Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Чим людина самодисциплінованіша, тим вільніша. / Лев Силенко

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак


22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.

Підготовка до загарбницької війни, ідея створення ІІІ рейху і завоювання світового панування супроводжувалися побудовою надзвичайно сильної армії.

У 1934 році Гітлер отримав повноваження головнокомандувача Німецької імперії. З метою концентрації військової влади Гітлер ліквідував у 1938 році військове міністерство і створив свій особистий Штаб верховного командування збройних сил. Верховому головнокомандувачу були підпорядковані головнокомандувачі сухопутних, військово-повітряних і військово-морських сил зі своїми штабами.

У 1938 році до Німеччини була приєднана Австрія, а потім значна частина Чехословаччини. У вересні 1939 року гітлерівці захопили Польщу, у 1940 році капітулювала Франція. У 1941 році гітлерівські війська вторгаються на територію Радянського Союзу. У 1945 році СРСР та його союзники, передусім Сполучені Штати і Великобританія, завершили військовий розгром нацистської Німеччини.

Наприкінці війни союзники СРСР, США і Англія – повинні були виробити узгоджену політику щодо Німеччини. Першою спробою стала Кримська (Ялтинська) конференція глав урядів трьох держав у лютому 1945 року, де було вирішено питання про тимчасову окупацію Німеччини. Більш докладно і конкретно ця проблема вирішувалася на Потсдамській конференції (17 липня – 2 серпня 1945 року) глав урядів СРСР (Й. В. Сталін), США (Г. Трумен) і Великобританії (У. Черчіль, з 27 липня – К. Еттлі).

З метою перетворення післявоєнної Німеччини на демократичну, миролюбну, державу союзники вважали необхідним вжити ряд заходів у трьох основних напрямках: денацифікація, демілітаризація і демократзація. Для цього слід було розпустити німецькі збройні сили і ліквідувати генеральний штаб німецької армії; арештувати і віддати до суду військових злочинців, провести чистку державного апарату від військових злочинців, ліквідувати військово- промисловий потенціал Німеччини, відновити демократичні інститути і місцеве самоврядування тощо.

До створення самостійного центрального німецького уряду в Німеччині вводився тимчасовий окупаційний режим. Територія країни була розділена на 4 зони: радянську, американську, англійську і французьку. Відповідно до цього Берлін також було розділено на 4 сектори.

Управління окупованою країною було засереджене в Союзній контрольній раді. Для підготовки мирного врегулювання “німецького питання” відповідно до Потсдамської угоди була створена Рада міністрів закордонних справ великих держав.

Однак на практиці потсдамські рішення виконувалися неякісно, а іноді просто порушувалися. Так, у грудні 1946 року було введене сепаратне управління американською і англійською зонами, внаслідок чого утворилася Бізонія зі своїми спільними органами: Економічною радою, Радою земель, Адміністративною радою. У 1948 році після приєднання до Бізонії французької окупаційної зони з’явилася Тризонія. Так було порушено ідею Потсдамських угод про єдину демократичну Німеччину.

Фактичний розкол Німеччини на західну і східну частини зробив можливим роздільне конституційне оформлення цих частин.

У липні 1948 року відбулася конференція представників США, Англія, Франції, Бельгії, Голландії, Люксембургу. На ній були розроблені рекомендації про створення західнонімецької держави. Слідом за цим конференція прем’єр-міністрів західнонімецьких земель створила Комітет експертів, який повинен був розробити проект конституції нової держави.

У травні 1949 року проект конституції ФРН був готовий. Його прийняла Парламентська рада, яка складалася з представників земель і схвалили 3 військових губернатори. Після цього нова конституція, яка отримала назву Боннської (від назви столиці ФРН м. Бонн), була прийнята ландтагами західнонімецьких земель. Проти проекту нової конституції виступив лише ландтаг Баварії.

Перед цим Англія, Франція і США розробили і проголосили Окупаційний статут, який закріплював верховну владу Англії, Франції і США у ФРН. Статут зберігав режим військової окупації, надавав окупаційним державам право контролю за додержанням Конституції ФРН і конституцій західнонімецьких земель. Двадцять першого вересня 1949 року було проголошено утворення сепаратної західнонімецької держави – Федеративної Республіки Німеччини. У 1951 році Окупаційний статут був переглянутий, а 1955 року скасований у зв’язку з прийняттям ФРН до НАТО і Західноєвропейського союзу. Федеративна Республіка Німеччина офіційно отримала статус суверенної держави.

За своїм змістом Конституція ФРН – буржуазно-демократичний документ. Враховуючи ситуацію, автори Конституції включили до неї статтю 14: “Власність зобов’язує. Користування нею повинно одночасно служити загальному благу”. Примусове відчуження власності можливе лише відповідно до закону на основі справедливого відшкодування.

Основний закон проголошує Федеративну Республіку Німеччини “демократичною і соціальною федеративною державою” (ст. 20).

Конституція 1949 року дає широкий перелік прав людини і громадянина. Серед них згадуються право на життя, свобода і недоторканість особи, право збиратися мирно і без зброї, право утворювати спілки і союзи, право вільно обирати для себе професію і місце роботи тощо.

До основних конституційних принципів віднесені “розподіл влади” і “федералізм”. Німецька держава базувалася на засадах федералізму. Вона складалася з десяти земель, самостійних у своєму бюджеті і незалежних одна від одної. Кожна земля має свою Конституцію, свій ландтаг, свій уряд, свій земельний суд і користується значною автономією. Одночасно Конституція стверджує, що “федеральне право має перевагу над правом земель” (ст.31) і що федеральний уряд може вжити необхідних заходів, “ щоб спонукати землю в порядку примушування федерацією до виконання своїх обов’язків” (ст. 37).

Парламент ФРН складається з двох палат. Нижня палата – бундестаг – обирається на 4 роки народом загальним, прямим і таємним голосуванням за змішаною виборчою системою. Це головний законодавчий орган, але його повноваження повною мірою обмежуються бундесратом – верхньою палатою парламенту. Бундесрат формується урядами земель, які призначають уповноважених до верхньої палати. При вирішенні деяких питань (зміни конституції, кордонів земель тощо) бундесрату надане право абсолютного вето.

Глава держави – федеральний президент – не отримав значних повноважень. Він обирається на 5 років спеціальними федеральними зборами. До повноважень президента Конституція відносить: представництво федерації в міжнародно-правових відносинах, укладення міжнародних угод, призначення федеральних суддів і чиновників, вибір кандидатури федерального канцлера для його наступного затвердження бундестагом (статті 59 – 60).

Центральне місце в системі вищих органів федерації належить федеральному урядові і особливо його голові – федеральному канцлеру.

Федеральний канцлер “обирається без дебатів” бундестагом за пропозицією президента республіки (ст. 63). Федеральні міністри призначаються і звільняються президентом республіки за поданням федерального канцлера. Федеральний канцлер “встановлює основні положення політики і несе за них відповідальність” (ст. 65). Питання про довіру може ставити перед бундестагом тільки сам канцлер.

Федеральний уряд має право законодавчої ініціативи, під час оголошення стану “законодавчої необхідності” уряд може провести закон і без бундестагу.

Важливе місце серед федеральних органів посідає федеральний конституційний суд.

Членів суду вибирали порівну бундестаг і бундесрат, вони користувались як і всі судді повною незалежністю і недоторканістю. Конституційний суд має повноваження виносити рішення про об`єм прав інших органів влади відповідно конституції, з приводу спорів про права і обов`язки між органами федерації і земель, а головне про конституційність чи неконституційність дій органів державної влади чи законодавчих постанов відносно прав громадянина (останнє було запозичене із конституційної практики діяльності Верховного суду США).

Книга: Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак

ЗМІСТ

1. Історія держави і права зарубіжних країн.Мудрак
2. 1.2. Значення історії держави і права як науки та її місце в системі юридичних дисциплін
3. 1.3. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
4. 1.4. Виникнення держави і права
5. 2.1. Виникнення держави та її розвиток
6. 2.2. Суспільний устрій та його еволюція
7. 2.3. Державний лад, суд, збройні сили
8. 2.4. Основні риси права
9. 3.1. Особливості виникнення і розвитку держави і права Месопотамії
10. 3.2. Утворення Вавилонської держави
11. 3.3. Правове становище окремих груп населення. Особливості рабства
12. 3.4. Державний устрій, суд, збройні сили
13. 3.5. Джерела права. Закони царя Хаммурапі
14. 4.1. Виникнення держави та її розвиток
15. 4.2. Особливості суспільного ладу
16. 4.3. Державний устрій, суд, збройні сили
17. 4.4. Закони Ману
18. 5.1. Виникнення держави та її розвиток. Держава Шан (Інь)
19. 5.2. Держава Чжоу
20. 5.3. Держава Цінь
21. 5.4. Держава Хань
22. 5.5. Основні риси права
23. 6.1. Розклад родоплемінних відносин і зародження держави в Афінах. Реформи Тезея
24. 6.2. Реформи Солона. Реформи Клісфена. Їх оцінка, демократизація державного ладу
25. 6.3. Правове становище населення. Рабовласницька демократія в Афінах
26. 6.4. Державний лад, суд, збройні сили. Основні риси афінського права
27. 6.5. Виникнення держави у Спарті
28. 6.6. Суспільний лад та державний устрій Спарти
29. 7.1. Зародження римської державності. Реформа Сервія Туллія
30. 7.2. Утворення аристократичної республіки. Правове становище населення
31. 7.3. Державний устрій, суд, збройні сили. Управління провінціями
32. 7.4. Криза і падіння республіки. Зміни в суспільному ладі
33. 7.5. Перехід до монархії. Принципат. Зміни в економіці, суспільному ладі та державному устрої в період принципату
34. 7.6. Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
35. 7.7. Джерела римського права
36. 8.1. Особливості виникнення держави у франків
37. 8.2. Суспільний лад. Реформа Карла Мартелла
38. 8.3. Державний устрій. Верденський договір 843 р. і розпад франкської держави
39. 8.4. Джерела права. Салічна правда
40. 9.1. Розвиток феодальних відносин. Період феодальної роздробленості
41. 9.2. Станово-представницька монархія. Центральне і місцеве управління (XІV – XV ст.)
42. 9.3. Абсолютна монархія. Державний устрій в період аб-солютизму. Реформи Рішельє та Людовіка XІV
43. 9.4. Джерела та характерні риси права
44. 10.1. Poзвитoк фeoдaльниx віднocин в Aнглії. Утвopeння aнглocaкcoнcькиx дepжaв
45. 10.2. Hopмaндcькe зaвoювaння ma йoгo вплив нa суспільний і дepжaвний уcтpій Aнглії в XІ – XІІ cт. Peфopми Генріха ІІ. Beликa Xapтія вoльнocтeй 1215 p.
46. 10.3. Утвopeння cтaнoвo-пpeдcтaвницькoї мoнapxії. Дepжaвний ycтpій.
47. 10.4. Bиникнeння і ocoбливocті aнглійcькoгo aбcoлютизмy. Зміни в cycпільнoмy лaді тa дepжaвний ycтpій.
48. 10.5. Xapaктepні ocoбливocті джepeл пpaвa. Cyдoвий пpeцeдeнт.
49. 11.1. Утворення і розвиток феодальної держави в X – XІІ ст.
50. 11.2. Виникнення та особливості станово-представницької монархії
51. 11.3. Становлення князівського абсолютизму
52. 11.4. Особливості розвитку феодального права в Німеччині
53. 12.1. Особливості становлення класового суспільства і держави в арабів
54. 12.2. Суспільний лад
55. 12.3. Організація держави і влади. Суд
56. 12.4. Джерела права
57. 13.1. Виникнення і розвиток феодальної держави в Польщі
58. 13.2. Виникнення і розвиток феодальної держави у Чехії
59. 13.3. Особливості виникнення і розвитку феодальної держави у Болгарії
60. 13.4. Виникнення і розвиток феодальної держави у Сербії
61. 14.1. Виникнення держави і її розвиток
62. 14.2. Суспільний лад
63. 14.3. Державний лад станово-представницької монархії
64. 14.4. Становлення абсолютної монархії і її особливості
65. 14.5. Джерела права
66. 15.1. Історія виникнення податків.
67. 15.2. Види податків.
68. 15.3. Податкові органи.
69. 15.4. Відповідальність за ухилення від сплати податків.
70. 16.1. Передумови, етапи та особливості англійської буржуазної революції. Проголошення республіки. Державний устрій. Реставрація монархії.
71. 16.2. Розвиток конституційної монархії і парламенту в XVII – XIXст.
72. 16.3. Зміни в державному устрої в кінці ХІХ – на початку ХХ століття.
73. 16.4. Основні джерела і риси права.
74. 17.1. Економічне і політичне становище північно-американських колоній Англії. Революційна війна за незалежність. Декларація незалежності 1776 року.
75. 17.2. Створення конфедерації. Конституція США 1787 року. Білль про права 1791року.
76. 17.3. Причини та хід громадянської війни 1861-1865 р.р. Другий цикл по-правок до конституції. Реконструкція Півдня.
77. 17.4. Зміни в державному устрої США у другій половині ХІХ століття.
78. 18.1. Буржуазна революція 1789-1794 р. Проголошення республіки.
79. 18.2. Державний переворот 1799 року. Проголошення імперії і її падіння. Реставрація монархії Бурбонів.
80. 18.3. Революція 1848 року і проголошення Другої республіки. Паризька Комуна.
81. 18.4. Проголошення Третьої республіки. Конституційні закони 1875 року.
82. 18.5. Джерела і основні риси права.
83. 19.1. Німеччина після Віденського конгресу.
84. 19.2. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
85. 19.3. Утворення Німецької імперії. Конституція 1871 року.
86. 19.4. Характерні риси права.
87. 20.1. Державні реформи першої половини 18 століття.
88. 20.2. Формування нової системи права.
89. 20.3. Реформи 60-х—70-х років .Селянська реформа 1861р. Земська реформа 1864 р. Міська 1864р.Військова реформа 1874р.
90. 20.4. Оформлення конституційної монархії
91. 20.5. Розвиток права на початку ХХ ст.
92. 21.1. Централізація державної влади. Новий курс президента Ф.Д. Рузвельта.
93. 21.2. Зміни в конституції.
94. 21.3. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
95. 21.4. Місцеве управління, суд, поліція.
96. 21.5. Характеристика основних джерел і галузей права.
97. 22.1. Листопадова революція 1918 року. Зміни в державному ладі, політичному режимі та партійній системі.
98. 22.2. Встановлення фашистської диктатури. Зміни в державному ладі та праві.
99. 22.3. Крах фашистської диктатури. Потсдамські угоди. Проголошення Федеративної Республіки Німеччини. Державний лад ФРН.
100. 22.4. Проголошення Німецької демократичної республіки. Об’єднання Німеччини.
101. 23.1. Зміни в державному устрої та політичному режимі між двома світовими війнами. Падіння Третьої республіки.
102. 23.2. Державний устрій та політичний режим Четвертої республіки.
103. 23.3. Державний устрій та політичний режим П’ятої республіки.
104. 23.4. Основні джерела та риси права.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate