Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини

1. Продаж, інша сплатна передача людини, а так само здійснення стосовно неї будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за їїз згодою або без згоди через державний кордон України для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам) з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях, використання у збройних конфліктах, експлуатації ії праці,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

2. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, кількох осіб, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з використанням службового становища або особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності,-

караються позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або пов'язані з незаконним вивезенням дітей за кордон чи неповерненням Їх в Україну, або з метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації чи насильницького донорства, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки,-

караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.

1. Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є воля і гідність людини. Його додатковим факультативним об'єктом можуть

виступати здоров'я людини, встановлений порядок здійснення службовими особами своїх повноважень, встановлений порядок перетинання державного кордону України.

2. Логіко-граматичне тлумачення конструкції норми ч. 1 ст. 149 дає змогу дійти висновку, що з об'єктивної сторони цей злочин може виражатися у таких формах: 1) продаж людини; 2) інша сплатна передача людини; 3) здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної Із законним чи незаконним переміщенням за її згодою або без згоди через державний кордон України.

Під продажем тут слід розуміти угоду, за якою одна особа (продавець) передає людину у фактичну незаконну власність іншої (покупця), а остання зобов'язана прийняти н та сплатити за неї певну

грошову суму.

До іншої оплатної передачі у ст. 149 можна віднести угоди про міну, найм, заставу, а так само угоди, за яких особа передається винним іншій особі у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації) за матеріальну винагороду у вигляді інших, крім гроші, цінностей (коштовностей, цінних паперів тощо) або послуг матеріального характеру (передача у користування будинку, транспортного засобу, надання лікувальних чи оздоровчих послуг, путівки в круїз тощо).

Під іншою незаконною угодою щодо людини слід розуміти два види фактичних угод: 1) такі угоди, як дарування, надання у безоплатне користування та будь-які інші. за якими особа безоплатно передається у фактичну власність або для тимчасового використання (експлуатації); 2) зворотний бік передачі, тобто купівля або одержання людини внаслідок міни, найму, застави, іншої угоди, за якої винний одержує людину від іншої особі у фактичну власність або тимчасово за матеріальну винагороду чи без такої.

Дії винного, пов'язані з незаконним переміщенням людини через державний кордон України, повністю охоплюються ч. 1 ст. 149 і додаткової кваліфікації за ст. 332 не потребують. Проте, якщо винна особа при цьому сама незаконно перетнула державний кордон, її дії слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 149 і 331.

У перших двох формах злочин є закінченим з моменту продажу (іншої сплатної передачі) людини іншій особі (особам). Якщо до угод з продажу людини застосувати за аналогією правило, що діє у цивільному праві, злочин треба вважати закінченим з моменту фактичної передачі особи за договором купівлі-продажу, який defacto означає зміну власника, чи з іншого моменту, прямо передбаченого договором між сторонами. Без відповідних аналогій з цивільним правом не можна обійтися і характеризуючи інші конкретні суспільне небезпечні дії, що становлять зміст об'єктивної сторони цього злочину Адже специфіка предмета суспільних відносин, з приводу якого ці дії вчинюються. - людина, - хоча й цілком перетворює юридичну сутність їх із законних на незаконні, але залишає незмінною зовнішню правову оболонку.

Злочин у його третій формі є закінченим з моменту переміщення людини через державний кордон України. Таким чином; сама по собі безоплатна передача людини у фактичну власність чи для

тимчасового використання, так само як одержання людини внаслідок її купівлі чи іншої угоди, не пов'язані з переміщенням людини через державний кордон України, не створюють складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 149, і можуть кваліфікуватися за наявністю відповідних обставин за ст. 146.

3. Суб'єкт злочину загальний.

4. Суб'єктивна сторона цього злочину передбачає прямий умисел і, як правило, корисливий мотив.

Крім того, для третьої його форми (здійснення стосовно людини будь-якої іншої незаконної угоди, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за й згодою або без згоди через державний кордон України) обов'язковою ознакою є мета. Такою метою тут є подальший продаж або інша передача іншій особі (особам) людини, одержаної винним і переміщеної ним через державний кордон України.

Складність конструкції диспозиції ч. 1 ст. 149 вимушує звернути увагу на таке. У разі, якщо винний безоплатно передає людину іншій особі, інтелектуальна ознака його умислу має характеризуватися усвідомленням, зокрема, того, що: а) ним здійснюється незаконна передача людини іншій особі; б) така передача пов'язана з переміщенням людини через державний кордон України; в) вказана інша особа, яка отримує людину, має за мету подальшу передачу її третій особі (особам); г) у свою чергу, третя особа має використовувати жертву злочину з певною (однією із визначених у диспозиції статті) метою.

За таких обставин практичне застосування норми унеможливлюється, оскільки мета, яка є обов'язковою ознакою злочину, у даному випадку характеризує вольову ознаку умислу не особи, яка вчинює злочин, а інших осіб, котрі виконують певні дії за межами складу цього злочину. При цьому у переважній більшості випадків винна особа фактично не може знати, з якою саме метою (продати, передати оплатно чи безоплатно або залишити у себе) жертву злочину хоче придбати друга, а тим більше третя особа у ланцюгу покупців. Тому слід виходити із того, що слова "для подальшого продажу чи іншої передачі іншій особі (особам)" у складі злочину, передбаченого ст. 149, визначають суб'єктивну спрямованість дій тільки такого винного, який сам придбав людину і перемістив її через державний кордон України.

Навіть за такого підходу для інтелектуальної ознаки умислу винного необхідним є усвідомлення того, що; а) ним здійснюються купівля або інша незаконна угода щодо людини та переміщення цієї людини через державний кордон України; б) ця незаконна угода та наступне переміщення людини через державний кордон України здійснюються для подальшого продажу або іншої передачі її іншій особі (особам); в) особа (особи), яка придбала жертву злочину, в подальшому використовуватиме її з певною (однією із визначених У диспозиції статті) метою.

Практичне застосування цієї норми обмежується тим, що для притягнення особи до відповідальності необхідно довести, що нею усвідомлювався як неминучий факт наступної (після продажу або іншої передачі) сексуальної експлуатації людини, використання її у порнобізнесі тощо.

Якщо винна особа, здійснюючи продаж (іншу передачу) людини, байдуже ставиться до того, як саме ця людина буде використовуватися її покупцем в подальшому, відповідальність цієї особи за ст. 149 виключається (скажімо, особі байдуже, буде покупець використовувати продану йому жінку в порнобізнесі чи одружиться на ній). У цьому випадку мову можна вести лише про притягнення винної особи до відповідальності за незаконне позбавлення волі (ст. 146). Тому вказана мета може бути доведена, як правило, лише у випадках, коли особа систематично поставляє певним покупцям дітей для використання їх як жебраків або жінок для сексуальної експлуатації тощо.

Зазначена мета, як вказувалось вище, має альтернативний характер. Винна особа здійснює заволодіння людиною та й переміщення через державний кордон України для наступного продажу (або іншої передачі), усвідомлюючи, що кінцевою метою такого продажу (іншої передачі) жертви злочину в подальшому будуть: а) її се ксуальна експлуатація; 6} використання в порнобізнесі; в) втягнення у злочинну діяльність; г) залучення в боргову кабалу; д) усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях; е) використання в збройних конфліктах; є) експлуатація її праці.

Експлуатація праці - це присвоєння матеріальних результатів праці людини (зокрема прибутку) власником засобів виробництва. Прикладами використання людини для експлуатації її праці може бути праця у будь-якій сфері виробництва чи послуг взагалі без оплати або з оплатою, яка явно не відповідає характеру та інтенсивності роботи. Виконання такої роботи звичайно не пов'язане з добровільною пропозицією працівником своїх послуг і вимагається від нього під загрозою фізичного насильства.

Сексуальна експлуатація - це вид експлуатації праці особи в галузі проституції, під якою слід розуміти надання сексуальних послуг за гроші чи іншу матеріальну винагороду, або у суміжних сферах (скажімо, у сфері розпутних дій з дітьми, надання разових сексуальних послуг ув'язненим та деяким іншим особам, співжиття з метою систематичного отримання сексуального задоволення тощо), незалежно від того, чи дозволений у даній країні чи її окремих місцевостях цей вид діяльності.

Під порнобізнесом розуміється частково чи повністю дозволений у даній країні чи незаконний вид підприємництва, пов'язаний зі звідництвом для проституції, сутенерством, утриманням будинків розпусти, виготовленням, збутом і розповсюдженням предметів порнографічного характеру. Використання у порнобізнесі означає використання особи як сутенера, утримувача будинку розпусти, актора при зйомках порнографічних фільмів, статиста при виготовленні порнографічних журналів тощо.

Втягнення у злочинну діяльність - це дії, пов'язані з безпосереднім психічним чи фізичним впливом на особу та вчинені з метою викликати у неї прагнення взяти участь в одному чи кількох злочинах. Втягнення у злочинну діяльність передбачає всі види фізичного насильства і психічного впливу (переконання, залякування, підкуп, обман, розпалювання почуття помсти, заздрості або інших низьких спонукань, пропозиція вчинити злочин, обіцянка придбати або збути викрадене, давання порад про місце Й способи вчинення

або про приховування слідів злочину, вживання спиртних напоїв, наркотичних засобів чи психотропних речовин разом з особою з метою полегшити схилення її до вчинення злочину та ін.). Детальніше про втягнення у злочинну діяльність див. коментар до ст. 304.

Залучення в боргову кабалу передбачає поставлення особи у стан повної, фактично рабської залежності від іншої особи. На практиці в такий стан потрапляє, наприклад, жінка, яку продали у будинок терпимості іншої країни, власник якого, сплативши гроші продавцю за жінку, відбирає у неї всі документи, обіцяючи повернути Їх лише після відпрацювання нею сплаченої ним суми та отримання ним прибутку.

Усиновлення (удочеріння) в комерційних цілях - це оформлене спеціальним юридичним актом прийняття в сім'ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки для її наступного використання у жебрацтві, занятті азартними іграми, а також для подальшого укладення щодо неї договорів купівлі-продажу, міни та інших, які передбачають фактичну передачу права власності.

Оскільки за законом усиновлення здійснюється лише щодо неповнолітньої людини, то продаж (інша передача) її з метою усиновлення в комерційних цілях не може кваліфікуватися за ч. 1, а тільки за ч. 2 ст. 149. Диспозиція ч. 1 ст. 149 у цій частині є прикладом логічної помилки законодавця.

Використання в збройних конфліктах передбачає використання особи для виконання ним бойових завдань, пов'язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо.

Передача людини іншій особі з метою використання першої у збройному конфлікті як найманця потребує кваліфікації за ст. ст. 27 і 447 як пособництво (чи підбурювання) у вербуванні найманців, а також за ст. 149.

5. Кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч. 2 ст. 149) є вчинення цього злочину: 1) щодо неповнолітнього; 2) щодо кількох осіб;

3) повторно; 4) за попередньою змовою групою осіб; 5) із використанням службового становища; 6) особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності.

Про поняття неповнолітній див. коментар до ст. 66, а про поняття попередня змова групи осіб - до ст. 28. Неповнолітньою потерпіла особа має бути на момент укладення відповідної угоди щодо неї.

Кілька осіб - це дві і більше особи незалежно від їхнього віку та інших ознак.

Повторним є вчинення цього злочину особою, яка до цього вже

вчинила злочин, передбачений ст. 149, у будь-якій його формі як Щодо однієї й тієї самої особи, так і щодо кількох осіб у різний час.

Використання службового становища передбачає вчинення злочину особою, яка є службовою особою (див. коментар до ст. 364). Нею може бути, наприклад, директор чи інша службова особа підприємства, яке здійснює посередницьку діяльність щодо працевлаштування за кордоном, директор будинку дитини, представник прикордонних військ, консульської служби, служби віз і реєстрації тощо.

Особою, від якої потерпілий був у матеріальній або іншій залежності, слід вважати будь-яку особу, віл якої залежить потерпілий. Може йтися про службове підпорядкування: підкорення чужій, більш сильній волі, повну чи істотну матеріальну залежність утриманця тощо. Так, тією чи іншою мірою неповнолітні залежать від батьків; усиновителів, опікунів, піклувальників, вихователів, деякі непрацездатні особи - від набувачів їхнього майна за договором довічного утримання, студенти - від викладачів та адміністрації навчальних закладів, хворі - від лікарів та службових осіб, які вирішують питання про направлення на лікування, підлеглі - від начальників, підозрювані та обвинувачені -від слідчих і прокурорів, підсудні - від суддів та ін.

