Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону

1. Перетинання державного кордону України будьяким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів чи дозволу -

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин,-

караються арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що поєднані із застосуванням зброї,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

4. Чинність цієї статті не поширюється на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу для використання права притулку відповідно до Конституції України, а також з метою набуття статусу біженця, і на випадки прибуття в Україну без встановленого документа її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.

1. Об'єкт злочину - порядок перетинання державного кордону України, що забезпечує державну безпеку.

2. З об'єктивної сторони злочин полягає у діях, які виражаються у залишенні особою території України і переміщенні на територію іншої країни або у залишенні території іншої країни і переміщенні на територію України, і може проявлятися у трьох формах: 1) перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України; 2) перетинання державного кордону України в пунктах пропуску через державний кордон України, але без відповідних документів; 3) перетинання державного кордону України в пунктах пропуску через державний кордон України, але без дозволу,

Державний кордон є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього складу злочину, яка характеризує місце його вчинення. Про поняття державний кордон України див. коментар до ст. 110 Правове значення для кваліфікації діяння за ст. 331 має лише такий державний кордон України, щодо якого проведено делімітацію та демаркацію. Доки вони не проведені (на сьогодні це характерно для ділянок державного кордону з Білоруссю, Росією, Молдовою), особи, які незаконно перетнули державний кордон, не можуть притягатися до кримінальної відповідальності.

Пункти пропуску через державний кордон України - це територія або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. За видами транспортного сполучення вони можуть бути залізничними, автомобільними, морськими, річковими паромними, повітряними, пішохідними; за категоріями поїздок - міжнародними (для пропуску через кордон громадян і транспортних засобів усіх держав), міждержавними (для пропуску через кордон громадян і транспортних засобів України і суміжної держави), місцевими (для спрощеного пропуску через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних областях (районах), а також транспортних засобів, що їм належать); за характером транспортних перевезень - пасажирськими, вантажники, вантажно-пасажирськими; за режимом функціонування -

постійними і тимчасовими, цілодобовими і такими, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час. У пункті пропуску визначаються місця для безпосереднього перетинання державного кордону, а також зони прикордонного, митного та інших

видів контролю,

Таким чином, перетинання державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон може означати, що особа перетнула державний кордон: а) поза місцем розташування пункту пропуску; б) поза місцем, визначеним у пункті пропуску для безпосереднього перетинання державного кордону; в) хоча і в зазначеному місці, але в час, коли пункт пропуску не функціонував.

Проникнення особи на іноземне судно, що знаходиться у територіальних водах України чи в українському порту, з метою виїзду за кордон морським (річковим) шляхом має кваліфікуватися як замах на незаконне перетинання державного кордону України: Проте незаконне переміщення особину відкритому морі з українського па іноземне судно не може розглядатися як незаконне перетинання державного кордону України,

Склад цього злочину буде і в тому випадку, коли особа перетнула державний кордон України поза пунктами пропуску, маючи при цьому відповідні дійсні документи. Адже за таких обставин порядок перетинання державного кордону України, який є об'єктом цього злочину, порушується. Проте в окремих випадках це може розглядатися як діяння, що через малозначність не становить суспільної небезпеки (ч. 2 ст. 11).

Під відповідними документами в ст. 331 розуміються:

1) для громадян України: паспорт громадянина України для виїзду за кордон і проїзний документ дитини; свідоцтво про належність до громадянства України; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи на повернення в Україну; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; вкладка до паспорта громадянина України, що надає право перетинати в спрощеному порядку державний кордон України з суміжними державами; внутрішній паспорт громадянина України, військовий квиток або свідоцтво про народження дитини тощо (для безвізових поїздок до Російської Федерації та інших країн СНД). Останні три види документів можуть використовуватися для виїзду за кордон та в'їзду в Україну замість інших перерахованих документів тільки у передбачених міжнародними договорами

України випадках;

2) для іноземців та осіб без громадянства, які не проживають в Україні постійно: а) паспортний документ - документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства і виданий уповноваженими органами іноземної держави або статутними організаціями 00Н, який дає право виїзду за кордон і визнаний Україною, у т.ч. дипломатичний чи службовий паспорт, книжка чиновника 00Н, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажа, та візовий документ - відповідна віза чи візова етикетка (передбачені такі види віз: дипломатична, службова, ділова, віза для працівників рятувальних служб, студентська, віза для науковців, віза для працівників засобів масової інформації,

віза для представників релігійних місій, віза для представників гуманітарних місій, віза для в'їзду з метою культурного та спортивного обміну, віза для в'їзду з метою туризму, приватна віза, імміграційна віза, віза для обслуговуючого персоналу транспортних засобів міжнародного сполучення, транзитна віза), а також інші документи, які подавались для оформлення візи (запрошення встановленого зразка, належним чином оформлене органами МВС, документи, що підтверджують туристичний характер поїздки, підтвердження Комісії при Кабінеті Міністрів України з питань координа-

ції, приймання, транспортування, охорони та розподілу гуманітарної допомоги, що надходить з іноземних держав, запрошення на

• навчання, видане Міносвіти України, запрошення релігійної" організації, засвідчене Держкомрелігії України, дозвіл на імміграцію, ліцензія на здійснення міжнародних перевезень тощо); б) паспортний документ та належним чином оформлене запрошення МЗС України (розпорядження МЗС щодо оформлення візи у випадку, коли дипломатичні чи службові візи можуть оформлятися на території України) - для в'їзду в Україну; в) тільки паспортний документ (при спрощеному перетинанні кордону); г) комплект документів: паспортний документ, транзитний український візовий документ, візовий документ країни призначення (за наявності візового режиму між відповідними країнами), а також проїзні квитки або інші документи, що підтверджують транзитний характер поїздки (путівка на відпочинок, посвідчення про відрядження, направлення на лікування тощо) - для перетинання кордону при транзитних поїздках; д) документ, що замінює паспортний документ, та спеціальний візовий документ на виїзд з України (у випадку, якщо іноземець, перебуваючи на території України, втратив первинні документи); є) паспортний документ, у т.ч. військовий квиток, свідоцтво про народження дитини тощо (для громадян країн СНД). Пропуск через державний кордон України дипломатичних агентів, консульських посадових осіб і членів їхніх сімей здійснюється за дійсними дипломатичними й службовими паспортами та візами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами та законодавством України;

3) для осіб без громадянства, які постійно проживають на території України, - посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон.

Таким чином, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, але без відповідних документів може означати, що особа перетнула державний кордон: а) з підложним документом на право перетинання державного кордону України, тобто підробленим документом або дійсним, але оформленим на іншу особу; б) без будь-яких документів, сховавшись від прикордонного контролю у тайнику або іншому місці.

Не можна вважати дійсним документ, отриманий хоча й у встановленому законом порядку, але на підставі введення службових осіб. які оформлюють такий документ, в оману щодо реальної особистості громадянина.

Оскільки такий спосіб, як перетинання державного кордону України шляхом пред'явлення завідомо підробленого документа,

ст. 331 не охоплюється, відповідні дії треба кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. 331 і ч. З ст. 358. Якщо особа перетнула кордон, пред'явивши для контролю викрадений нею чужий особистий документ, відповідальність має наставати за ст. 331 і ч. З ст. 357. Українські пункти пропуску звичайно знаходяться на території України. Тому, скажімо, пред'явлення особою чужого паспорта під час проходження прикордонного контролю для вильоту із України є лише замахом на незаконне перетинання державного кордону. Пред'явлення ж такого паспорта під час проходження прикордонного контролю після прильоту в Україну є вже закінченим складом злочину, оскільки державний кордон особа вже перетнула в небі. Це саме стосується і випадків, коли особа прибула в Україну морем, прикордонною річкою, залізничним або автомобільним транспортом.

Особа не несе відповідальності за незаконне перетинання державного кордону, якщо вона перетнула його на підставі справжнього документа, отриманого в обхід встановленого порядку, у т.ч. за хабар. Але в останньому випадку вона має нести відповідальність за давання хабара (ст. 369).

Нарешті, перетинання державного кордону в пунктах пропуску через державний кордон, але без дозволу означає, що особа перетинає державний кордон України, не маючи при собі необхідних для перетинання кордону документів, оскільки у даному випадку вони не перевіряються, проте не маючи й спеціального дозволу відповідних органів державної влади, який фактично замінює відсутність документів. Тут йдеться про таке: 1) прикордонні представники України здійснюють перехід (переїзд) державного кордону на підставі спеціальних повноважень, що надаються Державним комітетом у справах охорони державного кордону України; 2) військовослужбовці Прикордонних військ України, Служби безпеки України, працівники митної, ветеринарної, фітосанітарної служби, міліції, рибоохорони, інших природоохоронних органів України, а також відповідних органів суміжних країн, яким необхідно перетинати кордон для вирішення робочих питань, пов'язаних із здійсненням своїх службових обов'язків, та внесені до списків, що знаходяться на пунктах пропуску, мають право виходити на лінію кордону і перетинати її за усним дозволом відповідного начальника прикордонної служби; 3) особи, які входять до складу аварійно-рятувальних та аварійно-відновних формувань з метою локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій, зумовлених стихійним лихом, аваріями і катастрофами, пропускаються через державний кордон України за внутрішніми паспортами на підставі списків, підписаних особами, уповноваженими Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а військовослужбовці строкової служби, які прямують через державний кордон із зазначеною метою, - за документами, що посвічують їхню особу, і на підставі списків, підписаних командирами військових частин; 4) працівники авіаційної служби безпеки, лінійного відділу внутрішніх справ мають вільний доступ у зони прикордонного контролю при пред'явленні перепустки;

інші працівники внутрішніх справ, СБ і прокуратури України ма-

ють доступ у ці зони при пред'явленні тимчасової перепустки і службового посвідчення; працівники підприємства, яке функціонує

у пункті пропуску на підставі відповідного дозволу, допускаються в пункт пропуску за перепустками, виданими командиром з'єднайня (частини) Прикордонних військ України; 5) особи, які зустріча-

ють або забезпечують зустріч дипломатичних агентів, консульських посадових осіб і членів їхніх сімей, транспортних засобів з дипломатичними номерами, дипломатичної пошти, а також особистого майна, речей та багажу дипломатичних агентів і консульських посадових осіб, допускаються в пункти пропуску за акредитаційними дипломатичними, консульськими, службовими картками та і національними паспортами з дозволу командира з'єднання (частини) прикордонного контролю або особи, яка його заміщає.

Злочин вважається закінченим в момент перетинання особою державного кордону - по суходолу, по морю чи інших водоймах, повітрям або під землею. Конкретне місце перетинання кордону поза пунктами пропуску через державний кордон значення для кваліфікації не має, як і те, в якому саме пункті пропуску було вчинене перетинання державного кордону без встановлених документів. Не мають значення для кваліфікації і час перетинання кордону та конкретний спосіб (пішки, вплав, поїздом, машиною, повітряною кулею тощо). Проте, вліт в Україну або виліт із України без відповідного дозволу, вчинені членами екіпажу цивільного повітряного судна, якщо їхній умисел не був спрямований саме на незаконне перетинання державного кордону України, утворюють склад злочину, передбаченого ст. 334.

Готування до злочину, передбаченого ч. ч. 1 і 2 ст. 331, згідно з ч. 2 ст. 14 не тягне за собою кримінальної відповідальності. Водночас порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України створює підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 202 КАП.

У ст. 204-1 КАП міститься норма, згідно з якою перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів чи дозволу відповідних органів державної влади тягне адміністративну відповідальність. У цьому зв'язку слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАП адміністративна відповідальність за передбачені цим Кодексом правопорушення настає лише у разі, якщо вони за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

4. Суб'єкт злочину загальний.

Особа, яка організувала перетинання державного кордону України іншими особами, керувала їх переміщенням через державний кордон, сприяла цьому порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, несе відповідальність за ст. 332, а якщо вона при цьому і сама незаконно перетнула державний кордон, то за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 331 і 332.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу.

Особа, яка перетнула державний кордон з необережності (заблукала або помилково пред'явила замість свого паспорта паспорт іншого члена сім'ї, помилково сіла в літак, який вилетів за кордон, тощо), не підлягає кримінальній відповідальності за ст. 331. Мотив і мета вчинення незаконного перетинання кордону не впливають на його кваліфікацію.

6. Кваліфікованим видом незаконного перетинання державного кордону є вчинення цього злочину особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин (ч. 2 ст. 331).

Про поняття особи, яка має судимість, див. коментар до ст. 88.

Повторне незаконне перетинання державного кордону особою, яка не була раніше засуджена за такий самий злочин, кваліфікується за ч. 1 ст. 331, і фактична повторність враховується судом при вирішенні питання про призначення покарання.

Особливо кваліфікованим видом незаконного перетинання державного кордону є такі дії, поєднані із застосуванням зброї (ч. З ст, 331).

Застосування зброї означає фактичне використання її для фізичного впливу, коли цими діями створювалась реальна загроза здоров'ю або життю потерпілого (здійснення прицільного-пострілу або інший спосіб використання її бойових властивостей), або для психічного впливу (демонстрування оголеної вогнепальної зброї, приведення її в бойовий стан, прицілювання, поєднане зі словесною погрозою тощо).

У разі, якщо застосування зброї потягло заподіяння тілесних ушкоджень особі, що входить до складу прикордонного наряду з охорони державного кордону України, або її смерть, вчинене кваліфікується за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 331 і ч. ч. 2 або 3 ст. 345 чи ст. 348.

7. Частина 4 ст. 331 передбачає спеціальні ситуації, які виключають провадження справи про перетинання державного кордону України щодо певних суб'єктів (за їх наявності кримінальна справа не може бути порушена, а порушена кримінальна справа підлягає закриттю за відсутності складу злочину). Так, чинність цієї статті не поширюється: 1) на випадки прибуття в Україну іноземців чи осіб без громадянства без відповідних документів чи дозволу: а) для використання права притулку відповідно до Конституції України;

б) з метою набуття статусу біженця; 2) на випадки прибуття в Україну без встановленого документа її громадян, які стали жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми.

Відповідно до Конституції України і міжнародних договорів, ратифікованих Україною, кожна людина має право шукати притулок від переслідувань в інших країнах і користуватися цим притулком за рішенням Президента України у порядку, встановленому законом.

Під біженцем розуміється іноземець, який внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань знаходиться поза межами країни своєї громадянської належності і не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або не маючи громадянства (підданства) і знаходячись поза межами країни свого попереднього постійного проживання, не може або не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань, та щодо якого у відповідному порядку прийнято рішення про надання статусу біженця, Особи, які мають намір набути статусу біженця, повинні звернутися до відповідного органу із заявою про надання їм статусу біженця протягом п'яти діб - якщо вони перетнули державний кордон України у порядку, встановленому чинним законодавством, або трьох діб - якщо вони вимушені були незаконно перетнути державний кордон України з наміром набути статусу біженця. Законом України "Про біженців" визначені умови, за яких статус біженця не надається. Крім того, притулок в Україні не може бути наданий, доки порядок його надання не буде встановлено відповідним законом. Проте, у будь-якому випадку особа, яка у встановленому законом порядку звернулася з проханням надати їй статус біженця або притулок, не може бути притягнута до кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону. Адже у ч. 4 ст. 331 йдеться не про осіб, які мають право на використання притулку чи на отримання статусу біженця, а про осіб, які прибули в Україну з відповідною метою.

Під жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, слід розуміти не тільки осіб, визнаних потерпілими у справах про злочин, передбачений ст. 149 КК України. Жертвами злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми, мають визнаватися будь-які особи, які постраждали від злочинів, передбачених КК України або кримінальними законами інших країн, пов'язаних із здійсненням будь-якої незаконної угоди, предметом якої є передача людини у фактичну власність інших осіб, і вчинених як на території України, так і на території інших країн, як громадянами України, так і іноземцями чи особами без громадянства. При цьому не має

значення також і те, були чи не були винні особи притягнуті до кримінальної відповідальності.

Конституція України (ст. ст. 26, 33. п. 26 ч. 1 ст. 106).

Протокол № 4 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. Ратифікований Укритою 17 липня 1997 р. (ст. 3)

Договір між Україною і Словацького Республікою про спільний державний кордон від 14 жовтня 1993р. Ратифікований Україною 15 липня 1994 р.

Договір між Україною і Словацькою Республікою про режим українсько-словацького держачного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 14 жовтня 1993 р. Ратифікований Україною 15 липня 1994 р

Договір між Україною та Угорською Республікою про режим українсько-угорського державного кордону, співробітництво та взаємодопомогу з прикордонних питань від 19 травня 1995р. Ратифікований Україною 22 листопада 1995р.

Договір між Україною і Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997 р. Ратифікований Україною 1Злипня 1997 р.

Угода між Урядом України і Управлінням Верховного Комісара 00Н у справах біженців від 23 вересня 1996 р. Ратифікована У країною 21 жовтня 1999р.

Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про приймання та передачу осіб через українсько-молдовський державний кордон від 11 березня 1997 р Ратифікована Україною 11 вересня 3998 р.

Угода між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про організацію спільного контролю в пунктах пропуску через українсько-молдовський державний кордон від 1З березня 1997р. Ратифікована Україною 11 вересня 1998р.

Статут Міжнародного військового трибуналу від 9 серпня 1945р. (ст. 6).

Загальна декларація прав людини. Прийнята резолюцією 217А (III) Генеральної

Асамблеї 00Н від 10 грудня 1948р. (ст. 14).

Декларація про територіальний притулок. Прийнята резолюцією 2312 (ХХІI)

Генеральної Асамблеї 00Н від 14 грудня 1967 р.

Закон України "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 ,р. (ст.

ст. 1-12, 20-21, 35). Закон України "Про біженців" в редакції від 21 червня 2001 р. Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994р. (ст. ст. 1-3, 6, 9, 12).

Закон України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994р. (ст.ст. 1,

4-5, 25-28).

Закон України "Про імміграцію" від 7 червня 2001 р. (ст. ст. 1, 11). Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення у дію Закочу України

"Про біженців" від 24 грудня 1993р. (ч. 1 п. 2).

Указ Президента України № 194/93 від 5 червня 1993р. "Про посвідчення особи

моряка".

Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Затверджене указом Президента України № 491/93 від 28 жовтня 1993 р.

Положеная про посвідчення члена екіпажу. Затверджене указом Президента

України. № 522/94 від 1З вересня 1994 р.

Положеная про службовий паспорт України. Затверджене указом Президента

України № 153/98 від 26 лютого 1998р.

Положення про дипломатичний паспорт України. Затверджене указом Президента України № 153/98 від 26 лютого 1998 р.

Угода між Урядом України і У рядом Румунії про спрощений порядок перетинання спільного державного кордону громадянами, які проживають у прикордонних районах і повітах. Підтверджена постановою Кабінету Міністрів України № 904

від 2 серпня 1994 р.

Угода між Урядом України та Урядом Республіки Польща про передачу і прийом

осіб через спільний державний кордон від 24 травня 1993 р.

Угода між Урядом України і Урядом Грузії про співробітництво з прикордонних

питань від 31 серпня 1996р.

Положення про посвідчення особи на повернення в Україну. Затверджене постановою КМУ № 553 від 12 серпня 1994р.

Правила перетинання державного кордону громадянами України. Затверджені

постановою КМУ № 57 від 27 січня 1995р.

Загальні правила відкриття ту діяльності пунктів пропуску через державний кордон. Затверджені постановою КМУ № 665 від і 9 серпня 1905р.

Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію. Затверджені постановою КМУ № 1074 від 29 грудня 1995р.

Положення про вкладку до паспорта громадянина України. Затверджено ло-

становою КМУ № 1137 від 17 вересня 1996р.

Порядок перетинання державного кордону України аварійно-рятувальними та аварійно-відновними формуваннями для локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій, зумовлених стихійним лихом, аваріями і катастрофами. Затверджений

постаноцою КМУ № 912 від 21 серпня 1097 р.

Правила оформлення візових документів для в'їзду в Україну. Затверджені по-

становоіо КМУ № 227 від 20 лютого 1999р.

Положеним про взаємодію в контрольованій зоні аеропортів та авіапідприємств щодо забезпечення авіаційної безпеки. Затверджене наказом МТ від 16 квітня 1907 р № 140 (п. п. 6.7-6.9).

Інструкції про порядок видачі дозволів на розміщення та функціонування підприємств (установ) сфери обслуговування пасажирів закордонного прямування в пунктах пропуску через державний кордон України. Затверджена наказом Держ-

комкордону ДМС № 203/220 від 21 травня 1997р. (п. 2.8).

Положення про зону прикордонного контролю. Затверджене наказом Держко-

мкордону № 61 від 6 лютого 1998р.

Інструкція про порядок пропуску через державний кордон України дипломатичних агентів, консульських посадових осіб і членів їх сімей та транспортних засобів з дипломатичними номерами. Затверджена наказом Держкомкордону - командуючого ЛВ № 252 від 28 травня 1990 р.

Інструкція про заходи щодо недопущення незаконного проникнення сторонніх осіб у портах України та іноземних портах на судна закордонного плавання, що плавають під Державним прапором України. Затверджена наказом Держкомкордону, МТ і ДКРГ № 502/568/156 від 29 листопада 1999р.

Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

ЗМІСТ

1.	Постатейний коментар до Кримінального кодексу України
2.	ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу
3.	Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
4.	РОЗДІЛ II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
5.	Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
6.	Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
7.	Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
8.	Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України
9.	Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
10.	Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
11.	Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
12.	РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину
13.	Стаття 12. Класифікація злочинів
14.	Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
15.	Стаття 14. Готування до злочину
16.	Стаття 15. Замах на злочин
17.	Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
18.	Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
19.	Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ) Стаття 18. Суб`єкт злочину
20.	Стаття 19. Осудність
21.	Стаття 20. Обмежена осудність
22.	Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
23.	Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
24.	Розділ V ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ Стаття 23. Вина
25.	Стаття 24. Умисел і його види
26.	Стаття 25. Необережність та її види
27.	Розділ VI СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ Стаття 26. Поняття співучасті
28.	Стаття 27. Види співучасників
29.	Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
30.	Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
31.	Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації
32.	Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
33.	Розділ VII ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ Стаття 32. Повторність злочинів
34.	Стаття 33. Сукупність злочинів
35.	Розділ VIII ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ Стаття 36. Необхідна оборона
36.	Стаття 37. Уявна оборона
37.	Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
38.	Стаття 39. Крайня необхідність.
39.	Стаття 40. фізичний або психічний примус
40.	Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
41.	Стаття 42. Діяння, пов`язане з ризиком
42.	Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
43.	РОЗДІЛ IX ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
44.	Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям
45.	Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим
46.	Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки
47.	Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки
48.	Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності
49.	Розділ X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 50. Поняття покарання та його мета
50.	Стаття 51. Види покарань
51.	Стаття 52. Основні та додаткові покарання
52.	Стаття 53. Штраф
53.	Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
54.	Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
55.	Стаття 56. Громадські роботи
56.	Стаття 57. Виправні роботи
57.	Стаття 58. Службове обмеження для військовослужбовців
58.	Стаття 59. Конфіскація майна
59.	Стаття 60. Арешт
60.	Стаття 61. Обмеження волі
61.	Стаття 62. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
62.	Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
63.	Стаття 64. Довічне позбавлення волі
64.	Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
65.	Стаття 66. Обставини, які пом`якшують покарання
66.	Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
67.	Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
68.	Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж
69.	Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
70.	Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
71.	Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення
72.	Стаття 73. Обчислення строків покарання
73.	РОЗДІЛ ХІІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
74.	Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
75.	Стаття 76. Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
76.	Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
77.	Стаття 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням
78.	Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
79.	Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
80.	Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
81.	Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
82.	Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
83.	Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
84.	Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
85.	Стаття 86. Амністія
86.	Стаття 87. Помилування
87.	Розділ XIII СУДИМІСТЬ Стаття 88. Правові наслідки судимості
88.	Стаття 89. Строки погашення судимості
89.	Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості
90.	Стаття 91. Зняття судимості
91.	РОЗДІЛ XIV ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
92.	Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
93.	Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
94.	Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
95.	Стаття 96. Примусове лікування
96.	Розділ XV ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
97.	Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
98.	Стаття 98. Види покарань
99.	Стаття 99. Штраф
100.	Стаття 100, Громадські та виправні роботи
101.	Стаття 101. Арешт
102.	Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
103.	Стаття 103. Призначення покарання
104.	Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
105.	Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
106.	Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності
107.	Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
108.	Стаття 108. Погашення та зняття судимості
109.	ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ І ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
110.	Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
111.	Стаття 111. Державна зрада
112.	Стаття 112. Посягання на державного чи громадського діяча
113.	Стаття 113. Диверсія
114.	Стаття 114. Шпигунство
115.	Розділ ІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ`Я ОСОБИ Стаття 115. Умисне вбивство
116.	Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
117.	Стаття 117. Умисне вбивство матір`ю своєї новонародже-
118.	Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
119.	Стаття 119. Вбивство через необережність
120.	Стаття 120. Доведення до самогубства
121.	Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
122.	Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
123.	Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
124.	Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
125.	Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
126.	Стаття 126. Побої і мордування
127.	Стаття 127. Катування
128.	Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
129.	Стаття 129. Погроза вбивством
130.	Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
131.	Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов`язків, що спричинило зараження особи вірусом
132.	Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
133.	Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
134.	Стаття 134. Незаконне проведення аборту
135.	Стаття 135. Залишення в небезпеці
136.	Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
137.	Стаття 137. Неналежне виконання обов`язків щодо охорони життя та здоров`я дітей
138.	Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
139.	Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
140.	Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов`язків
141.	Стаття 141. Порушення прав пацієнта
142.	Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
143.	Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
144.	Стаття 144. Насильницьке донорство
145.	Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
146.	Розділ III ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
147.	Стаття 147. Захоплення заручників
148.	Стаття 148. Підміна дитини
149.	Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
150.	Стаття 150. Експлуатація дітей
151.	Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
152.	Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ Стаття 152. Згвалтування
153.	Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
154.	Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв`язок
155.	Стаття 155. Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості
156.	Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
157.	Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права
158.	Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
159.	Стаття 159. Порушення таємниці голосування
160.	Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
161.	Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії
162.	Стаття 162. Порушення недоторканності житла
163.	Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер
164.	Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання
165.	Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання иепрацездатних батьків
166.	Стаття 166. Злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
167.	Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
168.	Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
169.	Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
170.	Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
171.	Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
172.	Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
173.	Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
174.	Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
175.	Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
176.	Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
177.	Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
178.	Стаття 179 Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
179.	Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
180.	Стаття 181. Посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
181.	Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.
182.	Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
183.	Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
184.	Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
185.	Стаття 185. Крадіжка
186.	Стаття 186. Грабіж
187.	Стаття 187. Розбій
188.	Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв`язку та їх обладнання
189.	Стаття 189. Вимагання
190.	Стаття 190. Шахрайство
191.	Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
192.	Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
193.	Стаття 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
194.	Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
195.	Стаття 195. Погроза знищення майна
196.	Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження май-
197.	Стаття 197. Порушення обов`язків щодо охорони майна
198.	Стаття 198. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом
199.	Розділ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
200.	Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
201.	Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
202.	Стаття 201. Контрабанда
203.	Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю
204.	Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності
205.	Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
206.	Стаття 205. Фіктивне підприємництво
207.	Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
208.	Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
209.	Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
210.	Стаття 209. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
211.	Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України
212.	Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
213.	Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
214.	Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
215.	Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
216.	Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків
217.	Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
218.	Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
219.	Стаття 218. Фіктивне банкрутство
220.	Стаття 219, Доведення до банкрутства
221.	Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
222.	Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
223.	Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
224.	Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісіїї) та обігу цінних паперів
225.	Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
226.	Стаття 225, Обман покупців та замовників
227.	Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання
228.	Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної про-
229.	Стаття 228. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування
230.	Стаття 229. Незаконне використання товарного знака
231.	Стаття 230. Порушення антимонопольного законодавства
232.	Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
233.	Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці
234.	Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
235.	Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів
236.	Стаття 235. Недотримання особою обов`язкових умов щодо приватизації державного, комунального
237.	Розділ VIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
238.	Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
239.	Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
240.	Стаття 239. Забруднення або псування земель
241.	Стаття 240. Порушення правил охорони надр
242.	Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
243.	Стаття 242. Порушення правил охорони вод
244.	Стаття 243. Забруднення моря
245.	Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України
246.	Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів
247.	Стаття 246. Незаконна порубка лісу
248.	Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин
249.	Стаття 248. Незаконне полювання
250.	Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
251.	Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
252.	Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
253.	Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об`єктів природно-заповідного фонду
254.	Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля
255.	Стаття 254. Безгосподарське використання земель
256.	Розділ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ Стаття 255. Створення злочинної організації
257.	Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
258.	Стаття 257. Бандитизм
259.	Стаття 258. Терористичний акт
260.	Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності
261.	Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
262.	Стаття 261. Напад на об`єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
263.	Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
264.	Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
265.	Стаття 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
266.	Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
267.	Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
268.	Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
269.	Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
270.	Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
271.	Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
272.	Розділ Х ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
273.	Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
274.	Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
275.	Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної
276.	Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
277.	РОЗДІЛ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного
278.	Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
279.	Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового
280.	Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
281.	Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов`язків
282.	Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
283.	Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
284.	Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
285.	Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
286.	Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна
287.	Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху
288.	Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
289.	Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
290.	Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
291.	Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
292.	Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
293.	Стаття 292. Пошкодження об`єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів
294.	Розділ ХІІ - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
295.	Стаття 294. Масові заворушення
296.	Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
297.	Стаття 296. Хуліганство
298.	Стаття 297. Наруга над могилою
299.	Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам`яток історії або культури
300.	Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
301.	Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
302.	Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
303.	Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
304.	Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
305.	Стаття 304. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність
306.	Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
307.	Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
308.	Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
309.	Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
310.	Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
311.	Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
312.	Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
313.	Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
314.	Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким
315.	Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
316.	Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних
317.	Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
318.	Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
319.	Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин
320.	Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
321.	Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
322.	Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
323.	Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
324.	Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
325.	Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
326.	Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
327.	Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
328.	Розділ XIV - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ Стаття 328. Розголошення державної таємниці
329.	Стаття 329. Втрата документів, що містять державну
330.	Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка е власністю держави
331.	Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
332.	Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
333.	Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
334.	Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
335.	Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову
336.	Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
337.	Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
338.	Розділ XV - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ`ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Стаття 338. Наруга над державними символами
339.	Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
340.	Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
341.	Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
342.	Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського
343.	Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
344.	Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
345.	Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
346.	Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
347.	Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
348.	Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
349.	Стаття 349. Захоплення представника влади або праців-. ника правоохоронного органу як заручника
350.	Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
351.	Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
352.	Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
353.	Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
354.	Стаття 354. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації
355.	Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань
356.	Стаття 356. Самоправство
357.	Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
358.	Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
359.	Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
360.	Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв`язку
361.	Розділ XVI - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП`ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
362.	Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
363.	Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп`ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
364.	Стаття 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем
365.	Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
366.	Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
367.	Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
368.	Стаття 366. Службове підроблення
369.	Стаття 367. Службова недбалість
370.	Стаття 368. Одержання хабара
371.	Стаття 369. Давання хабара
372.	Стаття 370. Провокація хабара
373.	Розділ XVIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
374.	Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
375.	Стаття 373. Примушування давати показання
376.	Стаття 374. Порушення права на захист
377.	Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
378.	Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
379.	Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
380.	Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
381.	Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя
382.	Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
383.	Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
384.	Стаття 382. Невиконання судового рішення
385.	Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
386.	Стаття 384. Завідомо неправдиве показання.
387.	Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків
388.	Стаття 386. Перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
389.	Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
390.	Стаття 388. Приховування майна
391.	Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі
392.	Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
393.	Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
394.	Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
395.	Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
396.	Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
397.	Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
398.	Стаття 396. Приховування злочину
399.	Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
400.	Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
401.	Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
402.	Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги
403.	Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) Стаття 401. Поняття військового злочину
404.	Стаття 402. Непокора
405.	Стаття 403. Невиконання наказу
406.	Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов`язків
407.	Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
408.	Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості
409.	Стаття 407. Самовільне залишення військової Частини або
410.	Стаття 408. Дезертирство
411.	Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
412.	Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства
413.	Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
414.	Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна
415.	Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
416.	Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
417.	Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до
418.	Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
419.	Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
420.	Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
421.	Стаття 420. Порушення статутних правил несення бойового чергування
422.	Стаття 421, Порушення статутних правил внутрішньої служби
423.	Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
424.	Стаття 423. Зловживання військової службової особи владою або службовим становищем
425.	Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
426.	Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
427.	Стаття 426. Бездіяльність військової влади
428.	Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
429.	Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
430.	Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
431.	Стаття 430. Добровільна здача в полон
432.	Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
433.	Стаття 432. Мародерство
434.	Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних
435.	Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
436.	Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
437.	Розділ XX - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ Стаття 436. Пропаганда війни
438.	Стаття 437. Планування, підготовка, розв`язування та ведення агресивної війни
439.	Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
440.	Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
441.	Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
442.	Стаття 441. Екоцид
443.	Стаття 442. Геноцид
444.	Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
445.	Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
446.	Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
447.	Стаття 446. Піратство
448.	Стаття 447. Найманство
449.	ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ I
450.	Розділ II

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate