Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
© Antonio Machado y Ruiz
© О. Курченко (переклад з іспанської, примітки), 2000
© Juan de Dios Luque Durán (передмова), 2000
Джерело: А. Мачадо. Вибрані поезії. К.: Компас, 2000. 64 с. - С.: 4-11.
Сканування і коректура: Aerius (ae-lib.org.ua), 2004
Зміст
Із циклу "Прислів'я та наспіви"
Хуан де Діос Луке Дуран Антоніо Мачадо (1875-1939): Сумна і разом з тим прекрасна хвилина для роздумів про власне місце у житті
Ця збірка поезій, підібраних та перекладених іспаністкою Оленою Курченко, найкращим чином репрезентує творчість Антоніо Мачадо і, безсумнівно, послугує українському читачеві вікном не тільки до поезії і творчості цього геніального іспанського поета, але також і до привабливого всесвіту почуттів та світобачення іспанців.
Перекладачка успішно впоралася з нелегким завданням показати через невелику кількість поезій багатий і складний мачадівський світ. Переклад, виконаний якщо не досконало, то натхненно, передасть українському читачеві ті глибокі поетичні відлуння, які відчувають іспанці, читаючи оригінал.
Мачадо, можливо, найулюбленіший іспанський поет усіх епох, не має ні попередників ні послідовників. Його поезія, інтимна та своєрідна, має глибоко іспанське коріння, і жодна інша поезія не втілює суть іспанського та Іспанії так, як мачадівська.
Чому Мачадо є улюбленцем іспанців, коли протягом семи віків іспанською мовою писало стільки чудових поетів, нелегко пояснити. Тільки у столітті, що відходить, його конкурентами були Хуан Рамон Хіменес, Ґарсія Лорка та Міґель Ернандес. Його величезна популярність дивує ще більше, якщо згадати, що митець ніколи не шукав легкої поезії та контакту з широкою публікою. Людина скромна і без претензій, скупа на жести, майже сіра, він ніколи ні до чого не закликав і не вдавався до красномовних та видовищних жестів, таких поширених серед письменників його епохи. Саме своєю стриманістю та умисною неяскравістю його поезія і відрізняється від інших, фольклорних та колористичних, які швидше привертають до себе увагу іноземного читача і тому досягли міжнародної популярності.
Його глибоко особиста поезія чесно та рішуче протистоїть історично та географічно ворожому світу. Мачадо - великий поет самотності XX століття. Причиною його самотності є не уникання соціального компромісу з Іспанією, в якій йому випало жити, і не інтелектуальна самозакоханість, така поширена серед елітних поетів, які ставлять себе і свою творчість вище простого люду. Іспанію, в якій він жив,- розшматовану соціальною несправедливістю та ідеологічними конфліктами - він любив, давав ключі для її розуміння, оспівував і ганьбив у своїх віршах. Мачадо, спадкоємець поетів іспанського відродження XIX століття, думав, як і багато інших, що сумлінна праця письменника і поета та інтелектуала взагалі врешті-решт допоможе створити Іспанію, вільну від пороків та нещасть, свідком яких йому довелося бути. Мачадо став свого роду проповідником, послідовним до самої смерті і вірним собі у захисті свободи та суспільного прогресу, не поступаючись власною незалежністю письменника і громадянина.
Шлях до порятунку Іспанії Мачадо бачив у глибокому аналізі іспанського характеру, його світлих і темних сторін. Ця національна вдача, безсумнівно, сформована деякою мірою під впливом пейзажів Іспанії. Мачадо, прекрасний пейзажний поет, оспівуючи блакитно-золоту осяйну Севілью та опалово-фіолетові гори Сорії, родючі андалузькі рівнини, холодні й одноманітні кастильські плоскогір'я, насправді описує передусім пейзаж душі. Іспанський характер світлий і веселий, але разом з тим ще й заздрісний, а подекуди навіть злий. Поезія Мачадо викриває все негативне та жорстоке й оспівує життєрадісну та повнокровну вдачу іспанців. Іспанію одразу впізнаєш у веселих мачадівських пейзажах, змальованих з його витонченою мудрістю та андалузьким гумором, а також - в інших віршах - по темних хмарах та холодних голих рівнинах... Світло і тіні у поезії Мачадо так чи інакше завжди використовуються для самокритичного аналізу національного характеру. Можливо, саме тому його поезії є найкращою втіхою для стривоженої душі не тільки тоді, коли викликають у пам'яті прекрасні образи природи, але, як не дивно, і тоді, коли нещадно викривають все найгірше, що в нас є. Читач знаходить в його віршах відгук на свої найглибші тривоги. В часи неспокою, занепаду і відчаю іспанці читають Мачадо. Жодний інший поет так не заспокоює і не лікує душу, допомагаючи людині поглянути на речі спокійно і забути про особисті невдачі. Тому що так само, як Мачадо примирився з власною долею, країною та її історією і навчився любити їх, читач завжди може віднайти в його віршах шлях до примирення та надії.
Бути стриманим і спокійним неважко, коли доля дарувала людині повне задоволень існування та флегматичний характер. Але Мачадо жив у тривожний час і мав пристрасний характер. Його правдива і відверта поезія показує його пристрасті та внутрішню боротьбу. Мачадо - людина, засмучена існуванням. Людина, яка до самої смерті дошукувалася в усьому, у першу чергу в собі, того глибинного змісту, яким провидіння наділяє все існуюче.
Стикаючись з проблемою екзистенціального характеру, деякі, коли трагедія людського існування торкається їх особисто, доведені до відчаю, обирають самознищення, самогубство. Багато інших в його час шукали порятунку, сліпо занурюючись у радикальну політичну діяльність. Мачадо, занадто розумний, щоб обманюватись, швидко зрозумів, що легкого виходу не існує, що галас мас може заглушити крик душі, але вирішення проблеми людської тривоги, якщо воно і є,- має бути особистим та єдиним. Ні партії, ні секти не можуть заступити індивідуального світобачення та мислення. Людина не може не бути самою собою, не може не шукати власної дороги, бо ніхто ще не зміг розчистити шлях і прокласти дорогу, яка підійшла б усім людям. Говорячи його словами, «мандрівниче, дороги ідучи лиш торують».
Мачадо взагалі не є поетом з вежі зі слонової кістки або памфлетистом. Незмінна правдивість і любов до людей та незрівнянне володіння мовою зробили його поетом, чиї книги завжди були і будуть настільними. Поезія Мачадо є не тільки джерелом естетичної насолоди, але і школою життя; в ній вся сувора і приваблива географія, велична і трагічна історія Іспанії. Але Мачадо, крім того, поет душі, і тому поет світового масштабу. Його твори дихають справжністю, характерною для небагатьох поетів, і причиною є те, що він був, як він сам говорив в одній з поезій, «у доброму розумінні слова добрим». Читаючи Мачадо, ми відчуваємо одночасно натхнення, захоплення і спокій, які можна відчути, сидячи на камені на вершині гори, в тиші надвечір'я, спостерігаючи красу заходу сонця. Сумна і, разом з тим, прекрасна і зворушлива хвилина для роздумів про власне місце у житті.
Хуан де Діос Луке Дуран
Титулований професор факультету загальної лінгвістики і теорії літератури
Ґранадського університету
Книга: Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
ЗМІСТ
На попередню
|
|
