Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
Проклятий Дункане, гультяю
Проклятий Дункане, гультяю!
Проклята огорожа!
Тебе я досі проклинаю!
Ну що за огорожа!
Пішли всі подруги до гаю,
А я весь день сиджу, зітхаю
Та все колисочку хитаю,
Кляну ту огорожу!
Дивився місяць у господу -
Проклята огорожа!
Світив на поле, ліс і воду:
Ну що за огорожа!
Переполохавшись народу,
Мій кінь турнув її - і ходу!
I ти зустрівсь, мені на шкоду!
Проклята огорожа!
Якби ти, парубче, не зрадив -
Давно б ти сором мій загладив!
Ну що за огорожа!
Проклята огорожа!
Якби ти, парубче, не зрадив,
Нас кінь до церкви б допровадив
I там би пастор нам зарадив
I справив огорожу!
Леслі
Ви бачили, як Леслі
Рушала в світ учора,
Мов Олександр, усюди
На перемоги скора?
На неї подивитись -
Це значить покохати:
Таку чудесну вроду їй
Дала природа-мати.
Ти королева, Леслі,
Ми ждем твого веління.
Всіма серцями, Леслі,
Ти правиш, як богиня.
Сам Сатана, одвіку
До людства неприхильний,
Твоє побачив личко
И сказав: «Я тут безсильний!»
Побачать сили Неба
Твою небесну вроду
I будуть одвертати
Від тебе всяку шкоду.
Вернись додому, Леслі!
Щоб перед цілим світом
Ми знов могли похвастати
Своїм найкращим цвітом!
Дункан Девідсон
Була собі гарненька Мег,
Вона ходила прясти льон.
Її хлоп'яга наздогнав
На ймення Дункан Девідсон.
Та не домігся він свого,
Хоч і діждався дотемна:
Ледь-ледь не вдарила його
Своєю прядкою вона.
Туди, де стежечка біжить,
Вони ідуть униз, наверх,
А як сідають відпочить,
Кладе повз себе прядку Мег.
А тільки слово Дункан дав,
Що в нього наміри не ті,
Вона весь пряльний причандал
Взяла й закинула в кущі.
Ми побудуєм гарний дім,
I заживем, як у раю,
I затанцюємо, коли
Ти спиниш прядочку свою.
Бо можна пить і не сп'яніть,
I смертний вистояти бій,
I дівчину поцілувать,
I не спротивитися їй!
Логанові луки
О, як ти, Логане, блищав,
Коли уперше тут назвав
Мене своєю Віллі мій!
О, скільки в нас було надій
Аж до сумного дня того,
Коли коханого мого
Позвав сурми воєнний гук
Від мене й Логанових лук!
I знову травень, знов тепло,
I все навколо зацвіло,
Свистять птахи, бринить бджола
Навколо кожного стебла,
I все радіє, скрізь пісні
Із серця ллються, лиш мені
Немає визволу від мук
Посеред Логанових лук.
Де білоцвітно глід пахтить,
В гніздечку пташечка сидить,
I птах на гілочці близькій
Співає дружню пісню їй.
Обоє тішаться, а я
Сама з дітьми, як не своя,
Блукаю, ніг не чую, рук,
Посеред Логанових лук.
Державці! Вас я, вас кляну
За братовбивчу цю війну!
Усі жалі, що серце тнуть,
Хай вам на голови впадуть!
Настане час - і стихне бій,
I прийде з миром Віллі мій,
I ми забудем дні розлук
Посеред Логанових лук!
Моя горянка
Уся краса шляхетних дам -
Не для моєї музи крам.
Їх перевершить, певен я,
Горянська дівчина моя.
I в чистім полі, і в гаю
Я в серці пісні не таю:
Сідаю й славлю від душі
Горянську дівчину мою.
Якби ті замки та гаї
Були не панські, а мої,
Узнав би світ, як я люблю
Горянську дівчину мою.
I хоч навік Фортуна зла
Мене на мандри прирекла,
Я все здолаю, все стерплю
За ту горянку, що люблю.
Хоч буду я й на чужині,
Навіки вірною мені
Лишиться дома, знаю я,
Горянська дівчина моя.
Для неї бур не побоюсь,
Для неї з пекла я вернусь
I скарб індійський принесу,
Щоб осіяв її красу.
Я руку й серце їй віддав,
Навіки з нею поряд став -
I поки чую серця бій,
Горянська дівчино, я твій!
Прощайте, гори і гаї!
Прощайте, батьківські краї!
Я попливу, за океан,
Щоб оспівати й там її!
I в чистім полі, і в гаю
Я в серці пісні не таю:
Сідаю й славлю від душі
Горянську дівчину мою.
Взаємність
Іншим хтозна-що потрібне -
Слава, блиск, начиння срібне,
А у мене в серці мила
Срібло й золото затьмила.
Хай лише до мене ступить,
Одного мене полюбить,-
От де скарб! Оце придане,
Що за всі маєтки стане!
Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
На попередню
|
|
