Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Марк Валерій Марціал Епіграми Переклади різні
На Лікоріду, IV, 24
Подруг усіх погребла, Фабіане, твоя Лікоріда:
От якби жінку мою з нею здружити тепер!
На Гаргіліана, IV, 56
Хочеш ти, Гаргіліане, щоб я називав тебе щедрим
За подарунки, які вдовам даєш і дідам?
Важко щось гірше знайти і від тебе гіршими звати
Тих, хто сіті свої хитро дарунками зве.
Так ось підступний гачок обдурює жадібну рибу,
Так нерозумних тварин вабить принада смачна.
Як бути щедрим, тебе, як не знаєш, навчу я охоче:
Щедрим ти станеш тоді, як обдаруєш мене!
На Квінта, IV, 72
Ти вимагаєш, о Квінте, від мене книжок в подарунок.
їх вже у мене нема - книги Трифон продає.
"Гроші,- ти кажеш,- на вітер пускати? Хіба я безумець?
Дурнем не став я іще!" Також не дурень і я.
На Квінта, IV, 76
Шість лише тисяч прислав ти, а я ж попросив їх дванадцять.
Щоб ти дванадцять прислав, двадцять чотири прошу.
КНИГА V
До Регула, V, 10
В чому причина, скажи, що живим відмовляють у славі,
І неохоче читач хвалить сучасних митців?
Це, безперечно, Регуле, від заздрощів звичай такий в нас,
Щоб перевагу віддать давнім, минулим часам.
Вабить невдячних нас тиша садів старовинних Помпея,
Катула храми важкі звикли ми всі вихвалять,
Еннія тільки читають у Римі, де є вже Вергілій,
Навіть Гомера колись сміхом сучасник зустрів.
Дуже нечасто в театрі аплодували Менандру,
Та й Назона ніхто, опріч Корінни, не знав.
Отже, мої книжечки, уповільніть ходу, постривайте:
Як після смерті моя слава, то я не спішу.
До Юлія Марціала, V, 20
Ах, коли б же то нам, Марціале любий,
Довелося діждать хоч на старість щастя:
По вподобі своїй укладать дозвілля.
У правдивих тонуть життєвих вигодах,-
Ми б не знали тоді ні вельможних ґанків,
Ні розправ судових, ні шумливих ринків,
Ні теж статуй препишних в домах багатих.
Наше діло було б: прогулянки, книги,
Поле, терми, гаї та джерела дальні.
Ото б радість була, безтурботна втіха...
Та ніхто не живе в наші дні для себе:
Всі марнуєм ми час, а години плинуть,
Плинуть кращі літа і назад не прийдуть...
Хто - уміючи жить - не схотів би жити?
Друзі - великий скарб, V, 42
Скриню зламавши, поцупить злодюга всі гроші у тебе,
Знищить безбожний вогонь батьківську хату тобі,
І заперечить боржник всі проценти і позику разом,
Нива пісна не віддасть тих, що посіяв, зернин.
Спритна в брехні пограбує подружка тобі економа,
Хвиля потопить твої повні добра кораблі.
В повній безпеці буває лиш те, що даєш своїм друзям,
Ті лиш багатства, що ти друзям даси, збережеш.
До Постума, V, 58
Постуме, завжди ти кажеш, що жити почнеш тільки завтра.
Тож поясни нам, коли "завтра" настане оце.
Як же далеко воно і звідки його виглядати?
В Парфії чи у вірмен "завтра" сховалось твоє?
Мабуть, воно вже старіше від Нестора і від Пріама,-
Отже, яка може буть "завтра" такому ціна?
Житимеш завтра? Дивак! Сьогодні, бач, жити вже пізно.
Той лише справжній мудрець, вчора хто втішивсь життям!
Про юних Помпеїв, V, 74
Юних Помпеїв Європа і Азія похоронила,
Сам він в Лівійській землі, тільки якщо там лежить.
Тож не дивуйся, що прах їх розсіяний всюди по світу:
Праху такого вмістить місце одне не змогло б.
На Цінну, V, 76
Часто отруту п'ючи,Мітрідат собі користь приносить:
Люта отрута йому шкоди завдать не могла.
Ти ж бо себе бережеш препоганими стравами, Цінно,
Отже, від голоду ти, друже, ніколи не вмреш!
На Еміліана, V, 81
Еміліане, ти бідний і завжди залишишся бідним:
Гроші сьогодні ідуть лиш до багатих людей.
КНИГА VI
На Марка, VI, 11
Марку, дивуєшся ти, що немає Пілада з Орестом
В наші часи, та Пілад пив завжди те, що й Орест.
Кращого хліба й дроздів не давали ніколи Оресту,
А накривали для них завжди однаковий стіл.
Вустриць лукринських жереш ти, я ж равликів їм водянистих,
Хоч і горлянка моя, може, шляхетна не менш.
Кадмів тепер одягає ось Тир, мене ж Галлія дика,
Хочеш, щоб в біднім плащі пурпур я твій полюбив?
Щоб я Піладом зробивсь, нехай хтось моїм стане Орестом,
І не лише на словах; щоб буть любимим, люби!
Книга: Марк Валерій Марціал Епіграми Переклади різні
ЗМІСТ
| 1. | Марк Валерій Марціал Епіграми Переклади різні |
| 2. | 184. Гомер у малому сувої. Переклад Т. Лучука |
| 3. | КНИГА І До Котти, І, 9... |
| 4. | До Квінтіліана, II, 90 Квінтіліане, достойний наставнику... |
| 5. | На Лікоріду, IV, 24 Подруг усіх погребла, Фабіане, твоя... |
| 6. | На Андрагора, VI, 53 В лазню він з нами ходив, веселився,... |
| 7. | Авлові, IX, 31 Авле, ти знаєш: читач мене хвалить, слухач... |
| 8. | Римові, X, 74 O Риме, відпочить хоч на хвилину дай!*... |
На попередню
|
|