6. Особливо кваліфікованими видами торгівлі людьми (ч, З ст. 149) визнається вчинення тих самих дій: 1) організованою групою; 2) пов'язаних із незаконним вивезенням за, кордон дітей чи неповерненням Їх в Україну; 3) із метою вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації; 4) із метою насильницького донорства; 5) якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Про поняття оргонізована група див. коментар до ст. 28. Якщо торгівля людьми пов'язана з переміщенням їх через державний кордон України, членами такої групи є також особи, які здійснюють таке переміщення в процесі передачі жертв злочину іншім особам. Для кваліфікації дій членів організованої групи не має значення, які саме дії, що утворюють об'єктивну сторону цього злочину, ними виконувались.

Відповідно до законодавства України діти мають право виїхати із України лише за наявності проїзного документа дитини. Його оформлення провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання (згоди) батьків або законних представників дитини. За відсутності згоди одного із батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено лише на підставі рішення суду. Вивезення дитини за кордон з порушенням наведених норм є незаконним.

Звичайно, що особливо небезпечними для волі і гідності дитини є випадки, коли її після вивезення за кордон для лікування, навчання, туристичної подорожі не повертають до рідних, а використовують у порнобізнесі, втягують у злочинну діяльність, жебрацтво тощо. Тому неповернення дитини в Україну та її продаж (інша передача) за кордоном з відповідною метою є одним із особливо кваліфікуючих видів злочину, передбаченого ст, 149.

Згідно із законодавством України забороняється взяття донорської крові примусово, а застосування методу пересадки від донора до реципієнта органів та інших анатомічних матеріалів здійснюється у визначеному законодавством порядку, за наявності Їхньої згоди або згоди їх законних представників та за умови, якщо використання інших засобів і методів для підтримання життя, відновлення або поліпшення здоров'я не дає бажаних результатів і завдана при цьому шкода донору є меншою, ніж та, що загрожувала реципієнту. Мета вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації передбачає намагання без згоди потерпілого здійснити хірургічне втручання в його організм, пов'язане з пересадкою від

донора до реципієнта органів (нирки, печінки, ока тощо) та інших анатомічних матеріалів (шкіри, кісткового мозку, волосся тощо). Мета здійснення насильницького донорства означає прагнення до взяття крові чи й компонентів у донора без згоди потерпілого та із застосуванням фізичного чи психічного насильства щодо нього.

Згода потерпілого на трансплантацію (наприклад, потерпілий дійсно може щиро погодитися на вилучення у нього ембріональної тканини, біологічного матеріалу, отриманого внаслідок аборту, або потерпілий заздалегідь оформив анатомічний дар тощо), наявність родинних генетичних зв'язків між донором і реципієнтом, ставлення винного до вилучення у потерпілого тканин, що здатні регенеруватися (відновлюватися) чи не здатні до цього, а також інші обставини не мають значення для кваліфікації злочину, але мають враховуватися при призначенні покарання.

Тяжкими наслідками вчинення злочину, передбаченого ст. 149, можуть бути визнані тяжка хвороба (наприклад, СНІД, серйозна психічна хвороба тощо), заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, вбивство потерпілого, його самогубство чи зникнення безвісти, самогубство чи тяжка хвороба його батьків тощо. При цьому умисне вбивство потерпілого за обтяжуючих обставин має кваліфікуватися за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 149 та ч, 2 ст. 115.

У разі, якщо винний продав особу для трансплантації її органу, що завідомо мало своїм наслідком смерть потерпілого, його дії мають бути кваліфіковані за ч. З ст. 149, п. 5 ст, 27 і п. 6 ч. 2 ст. 115.

Конституція України (cm cm 28, 29. 32, 51. 52).

Конвенція про рабство від 25 вересня 1926 p. УРСР приєдналася до Конвенції 29 серпня 1956р.

Протокол до конвенції про рабство від 23 жовтня 1953 p. УРСР приєдналася до Протоколу ЗО квітня 1957р.

Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю вig 28 червня 1930 p. Ратифікована УРСР 9 червня 1956 p.

Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі та інститутів 4 звичаїв, суміжних з рабством від 7 вересня 3956 p. Ратифікована УРСР 31 жовтня 1958 р.

Конвенція ООН про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами від 21 березня 1949р. УРСР приєдналася до Конвенції 15 листопада 1954р.

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 18 грудня 1979р. Ратифікована СРСР 19 грудня 3980р. (ст.. 6).

Конвенція ООНпро права дитини від 20 листопада 1989р. Ратифікована Україною 27 лютого 1991 p. (cm. cm. 34, 35).

КШС (глави 1-3, 14-18, розділ VI). , ' Основи законодавства про охорону здоров'я від 19 листопада 1992р. /сет, ст. 46 і 47/.

Закон України "Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини" від 16 липня 1999р.

Закон України "Про порядок виізау з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 p. (cm. cm. 2, 10).

Закон України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р.

Консульський статут України. Затверджений указом Президента України № 127/94 від 2 квітня 1994р. (глава VI).

' Порядок передачі дітей, які є громадянами України, на усиновлення громадянам України та іноземним громадянам і здійснення контролю за умовами їх проживання у'сім'ях усиновителів. Затверджений постановою KM № 775від20липня 1996р.

Постанова ПВС від 23 грудня 1983 р. № 6 "Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність" (п. 4).

Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

ЗМІСТ

1.	Постатейний коментар до Кримінального кодексу України
2.	ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу
3.	Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
4.	РОЗДІЛ II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
5.	Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
6.	Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
7.	Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
8.	Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України
9.	Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
10.	Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
11.	Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
12.	РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину
13.	Стаття 12. Класифікація злочинів
14.	Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
15.	Стаття 14. Готування до злочину
16.	Стаття 15. Замах на злочин
17.	Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
18.	Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
19.	Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ) Стаття 18. Суб`єкт злочину
20.	Стаття 19. Осудність
21.	Стаття 20. Обмежена осудність
22.	Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
23.	Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
24.	Розділ V ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ Стаття 23. Вина
25.	Стаття 24. Умисел і його види
26.	Стаття 25. Необережність та її види
27.	Розділ VI СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ Стаття 26. Поняття співучасті
28.	Стаття 27. Види співучасників
29.	Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
30.	Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
31.	Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації
32.	Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
33.	Розділ VII ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ Стаття 32. Повторність злочинів
34.	Стаття 33. Сукупність злочинів
35.	Розділ VIII ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ Стаття 36. Необхідна оборона
36.	Стаття 37. Уявна оборона
37.	Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
38.	Стаття 39. Крайня необхідність.
39.	Стаття 40. фізичний або психічний примус
40.	Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
41.	Стаття 42. Діяння, пов`язане з ризиком
42.	Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
43.	РОЗДІЛ IX ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
44.	Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям
45.	Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим
46.	Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки
47.	Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки
48.	Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності
49.	Розділ X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 50. Поняття покарання та його мета
50.	Стаття 51. Види покарань
51.	Стаття 52. Основні та додаткові покарання
52.	Стаття 53. Штраф
53.	Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
54.	Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
55.	Стаття 56. Громадські роботи
56.	Стаття 57. Виправні роботи
57.	Стаття 58. Службове обмеження для військовослужбовців
58.	Стаття 59. Конфіскація майна
59.	Стаття 60. Арешт
60.	Стаття 61. Обмеження волі
61.	Стаття 62. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
62.	Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
63.	Стаття 64. Довічне позбавлення волі
64.	Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
65.	Стаття 66. Обставини, які пом`якшують покарання
66.	Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
67.	Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
68.	Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж
69.	Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
70.	Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
71.	Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення
72.	Стаття 73. Обчислення строків покарання
73.	РОЗДІЛ ХІІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
74.	Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
75.	Стаття 76. Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
76.	Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
77.	Стаття 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням
78.	Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
79.	Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
80.	Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
81.	Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
82.	Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
83.	Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
84.	Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
85.	Стаття 86. Амністія
86.	Стаття 87. Помилування
87.	Розділ XIII СУДИМІСТЬ Стаття 88. Правові наслідки судимості
88.	Стаття 89. Строки погашення судимості
89.	Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості
90.	Стаття 91. Зняття судимості
91.	РОЗДІЛ XIV ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
92.	Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
93.	Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
94.	Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
95.	Стаття 96. Примусове лікування
96.	Розділ XV ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
97.	Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
98.	Стаття 98. Види покарань
99.	Стаття 99. Штраф
100.	Стаття 100, Громадські та виправні роботи
101.	Стаття 101. Арешт
102.	Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
103.	Стаття 103. Призначення покарання
104.	Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
105.	Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
106.	Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності
107.	Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
108.	Стаття 108. Погашення та зняття судимості
109.	ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ І ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
110.	Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
111.	Стаття 111. Державна зрада
112.	Стаття 112. Посягання на державного чи громадського діяча
113.	Стаття 113. Диверсія
114.	Стаття 114. Шпигунство
115.	Розділ ІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ`Я ОСОБИ Стаття 115. Умисне вбивство
116.	Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
117.	Стаття 117. Умисне вбивство матір`ю своєї новонародже-
118.	Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
119.	Стаття 119. Вбивство через необережність
120.	Стаття 120. Доведення до самогубства
121.	Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
122.	Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
123.	Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
124.	Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
125.	Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
126.	Стаття 126. Побої і мордування
127.	Стаття 127. Катування
128.	Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
129.	Стаття 129. Погроза вбивством
130.	Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
131.	Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов`язків, що спричинило зараження особи вірусом
132.	Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
133.	Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
134.	Стаття 134. Незаконне проведення аборту
135.	Стаття 135. Залишення в небезпеці
136.	Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
137.	Стаття 137. Неналежне виконання обов`язків щодо охорони життя та здоров`я дітей
138.	Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
139.	Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
140.	Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов`язків
141.	Стаття 141. Порушення прав пацієнта
142.	Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
143.	Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
144.	Стаття 144. Насильницьке донорство
145.	Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
146.	Розділ III ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
147.	Стаття 147. Захоплення заручників
148.	Стаття 148. Підміна дитини
149.	Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
150.	Стаття 150. Експлуатація дітей
151.	Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
152.	Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ Стаття 152. Згвалтування
153.	Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
154.	Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв`язок
155.	Стаття 155. Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості
156.	Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
157.	Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права
158.	Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
159.	Стаття 159. Порушення таємниці голосування
160.	Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
161.	Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії
162.	Стаття 162. Порушення недоторканності житла
163.	Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер
164.	Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання
165.	Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання иепрацездатних батьків
166.	Стаття 166. Злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
167.	Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
168.	Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
169.	Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
170.	Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
171.	Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
172.	Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
173.	Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
174.	Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
175.	Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
176.	Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
177.	Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
178.	Стаття 179 Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
179.	Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
180.	Стаття 181. Посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
181.	Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.
182.	Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
183.	Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
184.	Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
185.	Стаття 185. Крадіжка
186.	Стаття 186. Грабіж
187.	Стаття 187. Розбій
188.	Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв`язку та їх обладнання
189.	Стаття 189. Вимагання
190.	Стаття 190. Шахрайство
191.	Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
192.	Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
193.	Стаття 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
194.	Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
195.	Стаття 195. Погроза знищення майна
196.	Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження май-
197.	Стаття 197. Порушення обов`язків щодо охорони майна
198.	Стаття 198. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом
199.	Розділ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
200.	Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
201.	Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
202.	Стаття 201. Контрабанда
203.	Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю
204.	Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності
205.	Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
206.	Стаття 205. Фіктивне підприємництво
207.	Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
208.	Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
209.	Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
210.	Стаття 209. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
211.	Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України
212.	Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
213.	Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
214.	Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
215.	Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
216.	Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків
217.	Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
218.	Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
219.	Стаття 218. Фіктивне банкрутство
220.	Стаття 219, Доведення до банкрутства
221.	Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
222.	Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
223.	Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
224.	Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісіїї) та обігу цінних паперів
225.	Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
226.	Стаття 225, Обман покупців та замовників
227.	Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання
228.	Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної про-
229.	Стаття 228. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування
230.	Стаття 229. Незаконне використання товарного знака
231.	Стаття 230. Порушення антимонопольного законодавства
232.	Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
233.	Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці
234.	Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
235.	Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів
236.	Стаття 235. Недотримання особою обов`язкових умов щодо приватизації державного, комунального
237.	Розділ VIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
238.	Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
239.	Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
240.	Стаття 239. Забруднення або псування земель
241.	Стаття 240. Порушення правил охорони надр
242.	Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
243.	Стаття 242. Порушення правил охорони вод
244.	Стаття 243. Забруднення моря
245.	Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України
246.	Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів
247.	Стаття 246. Незаконна порубка лісу
248.	Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин
249.	Стаття 248. Незаконне полювання
250.	Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
251.	Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
252.	Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
253.	Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об`єктів природно-заповідного фонду
254.	Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля
255.	Стаття 254. Безгосподарське використання земель
256.	Розділ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ Стаття 255. Створення злочинної організації
257.	Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
258.	Стаття 257. Бандитизм
259.	Стаття 258. Терористичний акт
260.	Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності
261.	Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
262.	Стаття 261. Напад на об`єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
263.	Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
264.	Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
265.	Стаття 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
266.	Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
267.	Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
268.	Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
269.	Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
270.	Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
271.	Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
272.	Розділ Х ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
273.	Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
274.	Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
275.	Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної
276.	Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
277.	РОЗДІЛ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного
278.	Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
279.	Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового
280.	Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
281.	Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов`язків
282.	Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
283.	Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
284.	Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
285.	Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
286.	Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна
287.	Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху
288.	Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
289.	Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
290.	Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
291.	Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
292.	Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
293.	Стаття 292. Пошкодження об`єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів
294.	Розділ ХІІ - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
295.	Стаття 294. Масові заворушення
296.	Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
297.	Стаття 296. Хуліганство
298.	Стаття 297. Наруга над могилою
299.	Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам`яток історії або культури
300.	Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
301.	Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
302.	Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
303.	Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
304.	Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
305.	Стаття 304. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність
306.	Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
307.	Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
308.	Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
309.	Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
310.	Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
311.	Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
312.	Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
313.	Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
314.	Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким
315.	Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
316.	Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних
317.	Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
318.	Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
319.	Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин
320.	Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
321.	Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
322.	Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
323.	Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
324.	Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
325.	Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
326.	Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
327.	Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
328.	Розділ XIV - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ Стаття 328. Розголошення державної таємниці
329.	Стаття 329. Втрата документів, що містять державну
330.	Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка е власністю держави
331.	Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
332.	Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
333.	Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
334.	Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
335.	Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову
336.	Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
337.	Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
338.	Розділ XV - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ`ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Стаття 338. Наруга над державними символами
339.	Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
340.	Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
341.	Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
342.	Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського
343.	Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
344.	Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
345.	Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
346.	Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
347.	Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
348.	Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
349.	Стаття 349. Захоплення представника влади або праців-. ника правоохоронного органу як заручника
350.	Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
351.	Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
352.	Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
353.	Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
354.	Стаття 354. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації
355.	Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань
356.	Стаття 356. Самоправство
357.	Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
358.	Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
359.	Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
360.	Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв`язку
361.	Розділ XVI - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП`ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
362.	Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
363.	Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп`ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
364.	Стаття 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем
365.	Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
366.	Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
367.	Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
368.	Стаття 366. Службове підроблення
369.	Стаття 367. Службова недбалість
370.	Стаття 368. Одержання хабара
371.	Стаття 369. Давання хабара
372.	Стаття 370. Провокація хабара
373.	Розділ XVIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
374.	Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
375.	Стаття 373. Примушування давати показання
376.	Стаття 374. Порушення права на захист
377.	Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
378.	Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
379.	Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
380.	Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
381.	Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя
382.	Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
383.	Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
384.	Стаття 382. Невиконання судового рішення
385.	Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
386.	Стаття 384. Завідомо неправдиве показання.
387.	Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків
388.	Стаття 386. Перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
389.	Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
390.	Стаття 388. Приховування майна
391.	Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі
392.	Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
393.	Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
394.	Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
395.	Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
396.	Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
397.	Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
398.	Стаття 396. Приховування злочину
399.	Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
400.	Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
401.	Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
402.	Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги
403.	Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) Стаття 401. Поняття військового злочину
404.	Стаття 402. Непокора
405.	Стаття 403. Невиконання наказу
406.	Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов`язків
407.	Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
408.	Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості
409.	Стаття 407. Самовільне залишення військової Частини або
410.	Стаття 408. Дезертирство
411.	Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
412.	Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства
413.	Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
414.	Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна
415.	Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
416.	Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
417.	Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до
418.	Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
419.	Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
420.	Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
421.	Стаття 420. Порушення статутних правил несення бойового чергування
422.	Стаття 421, Порушення статутних правил внутрішньої служби
423.	Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
424.	Стаття 423. Зловживання військової службової особи владою або службовим становищем
425.	Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
426.	Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
427.	Стаття 426. Бездіяльність військової влади
428.	Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
429.	Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
430.	Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
431.	Стаття 430. Добровільна здача в полон
432.	Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
433.	Стаття 432. Мародерство
434.	Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних
435.	Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
436.	Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
437.	Розділ XX - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ Стаття 436. Пропаганда війни
438.	Стаття 437. Планування, підготовка, розв`язування та ведення агресивної війни
439.	Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
440.	Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
441.	Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
442.	Стаття 441. Екоцид
443.	Стаття 442. Геноцид
444.	Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
445.	Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
446.	Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
447.	Стаття 446. Піратство
448.	Стаття 447. Найманство
449.	ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ I
450.	Розділ II

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate