Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
Ми йдем у бій
Ми йдем у бій за короля,
Шотландіє, прощай!
Ми йдем у бій за короля
В чужий ірландський край,
Серце,
В чужий ірландський край.
Ми все зробили, що змогли,
Та все, усе дарма!
Прощай, любов і рідний край,
Вже дому в нас нема,
Серце,
Вже дому в нас нема.
Він обернув свого коня,
Сіпнув за поводи,
Ніколи бідний мандрівець
Не вернеться сюди,
Серце,
Не вернеться сюди.
Приходить із морів моряк,
А із війни солдат;
Лиш я од милої пішов,
Щоб не прийти назад,
Серце,
Щоб не прийти назад.
Коли впаде на землю тьма
I стихне людська річ,
За тим, хто у чужих краях,
Я плачу цілу ніч,
Серце,
Я плачу цілу ніч.
Баннокберн
Ви, хто лив за волю кров!
Хто за Брюсом часто йшов!
Хоч умріть тепер, хоч знов
Волю принесіть!
Настає рішучий час:
Люта битва почалась!
Хоче Едвард знов на нас
Ланцюги надіть!
В кого зрада у думках?
В кого в серці підлий страх?
Хто для себе рабський шлях
Вибрав - геть од нас!
Хто за край свій хоче встать,
Вільний вой у вільну рать?
Вільним буть або сконать?
Слухай мій наказ!
За віки страждань і сліз!
Щоб твій син рабом не ріс!
На життя, на смерть зітнись!
Розтрощи ярем!
Хай пощади кат не жде!
Що не мах - тиран паде!
З кожним стрілом - воля йде!
Зможем або вмрем!
Прощання Макферсона
Прощайте, грати і замок,
Безщасного судьба!
Макферсону недовгий строк
Лишивсь коло стовпа!
I хвалиться, і чваниться,
Виходячи на кін,
Ще й скрипку взяв, затанцював
Край шибениці він.
Що смерть? Зітхнув - і все забув!
Там, де лилася кров,
Я їй в лице сміявсь, а це
Сміюся з неї знов!
Гей, хоч на мить мене пустіть
I меч віддайте мій!
Чи стрів би рівного собі
В Шотландії усій?
В диму боїв я вік прожив.
Та зрада, як змія,
Знайшла мій схов... Аж стигне кров,
Що вмру без помсти я!
Прощай, прощай, зелений гай,
Прощай, пташиний спів,
Нехай ганьба сплямить раба,
Що вмерти не посмів!
I хвалиться, і чваниться,
Виходячи на кін,
Ще й скрипку взяв, затанцював
Край шибениці він.
Плач Страталана
Хай не тихне шум негоди,
Хай лютує буревій!
Хай сповняють плеском води
Одинокий захист мій?
Ні в гаях струмки прозорі,
Ні людський далекий крок,
Ні вечірні тихі зорі
Не присплять моїх думок.
Ми пішли за праве діло
До великої мети.
Але небо не судило
Ворогів перемогти.
Нас розвіяв шторм жорстокий
I надії промінь згас.
Перед нами світ широкий,
Але він чужий для нас!
Прощання
Хоробрий - що йому стискає серце?
Яке його заполоняє горе?
Та хай лише помножить він себе
На милих серцю - на свою кохану
Та на безпомічних дітей, що ним
Живуть і дихають,- о, як тоді
Від горя ятриться у нього серце,
I плаче він, як боягуз, щоденно!
I я тепер такий! I я пропащий!
Томсон
Хмурна Шотландіє, прощай!
Ти ближча серцю аніж край,
Де зріє ананас!
Прощай, о ненько! Вся сім'я!
Брат і сестра! I Джін моя!
Я не забуду вас!
Прощай і ти, дитя моє,
Моя сердешна Бесс!
Брат, вірний брат у мене є -
Він виростить тебе!
Ти також,
Друзяко,
Про мене не забудь!
I Джінні
Віднині
Порадним другом будь!
Так тяжко, гірко на душі:
Невже тебе покину, Джін?
«Не кидай!» - плачеш ти.
Та що робити - мушу я
Заради тебе, Джін моя,
В широкий світ плисти!
О Гамільтон, о Ейкен мій!
З подякою не раз
Заплачу я в землі чужій,
Пригадуючи вас!
Дивлюся,
Журюся,
А хвиля з вітром в лад
Хлюпоче,
Шепоче,
Що не вернусь назад.
Прощання з горами
Прощайте, висоти, і північ - прощай!
Вітчизно одваги, достойності край!
В які б не зайшов я найдальші краї,
Любитиму завжди я гори свої.
Лети, моє серце, у гори, у даль,
Лети, моє серце, до рік і проваль,
Слідами біжи по стежках -
Там, там моє серце, в захмарних краях!
Прощайте, верхівлі, убрані в сніги,
Прощайте, обриви й зелені луги,
Прощай, непроглядна дібров гущина,
Прощай, водоспадів могутня луна!
Лети, моє серце, у гори, у даль,
Лети, моє серце, до рік і проваль,
Слідами біжи по стежках -
Там, там моє серце, в захмарних краях!
Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
На попередню
|
|
