Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

3.6. Правові відносини

Нормативно-правові акти регулюють (охороняють) правові відносини, які постійно виникають, змінюються чи припиняються. Правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких виступають як носії суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, що забезпечуються державою.

Основні ознаки правовідносин: а) вони виникають на основі норм права; б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки; в) є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільностей; г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.

Групувати правовідносини можна за такими підставами: залежно від кількості суб'єктів (прості та складні); за предметом правового регулювання (адміністративні, цивільні, земельні, кримінальні, фінансові, трудові та ін.); за дією в часі (довго- й короткотривалі); за методом правового регулювання (договірні та керівні); за змістом поведінки зобов'язаної сторони (пасивні та активні); залежно від функціонального призначення (регулятивні та охоронні).

Правовідносини мають складну будову і охоплюють:

1) суб'єктів; 2) об'єкти; 3) зміст правовідносин.

Підставами виникнення, зміни чи припинення правовідносин е юридичні факти.

Суб'єктами правовідносин уважають тих учасників, які е носіями суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єкти правовідносин можна поділити на: а) фізичних і юридичних осіб; б) державні та громадські організації; в) різні спільності (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону та ін.); г) громадянське суспільство.

Суб'єкти правовідносин повинні володіти право-суб'єктністю, тобто здатністю бути носіями прав та обов'язків, здійснювати їх від свого імені та нести юридичну відповідальність за свої дії.

Правоздатність - здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав і юридичних обов'язків.

Дієздатність - здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права і виконувати юридичні обов'язки. Її поділяють на угодо- і деліктоздатність.

Угодоздатність - здатність суб'єкта правовідносин особисто своїми діями здійснювати і укладати цивільно-правові угоди.

Деліктоздатність - здатність суб'єктів правовідносин нести відповідальність (юридичну) за скоєне правопорушення.

Фізичні особи як суб'єкти правовідносин можуть бути громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства. Їх також можна поділити на приватних осіб, посадових осіб і спеціальні суб'єкти.

Юридичними особами визнаються організації, що мають особисте майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, виконувати обов'язки, бути позивачами в загальному, арбітражному чи третейському суді та нести юридичну відповідальність за свої дії.

Об'єкти правовідносин - ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси й потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки, їх поділяють на матеріальні, духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результат їхньої діяльності.

Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного.

Юридичний зміст - суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин, тобто можливість певних дій уповноважених суб'єктів і необхідність відповідних дій зобов'язаних суб'єктів.

Фактичний зміст - сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін. Зміст суб'єктивного права криє в собі можливості:

діяти відповідно до свого бажання; вимагати певних дій від обов'язкової сторони; користуватися соціальним благом, що закріплене суб'єктивним правом; звернутися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого права.

Юридичні обов'язки - закріплена нормами права міра небхідної, найбільш розумної та доцільної, поведінки особи (суб'єкта), спрямована на задоволення інтересів носія суб'єктивного права і забезпечена можливістю державного примусу.

Зміст юридичних обов'язків полягає в необхідності:

здійснювати певні дії; утримуватися від здійснення дій, що суперечать інтересам інших осіб; вимагати здійснення або нездійснення певних дій від інших осіб; нести юридичну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання передбачених нормою права дій. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, що викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Залежно від підстав розрізняють такі види юридичних фактів: за юридичними наслідками - правотворчі, правозмінні, правоскасувальні; залежно від форми їх прояву - позитивні й негативні; за характером дії - одноразової чи неперервної дії (приміром, одноразової дії - договір дарування; неперервної дії - перебування у шлюбі). Деякі автори вирізняють тривкі юридичні факти, зокрема процесуальні; за волевиявленням виокремлюють юридичні дії, себто такі життєві обставини, що характеризують вольову поведінку суб'єктів, зовнішнє вираження їхніх волі та свідомості. Вирізняють також юридичні події, тобто життєві обставини, що виникають, розвиваються і припиняються незалежно від волі суб'єктів правовідносин.

Юридичні дії, своєю чергою, поділяють на правомірні й неправомірні. Правомірні юридичні дії поділяють на юридичні акти - таку правомірну поведінку, що здійснюється з метою викликати юридичні наслідки (скажімо, постанова слідчого про припинення кримінальної справи, визнання людини безвісно відсутньою чи померлою та ін.). А ще виокремлюють правомірні юридичні вчинки - такі дії, що не мають на меті викликати юридичні наслідки.

Неправомірні юридичні дії - правові аномалії, зловживання правом, що не є правопорушенням, і правопорушення. До правопорушень відносять злочини і різні проступки.

До юридичних подій відносять народження чи смерть людини, стихійні лиха, хворобу та інші події, з якими норма права зв'язує виникнення, зміну чи припинення правовідносин.

Отже, юридичні факти, як життєві обставини, що передбачаються нормами права, мають велике теоретичне і практичне значення. Засвоївши знання з теорії правовідносин, юрист зможе аналізувати конкретні життєві ситуації, правильно використовувати юридичні норми.

Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

ЗМІСТ

1.	Правознавство / Копєйчиков В.В.
2.	1.2. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
3.	1.3. Теорії виникнення держави
4.	1.4. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
5.	1.5. Характерні ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства
6.	1.6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
7.	2.1. Поняття держави та її ознаки
8.	2.2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави
9.	2.3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
10.	2.4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
11.	2.5. Співвідношення і взаємодія держави та особи
12.	2.6. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
13.	2.7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
14.	3.1. Поняття права та його ознаки
15.	3.2. Місце і роль права в системі соціальних норм
16.	3.3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
17.	3.4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
18.	3.5. Правотворення як процес самоорганізації права
19.	3.6. Правові відносини
20.	3.7. Реалізація норм права: загальна характеристика
21.	3.8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
22.	3.9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
23.	3.10. Правопорушення: поняття, склад і види
24.	3.11. Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення
25.	4.1. Конституційне право - провідна галузь національного права України
26.	4.2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
27.	4.3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
28.	4.4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
29.	4.5. Види референдумів
30.	4.6. Виборче право та виборча система в Україні
31.	4.7. Територіальний устрій України
32.	4.8. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
33.	4.9. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
34.	4.10. Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні
35.	4.11. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
36.	4.12. Президент України - глава держави
37.	4.13. Кабінет Міністрів України- Уряд України
38.	4.14. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
39.	4.15. Судова влада в Україні
40.	4.16. Місцеве самоврядування в Україні
41.	5.1. Кодекс законів про працю України
42.	5.2. Трудовий договір: поняття, сторони і зміст
43.	5.3. Прийняття на роботу
44.	5.4. Звільнення за ініціативою працівника
45.	5.5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
46.	5.6. Робочий час
47.	5.7. Час відпочинку
48.	5.8. Трудова діяльність осіб, які не досягли 18-річного віку
49.	5.9. Трудова дисципліна як різновид дисципліни
50.	5.10. Матеріальна відповідальність
51.	5.11. Матеріальна відповідальність
52.	5.12. Індивідуальні й колективні трудові спори
53.	6.1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України \"Про пенсійне забезпечення\"
54.	6.2. Закон України \"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ\"
55.	6.3. Закон України \"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи\"
56.	6.4. Закон України \"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту\"
57.	6.5. Закон України \"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні\"
58.	6.6. Державний захист сім'ї та дитинства. Закон України \"Про державну допомогу сім'ям з дітьми\"
59.	7.1. Екологічне право України: поняття і предмет правового регулювання
60.	7.2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
61.	7.3. Екологічні права та обов'язки громадян
62.	7.4. Права та обов'язки природокористувачів
63.	7.5. Земельний фонд України та правові заходи його охорони
64.	7.6. Форми власності на землю
65.	7.7. Оренда землі
66.	7.8. Плата за землю
67.	7.9. Складові природно-заповідного фонду
68.	7.10. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
69.	7.11. Правова охорона водних ресурсів
70.	8.1. Цивільне право України: поняття і система
71.	8.2. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України
72.	8.3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
73.	8.4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
74.	8.5. Об'єкти цивільно-правових відносин
75.	8.6. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
76.	8.7. Захист цивільних прав
77.	8.8. Поняття і форми власності в Україні
78.	8.9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав
79.	8.10. Цивільно-правові договори: поняття і види
80.	8.11. Цивільно-правова відповідальність
81.	8.12. Спадкування за законом і за заповітом
82.	8.13. Приватизація в Україні
83.	8.14. Підприємницька діяльність в Україні
84.	8.15. Правові основи інвестиційної діяльності
85.	8.16. Умови, й порядок визнання юридичних осіб банкрутами
86.	9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
87.	9.2. Бюджет і бюджетна система
88.	9.3. Податкова політика в Україні: загальна характеристика
89.	9.4. Система оподаткування та її значення
90.	9.5. Поняття \"податок\"
91.	9.6. Види податків
92.	9.7. Платники податків та об'єкти оподаткування
93.	9.8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
94.	9.9. Законодавство України про банки і банківську діяльність
95.	10.1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
96.	10.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України
97.	10.3. Житловий фонд України та його види
98.	10.4. Право громадян на житло і форми його реалізації
99.	10.5. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращання житлових умов
100.	10.6. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання
101.	10.7. Приватизація державного житлового фонду
102.	11.1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
103.	11.2. Кодекс про шлюб і сім'ю України
104.	11.3. Шлюб і сім'я за сімейним законодавством
105.	11.4. Умови й порядок одруження
106.	11.5. Шлюбний контракт
107.	11.6. Припинення шлюбу
108.	11.7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
109.	11.8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
110.	11.9. Опіка й піклування
111.	12.1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
112.	12.2. Джерела адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення
113.	12.3. Управління як об'єкт адміністративного права
114.	12.4. Державна служба; поняття, правовий статус державних службовців
115.	12.5. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
116.	12.6. Склад адміністративного правопорушення
117.	12.7. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
118.	12.8. Адміністративні стягнення: поняття і види
119.	12.9. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
120.	12.10. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
121.	13.1. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
122.	13.2. Злочин: поняття та ознаки
123.	13.3. Кримінальна відповідальність та її підстави
124.	13.4. Склад злочину
125.	13.5. Склад злочину
126.	13.6. Стадії вчинення злочину
127.	13.7. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
128.	13.8. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
129.	13.9. Кримінальне покарання та його види
130.	13.10. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
131.	14.1. Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
132.	14.2. Принципи здійснення правосуддя
133.	14.3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
134.	14.4. Цивільне судочинство в Україні. Цивільний процесуальний кодекс України
135.	14.5. Розгляд господарських спорів в Україні. Арбітражний процесуальний кодекс України
136.	14.6. Кримінальне судочинство в Україні. Кримінально-процесуальний кодекс України
137.	14.7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
138.	15.1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
139.	15.2. Система органів прокуратури
140.	15.3. Адвокатура в Україні: поняття, основні завдання та функції
141.	15.4. Види адвокатської діяльності
142.	15.5. Органи внутрішніх справ України
143.	15.6. Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції
144.	15.7. Служба безпеки України: поняття, основні завдання та функції
145.	15.8. СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate