Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Слабкий ворогів не має, слабкий – сам собі ворог. / Андрій Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.


Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління

Форма держави - порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні.

Структура форми держави — стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму.

Форма держави

Форма державного правління

Форма державного устрою

Форма державного режиму

- порядок утворення і організації вищих органів влади в державі

- порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому

- порядок здійснення державної влади у певні способи певними, методами і засобами

Форма державного правління

Монархія

Республіка

- форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи - монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним)

- форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк

Протягом історії виникали різні види монархій:

1) східна деспотія, заснована на азіатському засобі провадження;

2) антична (рабовласницька);

3) феодальна:

а) ранньофеодальна - характеризується великим ступенем децентралізації,

б) станово-представницька - влада монарха поєднується із наявністю станово-представницького органу (Іспанія -кортеси, Франція - генеральні штати, Англія - парламент);

в) абсолютна',

4) конституційна.

Розглянемо абсолютну та конституційну монархії, тому що інші практично не існують.

Монархія

Абсолютна (необмежена)

Конституційна (обмежена)

Монарх не обмежений конституцією; здійснює законодавчу діяльність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місцеве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласницьких і феодальних суспільств). Збереглася в первозданному вигляді (без конституції і парламенту) в одиничних країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монархія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встановлює, що влада виходить від монарха, тобто затверджує його абсолютну владу. Парламенту приділяється роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Аравія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора роки після створення)

Влада монарха обмежена конституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і підзвітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність (Велика Британія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія, Голландія, Японія та ін.)

Конституційна монархія може бути парламентською та дуалістичною. Остання форма практично відживає.

У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави - виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем'єр-міністром) стає лідер партії, яка володіє найбільшим числом депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний.

Сучасні монархії здебільшого є парламентськими (Японія, Іспанія, Швеція, Данія та ін.).

У дуалістичній монархії юридичне і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним їм прем'єр-міністром), і парламентом. Монарх вже не має законодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкла-дального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту.

Дуалістична монархія характерна для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму. Вона є своєрідною спробою примирити інтереси феодалів (їх переважно виражає монарх) і інтереси буржуазії (їх представляє парламент). Наприклад, дуалістична монархія була в кайзерівської Німеччині в 1871 - 1918 pp. Вона існувала також у Тунісі, Таїланді, Лівії, Ефіопії та інших країнах. У деяких сучасних країнах (султанат Бруней, королівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії.

В історії держав світу виникали різні види республік:

антична',

середньовічна (феодальна);

буржуазна;

соціалістична.

Розглянемо сучасні види республік.

Республіка

парламентська

президентська

змішана (напівпрезидентська)

Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра. Тут здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія, Греція, Індія, ФРН, Чехія, Угорщина)

Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Уряд, як правило, несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом. Президент обирається непарламентсь-ким шляхом - прямими чи непрямими виборами населення (США, Аргентина, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Іран, Ірак)

Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Виконавча влада належить не лише президенту, але й прем'єр-міністру, який очолює уряд. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським шляхом (Україна, Фінляндія, Франція)

Уточнимо роль президента в президентській і парламентській республіках.

Президентська республіка характеризується насамперед вагомою роллю глави держави в державному механізмі. Президент зазвичай обирається незалежно від парламенту (прямим чи непрямим голосуванням) і поєднує повноваження глави держави і глави уряду. Уряд, як правило, слабко впливає на парламент, не залежить від парламенту (парламент не може проголосити недовіру уряду або достроково припинити його повноваження). Пост прем'єр-міністра або відсутній, або відіграє допоміжну-коорди-

надійну роль (так званий "адміністративний" прем'єр у деяких країнах "третього світу"). Президент здатний відстоювати інтереси виконавчої влади завдяки своєму високому статусу (здійснювати активну виконавчу політику, використовувати право на видання виконавчих актів, ініціювати створення законів, використовувати право вето на прийняття законів, застосовувати багатоманітні засоби впливу на законодавчу владу) із метою досягнення балансу влад. Президентом у цих державах стає, як правило, лідер партії, що перемогла на президентських виборах, із числа членів якої найчастіше й формується уряд. "Класичною" моделлю президентської республіки є США.

Президент у парламентських республіках, на відміну від глави держави в президентських республіках, зазвичай не має у своєму розпорядженні реальної виконавчої влади, і його правовий статус значною мірою нагадує статус монарха в. парламентській монархії. Повноваження глави держави, за винятком суто церемоніальних (представницьких), тут зазвичай здійснюються за згодою і з ініціативи уряду, створеного на парламентській основі.

Якщо в президентських республіках глава держави формує уряд за своїм розсудом, незалежно від розстановки сил у парламенті, то в парламентських республіках глава держави найчастіше може призначити такий уряд, який має підтримку парламентської більшості. Члени уряду є одночасно і членами парламенту, тобто склад уряду відбиває реальну розстановку сил у парламенті, що дозволяє уряду впливати на прийняття парламентських рішень. Пост прем'єр-міністра, як правило, автоматично займає лідер партії (блока партій), яка перемогла на виборах. Існує парламентська відповідальність уряду, що найчастіше носить солідарний характер — недовіра одному члену кабінету спричиняє відставку всього уряду. Замість виходу у відставку уряд може зажадати розпуску парламенту і призначення нових виборів. Функція глави держави відокремлена від функції глави уряду.

Президент у змішаній республіці, яка поєднує у собі елементи президентської і парламентської республіканських форм правління, є верховним головнокомандувачем, як у президентській республіці, проте не у всіх країнах наділений повноваженнями глави виконавчої влади, нерідко поділяє її з прем'єр-міністром. Відсутня посада віце-президента, як і в парламентській респуб-

ліці. Наприклад, в Україні немає посади віце-президента, яка є у Швейцарії. Президент України має право достроково розпустити парламент, а депутати парламенту не можуть бути членами Кабінету Міністрів, і навпаки. У ряді змішаних республік президент не має права законодавчої ініціативи, в Україні -наділений цим правом.

Одна з особливостей парламентсько-президентської республіки України полягає в обмежених повноваженнях уряду в законодавчому процесі, що її відрізняє, наприклад, від Франції, яка також є державою зі змішаною формою правління. Якщо уряд Франції має право вносити поправки до законопроектів, може наполягати на голосуванні своїх поправок і в будь-який момент відкликати законопроект, то уряд України має слабкий вплив на законодавчий процес і прийняття законодавчих рішень (право законодавчої ініціативи у прем'єр-міністра не забезпечене комплексом правових заходів).

Уряд України пов'язаний подвійною (біцефальною) залежністю:

- відповідальністю перед Президентом;

- підконтрольністю і звітністю перед Верховною Радою.


Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.

ЗМІСТ

1. Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
2. Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
3. §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
4. §3. Юриспруденція як система юридичних наук
5. Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
6. §2. Предмет теорії держави і права
7. §3. Функції теорії держави і права
8. §4. Метод теорії держави і права
9. §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
10. §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
11. Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
12. §2. Загальні закономірності виникнення держави
13. §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
14. §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
15. Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
16. §2. Поняття і ознаки держави
17. §3. Сутність держави
18. §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
19. §5. Функції держави
20. §6. Типологія держав
21. §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
22. Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
23. §2. Політична система суспільства і держава
24. §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
25. §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
26. §5. Відносна самостійність держави
27. Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
28. §2. Класифікація форм державного устрою
29. §3. Види форм державного (політичного) режиму
30. Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
31. §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
32. §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
33. §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
34. §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
35. §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
36. §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
37. §8. Професійна і державна служба.
38. §9. Служба в органах внутрішніх справ
39. Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
40. §2. Глава держави
41. §3. Вищий виконавчий орган влади
42. §4. Представницькі органи влади на місцях
43. §5. Виконавчі органи влади на місцях
44. §6. Судові органи влади
45. §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
46. §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
47. §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
48. Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
49. §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
50. §3. Особа і держава
51. Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
52. §2. Функції і принципи демократії
53. §3. Форми та інститути демократії
54. §4. Демократія і самоврядування
55. §5. Демократія як загальнолюдська цінність
56. §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
57. Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
58. §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
59. §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
60. §4. Система обов'язків людини і громадянина
61. §5. Система прав дитини
62. §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
63. §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
64. §8. Міжнародний захист прав людини
65. §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
66. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
67. §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
68. §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
69. §3. Теорія елітарної демократії
70. §4. Теорія партисипаторної демократії
71. §5. Теорія корпоративної демократії
72. §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
73. Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
74. §2. Походження права
75. §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
76. §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
77. §5. Сучасні концепції праворозуміння
78. §6. Поняття і ознаки права
79. §7. Сутність права
80. §8. Принципи права
81. §9. Функції права
82. §10. Цінність права
83. §11. Співвідношення права і закону
84. §12. Співвідношення національного і міжнародного права
85. §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
86. Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
87. §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
88. §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
89. §4. Публічне і приватне право
90. §5. Галузь права
91. §6. Інститут і підгалузь права
92. §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
93. §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
94. §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
95. §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
96. Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
97. §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
98. §3. Норми-звичаї і норми права
99. §4. Корпоративні норми і норми права
100. §5. Поняття і ознаки норми права
101. §6. Види норм права
102. §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
103. §8. Структура норми права і норми-розпорядження
104. §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
105. §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
106. Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
107. §2. Принципи і функції правотворчості
108. §3. Стадії правотворчого процесу
109. §4. Види і форми правотворчості держави
110. §5. Види правотворчості громадянського суспільства
111. §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
112. §7. Юридичні джерела (форми) права
113. Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
114. §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
115. §3. Види нормативно-правових актів
116. §4. Поняття і ознаки закону
117. §5. Законодавчий процес
118. §6. Види законів
119. §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
120. §8. Дія нормативно-правового акта в часі
121. §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
122. §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
123. §11. Відомчий акт
124. §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
125. §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
126. §14. Міжнародний договір

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate