Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Хвала тобі, хто виступає у бій з брехнею без брехні. / Степан Горлач

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Жуль Верн. ДІТИ КАПІТАНА ГРАНТА


[82], та водночас він мав славу досвідченого моряка, що неабияк знався на тутешніх морях, вельми небезпечних через коралові рифи.

Гленарван вирішив використати останні години перед від’їздом, аби побувати на узбережжі, саме там, де його перетинає тридцять сьома паралель. Йому хотілося це зробити з двох причин.

Він бажав іще раз оглянути гадане місце катастрофи. Айртон, безперечно, був боцманом на “Британії”, і вона справді могла розбитися в цій частині східного австралійського узбережжя. Отож було б необачно проминути цю місцевість, бо вони сюди вже ніколи не повернуться. До того ж, якщо й не знайдеться слідів “Британії”, то, в усякому разі, саме тут “Дункан” захопили каторжники. Може, навіть відбувся бій? Хіба не можна припустити, що вони побачать на березі сліди боротьби, одчайдушного опору? Коли команда “Дункана” загинула в хвилях, дуже імовірно - море викинуло на берег кілька трупів.

Гленарван зробив цю розвідку вкупі з вірним Джоном Манглсом. Господар готелю “Вікторія” дав їм пару верхових коней, і вони вирушили на північ дорогою, яка огинала Туфолдську затоку.

Сумна то була мандрівка. Гленарван і капітан Джон їхали мовчки. Але вони добре розуміли одне одного - обох мучили ті самі думки, та сама тривога. Пильно вдивлялись у скелі, поточені морем. Вони не мали потреби ні про що розпитуватися, ні на що відповідати.

Уважаючи на Джонову пильність і кмітливість, можна не сумніватися: на узбережжі не зосталось жодного куточка, не дослідженого якнайретельніше. Вони старанно оглянули геть усі бухточки, положисті пляжі й піщані крайки берегів, куди приплив, хоч і помірний у цих місцях, міг викинути якийсь уламок. Але вочи не знайшли жодної вказівки, що вимагала б поновити тут розшуки, ніяких слідів катастрофи “Британії”.

Не полишив по собі жодного сліду й “Дункан”. Вся ця прилегла до океану місцевість була пустельна.

Однак Джон Манглс запримітив неподалік од берега очевидні залишки якогось табору - згаслі рештки багаття, котре палало тут ще недавно під самітною купою дерев. Може, кілька днів тому тут зробило стоянку якесь кочове тубільне плем’я? Але ні, бо на очі Гленарванові потрапила одна річ, яка беззаперечно доводила: цю частину побережжя відвідали каторжники.

То була жовто-сіра, зношена й полатана матроська куртка - зловісне лахміття, покинуте як непотріб під деревом. На ній стояло тавро Пертської виправної в’язниці. Каторжник давно зник, але мерзенне канцур’я промовляло за нього. Ця ліврея злочину, що правила за одіж якомусь негідникові, тепер гнила на відлюдному березі.

- Бачите, Джоне! - мовив Гленарван. - Ясно - тут побували каторжники! А наші бідолашні товариші з “Дункана”...

- Так, - глухо озвався Джон Манглс- Очевидно, їм не дали висісти на берег, вони загинули...

- Мерзотники! - вигукнув Гленарван. - Хай вони тільки потраплять мені до рук, я помщуся за мою команду!

Гленарванове обличчя посуворішало з горя. Кілька хвилин він вдивлявся в безмежні океанські простори, немов шукаючи останнім поглядом судно, що загубилось серед хвиль. По тому очі його згасли, лице прибрало звичайного виразу, і, не зронивши слова, він повернув коня й помчав щодуху до Ідена.

Залишилось іще викбвати одну формальність - повідомити констебля про останні події. Таку заяву зроблено цього ж вечора Томасові Бенксу. Складаючи протоколе, службовець поліції ледь міг приховати своє задоволення. Він був просто у захваті, що Бен Джойс зі своєю зграєю десь поділись. Усе місто поділяло його радість. Каторжники щойно покинули Австралію, правда, після нового злочину, але врешті вони зникли. Представникам влади негайно передали телеграфом в Мельбурн і Сідней цю важливу звістку.

Подавши свою заяву, Гленарван повернувся до готелю “Вікторія”. Останній вечір минув сумно. Думки мандрівників роїлися навколо цієї австралійської землі, де вони зазнали стільки лиха. Вони згадували ті радісні надії, що спалахнули в них на мисі Бернуїллі і які так жорстоко розбито в Туфолдській затоці!

Паганель був пойнятий якимсь гарячковим збудженням. Джон Манглс, котрий стежив за ним після пригоди на Снові, відчував: вчений хоче щось сказати, та не наважується. Багато разів він насідав на географа з запитаннями, але той відмовчувався. І все ж таки цього вечора, проводжаючи Паганеля до його кімнати, капітан спитав, чого він так нервує.

- Друже мій Джоне, - сказав Паганель, ухиляючись од відповіді, - я нервую не більше ніж завжди.

- Пане Паганелю, - наполягав Джон, - вас мучить якась таємниця!

- Нехай і так! Нічого не поробиш, - скрикнув географ, палко жестикулюючи, - це дужче за мене!

- Що ж воно, оте дужче за вас?

- Радість - з одного боку і розпач - з іншого.

- Ви радієте й водночас вдаєтесь до розпуки?

- Так, і радію, і в розпачі, що їду до Нової Зеландії.

- Може, ви маєте якісь нові вказівки? - стрепенувся Джон Манглс. - Або знову натрапили на загублений слід?

- Ні, мій друже. Адже з Нової Зеландії не повертаються! Та однак... Зрештою, ви знаєте людську вдачу. Доки людина дише, в неї не згасає надія. А моє гасло: “Dum spiro - spero”

Книга: Жуль Верн. ДІТИ КАПІТАНА ГРАНТА

ЗМІСТ

1. Жуль Верн. ДІТИ КАПІТАНА ГРАНТА
2. [3], котрий вивчає сліди злочину. І...
3. [6] й ще для багатьох, вона зробить...
4. [9], або спускались у дикі ущелини, де предковічні руїни оповідали...
5. [11]. Гелена зрозуміла, про...
6. [16] завзятих шотландців. Поміж них...
7. [21]. Обличчя в нього було розумне...
8. [22], упало 1845 року до 2669, а...
9. [25] поблизу міста. Погода була...
10. [27] - таке наше гасло. Ці...
11. [29] за здоров’я Орелія-Антоніо...
12. [30], такий схід був би неможливий....
13. [31], і вивергав гарячі клуби диму...
14. [32], коли суцільні брили землі...
15. [33], цар південних Кордільєр. У...
16. [34] - спитав він....
17. [41]. Під їхнім тліном похована вся...
18. [43] за крижані поверхні, але...
19. [44], улюблену в верховинній...
20. [45]. Запала глибока...
21. [46], що задовольнила б і...
22. [47] - гримним голосом закричав...
23. [48]! - Згода. Бийте мене,...
24. [49], і був він нещасливий. Пішов...
25. [51] в своїх інтересних підрахунках...
26. [52]. Розділ...
27. [54] - відповів Талькав, підносячи...
28. [55] англійську карту обох земних...
29. [56]. Леді Гелена висловила йому...
30. [59]. Туристи, щасливі...
31. [61]. Як же могло статися, що...
32. [62] відкрив землю, котру назвав...
33. [65], де “жили чорні лебеді...
34. [66] показував бурю. Була...
35. [67], тому гвинт не може...
36. [68], завширшки кілька туазів,...
37. [70] й засуджував політичні чвари,...
38. [71]. Та й справді, колоніст,...
39. [72]. Поки череда посувалась через...
40. [73] австралійських річок невдовзі...
41. [74]. Двадцять п’ять коней і...
42. [76], де паслися незліченні отари й...
43. [77] й Мікронезії. Головні острови:...
44. [78]. Ватага має двадцять дев’ять...
45. [79] - ліру. Коли менюра перелітала...
46. [81] над дверима. Господар, грубий...
47. [82], та водночас він мав славу...
48. [83], - краще за всі гасла на...
49. [85] мореплавців, чимала. Кривавий...
50. [86]. Низ щогли, стеньгу й...
51. [87]. Тож нема нічого дивного; що...
52. [90] Нова Зеландія надто маленька...
53. [91] й оздоблена собачими шкурами,...
54. [92], їстівної папороті; поблизу...
55. [94], потрапив до рук твоїх братів....
56. [96], а самі непомітно сховаємось у...
57. [98] і так без кінця. Лайка...
58. [99]. Цей жарт добив...
59. [1] Гафель - похила...
60. [31] Левіафан -...
61. [62] Автор тут допустився...

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate