Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Кримінальне право України / Бажанов М.І.
1.1. Поняття кримінального права
1. Кримінальне право як самостійна, окрема галузь права має низку ознак як загальних для всіх галузей права, так і специфічних тільки для неї. Виходячи з цього, кримінальне право:
1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил поведінки), встановлених у суспільстві. Норми кримінального права - Це узагальнені правила, що охоплюють безліч відповідних життєвих ситуацій, індивідуальних випадків. Так, норми про відповідальність за умисне вбивство передбачають всі можливі в реальному житті конкретні випадки вбивств, як би вони одне від одного не відрізнялися. Норми кримінального права загальної дії, крім того, є загальнообов'язковими до виконання, маючи тим самим ознаку загальнообов'язкової нормативності. Ці норми здебільшого виступають як норми-заборони. Вони забороняють певні вчинки людей, а саме злочинні дії або злочинну бездіяльність, під загрозою застосування за їх вчинення особливих примусових заходів - кримінального покарання;
2) його норми (правила поведінки) встановлюються лише вищими органами законодавчої влади і закріплюються у відповідних законах. Це так зване позитивне право, або чинне право. Саме тому кримінальне Право має формальну визначеність - воно точно фіксує в законах у гранично формалізованому вигляді в письмовій формі ознаки злочинів і покарань за них, тобто вимоги, що ставляться до поведінки людей, межі та умови їх вчинків, наслідки протизаконних дій або бездіяльності. Слід спеціально відмітити, що формальна визначеність кримінального права - це не тільки гарантія законності та однаковості застосування його норм, а й одне з невід'ємних прав людини. Визначеність правових приписів, фіксуючи межу між злочинною і незлочинною поведінкою, чітко визначає тим самим можливість людини здійснювати свої права і свободи відповідно до закону, чітко уявляти, що дозволено, а що заборонено кримінальним законом.
Відповідно до Конституції України кримінальні закони видаються лише Верховною Радою України. Ніякі інші державні органи або посадові особи (навіть Президент України) не правомочні видавати норми кримінального права. За цією ознакою кримінальне право відрізняється від інших галузей права (наприклад, норми цивільного права можуть встановлюватися урядом, норми адміністративного права - навіть органами влади на місцях). Отже, кримінальне право знаходить свій вираз тільки в законах. Відтак, основним джерелом кримінального права є кримінальний закон;
3) має свій предмет і метод правового регулювання. Норми кримінального права встановлюють, які суспільне небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що вчинили ці злочини (ч. 2 ст. 1 Кримінального кодексу України). Злочин і покарання - це ті суспільні явища, що визначаються нормами кримінального права. Саме відносини, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину і застосуванням за це певних покарань, і становлять предмет кримінального права. Оскільки злочини мають підвищену суспільну небезпечність для суспільних відносин, що склалися в Україні, і правопорядку, держава застосовує за їх вчинення й найбільш гострі примусові заходи - кримінальні покарання. Застосування покарання - це метод правового регулювання відносин, що виникають у зв'язку із вчиненням злочину.
У покаранні, що призначається судом від імені держави за вчинений злочин як санкція за порушення кримінально-правової заборони, передбачена в законі, проявляється і така властивість кримінального права, як його державна забезпеченість.
Отже, можна відзначити, що кримінальне право як система норм (законів) має такі ознаки: загальнообов'язкову нормативність, формальну визначеність і державну забезпеченість, а також властиві йому предмет і метод правового регулювання. Ці ознаки, притаманні праву взагалі, стосовно кримінального права виступають дуже чітко і своєрідно, відображуючи особливості цієї галузі права. Таким чином, кримінальне право як галузь права - це система, сукупність юридичних норм (а по суті-законів), прийнятих Верховною Радою України, що встановлюють, які суспільна небезпечні діяння є злочинами і які покарання підлягають застосуванню до осіб, що їх вчинили.
2. У цьому визначенні містяться основні ознаки кримінального права, що відрізняють його від інших галузей права. Звичайно, кримінальне право передбачає підстави, умови кримінальної відповідальності, випадки звільнення від кримінальної відповідальності і покарання, звільнення від відбування вже призначеного покарання, погашення і зняття судимості. Однак усі ці норми і відносини, що ними врегульовані, підкоряються загальним, вихідним інститутам кримінального права - злочину і покаранню, визначаються ними. Значення цих понять, їх ключова роль настільки великі, що навіть найменування цієї галузі права в багатьох мовах, у тому числі українській, пов'язується з ними. Кримінальне право походить від латинського терміна - злочин. В українській мові іноді цю галузь права називають "карне право" - слово "кара" - це покарання. Також й відповідний кодекс називають Кримінальним кодексом (Кодексом про злочини) чи Карним кодексом (Кодексом про покарання).
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
4. | 1.4. Система кримінального права
| |
5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
22. | 7.2. Предмет злочину
| |
23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
35. | 10.3. Умисел та його види
| |
36. | 10.4. Необережність та її види
| |
37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
43. | 11.4. Готування до злочину
| |
44. | 11.5. Замах на злочин
| |
45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
48. | 12.2. Види співучасників
| |
49. | 12.3. Форми співучасті
| |
50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
72. | 16.1. Поняття покарання
| |
73. | 16.2. Мета покарання
| |
74. | 17.1. Система покарань
| |
75. | 17.2. Основні покарання
| |
76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
96. | 20.1. Поняття судимості
| |
97. | 20.2. Погашення судимості
| |
98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
100. | 21.2. Примусове лікування
| |
101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
|