Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Миколи Лукаша
Тихенько, Афтоне
Тихенько, Афтоне, тихіше дзюрчи,
I ти, моя пісне, ніжніше звучи:
Заснула кохана під шемріт води,
Тихенько, Афтоне, її не збуди!
Ти, вутко, плинь хутко, мовчи, не ячи,
Ти, дрозде, сядь осьде, не так щебечи,
Ти, голубе сизий, не вельми гуди -
Хай спить моя Мері, не знає біди.
Де б'ють журкотливі джерела-ключі,
Ходжу я по згір'ю, овець пасучи,
А душу мою пориває туди,
Де Мерина хатка покрай слободи.
Так пишно, розкішно, бальзами ллючи,
Цвітуть над водою духмяні кущі...
Як вечір огорне поля і сади,
Ми ходимо з Мері гуляти сюди.
Хлюпочуться хвилі, удаль біжучи,
Як Мері йде берегом, квіти рвучи;
Ти з нею жартуєш, струмочку, завжди,
Їй ніжки цілуєш, милуєш сліди...
Тихенько, Афтоне, тихіше дзюрчи,
I ти, моя пісне, ніжніше звучи:
Заснула кохана під шемріт води,
Тихенько, Афтоне, її не збуди!
Забудь, Шотландіє моя!
Забудь, Шотландіє моя,
Свою колишню славу!
Забудь своє гучне ім'я,
Звеличене по праву!
Припали Твіду береги
Англійцям ув обладу,-
Опанували вороги
Нас через чорну зраду.
Не міг відняти наших прав
Віками меч ворожий,
Та підлий зрадник нас продав
Катам за жменю грошей.
Англійську сталь не раз було
Щербили ми в двобої,
Англійське злото довело
Нас до біди тяжкої.
Розпука душу рве мою -
Ми в рабстві жити мусим!
О, чом я не поліг в бою
З Уоллесом чи Брюсом!
Та поки серця пал не згас,
Волатиму щосили:
За золото англійське нас
Запроданці згубили!
Рвала Дженні золотунці
Рвала Дженні золотунці,
Квіти лугові,
Заросилась, замочилась
В росяній траві.
В тої Дженні спідничина -
Лиштовки нові,
Заросила, замочила
В росяній траві.
Коли хтось когось зустріне,
Де шумить верба,
Коли хтось когось обніме,-
Що вам за журба?
Коли хтось когось цілує,
Де дзюрчить вода,
Коли хтось когось милує,
Що вам за біда?
В тої Дженні спідничина
Лиштовки нові,
Заросила, замочила
В росяній траві.
Поцілуймося востаннє
Поцілуймося востаннє,
Поцілуймось на прощання!
Буду вічно я страждати,
Буду милу марно ждати.
Той нехай про щастя мріє,
В кім надії іскра тліє;
Я ж у тузі безутішній,
В непроглядній тьмі кромішній.
Ти, кохана, чарівниця,
Як же в тебе не влюбиться?
Хто побачить - спокій губить,
Хто полюбить - не розлюбить.
Ох, якби ми та й не знались,
Не любились, не кохались,-
Не було б тепер розлуки,
Не було б на серці муки,
Прощавай, моя дівчино,
Прощавай, моя єдина!
Будь здорова і вродлива,
Будь багата і щаслива...
Поцілуймося востаннє,
Поцілуймось на прощання!
Гірко-гірко плакать буду,
Тебе, зірко, не забуду.
Вугляр
- О хто ти, дівчино, скажи,
З чийого ти двора?
- Живу я тут, зовуть мене Джейн,
Я любка вугляра.
Живу я тут, зовуть мене Джейн,
Я любка вугляра.
- Поглянь навкруг: поля, ліси,
I замок, і гора,-
Це все моє, а буде твоє,
Як кинеш вугляра.
Це все моє, а буде твоє,
Як кинеш вугляра.
Ти їстимеш і питимеш
Із злота й серебра,
Царицею ти житимеш,
Як кинеш вугляра.
Царицєю ти жнтимеш,
Як кинеш вугляра.
- Та мав 6и ти, паниченьку,
I в сто раз більш добра,-
Не проміняю за всі скарби
Я свого вугляра.
Не проміняю за всі скарби
Я свого вугляра.
Нехай малий заробок мій,
I хатка як нора,
Та я щаслива сплю вночі
В обіймах вугляра.
Та я щаслива сплю вночі
В обіймах вугляра.
Життя всміхається мені,
I доля не вмира,-
Бо є на світі сонце, й хліб,
I ласка вугляра.
Бо є на світі сонце, й хліб,
I ласка вугляра.
Вона така маленька
Вона така маленька,
Вона така миленька,
Гарненька, веселенька
Дружинонька моя.
Не знаю я другої
Такої дорогої,
Такої чарівної
Ніде не бачив я.
Вона така маленька,
Вона така миленька,
Гарненька, веселенька
Дружинонька моя.
У щасті і в знегоді,
У будь-якій пригоді
Ми житимем у згоді
Із нею все життя.
Чорт ухопив акцизного
У скрипку заграв сатана на торгу
Й пішов у танець із акцизним.
Зраділи баби й закричали врагу:
«До пекла, до пекла іди з ним!»
Чортяка втік, чортяка втік,
Чортяка втік з акцизним;
Направо стриб, наліво скік -
I зник навік з акцизним.
Наваримо, друзі, пивця досхочу,
I вип'єм, і брязнем, і бризнем,
I скажем спасибі грачу-хвостачу,
Що в пекло пішов із акцизним.
Радіймо, співаймо - турботам кінець,
Уже не страшний той харциз нам!
Всім танцям танець отой скакунець,
Що чорт станцював із акцизним.
Чортяка втік, чортяка втік,
Чортяка втік з акцизним;
Направо стриб, наліво скік-
I зник навік з акцизним.
Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Миколи Лукаша
ЗМІСТ
На попередню
|
|
