Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

3.10. Правопорушення: поняття, склад і види

Протиправною поведінкою вважають поведінку, що характеризується порушенням норм права. Одним із видів такої поведінки є правопорушення. Кожне правопорушення - конкретне, оскільки його чинить конкретний індивідуальний або колективний суб'єкт у певний час, у певному місці. Правопорушення характеризується конкретно визначеними ознаками/до яких передусім належать:

суспільна небезпечність діяння (дія чи бездіяльність), що спричиняє шкідливі наслідки чи загрожує спричиненням таких наслідків;

протиправність діяння; винність особи, що скоїла протиправне діяння; деліктоздатність суб'єкта правопорушення; покарання і стягнення.

Отож, правопорушення - це юридичний факт, який має місце за наявності всіх вищезазначених ознак. Слід розрізняти правопорушення як юридичний факт і склад правопорушення, як наявність конкретних елементів, що їх закріплюють у законі, як модель правопорушення.

Склад правопорушення - сукупність названих у законі ознак, за наявності яких небезпечне і шкідливе діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об'єктивний і суб'єктивний характер.

Склад правопорушення криє в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону.

Об'єкт правопорушення - ті суспільні відносини, які охороняються нормами права і на яких посягає дане правопорушення. В юридичній літературі розглядають загальний, родовий, видовий та безпосередній об'єкт.

Об'єктивна сторона правопорушення - зовнішній акт суспільне небезпечного діяння, яке посягає на охоронюваний нормами права об'єкт, завдає йому шкоди чи створює загрозу заподіяння шкоди.

Ознаки об'єктивної сторони правопорушення - дія чи бездіяльність, суспільне небезпечні та шкідливі наслідки, причинний зв'язок між ними, місце, час, спосіб, засоби, обставини та умови скоєння правопорушення.

Суб'єкт правопорушення - індивід чи колектив людей. Індивідуальний суб'єкт - це фізична особа, що є осудною і досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Розглядають також приватну особу, службову особу, спеціальний суб'єкт.

Осудність фізичної особи характеризується тим, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними.

Колективним суб'єктом правопорушення можуть бути юридична особа, державний орган, громадська організація тощо, дії яких зв'язані з колективним винесенням рішень.

Суб'єктивна сторона правопорушення - внутрішня психічна діяльність особи, зв'язана зі скоєнням правопорушення. Ознаками суб'єктивної сторони правопорушення є провина, мотив і мета правопорушника.

Під провиною слід розуміти психічне ставлення особи до скоєного нею суспільне небезпечного діяння і суспільне небезпечних наслідків у формі наміру та необережності.

Намір як форма провини характеризується тим, що особа усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї дії (бездіяльності), передбачає суспільне небезпечні та шкідливі наслідки, бажає чи свідомо допускає їх настання. Залежно від вольового критерію намір поділяють на прямий і непрямий. У теорії права намір поділяють на завчасно обдуманий, такий, що виник раптово, неконкретизований.

Необережність у скоєнні правопорушення має місце тоді, коли особа передбачала настання суспільне небезпечних наслідків свого діяння та легковажно розраховувала на запобігання їм, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити. Залежно від вольового критерію розрізняють такі види необережності, як самовпевненість і недбалість. У теорії права розрізняють і змішану провину, тобто таку, коли особа відносно суспільне небезпечного діяння має намір, а відносно суспільне небезпечних наслідків - необережність.

Мотив - це внутрішні процеси, що відображаються у свідомості особи і спонукають її скоїти правопорушення. Мотив близько наближається до провини, але не зливається з нею. Він впливає на свідомість людини, зумовлює характер її дій, формує спрямованість волі, визначає зміст провини.

Мета - це уява особи, що скоює правопорушення, про бажаний результат, до якого вона прагне.

Мотив і мета близькі за значенням. Якщо мотив показує, чим керується особа, скоюючи правопорушення, то мета визначає спрямованість діяння право-I порушника, найближчий результат, себто те, до чого правопорушник прагне, чого хоче досягти. Види правопорушень -класифікаційні групи правопорушень за різними підставами. Залежно від ступеня суспільної небезпечності розрізняють злочини і проступки.

Злочин - вид правопорушення, що передбачається кримінальним законом, тобто суспільне небезпечні, кримінальне протиправні, винні дії чи бездіяльність фізичної осудної особи, яка досягла певного віку, що посягають на суспільний чи державний устрій країни, її політичну чи економічну системи, власність, особу, громадянські, економічні, політичні та інші права і свободи особи.

Проступки класифікуються як адміністративні, дисциплінарні, цивільно-правові.

Адміністративні проступки - такі, що посягають на державний чи громадський порядок, власність, права і свободи осіб, на встановлений порядок управління; протиправні, винні дії чи бездіяльність осудної особи, яка досягла певного віку, що за них закон передбачає адміністративну відповідальність.

Дисциплінарні проступки - такі, що посягають на дисципліну праці, військову, державну, навчальну та інші види дисциплін; протиправні, винні дії чи бездіяльність осудної особи, яка досягла певного віку, що за них законодавством (іншими нормативними актами) передбачено дисциплінарну відповідальність.

Цивільно-правові проступки - шкідливі, протиправні, винні порушення деліктоздатною особою врегульованих нормами цивільного права майнових і зв'язаних з ними немайнових особистих відносин, а також схожих з ними майнових і особистих відносин, передбачених нормами сімейного, земельного, колгоспного права.

Причини правопорушень - комплекс явищ об'єктивного й суб'єктивного характеру, що здатні детермінувати протиправну поведінку суб'єктів права.

Книга: Правознавство / Копєйчиков В.В.

ЗМІСТ

1.	Правознавство / Копєйчиков В.В.
2.	1.2. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
3.	1.3. Теорії виникнення держави
4.	1.4. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
5.	1.5. Характерні ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства
6.	1.6. Роль держави і права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
7.	2.1. Поняття держави та її ознаки
8.	2.2. Апарат держави як система державних органів. Місце апарату в механізмі держави
9.	2.3. Характеристика внутрішніх і зовнішніх напрямків діяльності (функцій) держави
10.	2.4. Поняття і види форми правління, форми державного устрою та форми державно-правового режиму (форми держави)
11.	2.5. Співвідношення і взаємодія держави та особи
12.	2.6. Форми взаємодії держави та об'єднань громадян
13.	2.7. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
14.	3.1. Поняття права та його ознаки
15.	3.2. Місце і роль права в системі соціальних норм
16.	3.3. Поняття системи права як внутрішньої його організації
17.	3.4. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
18.	3.5. Правотворення як процес самоорганізації права
19.	3.6. Правові відносини
20.	3.7. Реалізація норм права: загальна характеристика
21.	3.8. Правоохоронна система та правоохоронна діяльність
22.	3.9. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
23.	3.10. Правопорушення: поняття, склад і види
24.	3.11. Юридична відповідальність: поняття, мета, види, підстави притягнення і звільнення
25.	4.1. Конституційне право - провідна галузь національного права України
26.	4.2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
27.	4.3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
28.	4.4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
29.	4.5. Види референдумів
30.	4.6. Виборче право та виборча система в Україні
31.	4.7. Територіальний устрій України
32.	4.8. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
33.	4.9. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
34.	4.10. Загальна характеристика системи органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні
35.	4.11. Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади в Україні
36.	4.12. Президент України - глава держави
37.	4.13. Кабінет Міністрів України- Уряд України
38.	4.14. Центральні та місцеві органи виконавчої влади в Україні
39.	4.15. Судова влада в Україні
40.	4.16. Місцеве самоврядування в Україні
41.	5.1. Кодекс законів про працю України
42.	5.2. Трудовий договір: поняття, сторони і зміст
43.	5.3. Прийняття на роботу
44.	5.4. Звільнення за ініціативою працівника
45.	5.5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
46.	5.6. Робочий час
47.	5.7. Час відпочинку
48.	5.8. Трудова діяльність осіб, які не досягли 18-річного віку
49.	5.9. Трудова дисципліна як різновид дисципліни
50.	5.10. Матеріальна відповідальність
51.	5.11. Матеріальна відповідальність
52.	5.12. Індивідуальні й колективні трудові спори
53.	6.1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України \"Про пенсійне забезпечення\"
54.	6.2. Закон України \"Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ\"
55.	6.3. Закон України \"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи\"
56.	6.4. Закон України \"Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту\"
57.	6.5. Закон України \"Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні\"
58.	6.6. Державний захист сім'ї та дитинства. Закон України \"Про державну допомогу сім'ям з дітьми\"
59.	7.1. Екологічне право України: поняття і предмет правового регулювання
60.	7.2. Законодавство про охорону навколишнього природного середовища: загальна характеристика
