Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея

Перші державні утворення на території Греції з’явилися у ІІ тис. до н.е. Раніше класове суспільство і держава скла-лись на Криті і в південній частині Балканської Греції. З XІІ ст. до н.е. на південь з півночі Греції стали проникати племе-на дорійців, що знаходились на рівні первіснообщинного ла-ду. У результаті цього на всій території Греції знову встановлюються первіснообщинні відносини, після розкладу яких в історії Греції розпочинається новий етап: формування і розквіт полісів, рабовласницьких відносин класичного типу.

Полісний етап історії Стародавньої Греції поділяється на три періоди:

1. Гомерівський період (XІ–ІX ст. до н.е.) – характеризується пануванням родоплемінних відносин, які починають розпадатись на кінець даного періоду.

2. Архаїчний період (VІІІ – VІ ст. до н.е.) – відбувається формування класового суспільства і держави у формі полісів.

3. Класичний період (V – ІV ст. до н.е.) – характеризу-ється розквітом стародавньогрецького рабовласницького сус-пільства, полісного ладу.

Гомерівська Греція описана відомим поетом в “Іліаді” та “Одіссеї”. Населення проживало сільськими общинами, що займали невелику територію і були майже ізольовані від су-сідських общин. Політичним та економічним центром общи-ни було поселення, що називалось містом. Основну масу на-селення міста складали землероби, скотарі, а також не чисе-льні ремісники і торгівці.

Земля була не племінною власністю і надавалась членам роду в користування за умови періодичного перерозподілу. Але вже в той час наділи багатих відрізнялись розмірами та якістю, а базилевси отримували, крім того, особливий наділ – “теменос”.

У гомерівський період держави ще не було. Це був пері-од військової демократії. Управління суспільством здійсню-валось за допомогою наступних органів. Постійно діючим ор-ганом влади була рада старійшин (буле). Вона формувалась не стільки за віковими ознаками, скільки за знатністю і багат-ством. Первісна демократія ще зберігалась, тому народні збо-ри відігравали в суспільній організації значну роль. Очолю-вав усю організацію базилевс, який виконував функції воєна-чальника, верховного судді і верховного жерця. Він фактично діяв разом з представниками родоплемінної знаті. Посада бу-ла виборною, але при її заміщенні стали віддавати перевагу сину померлого базилевса, і, таким чином, посада закріплю-валась спадково в одній сім’ї.

Таким чином, гомерівська Греція була країною, роздро-бленою на багато самостійних округів, з яких пізніше вирос-ли перші міста-держави або поліси.

На рубежі ІX – VІІІ ст. до н.е. в історичному розвитку Стародавньої Греції відбулися законні зміни : родовий лад перетворюється на рабовласницький. Йде процес розвитку приватної власності. Багато простих землеробів позбавляються своїх ділянок, які зосереджуються в руках родової знаті. Формується велике землеволодіння. Розвиток ремісничого виробництва і торгівлі ще більш прискорював процеси соціально-правової нерівності. Стародавні форми об’єднання родів – філи і фратрії – ще деякий час продовжують зберігати своє значення, але скоро поступаються місцем новим формам поділу, що базувались на майнових і територіальних ознаках. Так, на базі родових і сільських общин ви-никли нові соціально-політичні організації, що одержали на-зву полісів.

В історії Стародавньої Греції важливу роль відіграли два поліси: Афіни і Спарта.

Державний лад Афін став прикладом рабовласницької демократії, це той час, коли еталоном олігархії стала політич-на організація Спарти.

Виникнення Афінської держави легенда пов’язує з іме-нем грецького героя Тезея.

Серед заходів ,здійснених Тезеєм, що сприяли виникненню держави, першим було об’єднання трьох племен з центром в Афінах. Для керівництва загальними справами но-вого об’єднання була створена Рада, до якої перейшла части-на справ, що раніше знаходились у віданні окремих племен.

Подальші перетворення виразились в оформленні відокремлених соціальних груп. Родова знать, що остаточно закріпила за собою привілеї, створила особливу групу євгатридів, яким було надано виняткове право на заміщення по-сад. Більшу частину населення складали геомори (землероби), виділялась група ремісників (деміургів).

Наступним кроком до утворення держави було знищення влади базилевса в її минулому значенні і введення но-вої посади архонта. Спочатку архонти вибирались довічно, потім – на 10 років, а з 683 р. до н.е. щороку обирались 9 ар-хонтів. Один з них – перший архонт-епонім, іменем якого на-зивався рік, очолював колегію, мав повноваження щодо на-гляду за внутрішнім управлінням і судові повноваження що-до сімейних справ. Базилевс, який став другим архонтом, ви-конував жрецькі функції, а також суд у релігійних справах. Третій архонт – полемарх – здійснював командування війсь-ком і відав зовнішніми справами. Інші шість архонтів – фес-мофети – були охоронцями законів та очолювали розгляд су-дових справ.

Діяльність архонтів контролювалася ареопагом, який у VІІІ ст. до н.е. замінив Раду старійшин. В ареопазі засідали діючі і відставні архонти, які приймали рішення з військових, жрецьких і судових справ.

Процеси класоутворення та формування держави в Афі-нах проходили синхронно. Одночасно з виділенням із знаті осіб, які здійснювали функції публічної влади, почалося руй-нування основ родового поділу громадян. Уся Аттика була розбита на територіальні округи (наукрії). Громадяни кожної наукрії були зобов’язані спорядити корабель з екіпажем і ви-ставити двох вершників у повному військовому спорядженні. На чолі наукрії стояв притан. Отже, з’явився поділ населення за територіальною ознакою, а також виник новий орган влади (ареопаг), що не був пов’язаний із родоплемінною організацією. У 621 р. до н. е. в Афінах з’являється писане право. Це були закони Драконта. Таким чином, Афіни були найбільш класичною формою: тут держава виникає безпосередньо і переваж-но із класових протиріч, які розвинулись у середині родового суспільства.

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

ЗМІСТ

1.	Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
2.	1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
3.	1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
4.	1.4. Виникнення держави і права
5.	2.1. Виникнення держави та її розвиток
6.	2.2. Суспільний устрій та його еволюція
7.	2.3. Державний лад, суд, збройні сили
8.	2.4. Основні риси права
9.	3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
10.	3.2. Утворення Вавилонської держави
11.	3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
12.	3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
13.	3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
14.	4.1. Виникнення держави та її розвиток
15.	4.2. Особливості суспільного ладу
16.	4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
17.	4.4. Закони Ману
18.	5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
19.	5.2. Держава Чжоу
20.	5.3. Держава Цінь
21.	5.4. Держава Хань
22.	5.5. Основні риси права
23.	6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
24.	6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
25.	6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
26.	6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
27.	6.5. Виникнення держави у Спарті
28.	6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
29.	7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
30.	7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
31.	7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
32.	7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
33.	7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
34.	7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
35.	7.7. Джерела римського права
36.	8.1. Особливості виникнення держави у франків
37.	8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
38.	8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
39.	8.4. Джерела права. Салічна правда
40.	9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
41.	9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
42.	9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
43.	9.4. Джерела та характерні риси права
44.	10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
45.	10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
46.	10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
47.	10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
48.	10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
49.	11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
50.	11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
51.	11.3. Становлення князівського абсолютизму
52.	11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
53.	12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
54.	12.2. Суспільний лад
55.	12.3. Організація держави і влади. Суд
56.	12.4. Джерела права
57.	13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
58.	13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
59.	13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
60.	13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
61.	14.1. Виникнення держави і її розвиток
62.	14.2. Суспільний лад
63.	14.3. Державний лад станово-представницької монархії
64.	14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
65.	14.5. Джерела права
66.	15.1. Історія виникнення податків.
67.	15.2. Види податків.
68.	15.3. Податкові органи.
69.	15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
70.	16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
71.	16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
72.	16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
73.	16.4. Основні джерела і риси права.
74.	17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
75.	17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
76.	17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
77.	17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
78.	18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
79.	18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
80.	18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
81.	18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
82.	18.5. Джерела і основні риси права.
83.	19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
84.	19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
85.	19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
86.	19.4. Характерні риси права.
87.	20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
88.	20.2. Формування нової системи права.
89.	20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
90.	20.4. Оформлення конституційної монархії
91.	20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
92.	21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
93.	21.2. Зміни в конституції.
94.	21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
95.	21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
96.	21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
97.	22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
98.	22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
99.	22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
100.	22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
101.	23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
102.	23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
103.	23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
104.	23.4. Основні джерела та риси права.

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate