Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
Замок Гордон
Ріки Сходу, де нема
Пут, що їх кує зима!
Ті так сонячно течуть,
А понад іншими - пітьма,
Кривава Гніту каламуть.
Я їх розкішну течію
Рабам, тиранам віддаю
За цей струмочок у гаю
Навколо замку Гордон.
Запашний тропічний ліс,
Де аж гнеться від заліз
В рабство проданий бідняк,
Де у морі крові й сліз
Бродять зграї розбишак!
Те вічне зілля я віддам
Тиранам гордим і рабам
За дикий гай навколо брам
Старого замку Гордон.
У зеленій хащі цій
Лиш Природа (вільно їй!)
Всюди трудиться чимдуж,
Думі віддана, такій
Дорогій для чулих душ.
Я в мріях вік би тут шалів,
Я б тут заснув і занімів
Серед потоків і гаїв
Навколо замку Гордон!
Закон природи
Хай шрами, доблесті сліди,
Показують солдати.
Війни, народної біди,
Не буду прославляти!
Безжально знищує народ
Її рука кривава.
Хто примножає людство - от
Кому належить слава.
Природа-мати прорекла:
«Іди вперед, людино!
У поколіннях без числа
Примножуйся невпинно!
Влила я в кров тобі потік
Палкого неспокою,
Щоб станув поряд чоловік
Із жінкою-красою!
Простенька пісенька оця
Бере собі в герої
Того веселого співця
Шотландії старої,
Природи любленця, чиї
Жадання не хололи
I хто священній течії
Не опиравсь ніколи.
Святий природи заповіт
Він слухав, повний жару,
I, щоб здійснить його як слід,
Шукав жадану пару.
Прихильний дух на варті став,
Щоб цвіт не був без плоду,
I от поет собі дістав
Подвійну нагороду.
О краю мій! Між славних днів
Пильнуй, щоб не зітерся
Цей день під знаком Терезів,
Що дав нового Бернса!
Новий співець, на батьків шлях
Він крок жвавіший справить
I в благородніших піснях
Шотландію прославить.
О сили миру і пісень,
До нас прихильність майте:
Землі шотландській кожний день
Відраду посилайте!
Щоб довго тішиться старій,
Цвісти - не одцвітати,
Щоб Бернси множилися - їй
Хвалу в віках співати!
Плач раба
В Сенегалі раював я,
Поки в рабство не попав я,
I тепер у Віргінії-гінії, ох!
Я відірваний від дому,
Я умру в краю чужому,
Бо я з сил уже вибився, вибився, ох!
Я відірваний від дому,
Я умру в краю чужому,
Бо я з сил уже вибився, вибився, ох!
Над моїми берегами
Не мете зима снігами,
Як отут, у Віргінії-гінії, ох!
Там річки не замерзають,
Там квітки не одцвітають,
А я з сил уже вибився, вибився, ох!
Там річки не замерзають,
Там квітки не одцвітають,
А я з сил уже вибився, вибився, ох!
Від важкої ноші гнуся,
Нагая весь час боюся
У проклятій Віргінії-гінії, ох!
А як рідних пригадаю,
Гірко-гірко заридаю,
Бо я з сил уже вибився, вибився, ох!
А як рідних пригадаю,
Гірко-гірко заридаю,
Бо я з сил уже вибився, вибився, ох!
До миші, вивернутої плугом з нори в листопаді 1785 р.
Звірятко, чом ти скачеш так?
Тебе пойняв безумний ляк!
Гей, стій же, не біжи в байрак
Мерщій ховатись!
Ти думаєш, оцей держак
Я взяв, щоб гнатись?
Як жаль, що людське панування
Розбило світове єднання!
I ти тікаєш без вагання,
Хоч і мене
Приречено на існування
Таке ж сумне.
Ти злодій на лану моїм.
Що ж, якось треба жити всім.
Я зерна дам тобі, ходім!
Я знов посію,
А зараз колоском одним
Не забіднію.
Нещасна доля у звіряти!
Зосталося само, без хати.
Нової вже не збудувати -
Пропало все!
А грудень тягне білі шати
I сніг несе.
Вже поле пусткою лягло.
Погожих днів - як не було.
Ти затишок собі й тепло.
Тут готувала.
Та ось набігло чересло -
Й бездомна стала.
На цю убогу жменьку жита
Ти клопоталася півліта,
Тепер розорена, розрита
Твоя нора.
А дощик сіє наче з сита -
Сумна пора!
Та, мишко моя бідна, стій:
Так гірко не тобі одній!
I мишачих, і людських мрій
Немало гине,
I потім смутків темних рій
Услід їм лине.
Ти щасливіша за людину,
Бо знаєш тільки цю годину.
А я в минуле погляд кину -
I знов журюсь.
Про завтрашню ж непевну днину
Й гадать боюсь.
Книга: Роберт Бернс Вірші Переклад Василя Мисика
ЗМІСТ
На попередню
|
|