61.	7.3. Екологічні права та обов'язки громадян
62.	7.4. Права та обов'язки природокористувачів
63.	7.5. Земельний фонд України та правові заходи його охорони
64.	7.6. Форми власності на землю
65.	7.7. Оренда землі
66.	7.8. Плата за землю
67.	7.9. Складові природно-заповідного фонду
68.	7.10. Правові засоби охорони атмосферного повітря і тваринного світу
69.	7.11. Правова охорона водних ресурсів
70.	8.1. Цивільне право України: поняття і система
71.	8.2. Загальна характеристика цивільного законодавства України. Цивільний кодекс України
72.	8.3. Цивільно-правові відносини, їх виникнення, зміна та припинення
73.	8.4. Суб'єкти цивільно-правових відносин
74.	8.5. Об'єкти цивільно-правових відносин
75.	8.6. Здійснення цивільних прав та виконання юридичних обов'язків
76.	8.7. Захист цивільних прав
77.	8.8. Поняття і форми власності в Україні
78.	8.9. Суб'єкти права власності та захист їхніх прав
79.	8.10. Цивільно-правові договори: поняття і види
80.	8.11. Цивільно-правова відповідальність
81.	8.12. Спадкування за законом і за заповітом
82.	8.13. Приватизація в Україні
83.	8.14. Підприємницька діяльність в Україні
84.	8.15. Правові основи інвестиційної діяльності
85.	8.16. Умови, й порядок визнання юридичних осіб банкрутами
86.	9.1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання
87.	9.2. Бюджет і бюджетна система
88.	9.3. Податкова політика в Україні: загальна характеристика
89.	9.4. Система оподаткування та її значення
90.	9.5. Поняття \"податок\"
91.	9.6. Види податків
92.	9.7. Платники податків та об'єкти оподаткування
93.	9.8. Відповідальність за порушення законодавства про податки
94.	9.9. Законодавство України про банки і банківську діяльність
95.	10.1. Житлове право України: поняття і предмет його правового регулювання
96.	10.2. Житлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України
97.	10.3. Житловий фонд України та його види
98.	10.4. Право громадян на житло і форми його реалізації
99.	10.5. Порядок надання житла громадянам, які потребують покращання житлових умов
100.	10.6. Договір житлового найму: поняття, значення та відповідальність за його невиконання
101.	10.7. Приватизація державного житлового фонду
102.	11.1. Шлюбно-сімейне право України: поняття і предмет правового регулювання
103.	11.2. Кодекс про шлюб і сім'ю України
104.	11.3. Шлюб і сім'я за сімейним законодавством
105.	11.4. Умови й порядок одруження
106.	11.5. Шлюбний контракт
107.	11.6. Припинення шлюбу
108.	11.7. Особисті й майнові права та обов'язки подружжя
109.	11.8. Особисті й майнові права та обов'язки батьків і дітей
110.	11.9. Опіка й піклування
111.	12.1. Адміністративне право України: поняття і предмет правового регулювання
112.	12.2. Джерела адміністративного права. Кодекс України про адміністративні правопорушення
113.	12.3. Управління як об'єкт адміністративного права
114.	12.4. Державна служба; поняття, правовий статус державних службовців
115.	12.5. Адміністративні правопорушення: поняття та ознаки
116.	12.6. Склад адміністративного правопорушення
117.	12.7. Адміністративна відповідальність: поняття та особливості
118.	12.8. Адміністративні стягнення: поняття і види
119.	12.9. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
120.	12.10. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності
121.	13.1. Кримінальний кодекс України, його загальна характеристика
122.	13.2. Злочин: поняття та ознаки
123.	13.3. Кримінальна відповідальність та її підстави
124.	13.4. Склад злочину
125.	13.5. Склад злочину
126.	13.6. Стадії вчинення злочину
127.	13.7. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця
128.	13.8. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.
129.	13.9. Кримінальне покарання та його види
130.	13.10. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
131.	14.1. Здійснення правосуддя в Україні; поняття, основні завдання та ознаки
132.	14.2. Принципи здійснення правосуддя
133.	14.3. Конституційний Суд України, його завдання та функції
134.	14.4. Цивільне судочинство в Україні. Цивільний процесуальний кодекс України
135.	14.5. Розгляд господарських спорів в Україні. Арбітражний процесуальний кодекс України
136.	14.6. Кримінальне судочинство в Україні. Кримінально-процесуальний кодекс України
137.	14.7. Нотаріат в Україні: поняття, завдання та функції
138.	15.1. Прокуратура в Україні: поняття, основні завдання та функції
139.	15.2. Система органів прокуратури
140.	15.3. Адвокатура в Україні: поняття, основні завдання та функції
141.	15.4. Види адвокатської діяльності
142.	15.5. Органи внутрішніх справ України
143.	15.6. Міліція в Україні: поняття, основні завдання та функції
144.	15.7. Служба безпеки України: поняття, основні завдання та функції
145.	15.8. СЛОВНИК ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate