Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) Стаття 401. Поняття військового злочину

1. Військовими злочинами визнаються передбачені цим розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження ними навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів.

1. За відповідними "статтями цього розділу несуть відповідальність військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також інші особи, визначені законом.

3. Особи, не зазначені у цій статті, за співучасть у військових злочинах підлягають відповідальності за відповідними статтями цього розділу.

4. Особа, яка вчинила злочин, передбачений статтями" цього розділу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі статтею 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

1. На відміну від інших груп злочинів, передбачених КК, поняття військового злочину визначене безпосередньо в законі (ч. 1 ст. 401). Проте, у цьому визначенні розкриваються не всі ознаки військового злочину, а лише специфічні, які дають змогу відмежувати військові злочини від іншихВодночас, для військових злочинів цілком характерними залишаються і загальні ознаки злочину. До специфічних ознак військового злочину віднесені спеціальні: 1) об'єкт посягання - встановлений законодавством порядок несення або проходження військової служби; 2) суб'єкт - військовослужбовець, а у разі вчинення більшості військових злочинів також і військовозобов'язаний під час проходження останнім навчальних (перевірних) або спеціальних зборів; 3) кримінальна протиправність - визнання діяння військовим злочином тільки в тому разі, якщо воно прямо передбачене у розділі XIX Особливої частини КК України.

За відсутності принаймні однієї із зазначених ознак діяння не може бути кваліфіковане як військовий злочин. Так, не створюють складу військового злочину діяння, що не посягають на встановлений порядок несення військової служби (викрадення приватного майна або хуліганство на території військової частини), або такі, що хоча б і посягали на військовий правопорядок, але вчинені робітниками чи службовцями ЗС або інших військових формувань (невиконання наказу, порушення правил водіння спеціальної машини тощо), або не передбачені законодавством як військові злочини (скажімо, перехід військовослужбовця на бік ворога в умовах воєнного стану або службовий підлог, вчинений військовою службовою особою кваліфікуються як загальнокримінальні злочини).

2. .Встановлений порядок несення та проходження військової служби (військовий правопорядок) - це сукупність таких, що виникають у процесі життя і бойової діяльності військ, суспільних відносин, закріплених у законах, військових статутах, положеннях про проходження служби різними категоріями військовослужбовців та інших актах законодавства. До складу цього порядку належать: порядок підлеглості та військової честі; порядок проходження військової служби; порядок експлуатації озброєння і військової техніки та користування військовим майном; порядок несення спеціальних служб; порядок зберігання військової таємниці; порядок здійснення своїх повноважень військовими службовими особами ЗС та інших військових формувань; порядок виконання військового обов'язку в бою та в інших особливих умовах; порядок дотримання звичаїв та правил ведення війни.

Для того щоб зрозуміти, чи було посягання на порядок несення (проходження) саме військової служби, необхідно встановити, чи було покладено відповідними актами законодавства на військовослужбовця обов'язок діяти певним чином, або, навпаки, утримуватися від певної поведінки.

3. Суб'єктами військових злочинів можуть бути тільки військовослужбовці, а також військовозобов'язані під час проходження ними відповідних зборів.

Військовослужбовцями є особи, які проходять військову службу у ЗС України та інших військових формуваннях. Військова служба - це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних для неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Видами військової служби є: а) строкова військова служба; б) військова служба за контрактом солдат і матросів, сержантів і старшин; в) військова служба за контрактом прапорщиків і мічманів; г) військова служба (навчання) за контрактом курсантів, слухачів (вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, що мають кафедри військової підготовки (факультети військової підготовки, відділення військової підготовки, інститути військової підготовки) за програмами підготовки на посади осіб офіцерського складу;

д) військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; е) військова служба осіб офіцерського складу за призовом; ж) кадрова військова служба осіб офіцерського складу, зарахованих до ЗС та

інших військових формувань до введення військової служби за контрактом.

Правовий статус курсанта школи прапорщиків залежить від того, був він зарахований до такої школи під час проходження строкової військової служби чи військової служби за контрактом, а також від того, чи було йому до зарахування в школу прапорщиків присвоєно сержантське звання.

Військове формування - це створена відповідно до законодавства сукупність військових об'єднань, з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у випадку озброєної агресії; збройного конфлікту або загрози нападу шляхом безпосереднього ведення військових

(бойових) дій.

Крім ЗС, військовими формуваннями є ПВ, внутрішні війська МВС, війська ЦО, УДО, війська урядового зв'язку та інші підрозділи Служби безпеки України.

Військовими формуваннями, відповідно до виконуваних ними функцій, завдань, їхньої структури та інших критеріїв, не можуть визнаватися такі формування, як, скажімо, державна воєнізована гірничорятувальна служба у вугільній промисловості, відомча воєнізована охорона на залізничному транспорті та їм подібні.

Військовозобов'язаними є особи, які перебувають у запасі ЗС чи інших військових формувань. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців:

вони приймають на зборах військову присягу, їм присвоюються військові звання, вони носять військову форму одягу та відзнаки військовослужбовців, як і військовослужбовці, поділяються на рядовий, сержантський і старшинський склад, склад прапорщиків і мічманів, офіцерський склад, мають однакові з військовослужбовцями права й обов'язки, що випливають з умов військової служби, тощо.

На навчальні збори військовозобов'язані залежно від їх розряду призиваються два чи три рази на строк до двох чи до одного місяця щоразу, на перевірні - в період між навчальними на строк до десяти днів, а на спеціальні - на строк до двох місяців в разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні чи окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації.

В окремих нормах розділу XIX Особливої частини КК як суб'єкти злочину вказуються лише військовослужбовці (ч. ч.213 ст. 407, ч. 1 ст. 409, ч. 1 сг. 410, ст. 431), у т.ч. військовослужбовці строкової служби (ч. 1 ст. 407, ч. 1 ст413). Якщо ж конкретна норма розділу XIX Особливої частини КК прямо вказує лише на військовослужбовця як суб'єкта відповідного злочину, цій нормі не можна давати розширювальне тлумачення. Відтак, законодавцем зроблено винятки із загальної норми (ч. 1 ст. 401) про те, що військові злочини вчинюються як військовослужбовцями, так і військовозобов'язаними під час проходження останніми навчальних (перевірних) або спеціальних зборів,

У деяких випадках пояснення щодо такого підходу випливають також із відповідних норм самого КК або інших законів України.

Так, за змістом Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" поняття "проходження військової служби" не охоплює собою поняття "проходження зборів", а останнє є дише видом виконання військового обов'язку в запасі. Тому військовозобов'язані можуть виконувати лише окремі обов'язки військової служби і не несуть відповідальність за злочини проти порядку проходження військової служби (ст. ст. 407-409). Військовозобов'язані не можуть нести відповідальність за дезертирство (ст. 408) і тому, що вони фактично не можуть ухилитися від військової служби (тим більше - назавжди). За цими ж причинами військовозобов'язані не несуть відповідальність за ухилення від військової служби шляхом самокалічення або симуляції хвороби, підроблення документів чи іншого обману, а також за відмову від несення обов'язків військової служби (ст. 409), Терміни проходження зборів військовозобов'язаними звичайно не є тривалими: термін навчальних зборів для військовозобов'язаних першого розряду не перевищує двох місяців, а для військовозобов'язаних другого розряду - одного місяця, термін перевірних зборів для всіх військовозобов'язаних не перевищує десяти днів, а термін спеціальних зборів - двох місяців. Тому військовозобов'язані звичайно і не вчинюють цих злочинів, а частіше ухиляються від проходження зборів взагалі, за що несуть відповідальність за ч. 2 ст. 337,

Подібними причинами пояснюється і відсутність відповідальності військовозобов'язаних за марнотратство, а також втрату або зіпсування виданих для особистого користування предметів обмундирування або спорядження внаслідок порушення правил їх зберігання (ч. 1 ст. 413); проходження військовозобов'язаними зборів не є тривалим, кількість вказаних предметів та їх загальна вартість звичайно є незначними, і, крім того, військовозобов'язані за вчинення зазначеного діяння несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі,

Нарешті, практично неможливим є вчинення військовозобов'язаними будь-яких військових злочинів в умовах воєнного стану, у т.ч. злочинів, передбачених ст. ст. 427, 429 - 435, оскільки з початком воєнних дій усі військовозобов'язані призиваються на військову службу по мобілізації і стають, таким чином, військовослужбовцями.

За викрадення (шляхом крадіжки, грабежу чи розбою), привласнення, вимагання військового майна, заволодіння ним шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем військовозобов'язані несуть відповідальність за відповідними статтями розділу VІ Особливої частини, а за зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади чи службових повноважень, бездіяльність влади, недбале ставлення до служби - за статтями розділу XVII Особливої частини КК.

За таким підходом загальне положення ст401 про те, що військовими злочинами визнаються передбачені вказаним розділом злочини проти встановленого законодавством порядку несення або проходження військової служби, вчинені військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними під час проходження останніми навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів, не порушується. Адже за багатьма іншими статтями цього розділу, крім ст. ст. 407 - 410, ч. 1 ст. 413, сг. ст. 427, 429-435, військовозобов'язані дійсно несуть відповідальність нарівні з військовослужбовцями.

До інших осіб, визначених законом, слід відносити;

а) військовослужбовців військових прокуратур і відповідного управління ГП, військових судів і військової палати ВС, військових

комісаріатів, а також службових осіб Державної фельд'єгерської служби Державного комітету зв'язку та інформатизації України,

які мають військові звання;

б) військовослужбовців МО, СБ, УДО, ПВ, які відповідно до законів України на час виконання певних завдань працюють на штатних посадах в інших установах, підприємствах, організаціях;

в) військовослужбовців, які за їх згодою відкомандировані до органів виконавчої влади, на підприємства і в організації, що виконують роботи в інтересах оборони держави та її безпеки (наприклад, до Національного космічного агентства України, до апарату Уповноваженого Президента України з питань контролю за діяльністю СБ, до Державного підприємства обслуговування повітряного руху

України тощо);

г) військовослужбовців адміністративного та професорсько-викладацького складу навчальних закладів, що входять до системи МОН (Військового інституту Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Військово-інженерного інституту при Подільській державній аграрно-технічній академії, військово-юридичного факультету Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, Львівського військового ордена Червоної Зірки інституту імені гетьмана Петра Сагайдачного при Національному університеті "Львівська політехніка");

д) військовослужбовців, які проходять службу в українських миротворчих контингентах - військових підрозділах ЗС, інших військових формувань, що направляються Україною для участі в між-' народних миротворчих операціях, у т.ч. військових підрозділах, котрі входять до складу об'єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях (українсько-польський спільний батальйон тощо);

е) військовослужбовців ЗС, інших військових формувань і цивільних установ України, які є миротворчим персоналом, направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях і не входять до складу миротворчого контингенту (військові спостерігачі, радники, штабні офіцери тощо);

є) військовополонених, яких Україна тримає у полоні. Згідно з міжнародним законодавством вони підкоряються законам, статутам і наказам, які діють в збройних силах Держави, що тримає їх у полоні. Остання має право вживати судові заходи щодо будь-якого військовополоненого, котрий вчинить порушення цих законів, статутів чи наказів. Проте, військовополонені не несуть відпові дальності за втечу з полону, спробу такої втечі і співучасть у ніж Крім того, виходячи з постулату, що представники іноземних держав не можуть бути представниками органів військового управління ЗС чи інших військових формувань України. військовополо нені, навіть офіцери та генерали, не є суб'єктами військових службових злочинів за КК України (у разі вчинення ними, наприклад, нестатутних методів впливу або насильства щодо інших військовополонених, які є підлеглими для них, вони можуть нести відповідальність за ч. 2 ст. 431 або за статтями, що передбачають відповідальність за злочини проти особи).

Слід, однак, зазначити, що українські військовополонені, яких тримає інша держава - учасниця відповідної Конвенції, і в полоні залишаються військовими службовими особами України, оскільки законодавством України не визначено іншого, і за вчинення військових службових злочинів під час полону можуть нести відповідальність за ст. ст. 423-426.

Незважаючи на те, що особи керівного та рядового складу органів міліції, податкової міліції та деяких інших державних органів за своїм соціальним і правовим захистом прирівнюються законодавством до військовослужбовців, що в цих органах діють дисципліна та відносини підлеглості, близькі до військових, що для працівників цих органів встановлюються спеціальна форма одягу, схожа на військову, спеціальні звання тощо, все це не дає підстав прирівнювати зазначених осіб до військовослужбовців. Вказане стосується й осіб, які займають посади міністра оборони і його заступників, якщо ці особи є цивільними. Відповідно, такі особи не є суб'єктами військових злочинів. Не є військовослужбовцями і, відповідно, суб'єктами військових злочинів військові ліцеїсти. Незважаючи на те, що вартову службу несуть працівники відомчої воєнізованої охорони, а вахтову - моряки торговельних суден, вони не є суб'єктами злочину, передбаченого ст. 418, так само як і суб'єктами інших військових злочинів.

Суб'єктом військових злочинів особа може бути тільки у відповідних часових межах, які визначені у ст. 24 Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" - після початку і до закінчення проходження військової служби. Початком проходження військової служби вважається: а) день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу; б) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового закладу, установи тощо) - для військовозобов'язаних і жінок, які вступають на військову службу за контрактом; в) день призначення на посаду курсанта (слухача) вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які добровільно вступають на військову службу;

г) день призначення на посаду - для громадян, які прийняті на військову службу до СБ.

Закінчеїнням проходження військової служби вважається день, з якого військовослужбовець виключений наказом по військовій частині (військовому закладу, установі тощо) зі списків особового складу. Водночас, особа, яка вчинила злочин проти встановленого порядку несення військової служби під час її проходження (військовозобов'язаний - під час проходження зборів), підлягає притягненню до відповідальності за такий злочин і після звільнення з військової служби (закінчення зборів).

Певне значення для кваліфікації військових злочинів можуть мати вік та інші особисті якості особи. Так, на строкову військову службу в мирний час призиваються придатні для неї за станом здоров'я громадяни чоловічої статі, яким до дня відправки у військові Частини виповнилося 18 років. Призовники віком від 17 до 2І року, У т.ч. ті, яким 17 років виповнюється у рік зарахування на навчання, Можуть бути призвані на військову службу курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів або вищих навчальних закла-

дів, які мають військові навчальні підрозділи, тобто на практиці може виникнути ситуація, коли військовослужбовцем є особа у віці 16- 17 років. У випадку вчинення такою особою злочину це повинно, згідно з п. З ч. 1 ст. 66, розцінюватися як обставина, що пом'якшує покарання.

За загальним правилом, особа, яка незаконно (наприклад, через недосягнення нею певного віку або непридатність до військової служби за станом здоров'я) призвана на військову службу, не є суб'єктом військових злочинів. За наявності необхідних підстав така особа повинна нести відповідальність за вчинення іншого, не військового злочину.

Відповідальність за військовий злочин також виключається, якщо вчинення такого злочину було безпосередньо обумовлене непридатністю особи до військової служби взагалі або до її окремих обов'язків за станом здоров'я, яка виникла у період проходження служби. Насамперед, це треба враховувати при притягненні особи до відповідальності за злочини, які не є насильницькими і звичайно не характеризуються корисливими або іншими низькими мотивами (невиконання наказу, різні види ухилення від військової служби, знищення або пошкодження військового майна, марнотратство або втрата військового майна, порушення правил поводження зі зброєю, а також з речовинами І предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, порушення правил водіння й експлуатації військової техніки, порушення правил несення спеціальних служб тощо).

У разі вчинення військовослужбовцями, які стали непридатними до військової служби за станом здоров'я у період й" проходження, злочинів невеликої або середньої тяжкості, навіть якщо вчинення таких злочинів і не було безпосередньо обумовлено станом їх здоров'я, вони можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 48 із застосуванням до них заходів, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, або без застосування таких заходів.

Факт прийняття чи не прийняття військовослужбовцем військової присяги не має значення для визнання його суб'єктом військових злочинів. Із цього правила є лише два винятки: оскільки ст. 128 Статуту гарнізонної та вартової служб і ст. 335 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України забороняється призначати до варти і на бойове чергування військовослужбовців, які не склали військової присяги, такі військовослужбовці не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. ст. 418 і 420. У деяких інших випадках (скажімо, при вчиненні злочинів, пов'язаних з ухиленням від військової служби) цей факт може розглядатися лише як обставина, що пом'якшує покарання (ч. 2 ст. 66).

Військовослужбовцями, які проходять службу у військових формуваннях України, можуть бути тільки громадяни України, оскільки загальний військовий обов'язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, що перебувають в Україні. Водночас, як зазначалось вище, до відповідальності за військові злочини за КК України можуть бути притягнуті й військовослужбовці інших країн' якщо вони є військовополоненими (крім вчинення ними втечі з полону, спроби такої втечі і співучасті у ній, а так само вчинення злочинів, метою яких було полегшення втечі та які не супроводжувались насильницькими діями проти життя і здоров'я).

Військові злочини, вчинені військовослужбовцями, які входять до складу з'єднань та військових частин Чорноморського флоту Російської Федерації, дислокованих на території України, є злочинами проти Російської федерації, а тому згідно з міжнародними договорами України у справах про їх вчинення застосовується законодавство Російської Федерації.

За загальним правилом, встановленим у відповідній міжнародній Угоді, військовослужбовці національних складових частин спільного українсько-польського військового миротворчого батальйону несуть кримінальну відповідальність згідно з чинним законодавством держави, громадянами якої вони є. Проте, якщо протиправні дії військовослужбовця не пов'язані з виконанням службових обов'язків, він несе кримінальну відповідальність згідно з законодавством держави Сторони, на території якої вчинено протиправну дію. Якщо дії військовослужбовця вчинені у зв'язку з виконанням службових обов'язків, то військові власті направляючої держави мають першість у здійсненні юрисдикції стосовно цього військовослужбовця щодо злочинів, спрямованих виключно проти майна або безпеки цієї держави та злочинів виключно проти особи або майна іншого члена збройних сил цієї держави або їх цивільного персоналу, а власті приймаючої держави мають першість у здійсненні юрисдикції стосовно цього військовослужбовця у випадку будь-яких інших злочинів.

Громадяни України, які проходять альтернативну службу, не є військовослужбовцями.

4. Із спеціальним суб'єктом військових злочинів як специфічною їх ознакою пов'язані деякі питання кваліфікації цих злочинів.

Згідно з ч. З ст. 401, співучасть у військових злочинах осіб, не зазначених у цій статті, тягне відповідальність за відповідними статтями розділу XIX Особливої частини КК. Це положення є законодавчим визначенням принципу відповідальності співучасників злочинів зі спеціальним суб'єктомІншими словами, виконавцями будь-якого злочину, передбаченого ст. ст. 402-435. можуть бути лише військовослужбовці, а іншими співучасниками - й цивільні особи (наприклад, як пособник - у разі підробки документів, які стали підставою незаконного звільнення з військової служби, або як підбурювач - у разі схиляння військовослужбовця до викрадення зброї тощо).

Цивільні особи не можуть бути співвиконавцями військових злочинів. Тому у разі, коли військовослужбовець і цивільна особа спільними зусиллями виконують об'єктивну сторону військового злочину, остання несе відповідальність за вчинення військового злочину як пособник (кваліфікуюча ознака "за попередньою змовою Групою осіб" у цьому випадку не застосовується). Так само кваліфікуються і дії цивільної особи, яка вчинила діяння, що містить ознаки військового злочину, замість військовослужбовця (наприклад, якщо військовослужбовець схилив цивільну особу до умисного знищення військового майна. При цьому такий військовослужбовець визнається виконавцем злочину).

Окремі військові злочини можуть бути вчинені лише військовослужбовцями (військовозобов'язаними), для яких властиві спеціальні ознаки, що підлягають встановленню у кожній конкретній

кримінальній справі. Такими військовослужбовцями (військовозобов'язаними), зокрема, є військова службова особа (ст. ст. 423-426) військовий начальник (ст. 427), командир військового корабля, особа зі складу команди військового корабля (ст. 428), підлеглий (ст. ст. 402-405), особа, яка входить до складу варти (вахти) або патруля (ст. 418), особа, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України (ст. 419), особа, яка входить до складу сил бойового чергування (бойової служби) (ст. 420), особа, яка входить до складу добового наряду частини (крім варти і вахти) (ст. 421), особа, якій були довірені документи або матеріали, що містять відомості військового характеру, які становлять державну таємницю а також предмети, відомості про які становлять державну таємницю (ч. 2 ст. 422), український військовослужбовець, який перебуває у полоні (ст. 431), тощо. Виконавцями перелічених злочинів можуть бути лише особи, які мають відповідні ознаки. Інші військовослужбовці (військовозобов'язані), а так само цивільні особи можуть нести відповідальність за вказані злочини тільки як організатори, підбурювачі чи пособники.

5. Положення, що міститься у ч. 4 ст. 401 КК, означає, що особа, яка вчинила військовий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, як правило, за певних, дещо особливих умов.

За загальним правилом, звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із вчиненим військовим злочином поєднується із застосуванням до військовослужбовця (військовозобов'язаного) дисциплінарного стягнення. У разі вчинення військовослужбовцем (військовозобов'язаним) іншого, не військового злочину, звільнення його від кримінальної відповідальності застосування дисциплінарного стягнення не тягне.

Проте, питання про накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця (військовозобов'язаного), звільненого від кримінальної відповідальності, може судом не ставитися у разі, якщо на момент розгляду справи судом, наприклад: а) військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби у запас або відставку у зв'язку з його непридатністю до неї за станом здоров'я у мирний час або взагалі; б) військовозобов'язаний підлягає звільненню з навчальних, перевірних або спеціальних зборів з подальшим звільненням з військової служби у відставку у зв'язку з його повною непридатністю до неї за станом здоров'я.

Звичайно розмежування військового злочину і дисциплінарного проступку здійснюється за правилом, що випливає із ч, 2 ст. 11, але тільки у разі, якщо склад злочину характеризується оціночними ознаками (наприклад, чи є наслідки необережного невиконання наказу начальника тяжкими або чи є предмет таким, що становить підвищену небезпеку для оточення). Якщо ж діяння характеризується як військовий злочин за допомогою абсолютно визначених ознак, в яких відображено його суспільну небезпеку, воно не може визнаватися дисциплінарним проступком. Тому і факт звільнення військовослужбовця (військовозобов'язаного) від кримінальної відповідальності за ст. 44 не означає визнання діяння дисциплінарним проступком.

Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 р. Ратифікована СРСР 17 квітня 1954 р. (ст. ст. 82, 84, 87,91,92, 93. 99).

Угода між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федераціїна територіїУкраїни від 28 травня 1997р. Ратифікована Україною 24 березня 1999р. (ст. 19).

Угода між Україною та Республікою Польща у справі створення спільної військової частини для участі в міжнародних миротворчих і гуманітарних операціях під егідою міжнародних організацій від 26 листопада 1997 р. Ратифікована Україною 6 квітня 2000 р.

Закон України 'Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. (ст. 46-11.

Закон України "Про Прикордонні війська України" від 4 листопада 1991 р. (ст. ст. 1,9).

Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 р. (ст. ст. 1, 19-20.36).

Закон України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України" від 26 березня 1992р. (ст. ст. 1, 4, 8).

Закон України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992р. (ст. 4). Закон України "Про цивільну оборону України ' від 3 лютого 1993р. (ст.ст. 1,3, 9-10)

Закон України "Про державну охорону органів державна влади України та посадових осіб" від 4 березня 1998р.

Закон України "Про війська Цивільної оборони України" від 24 березня 1999р. (ст. ст. 1, 12, 14).

Закон України "Про участь України в міжнародних миротворчих операціях" від 23 квітня 1999р. (ст.ст. 1,2, 5,6).

Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" в редакції від 18 червня 3999 р.

Закон України "Про схвалення Указу Президента України" Про направлення ми ротворчого контингенту для участі України у міжнародній миротворчій операції в Косово, Союзна Республіка Югославія" від 16липня 1999 р.

Закон України "Про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту і миротворчого персоналу для участі України в Місі! Організації Об'єднаних Націй в Демократичній Республіці Конго та миротворчого

контингенту для участі України в Тимчасових силах Організації Об'єднаних Націй у Лівані" від 22 червня 2000 р.

Закон України "Про схвалення рішення Президента України про направлення миротворчого контингенту для участі України в Місії Оргаїизації Об'єднаних Націй в Сьєрра-Леоне" від 14 грудня 2000 р.

Закон України "Про оборону України" в редакції від 5 жовтня 2000р. (ст. ст. 1, 12, 17).

Закон України "Про Збройні Сили України"-в редакції від 5 жовтня 2000 р. Закон України " Про розвідувальні органи України" від 22 березня 2001 р. (ст. 9). Воєнна доктрина України. Затверджена постановою Верховної Ради України № 3529-ХІІ від 19 жовтня І993р.

Указ Президента України "Про контроль за діяльністю Служби безпеки Украї ни" № 1172/98 від 22 жовтня 5998р.

Положення про проходження військової служби військовослужбовцями, які можуть бути відряджені до державних органів. Товариства сприяння обороні України, Національної академії наук України та галузевих академій наук. Затверджене постановою КМ № 342 від 31 травня 1994р.

Положення про порядок направлення на навчання в школу прапорщиків, строки та організацію підготовки прапорщиків для військ цивільної оборони. Затверджене наказом МНС № 292 від 24 вересня 1998 р.

Книга: Постатейний коментар до Кримінального кодексу України

ЗМІСТ

1.	Постатейний коментар до Кримінального кодексу України
2.	ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. Завдання Кримінального кодексу
3.	Стаття 2. Підстава кримінальної відповідальності
4.	РОЗДІЛ II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
5.	Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
6.	Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
7.	Стаття 6. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених на території України
8.	Стаття 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України та особами без громадянства за межами України
9.	Стаття 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України
10.	Стаття 9. Правові наслідки засудження особи за межами України
11.	Стаття 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину
12.	РОЗДІЛ III ЗЛОЧИН ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 11. Поняття злочину
13.	Стаття 12. Класифікація злочинів
14.	Стаття 13. Закінчений та незакінчений злочини
15.	Стаття 14. Готування до злочину
16.	Стаття 15. Замах на злочин
17.	Стаття 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин
18.	Стаття 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині
19.	Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ`ЄКТ ЗЛОЧИНУ) Стаття 18. Суб`єкт злочину
20.	Стаття 19. Осудність
21.	Стаття 20. Обмежена осудність
22.	Стаття 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин
23.	Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
24.	Розділ V ВИНА ТА ЇЇ ФОРМИ Стаття 23. Вина
25.	Стаття 24. Умисел і його види
26.	Стаття 25. Необережність та її види
27.	Розділ VI СПІВУЧАСТЬ У ЗЛОЧИНІ Стаття 26. Поняття співучасті
28.	Стаття 27. Види співучасників
29.	Стаття 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією
30.	Стаття 29. Кримінальна відповідальність співучасників
31.	Стаття 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи і злочинної організації
32.	Стаття 31. Добровільна відмова співучасників
33.	Розділ VII ПОВТОРНІСТЬ, СУКУПНІСТЬ ТА РЕЦИДИВ ЗЛОЧИНІВ Стаття 32. Повторність злочинів
34.	Стаття 33. Сукупність злочинів
35.	Розділ VIII ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ Стаття 36. Необхідна оборона
36.	Стаття 37. Уявна оборона
37.	Стаття 38. Затримання особи, що вчинила злочин
38.	Стаття 39. Крайня необхідність.
39.	Стаття 40. фізичний або психічний примус
40.	Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження
41.	Стаття 42. Діяння, пов`язане з ризиком
42.	Стаття 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації
43.	РОЗДІЛ IX ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Стаття 44. Правові підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності
44.	Стаття 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям
45.	Стаття 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим
46.	Стаття 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з передачею особи на поруки
47.	Стаття 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки
48.	Стаття 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності
49.	Розділ X ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВИДИ Стаття 50. Поняття покарання та його мета
50.	Стаття 51. Види покарань
51.	Стаття 52. Основні та додаткові покарання
52.	Стаття 53. Штраф
53.	Стаття 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу
54.	Стаття 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю
55.	Стаття 56. Громадські роботи
56.	Стаття 57. Виправні роботи
57.	Стаття 58. Службове обмеження для військовослужбовців
58.	Стаття 59. Конфіскація майна
59.	Стаття 60. Арешт
60.	Стаття 61. Обмеження волі
61.	Стаття 62. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців
62.	Стаття 63. Позбавлення волі на певний строк
63.	Стаття 64. Довічне позбавлення волі
64.	Розділ XI ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
65.	Стаття 66. Обставини, які пом`якшують покарання
66.	Стаття 67. Обставини, які обтяжують покарання
67.	Стаття 68. Призначення покарання за незакінчений злочин та за злочин, вчинений у співучасті
68.	Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж
69.	Стаття 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів
70.	Стаття 71. Призначення покарання за сукупністю вироків
71.	Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення
72.	Стаття 73. Обчислення строків покарання
73.	РОЗДІЛ ХІІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
74.	Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
75.	Стаття 76. Обов`язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням
76.	Стаття 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з випробуванням
77.	Стаття 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням
78.	Стаття 79. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
79.	Стаття 80. Звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
80.	Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
81.	Стаття 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким
82.	Стаття 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
83.	Стаття 84. Звільнення від покарання за хворобою
84.	Стаття 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування
85.	Стаття 86. Амністія
86.	Стаття 87. Помилування
87.	Розділ XIII СУДИМІСТЬ Стаття 88. Правові наслідки судимості
88.	Стаття 89. Строки погашення судимості
89.	Стаття 90. Обчислення строків погашення судимості
90.	Стаття 91. Зняття судимості
91.	РОЗДІЛ XIV ПРИМУСОВІ ЗАХОДИ МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ ТА ПРИМУСОВЕ ЛІКУВАННЯ Стаття 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру
92.	Стаття 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру
93.	Стаття 94. Види примусових заходів медичного характеру
94.	Стаття 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.
95.	Стаття 96. Примусове лікування
96.	Розділ XV ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ПОКАРАННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ
97.	Стаття 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру
98.	Стаття 98. Види покарань
99.	Стаття 99. Штраф
100.	Стаття 100, Громадські та виправні роботи
101.	Стаття 101. Арешт
102.	Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
103.	Стаття 103. Призначення покарання
104.	Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
105.	Стаття 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру
106.	Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності
107.	Стаття 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
108.	Стаття 108. Погашення та зняття судимості
109.	ОСОБЛИВА ЧАСТИНА Розділ І ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ОСНОВ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ Стаття 109. Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади
110.	Стаття 110. Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України
111.	Стаття 111. Державна зрада
112.	Стаття 112. Посягання на державного чи громадського діяча
