Додати в закладки
Переклад Translate
Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
Скачати одним файлом. Книга: Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
CXXVI
Хосе Марії Паласіо*
Паласіо, мій друже,
чи вже весна вдягає
оголені тополі
над річкою та шляхом?
Весна ще за Дуеро,
ось-ось і в нас розквітне!..
Старі берести вкрило
нове зелене листя?
Акації ще голі,
вершини ще під снігом.
Рожево-білі гори
Монкайо сяють в небі!
Чи квітне вже ожина
в далеких сірих скелях,
чи сяють маргаритки
у шовку трав зелених?
А журавлі вернулись
вже з мандрів на дзвіниці?
Мабуть, поля зелені,
на них вже бурі мули,
селяни зерно сіють
під теплий дощ квітневий.
Гуде бджола у квітах?
Чи вже заквітли сливи?
Мабуть, вже браконьєри
з приманками... Паласіо,
вже солов'ї співають?
До неї на Еспіно**,
з букетом перших квітів,
про ірис не забудь же,
піди якогось разу.
Баеса, 29 квітня 1913 року
* Журналіст Хосе Марія Паласіо працював у Сорії та Вальядоліді. Друг і далекий родич Мачадо (дружина Паласіо і Леонор були двоюрідними сестрами).
** Еспіно - назва кладовища в Сорії, де похована Леонор.
СХХХ Саета*
Ой, хто мені драбину дасть,
аби піднятись на хреста,
страшні цвяхи повитягать
із рук Спасителя Христа?
Народна саета
О, цю саету скрізь співають
Христу цигани по святах -
в Ісуса цвяхи у руках,
усі їх витягти бажають!
Народна пісня про Христа -
вона щовесни** тут лунає,
усі драбину вимагають,
аби піднятись на хреста!
В Андалузії*** так співають,
молитвенно кидають квіти
Спасителю, який страждає,-
це віра тих, чиї ми діти.
О ні!.. Цих слів я не повторю,
Не можу і не хочу так співати,
бо мій Ісус - Ісус не розіп'ятий,
для мене він завжди іде по морю.
* Саети - невеликі куплети, які співають у церквах та на святкових процесіях протягом Святого Тижня.
** Маються на увазі щорічні процесії Святого Тижня перед Великоднем.
*** Південна область Іспанії, населення якої вирізняється своєю ревною релігійністю.
З циклу "Прислів'я та наспіви"
До збірки «Поля Кастилії» входять також Прислів'я та наспіви. Цим циклом, дуже різноманітним за змістом та настроєм - від глибокого та серйозного до гумористичного - Мачадо започатковує новий тип поезії - короткої та афористичної, наближеної до прислів'їв; до нього він буде вдаватися у своїй подальшій творчості.
І
Я ніколи не прагнув до слави,
ні до того, щоб віршові вправи
пам'ятались мої і жили;
я люблю невагомі світи
моїх мрій висоти й красоти,
щоб як бульбашки мильні були.
Я люблю милуватись: літають -
в них кармін і квітки мерехтять -
у блакиті небесній тремтять
і раптово назавжди зникають.
XXI
Учора уві сні я бачив Бога,
приснилося, що з ним я розмовляв,
здалось мені, що це - пересторога...
Лиш потім вже я зрозумів, що спав.
XXIX
Мандрівниче, дорога -
то сліди, більш нічого;
мандрівниче, дороги
ідучи лиш торують.
Ідучи шлях торують,
озирнувшись, побачиш
неповторну дорогу -
знов її ти не пройдеш.
Мандрівниче, у морі
прокладаєш дорогу.
XLIV
Все минає й залишається,
проминати - наша доля,
проминати, шлях лишаючи,
за собою в синім морі.
XLVI
Мені приснилось, що кричав
цієї ночі Бог: «Вставати!»
А потім Бог був тим, хто спав,
а я кричав: «Не спати!»
LI
Світло надії та віри святої,
зорі і сонце освітлюють дні...
Серед туману і ночі глухої
кожен ліхтар свій несе на спині.
LIV
Вже є іспанець, що бажає
життя, і жити починає!
Одна Іспанія вмирає,
а інша - тихо позіхає*
Малий іспанцю мій коханий,
хай Бог тебе оборонить.
Одна із двох отих Іспаній
гаряче серце зледенить.
* Мається на увазі переломний період в історії Іспанії, пов'язаний з втратою Куби, яка символізувала занепад попередньої, могутньої Іспанії і народження нової, безсилої, розгубленої, вимушеної призвичаюватися до свого нового статусу «провінції Європи».
Із циклу "Притчі"
У збірці «Поля Кастилії» важливо відзначити ряд віршів, об'єднаних під назвою Притчі.
Читач, мабуть, помітив характерні для поезій Мачадо символи (вечір, дорога, мандрівка тощо), якими поет передає свої найглибші тривоги. Одним з найважливіших є, безумовно, символ моря. Море для поета - стихія, непередбачувана, як доля, щоразу відмінна від тієї, якою щойно була, вона - втілення вічного руху, а отже,- життя.
Книга: Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко
ЗМІСТ
1. | Антоніо Мачадо-і-Руїс Вибрані поезії Переклад Олени Курченко |
2. | Із збірки "Самотності" У 1903 році публікується... |
3. | Із збірки "Поля Кастилії" 20 вересня 1911 року... |
4. | CXXVI Хосе Марії Паласіо* Паласіо, мій... |
5. | III З одним це сталось моряком, що сад розвів... |
На попередню
|