Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Марк Валерій Марціал Епіграми Переклади різні
КНИГА І
До Котти, І, 9
Хочеш, о Котто, щоб милим вважали тебе та великим;
Знай же, що милі усі люди нікчемні, пусті!
До Фідентина, І, 29
Кажуть, що ти, Фідентине, мої епіграми читаєш
Так, неначе ти сам їх написав, а не я.
Як їх моїми ти звеш, подарую тобі їх безплатно,
Як за свої видаєш, то заплати-но мені!
Гелія на самоті, І, 33
Ні, не оплакує Гелія батькову смерть наодинці,
Лиш як хтось прийде, тоді ревними плаче слізьми.
Знай, хто шукає похвал за печаль, той печалі не знає,
Геліє, тужить лиш той, свідків не треба кому.
До заздрісника, І, 40
Чом же ти кривиш лице і читаєш оце неохоче,
Заздрісний? Заздри усім, жоден не буде тобі!
Про Діавла-лікаря, І, 47
Лікарем був ось недавно Діавл, а могильником нині.
Те, що він робить тепер, те і раніше робив.
На жадібного Калена, І, 99
В тебе й двох ще не було мільйонів,
Щедрий був ти тоді, Калене, й розкіш
Ти любив, марнотратив так, що десять
Вже мільйонів тобі бажали друзі.
Бог почув оці молитви й прохання,
Й суму цю принесли тобі, гадаю,
Ще до восьмих календ чотири смерті.
Й тут немов не одержав ти спадку,
А усіх тих мільйонів вмить позбувся,
І таку голодовку ввів, нещасний,
Що тепер на бенкет свій багатющий
Тратиш мідні гроші, позеленілі,
Так що сім твоїх давніх друзів нині
Вже обходяться лиш свинцю півфунта.
Тож за щедрість таку чого бажаєш?
Зичим сто ще мільйонів; як одержиш
їх, то з голоду здохнеш ти, Калене.
На Велокса, І, 110
Велоксе, ти докоряєш, що довгі мої епіграми,
Сам же не пишеш; хіба ж можна коротше уже!
На Луперка, І, 117
Як зустріну тебе я, мій Луперку,
Все те саме: "Дозволь прислати хлопця,
Дай для мене своїх ти книгу віршів,
Перегляну - і зараз поверну я".
"Ні, Луперку, дарма ти мучиш хлопця;
Йти до мене далеко, ген за місто,
Ще й по сходах крутих здійматися треба.
Можна вірші мої знайти і легше.
Ти ж буваєш, либонь, на Аргілеті,
Там край площі Цезаря є книгарня;
На одвірках у ній і рівно, й навскіс
Виписано наймення всіх поетів.
Там про мене спитаєш ти в Атректа -
Так господаря звати! - І негайно
Він з полички тобі, в оправі добрій,
Гладко пемзою чищеного, чемно
Марціала подасть за п'ять динарів".
"Що ж то? Маю платити?" - "Так, платити!"
"Ти не вартий п'ятьох!" - "Тобі видніше!"
КНИГА ІІ
На Павла, II, 20
Вірші купує Павло і своїми він їх називає.
Дійсно: оте, що купив, можеш назвати своїм!
На Секста, ІІ, 41
«Смійсь, коли ти розумна, смійсь, дівчино!» -
Так, гадаю, сказав поет-пелігнець*.
Таж не всім він сказав оце дівчатам,
А коли 6 і сказав усім дівчатам,-
Не сказав би тобі,- ти не дівчина,
Максіміно, й зубів у тебе троє -
Як на колір, із бука скрізь і дьогтю.
Тож, коли ти мені й люстерку віриш,-
Маєш сміху боятись не інакше,
Як той Спаній вітрів, а Пріск - торкання,
Як негоди - Фабулла, що вся в крейді,
Або сонця - Сабелла, вся в білилі.
Набери ти суворішої міни
За Пріама дружину та невістку;
Міма втішливого Філістіона**
Уникай, як і бенкетів нескромних
І всього, що незмушено й дотепно
Розсуває помітним сміхом губки.
З матерями водися, що в жалобі,
З тими, хто чоловіка й брата втратив,
І трагічним лише віддайся Музам.
А послухавшись нашої поради,
Плач, коли ти розумна, плач, дівчино!
[* Тобто Овідій, що народився в місті Сульмоні, в краї пелігнів.]
[** Філістіон - славнозвісний мім, що збуджував у глядачів сміх і вмер під час сміху в своїй ролі.]
До Цеціліана, II, 78
Цеціліане, не знаєш, де рибу сховати улітку? -
Можеш спокійно її в термах своїх берегти!
До Назіки, II, 79
Як лиш покличу гостей, ти, Назіко, зовеш мене, в гості.
Вибач сьогодні мені: вдома обідаю я.
На Гавра, II, 89
Що за вином ти волієш частенько висиджувать ночі,
Гавре, то ще не біда: грішний тим був і Катон.
Що ти складаєш поеми на зло Аполлонові й Музам,
Те навіть гідне хвали: так віршував Ціцерон.
Що ти блюєш як Антоній, їси як Апіцій - я вірю,
Та ось мерзотність свою - де ти таку розшукав?
Книга: Марк Валерій Марціал Епіграми Переклади різні
ЗМІСТ
На попередню
|
|
