохаються невінчані;
Без попа ховають;
Запродана жидам віра,
В церкву не пускають!
Як та галич поле крив,
Ляхи, уніати
Налітають,— нема кому
Порадоньки дати.
Обізвався Наливайко —
Не стало Кравчини!
Обізвавсь козак Павлюга
За нею полинув!
Обізвавсь Тарас Трясило
Гіркими сльозами:
«Бідна моя Україно,
Стоптана ляхами!»
Україно, Україно!
Серце моє, ненько!
Як згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Де поділось козачество,
Червоні жупани?
Де поділась доля-воля,
Бунчуки, гетьмани?
Де поділися? Згоріло
А чи затопило
Синє море твої гори,
Високі могили?
Мовчать гори, грає море,
Могили сумують,
А над дітьми козацькими
Поганці панують.
Грай же, море, мовчіть, гори!
Гуляй, буйний, полем!
Плачте, діти козацькії,—
Така ваша доля!
Обізвавсь Тарас Трясило
Віру рятовати,
Обізвався, орел сизий,
Та й дав ляхам знати!
Обізвався пан Трясило:
«А годі журиться!
А ходім лиш, пани-брати,
З поляками биться!»
Вже не три дні, не три ночі
Б'ється пан Трясило.
Од Лимана до Трубайла
Трупом поле крилось.
Ізнемігся козаченько,
Тяжко зажурився,
А поганий Конецпольський
Дуже звеселився;
Зібрав шляхту всю докупи
Та й ну частовати.
Зібрав Тарас козаченьків —
Поради прохати:
«Отамани товариші,
Брати мої, діти!
Дайте мені порадоньку,
Що будем робити?
Бенкетують вражі ляхи -
Наше безголов'я».
«Нехай собі бенкетують,
Нехай на здоров'я!
Нехай, кляті, бенкетують,
Поки сонце зайде,
А ніч-мати дасть пораду,—
Козак ляха знайде».
Лягло сонце за горою,
Зірки засіяли,
А козаки, як та хмара,
Ляхів обступали.
Як став місяць серед неба,
Ревнула гармата;
Прокинулись ляшки-панки —
Нікуди втікати!
Прокинулись ляшки-панки,
Та й не повставали:
Зійшло сонце — ляшки-панки
Покотом лежали.
Червоною гадюкою
Несе Альта вісти,
Щоб летіли крюки з поля
Ляшків-панків їсти.
Налетіли чорні крюки
Вельможних будити;
Зібралося козачество
Богу помолитись.
Закрякали чорні крюки,
Виймаючи очі;
Заспівали козаченьки
Пісню тії ночі,—
Тії ночі кривавої,
Що славною стала
Тарасові, козачеству,
Ляхів що приспала.
Над річкою, в чистім полі,
Могила чорніє;
Де кров текла козацькая,
Трава зеленіє.
Сидить ворон на могилі
Та з голоду кряче...
Згада козак гетьманщину,
Згада та й заплаче!»
Умовк кобзар, сумуючи:
Щось руки не грають.
Кругом хлопці та дівчата
Слізоньки втирають.
Пішов кобзар по улиці —
З журби як заграє!
Кругом хлопці навприсядки,nbsp;
А він вимовляє:
«Нехай буде отакечки!
Сидіть, діти, у запечку,
А я з журби та до шинку,
А там найду свою жінку,
Найду жінку, почастую,
З вороженьків покепкую».
[6 листопада 1838,
С.-Петербург]
***
Книга: Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
ЗМІСТ
| 1. | Тарас ШЕВЧЕНКО / “КОБЗАР”
|
|
| 2. | Причинна
|
|
| 3. | Думка
|
|
| 4. | Думка
|
|
| 5. | Думка
|
|
| 6. | Думка
|
|
| 7. | На вічну пам'ять
|
|
| 8. | Катерина
|
|
| 9. | Тарасова ніч
|
|
| 10. | Думи мої, думи мої,
|
|
| 11. | Перебендя
|
|
| 12. | Тополя
|
|
| 13. | До Основ'яненка
|
|
| 14. | Іван Підкова
|
|
| 15. | Н. Маркевичу
|
|
| 16. | На незабудь Штернбергові
|
|
| 17. | Гайдамаки
|
|
| 18. | Інтродукція
|
|
| 19. | Галайда
|
|
| 20. | Конфедерати
|
|
| 21. | Титар
|
|
| 22. | Свято в Чигирині
|
|
| 23. | Треті півні
|
|
| 24. | Червоний бенкет
|
|
| 25. | Гупалівщина
|
|
| 26. | Бенкет у Лисянці
|
|
| 27. | Лебедин
|
|
| 28. | Ґонта в Умані
|
|
| 29. | Епілог
|
|
| 30. | Передмова
|
|
| 31. | Панове субскрибенти!
|
|
| 32. | ***
|
|
| 33. | Мар'яна-черниця
|
|
| 34. | Утоплена
|
|
| 35. | Песня караульного у тюрьмы
|
|
| 36. | Слепая
|
|
| 37. | Гамалія
|
|
| 38. | Тризна
|
|
| 39. | *,
|
|
| 40. | * Как цветок, процвевший на их болоте.
|
|
| 41. | Розрита могила
|
|
| 42. | ***
|
|
| 43. | Сова
|
|
| 44. | Дівичії ночі
|
|
| 45. | Сон
|
|
| 46. | ***
|
|
| 47. | ***
|
|
| 48. | ***
|
|
| 49. | Гоголю
|
|
| 50. | ***
|
|
| 51. | Не женися на багатій,
|
|
| 52. | Єретик
|
|
| 53. | Невольник
|
|
| 54. | Великий льох
|
|
| 55. | Стоїть в селі Суботові
|
|
| 56. | Наймичка
|
|
| 57. | Кавказ
|
|
| 58. | І мертвим, і живим,
|
|
| 59. | Німець скаже: «Ви слав'яне».
|
|
| 60. | Холодний яр
|
|
| 61. | Псалми Давидові 1
|
|
| 62. | 12
|
|
| 63. | 43
|
|
| 64. | 52
|
|
| 65. | 53
|
|
| 66. | 81
|
|
| 67. | 93
|
|
| 68. | 132
|
|
| 69. | 136
|
|
| 70. | 149
|
|
| 71. | Маленькій Мар'яні
|
|
| 72. | ***
|
|
| 73. | Три літа
|
|
| 74. | Заповіт
|
|
| 75. | Лілея
|
|
| 76. | Русалка
|
|
| 77. | Відьма
|
|
| 78. | Згадайте, братія моя…
|
|
| 79. | Ой одна я, одна,
|
|
| 80. | За байраком байрак,
|
|
| 81. | Мені однаково, чи буду
|
|
| 82. | “Не кидай матері!” – казали,
|
|
| 83. | “Чого ти ходиш на могилу? –
|
|
| 84. | Ой три шляхи широкії
|
|
| 85. | Веселе сонечко ховалось
|
|
| 86. | Садок вишневий коло хати,
|
|
| 87. | Рано-вранці новобранці
|
|
| 88. | В неволі тяжко, хоча й волі,
|
|
| 89. | Понад полем іде,
|
|
| 90. | Чи ми ще зійдемося знову
|
|
| 91. | ***
|
|
| 92. | ***
|
|
| 93. | Княжна
|
|
| 94. | N. N.
|
|
| 95. | N. N.
|
|
| 96. | ***
|
|
| 97. | Сон
|
|
| 98. | Іржавець
|
|
| 99. | N. N.
|
|
| 100. | Полякам
|
|
| 101. | Чернець
|
|
| 102. | ***
|
|
| 103. | ***
|
|
| 104. | ***
|
|
| 105. | Хустина
|
|
| 106. | А. О. Козачковському
|
|
| 107. | Москалева криниця
|
|
| 108. | ***
|
|
| 109. | А нумо знову віршувать.
|
|
| 110. | Варнак
|
|
| 111. | ***
|
|
| 112. | ***
|
|
| 113. | Та не дай, господи, нікому,
|
|
| 114. | Царі
|
|
| 115. | Добро, у кого є господа,
|
|
| 116. | Титарівна
|
|
| 117. | ***
|
|
| 118. | Мов за подушне, оступили
|
|
| 119. | П. С.
|
|
| 120. | Г. 3.
|
|
| 121. | Якби зустрілися ми знову,
|
|
| 122. | Марина
|
|
| 123. | Пророк
|
|
| 124. | Сичі
|
|
| 125. | ***
|
|
| 126. | І небо невмите, і заспані хвилі;
|
|
| 127. | І виріс я на чужині,
|
|
| 128. | Не для людей, тієї слави,
|
|
| 129. | Коло гаю к чистім полі,
|
|
| 130. | ***
|
|
| 131. | І багата я,
|
|
| 132. | Полюбилася я,
|
|
| 133. | Породила мене мати
|
|
| 134. | Ой я свого чоловіка
|
|
| 135. | Ой виострю товариша,
|
|
| 136. | По улиці вітер віє
|
|
| 137. | Ой сяду я під хатою,
|
|
| 138. | Закувала зозуленька
|
|
| 139. | Швачка
|
|
| 140. | Он не п'ються пива-меди,
|
|
| 141. | На улиці невесело,
|
|
| 142. | У тієї Катерини
|
|
| 143. | ***
|
|
| 144. | Ой пішла я у яр за водою,
|
|
| 145. | Не так тії вороги,
|
|
| 146. | Ой люлі, люлі, моя дитино,
|
|
| 147. | «Он чого ти почорніло,
|
|
| 148. | Туман, туман долиною,
|
|
| 149. | У неділеньку у святую
|
|
| 150. | У перетику ходила
|
|
| 151. | У неділеньку та ранесенько,
|
|
| 152. | Не тополю високую
|
|
| 153. | Утоптала стежечку
|
|
| 154. | І широкую долину,
|
|
| 155. | На вгороді коло броду
|
|
| 156. | Якби мені, мамо, намисто,
|
|
| 157. | «Не хочу я женитися,
|
|
| 158. | Чума
|
|
| 159. | І знов мені не привезла
|
|
| 160. | В неволі, в самоті немає,
|
|
| 161. | «Ой умер старий батько
|
|
| 162. | Не вернувся із походу
|
|
| 163. | У Вільні, городі преславнім,
|
|
| 164. | Заступила чорна хмара
|
|
| 165. | Не додому вночі йдучи
|
|
| 166. | Неначе степом чумаки
|
|
| 167. | Сотник
|
|
| 168. | За сонцем хмаронька пливе,
|
|
| 169. | Як маю я журитися,
|
|
| 170. | Нащо мені женитися?
|
|
| 171. | Ой крикнули сірії гуси
|
|
| 172. | «Якби тобі довелося
|
|
| 173. | Заросли шляхи тернами
|
|
| 174. | Зацвіла в долині
|
|
| 175. | У нашім раї на землі
|
|
| 176. | На Великдень, на соломі
|
|
| 177. | Було, роблю що, чи гуляю,
|
|
| 178. | Буває, іноді старий
|
|
| 179. | Хіба самому написать
|
|
| 180. | Дурні та гордії ми люди
|
|
| 181. | І золотої й дорогої
|
|
| 182. | Ми вкупочці колись росли ,
|
|
| 183. | Готово! Парус розпустили,
|
|
| 184. | Ми восени таки похожі
|
|
| 185. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
| 186. | Лічу в неволі дні і ночі,
|
|
| 187. | Ми заспівали, розійшлись,
|
|
| 188. | Не молилася за мене,
|
|
| 189. | Петрусь
|
|
| 190. | Мені здається, я не знаю,
|
|
| 191. | Якби ви пішли, паничі, **
|
|
| 192. | ** Якби ви знали, паничі, ("Кобзар", Київ, видавничий центр "Просвіта") *** Буває, в неволі іноді згадаю
|
|
| 193. | * Далі в автографі закреслено півтора рядка, прочитати неможливо. *** І станом гнучим, і красою
|
|
| 194. | Огні горять, музика грає,
|
|
| 195. | Чи то недоля та неволя,
|
|
| 196. | На батька бісового я трачу
|
|
| 197. | І досі сниться: під горою,
|
|
| 198. | Мій боже милий, знову лихо!..
|
|
| 199. | Неофіти
|
|
| 200. | Юродивий
|
|
| 201. | * Ці рядки закреслені автором в рукописі. Доля
|
|
| 202. | Муза
|
|
| 203. | Слава
|
|
| 204. | Сон
|
|
| 205. | Я не нездужаю, нівроку,
|
|
| 206. | Подражаніє 11 псалму
|
|
| 207. | Марку Вовчку
|
|
| 208. | Ісаія Глава 35
|
|
| 209. | N. N.
|
|
| 210. | ***
|
|
| 211. | Ой маю, маю я оченята...
|
|
| 212. | Сестрі
|
|
| 213. | Колись дурною головою
|
|
| 214. | Во Іудеї во дні они,
|
|
| 215. | Марія
|
|
| 216. | Подражаніє Едуарду Сові
|
|
| 217. | Подражаніє Ієзекіїлю
|
|
| 218. | Осії глава XIV
|
|
| 219. | ***
|
|
| 220. | Ой діброво — темний гаю!
|
|
| 221. | Подражаніє сербському
|
|
| 222. | Молитва
|
|
| 223. | Колись-то ще, во время оно,
|
|
| 224. | Тим неситим очам,
|
|
| 225. | Плач Ярославни
|
|
| 226. | ***
|
|
| 227. | ***
|
|
| 228. | Гімн черничий
|
|
| 229. | Над Дніпровою сагою
|
|
| 230. | ***
|
|
| 231. | ***
|
|
| 232. | Ликері
|
|
| 233. | Барвінок цвів і зеленів,
|
|
| 234. | ***
|
|
| 235. | Л.
|
|
| 236. | ***
|
|
| 237. | Саул
|
|
| 238. | ***
|
|
| 239. | Титарівна
|
|
| 240. | ***
|
|
| 241. | І тут, і всюди — скрізь погано.
|
|
| 242. | О люди! люди небораки!
|
|
| 243. | ***
|
|
| 244. | *** І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? 5 ноября [1860, С.-Петербург] *** Тече вода з-під явора
|
|
| 245. | Якось-то йдучи уночі
|
|
| 246. | Бували войни й військовії свари:
|
|
| 247. | Н.Т
|
|
| 248. | Зійшлись, побрались, поєднались,
|
|
| 249. | Кума моя і я
|
|
| 250. | Чи не покинуть нам, небого,
|
|
| 251. | За що ми любимо Богдана? За те, що москалі його забули, У дурні німчики обули Великомудрого гетьмана. 1845-1846 * * * Якби-то ти, Богдане п'яний,
|
|
| 252. | Москалева криниця
|
|
| 253. | Тарасова ніч
|
|
| 254. | Гамалія
|
|
| 255. | Лічу в неволі дні і ночі
|
|
| 256. | ***
|
|
| 257. | Не журюсь я, а не спиться
|
|
| 258. | Вип’єш перву – стрепенешся,
|
|
На попередню
Translate