113.	Стаття 113. Диверсія
114.	Стаття 114. Шпигунство
115.	Розділ ІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ`Я ОСОБИ Стаття 115. Умисне вбивство
116.	Стаття 116. Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання
117.	Стаття 117. Умисне вбивство матір`ю своєї новонародже-
118.	Стаття 118. Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
119.	Стаття 119. Вбивство через необережність
120.	Стаття 120. Доведення до самогубства
121.	Стаття 121. Умисне тяжке тілесне ушкодження
122.	Стаття 122. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
123.	Стаття 123. Умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у стані сильного душевного хвилювання
124.	Стаття 124. Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця
125.	Стаття 125. Умисне легке тілесне ушкодження
126.	Стаття 126. Побої і мордування
127.	Стаття 127. Катування
128.	Стаття 128. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
129.	Стаття 129. Погроза вбивством
130.	Стаття 130. Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
131.	Стаття 131. Неналежне виконання професійних обов`язків, що спричинило зараження особи вірусом
132.	Стаття 132. Розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби
133.	Стаття 133. Зараження венеричною хворобою
134.	Стаття 134. Незаконне проведення аборту
135.	Стаття 135. Залишення в небезпеці
136.	Стаття 136. Ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані
137.	Стаття 137. Неналежне виконання обов`язків щодо охорони життя та здоров`я дітей
138.	Стаття 138. Незаконна лікувальна діяльність
139.	Стаття 139. Ненадання допомоги хворому медичним працівником
140.	Стаття 140. Неналежне виконання професійних обов`язків
141.	Стаття 141. Порушення прав пацієнта
142.	Стаття 142. Незаконне проведення дослідів над людиною
143.	Стаття 143. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини
144.	Стаття 144. Насильницьке донорство
145.	Стаття 145. Незаконне розголошення лікарської таємниці
146.	Розділ III ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВОЛІ, ЧЕСТІ ТА ГІДНОСТІ ОСОБИ Стаття 146. Незаконне позбавлення волі або викрадення людини
147.	Стаття 147. Захоплення заручників
148.	Стаття 148. Підміна дитини
149.	Стаття 149. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини
150.	Стаття 150. Експлуатація дітей
151.	Стаття 151. Незаконне поміщення в психіатричний заклад
152.	Розділ IV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ СТАТЕВОЇ СВОБОДИ ТА СТАТЕВОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ОСОБИ Стаття 152. Згвалтування
153.	Стаття 153. Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом
154.	Стаття 154. Примушування до вступу в статевий зв`язок
155.	Стаття 155. Статеві зносини з особою яка не досягла статевої зрілості
156.	Стаття 156. Розбещення неповнолітніх
157.	Розділ V ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВИБОРЧИХ, ТРУДОВИХ ТА ІНШИХ ОСОБИСТИХ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА Стаття 157. Перешкоджання здійсненню виборчого права
158.	Стаття 158. Неправомірне використання виборчих бюлетенів підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів
159.	Стаття 159. Порушення таємниці голосування
160.	Стаття 160. Порушення законодавства про референдум
161.	Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії
162.	Стаття 162. Порушення недоторканності житла
163.	Стаття 163. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв`язку або через комп`ютер
164.	Стаття 164. Ухилення від сплати аліментів на утримання
165.	Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання иепрацездатних батьків
166.	Стаття 166. Злісне невиконання обов`язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування
167.	Стаття 167. Зловживання опікунськими правами
168.	Стаття 168. Розголошення таємниці усиновлення (удочеріння)
169.	Стаття 169. Незаконні дії щодо усиновлення (удочеріння)
170.	Стаття 170. Перешкоджання законній діяльності професійних спілок, політичних партій, громадських організацій
171.	Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
172.	Стаття 172. Грубе порушення законодавства про працю
173.	Стаття 173. Грубе порушення угоди про працю
174.	Стаття 174. Примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку
175.	Стаття 175. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат
176.	Стаття 176. Порушення авторського права і суміжних прав
177.	Стаття 178. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків
178.	Стаття 179 Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
179.	Стаття 180. Перешкоджання здійсненню релігійного обряду
180.	Стаття 181. Посягання на здоров`я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів
181.	Стаття 182.Порушення недоторканності приватного життя.
182.	Стаття 183. Порушення права на отримання освіти
183.	Стаття 184. Порушення права на безоплатну медичну допомогу
184.	Розділ VI ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
185.	Стаття 185. Крадіжка
186.	Стаття 186. Грабіж
187.	Стаття 187. Розбій
188.	Стаття 188. Викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж, кабельних ліній зв`язку та їх обладнання
189.	Стаття 189. Вимагання
190.	Стаття 190. Шахрайство
191.	Стаття 191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем
192.	Стаття 192. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою
193.	Стаття 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї
194.	Стаття 194. Умисне знищення або пошкодження майна
195.	Стаття 195. Погроза знищення майна
196.	Стаття 196. Необережне знищення або пошкодження май-
197.	Стаття 197. Порушення обов`язків щодо охорони майна
198.	Стаття 198. Придбання або збут майна, завідомо здобутого злочинним шляхом
199.	Розділ ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
200.	Стаття 199. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї
201.	Стаття 200. Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення
202.	Стаття 201. Контрабанда
203.	Стаття 202. Порушення порядку зайняття господарської та банківською діяльністю
204.	Стаття 203. Зайняття забороненими видами господарської діяльності
205.	Стаття 204. Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
206.	Стаття 205. Фіктивне підприємництво
207.	Стаття 206. Протидія законній господарській діяльності
208.	Стаття 207. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті
209.	Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків
210.	Стаття 209. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом
211.	Стаття 210. Порушення законодавства про бюджетну систему України
212.	Стаття 211. Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку
213.	Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
214.	Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
215.	Стаття 214. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння
216.	Стаття 215. Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків
217.	Стаття 216. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок
218.	Стаття 217. Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма
219.	Стаття 218. Фіктивне банкрутство
220.	Стаття 219, Доведення до банкрутства
221.	Стаття 220. Приховування стійкої фінансової неспроможності
222.	Стаття 221. Незаконні дії у разі банкрутства
223.	Стаття 222. Шахрайство з фінансовими ресурсами
224.	Стаття 223. Порушення порядку випуску (емісіїї) та обігу цінних паперів
225.	Стаття 224. Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів
226.	Стаття 225, Обман покупців та замовників
227.	Стаття 226. Фальсифікація засобів вимірювання
228.	Стаття 227. Випуск або реалізація недоброякісної про-
229.	Стаття 228. Змова про зміну чи фіксування цін або примушування до їх змін чи фіксування
230.	Стаття 229. Незаконне використання товарного знака
231.	Стаття 230. Порушення антимонопольного законодавства
232.	Стаття 231. Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю
233.	Стаття 232. Розголошення комерційної таємниці
234.	Стаття 233. Незаконна приватизація державного, комунального майна
235.	Стаття 234. Незаконні дії щодо приватизаційних паперів
236.	Стаття 235. Недотримання особою обов`язкових умов щодо приватизації державного, комунального
237.	Розділ VIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки
238.	Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення
239.	Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення
240.	Стаття 239. Забруднення або псування земель
241.	Стаття 240. Порушення правил охорони надр
242.	Стаття 241. Забруднення атмосферного повітря
243.	Стаття 242. Порушення правил охорони вод
244.	Стаття 243. Забруднення моря
245.	Стаття 244. Порушення законодавства про континентальний шельф України
246.	Стаття 245. Знищення або пошкодження лісових масивів
247.	Стаття 246. Незаконна порубка лісу
248.	Стаття 247. Порушення законодавства про захист рослин
249.	Стаття 248. Незаконне полювання
250.	Стаття 249. Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом
251.	Стаття 250. Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів
252.	Стаття 251. Порушення ветеринарних правил
253.	Стаття 252. Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об`єктів природно-заповідного фонду
254.	Стаття 253. Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля
255.	Стаття 254. Безгосподарське використання земель
256.	Розділ IX ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ Стаття 255. Створення злочинної організації
257.	Стаття 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності
258.	Стаття 257. Бандитизм
259.	Стаття 258. Терористичний акт
260.	Стаття 259. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об`єктів власності
261.	Стаття 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань
262.	Стаття 261. Напад на об`єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення
263.	Стаття 262. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем
264.	Стаття 263. Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами
265.	Стаття 264 Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів
266.	Стаття 265. Незаконне поводження з радіоактивними матеріалами
267.	Стаття 266. Погроза вчинити викрадання або використати радіоактивні матеріали
268.	Стаття 267. Порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами
269.	Стаття 268. Незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини
270.	Стаття 269. Незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин
271.	Стаття 270. Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки
272.	Розділ Х ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЦТВА Стаття 271. Порушення вимог законодавства про охорону праці
273.	Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою
274.	Стаття 273. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах
275.	Стаття 274. Порушення правил ядерної або радіаційної
276.	Стаття 275. Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд
277.	РОЗДІЛ ХІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ БЕЗПЕКИ РУХУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ Стаття 276. Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного
278.	Стаття 277. Пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів
279.	Стаття 278. Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового
280.	Стаття 279. Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства
281.	Стаття 280. Примушування працівника транспорту до невиконання своїх службових обов`язків
282.	Стаття 281. Порушення правил повітряних польотів
283.	Стаття 282. Порушення правил використання повітряного простору
284.	Стаття 283. Самовільне без нагальної потреби зупинення поїзда
285.	Стаття 284. Ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
286.	Стаття 285. Неповідомлення капітаном назви свого судна
287.	Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху
288.	Стаття 287. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації
289.	Стаття 288. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
290.	Стаття 289. Незаконне заволодіння транспортним засобом
291.	Стаття 290. Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу
292.	Стаття 291. Порушення чинних на транспорті правил
293.	Стаття 292. Пошкодження об`єктів магістральних нафто-, газота нафтопродуктопроводів
294.	Розділ ХІІ - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ Стаття 293. Групове порушення громадського порядку
295.	Стаття 294. Масові заворушення
296.	Стаття 295. Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку
297.	Стаття 296. Хуліганство
298.	Стаття 297. Наруга над могилою
299.	Стаття 298. Нищення, руйнування чи псування пам`яток історії або культури
300.	Стаття 299. Жорстоке поводження з тваринами
301.	Стаття 300. Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості
302.	Стаття 301. Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів
303.	Стаття 302. Створення або утримання місць розпусти і звідництво
304.	Стаття 303. Проституція або примушування чи втягнення до заняття проституцією
305.	Стаття 304. Втягнений неповнолітніх у злочинну діяльність
306.	Стаття 305. Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
307.	Стаття 306. Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
308.	Стаття 307. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
309.	Стаття 308. Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
310.	Стаття 309. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту
311.	Стаття 310. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
312.	Стаття 311. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів
313.	Стаття 312. Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем
314.	Стаття 313. Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким
315.	Стаття 315. Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
316.	Стаття 316. Незаконне публічне вживання наркотичних
317.	Стаття 317. Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
318.	Стаття 318. Незаконне виготовлення, підроблення, використання чи збут підроблених документів на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів
319.	Стаття 319. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин
320.	Стаття 320. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
321.	Стаття 321. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут отруйних і сильнодіючих речовин
322.	Стаття 322. Незаконна організація або утримання місць для вживання одурманюючих засобів
323.	Стаття 323. Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу
324.	Стаття 324. Схиляння неповнолітніх до вживання одурманюючих засобів
325.	Стаття 325. Порушення правил боротьби з епідеміями
326.	Стаття 326. Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами
327.	Стаття 327. Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції
328.	Розділ XIV - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ ТАЄМНИЦІ, НЕДОТОРКАННОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОРДОНІВ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИЗОВУ ТА МОБІЛІЗАЦІЇ Стаття 328. Розголошення державної таємниці
329.	Стаття 329. Втрата документів, що містять державну
330.	Стаття 330. Передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка е власністю держави
331.	Стаття 331. Незаконне перетинання державного кордону
332.	Стаття 332. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України
333.	Стаття 333. Незаконне вивезення за межі України сировини, матеріалів, обладнання, технологій для створення зброї, а також військової та спеціальної техніки
334.	Стаття 334. Порушення правил міжнародних польотів
335.	Стаття 335. Ухилення від призову на строкову військову
336.	Стаття 336. Ухилення від призову за мобілізацією
337.	Стаття 337. Ухилення від військового обліку або спеціальних зборів
338.	Розділ XV - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ`ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН Стаття 338. Наруга над державними символами
339.	Стаття 339. Незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні
340.	Стаття 340. Незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій
341.	Стаття 341. Захоплення державних або громадських будівель чи споруд
342.	Стаття 342. Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського
343.	Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу
344.	Стаття 344. Втручання у діяльність державного діяча
345.	Стаття 345. Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
346.	Стаття 346. Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча
347.	Стаття 347. Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу
348.	Стаття 348. Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця
349.	Стаття 349. Захоплення представника влади або праців-. ника правоохоронного органу як заручника
350.	Стаття 350. Погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
351.	Стаття 351. Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради
352.	Стаття 352. Умисне знищення або пошкодження майна службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов`язок
353.	Стаття 353. Самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи
354.	Стаття 354. Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації
355.	Стаття 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов`язань
356.	Стаття 356. Самоправство
357.	Стаття 357. Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
358.	Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
359.	Стаття 359. Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації
360.	Стаття 360. Умисне пошкодження ліній зв`язку
361.	Розділ XVI - ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП`ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП`ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
362.	Стаття 361. Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп`ютерів), систем та комп`ютерних мереж
363.	Стаття 362. Викрадення, привласнення, вимагання комп`ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем
364.	Стаття 363. Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем
365.	Розділ XVII ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ СЛУЖБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
366.	Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем
367.	Стаття 365. Перевищення влади або службових повноважень
368.	Стаття 366. Службове підроблення
369.	Стаття 367. Службова недбалість
370.	Стаття 368. Одержання хабара
371.	Стаття 369. Давання хабара
372.	Стаття 370. Провокація хабара
373.	Розділ XVIII ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ Стаття 371. Завідомо незаконні затримання, привід або арешт
374.	Стаття 372. Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності
375.	Стаття 373. Примушування давати показання
376.	Стаття 374. Порушення права на захист
377.	Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови
378.	Стаття 376. Втручання в діяльність судових органів
379.	Стаття 377. Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного
380.	Стаття 378. Умисне знищення або пошкодження майна судді, народного засідателя чи присяжного
381.	Стаття 379. Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв`язку з їх діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя
382.	Стаття 380. Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист
383.	Стаття 381. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист
384.	Стаття 382. Невиконання судового рішення
385.	Стаття 383. Завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину.
386.	Стаття 384. Завідомо неправдиве показання.
387.	Стаття 385. Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов`язків
388.	Стаття 386. Перешкоджання з`явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку
389.	Стаття 387. Розголошення даних досудового слідства або дізнання
390.	Стаття 388. Приховування майна
391.	Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов`язаного з позбавленням волі
392.	Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
393.	Стаття 391. Злісна непокора вимогам адміністрації виправної установи
394.	Стаття 392. Дії, що дезорганізують роботу виправних установ
395.	Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти
396.	Стаття 394. Втеча із спеціалізованого лікувального закладу
397.	Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду
398.	Стаття 396. Приховування злочину
399.	Стаття 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи
400.	Стаття 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи
401.	Стаття 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи
402.	Стаття 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги
403.	Розділ XIX. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ) Стаття 401. Поняття військового злочину
404.	Стаття 402. Непокора
405.	Стаття 403. Невиконання наказу
406.	Стаття 404. Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов`язків
407.	Стаття 405. Погроза або насильство щодо начальника
408.	Стаття 406. Порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості
409.	Стаття 407. Самовільне залишення військової Частини або
410.	Стаття 408. Дезертирство
411.	Стаття 409. Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом.
412.	Стаття 410. Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна або заволодіння ними шляхом шахрайства
413.	Стаття 412. Необережне знищення або пошкодження військового майна
414.	Стаття 413. Марнотратство або втрата військового майна
415.	Стаття 414. Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення
416.	Стаття 415. Порушення правил водіння або експлуатації машин
417.	Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до
418.	Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння
419.	Стаття 418. Порушення статутних правил вартової служби чи патрулювання
420.	Стаття 419. Порушення статутних правил несення прикордонної служби
421.	Стаття 420. Порушення статутних правил несення бойового чергування
422.	Стаття 421, Порушення статутних правил внутрішньої служби
423.	Стаття 422. Розголошення відомостей військового характеру, що становлять державну таємницю, або втрата документів чи матеріалів, що містять такі відомості
424.	Стаття 423. Зловживання військової службової особи владою або службовим становищем
425.	Стаття 424. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
426.	Стаття 425. Недбале ставлення до військової служби
427.	Стаття 426. Бездіяльність військової влади
428.	Стаття 427. Здача або залишення ворогові засобів ведення війни
429.	Стаття 428. Залишення гинучого військового корабля
430.	Стаття 429. Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю
431.	Стаття 430. Добровільна здача в полон
432.	Стаття 431. Злочинні дії військовослужбовця, який перебуває в полоні
433.	Стаття 432. Мародерство
434.	Стаття 433. Насильство над населенням у районі воєнних
435.	Стаття 434. Погане поводження з військовополоненими
436.	Стаття 435. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та зловживання ними
437.	Розділ XX - ЗЛОЧИНИ ПРОТИ МИРУ, БЕЗПЕКИ ЛЮДСТВА ТА МІЖНАРОДНОГО ПРАВОПОРЯДКУ Стаття 436. Пропаганда війни
438.	Стаття 437. Планування, підготовка, розв`язування та ведення агресивної війни
439.	Стаття 438. Порушення законів та звичаїв війни
440.	Стаття 439. Застосування зброї масового знищення
441.	Стаття 440. Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення
442.	Стаття 441. Екоцид
443.	Стаття 442. Геноцид
444.	Стаття 443. Посягання на життя представника іноземної держави
445.	Стаття 444. Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист
446.	Стаття 445. Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червоного Півмісяця
447.	Стаття 446. Піратство
448.	Стаття 447. Найманство
449.	ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Розділ I
450.	Розділ II

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate