Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Вільям Шекспір Тіт Андронік Переклад Бориса Тена та Віктора Гуменюка
ДІЯ ЧЕТВЕРТА СЦЕНА 1 Перед будинком Тіта. Входять Тіт і Марк. Потім вбігає малий Луцій з книжками під пах- вою, за ним Л а в і н і я. Малий Луцій Дідусю, порятуй мене, бо тітка Наздоганя мене; чого, не знаю. Глянь, дядьку Марку, як біжить вона! Тітусю, я не знаю, що ти хочеш. Марк Стань біля мене і не бійся тітки. Тіт їй любий ти - вона не вчинить зла. Малий Луцій Був любий, поки тато в Римі був. Марк Щось нам говорить знаками вона. Тіт Не бійся: справді щось казати хоче. Глянь, Луцію, звертається до тебе І ніби за собою кличе йти. Корнелія так пильно не читала Своїм синам, як ось вона тобі иЦоезію 1 Тулліїв «Оратор». Не зрозумів ти, що потрібно їй? Малий ЛуЦШ Не знаю я й ніяк не зрозумію,- Вона, мабуть, онавісніла. Чув я, Як мій дідусь казав: надмірна туга До божевілля може призвести. Крім того, я читав - Гекуба в Трої Від горя збожеволіла. Тому Боюсь, хоч знаю, що тітуся любить Мене, як мати, отже, й не лякала б, Коли б не шал, що охопив її. Тож я побіг, покинувши книжки. Даремно, може. Тітонько, пробач. Але, як піде з нами дядько Марк, Я залюбки послухаюсь тебе. Царк лХодімо, ЛуцІїо. г'!Лавіній перебирає книжки, які впустив малий Луцій. Тіт Що, доню? Марку, що це означає? Якісь книжки їй хочеться знайти. Які, сердешна? Розгорни їх, хлопче! *' "v - Але ти більш начитана й кмітлива: jPIah, вибирай, у мене в книгозбірні. її приспи скорботу, покій небеса 'Не виявили клятого злочинця. ' Навіщо рук обрубки ти здіймаєш? Марк Мабуть, сказати хоче нам, що він ..,., г „ ,, Був. не один., А. ще, можливо, просить, Щоб небеса злочинцям відплатили. Тіт Яку безтямно так гортає книгу? Малий Луцій, (Рвідій це. «Метаморфози». Мама .,-,,., .Подарувала їх мені. Марк Це все .): < ,:: ,; 3 любові до небіжчиці. Ш -.:, Тихіше! , ; Гляць, як листки вона гортає пильно. .,.,.. Що хочещґіхутзнайти?;Дай прочитаю. ,, .Трагічна розловідь про Філомелу І про насильство зрадника Терея. ї.:-. , Воюсь, що це й твого нещастя корінь. *' Ма!рк мГлягіь/ як уп'ялась; оїчймд в сторінки. Тіт Чи й ти, Лавініє.ГяКіФілбмела, Захоплена й збезчещена була В похмурому безжалісному лісі? ,\ Поглянь! , Ось місце, наче те, де ми були (Не полювали б краще там ніколи!), його таким і змалював поет - Для злочину й насильства підходящим. Марк Природа б ие створила цих страхіть, Якби боги трагедій не любили. Тіт Дай знак, Лавініє,- тут тільки друзі! - Хто з римлян знатних це вчинить посмів. Чи Сатурнін підкрався, як Тарквіній, Що вкрив гріхом Лукрецію на ложі?- Марк Сідай, племіннице, й ти, брате, (;ядь. Нехай Палл&а, Агголігон, Юпітер , ( Або Деркурій .надихнуть мене Й поможуть злочин викрити. Поглянь: ,.ї Пісок; це» рівний; спробуй написати На ньому так, як я ось напишу Своє ім'я ібез-допомоги рук. (Цище сере, ім'я палицею, возячи її самими ногами йротом) . Хай буде проклятий, хто змусив нас Шукати вивертів таких! Пиши - Побачимо, що Йог Таїть для помсти. Нехай тобі поможуть небеса Розповісти нам правду про злочинців! Лавінія бере палицю в рота й, допомагаючи собі обрубками рук, пише. Тіт Поглянь, що написала на піску! Stuprurn: Chiron. Derhetrius *; Марк Що, що? ТамЬрині сини мерзенні -1' Гидкий, кривавий "злочин цей вчинили? Тіт Magni dominator poll, Tarn ientus audis scefera?Tam lentus vides? ** Марк Ox, заспокойся, брате! Розумію: Тут на землі написано доволі, Щоб збурити найлагіДНіщу думку ''" І довести до зойків Немовля. ' "* Ґвалтування. Хірой. ДеиЬтрій {лат.). : ** Володарю великих не^ес, чому так дізно вчуваєш зло- чини? Чомутак йізно добачаєш? (Jfctt;)~ Все ж, Тіте, й ти, Лавініє, й ти, хлопче, Надіє Гектора із Риму, станьмо Навколішки - і так, як Юній Брут І чоловік Лукреції із батьком Клялись помститись за її безчестя,- Клянімось відплатить негідним готам І їхню кров побачити - чи вмерти, Не стерпівши ганебного докору. Тіт Звичайно, відплатить! Але ж якби Ми знали, що нам діять. Ведмежат Поранивши, розбудиш ведмедицю. У неї з левом спілка ще міцна, Отож, його приспавши у постелі, Вона зробити зможе що завгодно. Облиш, мій Марку: з тебе кепський ловчий. Я ж ці слова на мідному листі Сталевим вістрям викарбую. Так їх збережу. Бо злий північний вітер Пісок розвіє, мов листки Сивіли,- Й де ж наш урок? А ти що скажеш, хлопче? Малий Луцій ' От що скажу. Якби я був дорослий - Цих двох рабів, невільників нікчемних, Під ліжком не сховала б мати їхня. Марк Так, хлопче мій! Твій батько дуже часто Зі зброєю вставав за Рим невдячний. Малий Луцій І я зроблю так, дядьку, як не вмру. Тіт Ходім зі мною разом до зброярні, Я споряджу тебе; а потім, хлопче, Ти віднесеш синам імператриці Дарунки ті, що їм приготував я. Доручення ти виконаєш, так? Малий Луцій Так, я кинджалом груди їм протну. Тіт О ні, тебе я іншого навчу. Ходім, Лавініє. Ти ж, Марку, дому Пильнуй. Ми з Луцієм до двору йдем; Я певен, там зустрінуть нас належно. Виходять усі, крім Марка. Марк О небеса, почувши стогін Тіта, Як можете не зжалитись над ним? Його, шаленого, підтримуй, Марку; Лихих на серці в нього шрамів більше, Ніж зловорожих на щиті рубщів. Поганий з нього,, праведника, месник. Пометіться ж ви за нього, небеса. (Виходить) СЦЕНА 2 Палац імператора. Входять з одного боку Ар он, Хірон і Дієм є тр. їй, з другого - малий Луцій та с л у г а, що несе в'язку зброї, на якій, написано вірші. Хірон Деметрію, ось Луція синок,- Якесь доручення до нас він має. Арон Доручення, як дід його, безглузде. Малий Луцій Вельможні, я вітаю вашу честь Від імені Андроніна ста<ро«> (вбік) Й молю богів, щоб смерть послали вам. Деметрій Спасвбі, Луцію. Які новим? Малий Луцій (вбік) Такі, що викрито ваш хижий злочин, Ґвалтівники!1 (Вголос) Щоб вам зробить приємність, Дідусь послав цю зброю через мене, Найкращу вибравши в своїй зброярні. Шанує вашу юність він достойну, Надію Рима,- так велів сказати, Що я й роблю. Хай подарунки ці Обом, шановні, у пригоді стануть, Озброять вас належно в слушний час. Лишаю вас, (убік) криваві лиходії. Малий Луцій і слуга виходять. Деметрій Що тут? Це згорток. Літери кругом. Погляну. Integer Vltae iscelerlsque purus ? Nori §gef Mauri jaculis riec arcti *. Хірон Це віріп Торація, мені відомий,-^ В граматиці читав його колись. Арон Авжеж, авжеж, Горація. Якраз! (Урік) V І як то можна буть таким ослом? Не жарти це! Старий про все дізнався Й прислав цю зброю. Вірші, що на ній, Разять у серце їх - вони ж не чують. Якби була імператриця нині Цілком здорова, все б вона збагнула. Але потрібно спокій дати їй. (До Деметрія та Хірона) Тепер скажіть, чи не щаслива зірка Вела до Рима полонених готів^ Щоб на таку підняти височінь? Було приємно кинуть виклик Марку, Трибунові, щоб Тіт усе те чув. Деметрій А ще приємніше, коли патрицій Нам запопадливо дарунки шле. Арон Хіба на те не має він причин? Чи ж ви дочці його не прислужились? Деметрій Я б тисячу цих римлянок спопав, Щоб нашу хіть по черзі вдовольняли. Хірон Бажання, повне ніжності й любові. Арон Нема лиш матері- сказать: амінь. Хірон Вона й про двадцять тисяч так сказала б. Деметрій Ходім, молитимем усіх богів За любу матінку в тяжких пологах. Арон ,(убік) Моліть чортів; боги нас відцурались. Лунають фанфари. Деметрій Чого заграли цезареві сурми? Хірон Радіє він, що народився син. Деметрій Тихіше -*- хтось іде. Входить мамка з чорним дитям на руках. * Див. переклад у коментарях. Мамка ,-,.:-. ;/; Влтаю- вас. t Чи ви не бачили Арона* мавра? ; Арон Він пан або пропав, і не інакше., Ось тут Арон. Навіщо він тобі? ; Мамка Ароне, дорогий, ми всі. пропади!.;, , Допоможи, бо лиха не минем Г Арон Що за котячий вереск ти зняла? А це що кутаєш і мнеш в руках? Мамка Що від очей небес сховати рада:. Страшну ганьбу імператриці й Рішу} Бо привела вона... Ох, привела!,. Арон Кого? Мамка Імператриця народила. , Арон Хай бог її потішить. І кого ж? - Мамка Та чорта. / Арон Чортова вона, знать, мати. Чудовий плід! Мамка Гидкий, чорнющий плід! Цей виродок такий бридкий, як жаба, Між білим плем'ям нашої країни. Владарка шле тобі твоє поріддя, Щоб ти його кинджалом охрестив. Арон Дурепа! Чим поганий чорний колір? - Чудове немовля, мій первоцвіт. Деметрій Що ти зробив, негіднику! Арон Того Не переробиш. ., Хірон Ти ганьбу зробив :\й. Арон Зробив я з неї матір. Деметрій І тим, пекельний псе, зробив їй лихо. Прокляття вибору її гидкому І виродку диявольському - теж!" Хірон Йому не жити. - Арон Ні, він не помре. Мамка Померти мусить. Так сказала <мати. Арон Як - мусить? Що ж, тоді нех-ай я.сам Своєї плоті й крові катом буду. Деметрій Хай пуголовка я протну цього. Сюда його, з ним впораюся вмить. Арон Тобі" я швидше випущу кишни. Негідники' Хотіли вбити брата? Клянусь тепер світилами небес, Що яскравіли в час його зачаття,- Хто первістка мого і спадкоємця Торкне, той під моїм помре мечем. Збагніть, молодики,- ні Енкелад З усім Тіфонз виводком: шаленим, Ні сам Алкіл,, ні бог війни не зможуть З рук батькових забрати скарб такий. Пусті хлопчиська, білі ви, мов, стіни, Строкаті, наче вивіски пивниць! Найкращий серед ївших - чорний колір, Всі інші поглинає чорний колір: Ніколи чорним лапам лебединим Не побіліти в океанських водах, Хоч ті їх омивають без кінця. Скажіть імператриці - я не хлопчик І так зроблю, як це мені потрібно. Деметрій Що, зрадиш ти володарку, свою? Арон Бона - володарка, а це - я сам, Продовження моєї вроди й сили. Мені дорожче це за цілий світ, І світу всупереч його врятую - Чи розквитаюсь в Римі з. кимсь із вас. Деметрій Зганьбив ти нашу матір цим навік. Хірон Рим зневажатиме її тепер. Мамка Пошле їй смерть розгніваний державець, Хірон Від думки про безчестя червонію. Арон То ж перевага вашої краси: Зрадливий колір! Викаже рум'янець Незнані вчинки, серця таємниці! Та інший має вигляд цей хлопчак: Погляньте, усміхається до мене, Немов говорить батькові: «Я твій!» Він брат ваш, принци, і тече в нім кров Та, що колись і вам життя дала. Із лона, що вміщало й вас колись, Звільнився він і цей побачив світ. По лінії певнішій вам він брат, Хоч на виду його печать моя. Мамка Ароне, що скажу імлератриці? Деметрій Порадь, Арояе, що робити нам, Тебе послухатися ми готові. Рятуй дитя, але і нас рятуй. Арон Сідаймо, поміркуємо всі разом. Мені з малим слід стерегтися вас. Лишайтесь там. Тепер - про небезпеку, Деметрій Які жінки ще бачили дитя? Арен Ну, молодці! Коли між нами лад, Я мов ягня: та мавра зачепіть- І ні кабан скажений, ні левиця, Ні океан бурхливий так, як він, Не лютуватимуть. То хто дитя, Крім тебе, бачив? Мамка Баба-повитуха Та ще імлератриця-породілля. Арон Імператриця, баба, врешті, ти: Трьох свідків тут, напевно, забагато. Іди й володарці про це скажи. (Заколює мамку) Куві! Куві! Свиня вищить так під ножем різницьким. Деметрій Ти що, Ароне? Нащо це зробив? Арон Цього безпека наша вимагає: Була б живою- виказала б нас Своїм занадто довгим язиком. Тепер вам розповім про намір свій. Земляк мій, Мулітей, живе тут близько, Його дружина вчора народила Дитину білу, як вона і ви. їй дайте золота, із ним домовтесь, Все поясніть обом, щоб зрозуміли, Як їхнє возвеличиться дитя, Коли державця спадкоємцем стане, Коли мого замінить малюка, Щоб у дворі погамувати бурю; Хай цяцькається цезар з ним, як з власним. Я, бачте, цій належні ліки дав, Тепер її потрібно поховати. Поля тут близько. Хлопці справні ви. ..-,... Зробивши це, не гайте марно часу, Пришліть до мене швидше повитуху. А збудемося мамки й повитухи - Нехай жінки базікають, що хочуть. Хірон Не випустиш, я бачу, таємниці У світ. Деметрій . За піклування про Тамору Усі ми вдячні глибоко тобі. Хірон з Деметрієм виходять, несучи мертву мамку. Арон Тепер-до.готів птахом бистрокрилим! Там прилаштую свій безцінний скарб, Таємно з друзями Тамори стрінусь. Ходімо звідси геть, мій товстогубий,- . Ти, спонукав до хитрощів мене. Там будеш їсти ягоди й коріння, .:<.-.- Сир смакувати, ссатимеш козу, і В; печері житимеш. - і врешті станеш Войовником, відважним полководцем. (Виходить) СЦЕНА 3 . , Майдан у.Рим?. Входить Т j т, несучи стріли, до яких пришпилені листи; з ним Марк, на* лий Луцій та інші патриції з луками. Тіт Сюди йди, Марку. Родичі, за мною! Ну, хлопче, покажи, як ти стріляєш, Натягуй лука і влучай у ціль. Terras Astraea reliquit *.. Чи пам'ятаєш, Марку? Бігла й щезла. Берімось до роботи- Глибину Заміряйте, шановні, вкиньте сіті, Ну ж прщастить її піймати в морі, Хрч правди там не .більше, як на суші. Ні, Публію й Семпронію, вам треба ". Лрпатамй,і заступам^ рити * Астрея залишила землю (лат.). ' Й добутись до середини землі. Дійшовши до Плутонового царства, Благаю вас, прохання передайте, Скажіть, що правосуддя й допомоги Від нього сподівається Андронік, Який страждає у невдячнім Римі. О Риме! Горе я приніс тобі Тоді, як спонукав народ віддати Всі голоси за підлого тирана. Отож ідіть, пильнуйте так, як слід, Огляньте всі військові кораблі; Злий цезар міг кудись її відправить, І, може, правди марно ми' шукаєм. Марк Хіба не тяжко, Публію, дивитись Тобі на дядька в розпачі такім? Публій Отож, мій батьку, мусимо про нього Вдень і вночі старанно піклуватись, Задовбльнятй примху щонайменшу, -Докіль не знайдем, чим його зцілити. Марк Нічим його скорботи не зцілити! До готів приєднаймося'- і Риму Відповімо війною на невдячність. Діждеться помсти зрадник Сатурній. Тіт Що, Публію? Скажіть мені, скажіть - Ви з нею стрілись? Публій Ні, ще не стрілись. Та казав Плутон, Що пекло нам помститись допоможе; ' В Астреї ж стільки клопотів усяких З Юпітером на небі чи деінде, Що доведеться трохи зачекати. Тіт О, зволіканням не гоДуй мене! В огненне озеро пірну за нею Й за п'яти витягну із Ахерону. Ми - чагарник хисткий, не кедри, Марку,-* Куди нам, трнкокостйм, до циклопів! Все ж ми - метал, ми - сталь аж до хребтів, От тільки кривд ваги і сталь ламає! ЯкЩо ж ні на землі; ні в пеклі правди Нема, богів попросимо небесних "' Послати правосуддя для відплати. До зброї! Славний, Марку, ти стрілець. (ju.m всім стріли) ..,-..'-. Ad Jovem,- вам, а ось - ad Apollinem, Ad Martem * - це мені, Оце Меркурію, а це - Палладі, Це для Сатурна - не для Сатурніна! Ти, Каю, влучив би і проти вітру. Стріляйте всі тоді, коли скажу. О, я писав цидулки недаремно І не забув про жодного з богів. Марк Пускайте, діти, ваші стріли в двір, Щоб гордість імператора вразити. Тіт Тепер стріляйте. Стріляють. Луцій - молодець! Ти в Діву влучив; ну-бо ще в Палладу. Марк Я цілився від Місяця на милю - Твій лист уже в Юпітера давно. Тіт Ох, Публію! Ну, що накоїв ти? Поглянь - відбив шмат рога у Тельця. Марк Ото забава! Тільки стрелив Публій, Телець зі злості так стуснув Овна, Що над палацом той позбувся рогів; Знайшов їх лиходій імператрицин, А та сказала мавру, сміючись, Щоб цезарю він їх подарував. Тіт Хай вашій світлості пошле бог радість. Входить блазень з кошиком і двома голубами. Шле небо новину! Це пошта, Марку. Які новини, друже? Є листи? Де справедливість? Що сказав Юпітер? Блазень Хто? Лупитель, кажете? Кат? Він сказав, що склав шибеницю, бо шибеника мають повісити десь аж на тому тижні. Тіт Тебе спитав я, що сказав Юпітер. Блазень На жаль, пане, я не знаю ніякого Юпитра, зро- ду з ним не пив. Тіт Невігласе, чи ти не носиш пошти? Блазень Ні, я ношу тільки своїх голубів. * Юпітеру... Аполлону... Марсу... (лат.). Тіт Хіба не з неба ти прибув сюди? Блазень 3 неба? На жаль, я там ніколи не бував. Хай бог боронить, я не такий сміливець, щоб у свої молоді літа квапитися на небо. Я йду зі своїми голубами до народного трибунала, аби залагодити сварку поміж моїм дядьком та імпирательським слу- гою. Марк Брате, це ж чудесна нагода передати твоє по- слання: хай він принесе імператорові цих голубів від тебе. Тіт Чи можеш ти передати імператорові послання за всіма правилами церемоніалу? Блазень Та ні, пане, я зроду не вмів вимовити того ци- римоняла. Тіт Іди сюди та більш не коверзуй, А віднеси цих голубів йому, І матимеш від нього нагороду. А ось тобі й від мене трохи грошей. Подайте-но перо й чорнило. Ну, то як, друже, зможеш ти за всіма правила- ми передати імператорові цидулу? Блазень Та зможу, пане. Тіт Ось цидула. А коли прийдеш до нього, то мусиш зразу стати навколішки, потім поцілувати йому ногу, потім від- дати голубів, потім чекати винагороди. Я буду неподалік, а ти ж, гляди, не схиб. Блазень Будьте певні, пане, все буде як слід. Тіт Чи ніж у тебе є? Дай подивлюсь. Ось, Марку, загорни його в цидулу; Прохач смиренний написав її. А ти, віддавши цезарю послання, Вертайсь, розповіси, що він сказав. Блазень Добре. Хай бог не забуває вас. (Виходить) Тіт Ходімо, Марку. Публію, за мною. Виходять. СЦЕНА 4 ' Перед палацом. Входять Сатурній,, Тамора, Xjpotf та Деметрій. Сатурнія тримає в руках стріли, які запустив Тіт. Сатурній Це неподобство! Ще ніколи в Римі Так імператора не ображали, Ворожості такої і зневаги Суд справедливий ще не викликав! Відомо вам, як і богам всевладним,- Хоч ці злостивці баламутять люд, Усе ж Андроніка сини свавільні Покарані були цілком законно. Якщо ж йому потьмарили страждання Здоровий глузд, невже повинні ми Спокійно зносити його дивацтва* Порцви розпачу й шалену лють? Він просить допомоги у небес, В Юпітера, Меркурія, погляньте,- Це богові війни, це Аполлону... Літають згортки вулицями Рима. Це наклеп на сенат, це всім говорить, Що буцімто нема в нас правосуддя. Яка забава славна, чи не так? Рим, бачите, вже став несправедливим! Покіль живу, удаване безумство Не буде виправданням для образ. Хай знають Він і вся його рідня,- ' Я буду пильнувати правосуддя, Яке не раджу зачіпать - бо-в гніві Щонайзухваліших потне злочинців. Тамора Державцю мій, коханий Сатурніне, Володарю життя й думок моїх, Вгамуйся і пробач старого Тіта. Від горя справді став безумцем він, Синів утрата бідне серце крає. Не краще втішити його в печалі, Аніж пригнічувати будь-кого Лиш за образу? (Убік) Саме так повинна Це все тлумачити Тамора мудра. Тебе я, Тіте, вразила, і ти Спливаєш кров'ю. Як Арон не схибить, В безпеці ми - в порту упав наш якір. Входить блазень. Щось хочеш, хлопче, ти сказати нам? Блазень Начебто так, якщо імпиратель - це ви. Тамора Імператриця я, он імператор. Блазень Ось він. Бог і святий Стефан вітають тебе. Я при- ніс тобі листа і пару голубів. Сатурній читає листа. Сатурній Візьміть його і зараз же повісьте. Блазень Га? Скільки мені заплатять? Тамора Іди, тебе повісять. Блазень Повісять! Свята діво, хороший же кінець чекає на мою шию. (Виходить під вартою) Сатурній Безжалісні, жорстокі ці образи! Як хижу підлість стерпіти мені? Я добре знаю, звідки все це йде. Ні, не знесу! Хіба несправедливо Покарані його сини-убивці? Невже я тільки з примхи стратив їх? Йдіть, за волосся притягніть його, Хай не спиняють вас ні вік, ні титул. За глум такий кривавим катом стану. Мене безумець хитрий возвеличив В надії мною й Римом керувать! Входить Емілій. Які, Емілію, новини? Емілій До зброї всі! У небезпеці Рим. Зібрали готи рать - велику силу Молодиків, до грабежу охочих; їх Луцій, син Андроніка старого, Веде сюди, погрожує помститись Усім нам так, як давньої пори Помстився Римові Коріолан. Сатурній Веде сюди відважний Луцій готів? Гнітюча вість. Я голову схиляю, Мов квітка на морозі, мов трава, Яку буран прим'яв. Це лиш початок Нещасть. Його простолюд надто любить. Блукаючи таємно, чув я сам Не раз про те, що буцімто безвинно Був Луцій вигнаний. Вони б хотіли, Щоб імператором у них був Луцій. Тамора Чого боятись? Не міцні в нас мури? Сатурнія Міцні. Та Луцій в городян у шані: Повстануть і підтримають його. Тамора Хай будуть імені державця гідні Твої думки. Мошва не тьмарить сонця, Орел дає малим пташкам співати, До їхніх намірів цілком байдужий; Він, як захоче, тінню крил майне І вмить припинить всяке щебетання. Й тебе хай не хвилюють баламути! Розвесели свій дух і знай, державцю: Я пильність Тітову присплю словами Підступними, немов живець для риби Чи конюшина свіжа для вівці. Одну гачок поранить гострий, другу Солодка їжа може отруїти. Сатурній За нас не буде він просити сина. Тамора Коли Тамора схоче, то попросить. Наповню щедро я старечі вуха Обіцянками золотими. Навіть Оглухлі вуха й неприступне серце Зуміє підкорити мій язик. (До Емілія) Отож іди і нашим будь послом, Скажи, що цезар хоче розпочати Переговори з Луцієм. Обрав Для зустрічі він дім старого Тіта. Сатурній Доручення це виконай належно. Заручників захоче для безпеки - Нехай кого завгодно вибирає. Емілій Охоче виконаю ваш наказ. (Виходить) Тамора Тепер я до Андроніка піду, Так обкручу його, що допоможе Нам відвернути Луція від готів. Коханий мій державцю, звеселися, Сховай свій страх у хитрощах моїх. Сатурній Іди ж негайно та його вблагай. Виходять.
Книга: Вільям Шекспір Тіт Андронік Переклад Бориса Тена та Віктора Гуменюка
ЗМІСТ
| 1. | Вільям Шекспір Тіт Андронік Переклад Бориса Тена та Віктора Гуменюка |
| 2. | ДІЯ ДРУГА СЦЕНА 1 Там же, перед палацом. Входить А р о н. Арон... |
| 3. | ДІЯ ТРЕТЯ СЦЕНА 1 Вулиця в Римі. Входять сенатори, трибуни,... |
| 4. | ДІЯ ЧЕТВЕРТА СЦЕНА 1 Перед будинком Тіта. Входять Тіт і Марк.... |
| 5. | ДІЯ П'ЯТА СЦЕНА 1 Рівнина поблизу Рима. Входять із барабанами й... |
| 6. | Примітки Точна дата появи твору невідома. Сучасні... |
На попередню
|
|
