Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
Пеггі Монтгомері
Якби я в полі ночував,
Закутаний в своєму пледі,
З якою б радістю обняв
Я там свою кохану Пеггі!
В холодні ночі снігові
У найбезлюднішім бескетті
Я б теплий захисток знайшов
Для милої моєї Пеггі.
Якби я Гордий був барон
I в золотій сидів кареті,
З якою б радістю те все
Я поділив з моєю Пеггі!
Еппі Макнаб
Скажіть, ви не бачили Еппі Макнаб?
Моєї коханої Еппі Макнаб?
«Пішла до будинку із паном в обнімку,
Забувши, що є в неї милий, Джон Раб».
Якби ти вернулася, Еппі Макнаб!
Якби ти вернулася, Еппі Макнаб!
Звідкіль би не йшла ти і де б не була ти,
Тебе привітає так радо Джон Раб!
Що каже на це моя Еппі Макнаб?
Що каже на це моя Еппі Макнаб?
«Вона відказала, що вже зав'язала
I більш не згадає про тебе, Джон Раб!»
Навіщо спізнались ми, Еппі Макнаб?
Навіщо спізнались ми, Еппі Макнаб?
Ти гожа, як рожа, та з вітром ти схожа!
Так каже із серцем розбитим Джон Раб!
Моллі
На биту вийшовши дорогу,
Я стрів красуню босоногу.
На груддя глянув - і відчув я
За ніжки дівчини тривогу.
Такій би дівчині ходити
У черевичках по паркету,
Таку б хорошу посадити
У позолочену карету.
Ясне волосся розлилося
По лебедино-білій шиї,
А очі - зорі, що у морі
Рятують човен в чорториї.
Скромна, гарна Моллі,
Наче квітка в полі.
Кращої немає
В цілому околі.
В той день
В той день, коли
З очей текли
У мене сліз потоки,
Не знала я,
Що мала я
Побачитися з Джокі.
Він легко так
Через рівчак
Стрибнув і мовив: «Здрастуй!»
Хто б думать міг,
Щоб він прибіг
До мене в пізній час той!
Бриль заломив
I підхопив
Мене в обійми спершу,
I знову стис,
А я - я сліз
Від радості не вдержу.
Вдень і вночі
Його ждучи,
Війну я проклинала,
Тепер сміюсь
I веселюсь,
Як перше сумувала.
В вечірній час,
Бувало, в нас
Веселі пари кружать,
А я одна
Стою сумна
Без милого подружжя.
Та милий мій
Душі моїй
Вернув назавжди спокій.
До церкви, в торг
Піду я вдвох,
Щаслива, з любим Джокі.
Лорд Грегорі
Як страшно в темряві брести
Покинутій, самій!
О лорде Грегорі, впусти
Мене у замок свій!
Це через тебе знов і знов
Мене мій рід клене.
Коли не вернеться любов,
Хоч пожалій мене!
Чи ти забув, як на межі,
Де Ірвайн плюскотів,
Я все відкрила, що в душі
Ховала стільки днів?
Усім святим, що в світі є,
Мені ти присягнув -
I серце вірнеє моє
До себе привернув.
А в тебе серце, Грегорі,
Холодне, кам'яне.
Вогненна блискавко вгорі,
О, спопели мене!
Впади на мене без жалю
З нічної висоти!
Але того, кого люблю,
Помилуй і прости!
Садівник із заступом
Коли квітчається весна
I зелень стелиться рясна,
Працює з ранку до темна
Садівник із заступом.
Леліють заводі в теплі,
Птахи цілуються в гіллі,
I дише запахом землі
Садівник із заступом.
Коли в годину ранкову
Виходить заєць на траву,
Спішить на грядочку нову
Садівник із заступом.
А тільки тьма в своїм плащі
Сховає трави і кущі,
Біжить до милої мерщій
Садівник із заступом.
Одна тільки мова в мого милодана
Одна тільки мова в мого милодана,
Що немає на світі такої, як я.
А в самого на думці не краса, а придане,
Та худоба, та гроші, та земелька моя.
Бо він садить садок ради слив-ягідок
I викохує бджіл, щоб добути медок,
А за грішми хоч завтра на край світу дремене
Тож ізвідки у нього ще й кохання до мене?
Кохання твоє - то тільки завдаток,
Щоб за нього узяти мій грунт і мій статок.
Ти хитрий, це правда, я ж не хитра - обачна.
Тож нехай тобі інша за це буде вдячна.
Ти - неначе той дуб, що коріння згнило,
Ти - зотліла кора або всохле стебло:
Як без зашморгу путо, не пристав ти до мене!
От якби ти й від інших те дістав, що від мене!
Я царствую в серці у Джінні
Мені всі Бурбони й Георги
I їхні моря білопінні
Годяться хіба що під ноги -
Я царствую в серці у Джінні!
На троні любові моєї
Чолом я сягаю до неба.
До біса корони й трофеї!
Мені їх і даром не треба!
Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
На попередню
|
|
