Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
Із збірки "Поля Кастилії"
20 вересня 1911 року Мачадо пише Хуану Рамону Хіменесу: «Невдовзі я опублікую книгу, яку надішлю Вам. Це - інтермедія. Сама книга вийде пізніше. Я починаю уявляти її зараз і напишу десь за чотири роки». Він мав на увазі збірку «Поля Кастилії» (1912). У виданні «Повне зібрання поезій» 1917 року до цієї збірки ввійшли вірші, створені під час перебування у Баесі. У численних творах, написаних під впливом хвороби і смерті дружини, поет відкриває, щоправда, дуже стримано і навіть суворо, своє зболіле серце. Спогади про Сорію та Леонор, неможливість емоційного зв'язку з Андалузією (хоча вона і з'являється у деяких віршах) - основна тематика поезій, написаних у Баесі, де Мачадо жив у 1912-1919 p.p.
СІХ Осінній світанок
Хуліо Ромеро де Торресу*
Онде поміж сірих гір
в'ється стежка в далину,
там пасеться чорний віл,
сам на бідному лугу. Ожина й хащі бур'яну.
Землі вбогі оголились,
роси вранці прохолодні,
жовті хащі задивились
в люстро річки, як в безодню.
Сонця промінь світанковий
темні гори освітив;
йде собі стрілець на лови -
кресу він несе на спині - з парою худих хортів.
* Хуліо Ромеро де Торрвс (1880-1930) - Іспанський художник, чиїми улюбленими темами були андалузькі. Мачадо присвячує йому поетичне змалювання звичайного осіннього андалузького пейзажу.
Наступні шість поезій, написаних у 1912-1913 p.p., складають цикл, викликаний важкою втратою у житті Мачадо - смертю його дружини.
Більшість віршів нашої збірки - про неї або звернені до неї прямо чи опосередковано. «Без легенди не входять до історії»,- каже поет в одному з апокрифів Хуана де Майрени. Тож не дивно, що Антоніо Мачадо увійшов до історії зі своєю - про єдине кохання, Леонор. Йому було тридцять чотири, коли у липні 1909 він узяв шлюб з шістнадцятирічною дівчиною, Леонор Іскієрдо Куевас, дочкою власниці пансіону, в якому Мачадо жив у Сорії. «Поля Кастилії» відомі, зокрема, завдяки віршам, присвяченим Леонор. Любов Мачадо до неї вражає зворушливою простотою і бурхливою ніжністю. Поет написав колись: «Я ніколи не був залицяльником, і мені відразлива всіляка порнографія. Я обожнював мою жінку і не збираюся одружуватися вруге». У липні 1911 року його дружина захворіла на туберкульоз, хвороба розвивалася з жахливою швидкістю. 8 лютого 1912 року Мачадо напише Хуану Рамону Хіменесу: «Я одружився два роки тому, і тривала хвороба моєї обожнюваної жінки дуже мене засмучує...». Це безмежне кохання надає надзвичайної ніжності загальній атмосфері збірки «Поля Кастилії». Важкою втратою була смерть дружини 1 серпня 1912 року. Поет переживав глибоку душевну кризу, єдиною розрадою стали заняття поезією. У своєму листі до Хуана Рамона Хіменеса, того ж таки року Мачадо пише: «Після втрати дружини, я хотів застрелитися. Успіх моєї книги врятував мене, і не через марнославство - бачить Бог! - а тому що я подумав - коли є в мені якась корисна сила, я не маю права знищити її. Тепер я хочу працювати смиренно, це так, але ефективно, правдиво. Треба захищати Іспанію, виринаючу з мертвого моря, від інертної і гнітючої Іспанії, яка погрожує затопити все».
СХІХ
Господь забрав у мене те, що я найбільш кохав.
Тож слухай, Боже, як в мені волає горе.
Мою, Всесильний, волю ти своєю подолав.
Моє самотнє серце знову йде до моря.
СХХ
Надія світлая казала:
побачитесь, коли чекаєш.
А безнадія промовляла:
Вона лиш біль тобі несе.
Живи, зболіле моє серце...
Земля поглинула не все.
СХХІ
Там далеко,
де Дуеро*
вигинається дугою,
поміж Сорії** горбів
одинокий, самотою
ходжу стежками гаїв...
Бачиш, Леонор***, тополі
в небо тягнуть гілки голі?
Глянь, Монкайо**** біло-синій...
Дай же руку і ходім.
Стежками землі моєї,
де запилені оливи,
я блукаю і сумую,
горем змучений, старий.
* Ріка Іспанії і Португалії, протікає через Сорію. Мачадо часто гуляв її берегами зі своєю юною дружиною.
** Сорія - столиця провінції Сорія, місто в басейні Дуеро. У 1907 році Мачадо починає працювати в одному з сорійських навчальних закладів викладачем французької мови. У 1909 році одружується. У 1910 їде з дружиною до Парижу, де влітку 1911 року вперше дає про себе знати її хвороба. Вже у вересні 1911 року вони повертаються до Сорії, де дружина Мачадо помирає 1 серпня 1912 року.
*** Леонор Іскієрдо Куевас, з якою Мачадо одружується у 1909 році, коли їй було шістнадцять. Померла у 1912 році від туберкульозу.
**** Монкайо - назва піка та гірського масиву на межі провінцій Сорії та Сарагоси.
СХХІІІ
Одної ночі літньої -
відкритим був балкон
і двері скрізь у домі -
крадучись, смерть* ввійшла.
До неї прямувала -
на мене і не глянула -
над нею розірвала
щось тихо і розтанула.
Без слів, не глянувши на нас,
Кімнату залишила.
Накоїла ти що? Біда!
Та смерть не відповіла.
Не диха мила і бліда.
І серце туга розтинала.
Між нами ниточку тонку
Лиха назавжди розірвала.
* Йдеться про смерть від туберкульозу Леонор, дружини Мачадо, 1 серпня 1912 року.
Книга: Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
ЗМІСТ
| 1. | Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко |
| 2. | Із збірки "Самотності" У 1903 році публікується... |
| 3. | Із збірки "Поля Кастилії" 20 вересня 1911 року... |
| 4. | CXXVI Хосе Марії Паласіо* Паласіо, мій... |
| 5. | III З одним це сталось моряком, що сад розвів... |
На попередню
|
|
