
Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:

5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
1. Частина 2 ст. 11 КК вказує: "Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі".
Згідно з цим визначенням, першою обов'язковою умовою застосування ч. 2 ст. 11 є наявність у вчиненому діянні формально ознак діяння, передбаченого КК, тобто всіх тих юридичних об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті Особливої частини КК характеризують певний злочин. Тим самим у вчиненому діянні знаходить своє відображення кримінальна протиправність як формальна ознака злочину, передбаченого законом. Якщо хоча б одна ознака, передбачена в статті Особливої частини, відсутня у вчиненому діянні, то ч. 2 ст. 11 не може бути застосована. Так, якщо при зловживанні владою або службовим становищем (ч. 1 ст. 364) відсутня істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і воно не було спрямоване на заподіяння такої шкоди, то таке зловживання службовим становищем не підпадає під ч. 2 ст. 11: у ньому немає однієї з обов'язкових ознак цього складу злочину. Таке діяння за своєю юридичною природою і характером протиправності не належить до злочинів, а є службовим проступком.
Однак вчинене діяння відповідно до ч. 2 ст. 11 КК лише формально містить в собі ознаки діяння, передбаченого в КК, тобто внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає матеріальній ознаці злочину- його суспільній небезпечності. Відбувається розбіжність між законодавчою оцінкою типової суспільної небезпечності певного виду злочинної поведінки і небезпечністю конкретного випадку такої поведінки. Діяння, передбачене ч. 2 ст. 11, не містить тієї суспільної небезпеки, яка є типовою для злочину, а тому визнається малозначним: не заподіює шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам або заподіює їм явно, очевидно незначну шкоду. У цьому і виражається друга обов'язкова умова застосування ч. 2 ст. 11 - малозначність діяння.
Третьою правовою умовою застосування цієї норми слід вважати суб'єктивну характеристику малозначного діяння, яке суб'єктивно не повинно бути спрямоване на заподіяння значної, істотної шкоди.
Тільки сукупність цих умов - формальної протиправності і малозначності - дає можливість визнати діяння малозначним, тобто таким, що не є злочином. Так, правильно було визнано малозначним придбання і збереження особою трьох бойових патронів до пістолета Макарова, хоча ст. 263 формально передбачає відповідальність за такий злочин, як незаконне зберігання, придбання боєприпасів до вогнепальної зброї.
Значення ч. 2 ст. 11 для поняття злочину полягає в тому, що вона конкретизує таку ознаку поняття злочину, як його суспільна небезпечність, тим самим підкреслюючи його матеріальну сутність.
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
|
|
2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
|
|
3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
|
|
4. | 1.4. Система кримінального права
|
|
5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
|
|
6. | 1.6. Наука кримінального права
|
|
7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
|
|
8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
|
|
9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
|
|
10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
|
|
11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
|
|
12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
|
|
13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
|
|
14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
|
|
15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
|
|
16. | 5.4. Класифікація злочинів
|
|
17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
|
|
18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
|
|
19. | 6.3. Види складу злочинів
|
|
20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
|
|
21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
|
|
22. | 7.2. Предмет злочину
|
|
23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
|
|
24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
|
|
25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
|
|
26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
|
|
27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
|
|
28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
|
|
29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
|
|
30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
|
|
31. | 9.3. Обмежена осудність
|
|
32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
|
|
33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
|
|
34. | 10.2. Поняття і значення вини
|
|
35. | 10.3. Умисел та його види
|
|
36. | 10.4. Необережність та її види
|
|
37. | 10.5. Змішана форма вини
|
|
38. | 10.6. Мотив і мета злочину
|
|
39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
|
|
40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
|
|
41. | 11.2. Закінчений злочин
|
|
42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
|
|
43. | 11.4. Готування до злочину
|
|
44. | 11.5. Замах на злочин
|
|
45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
|
|
46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
|
|
47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
|
|
48. | 12.2. Види співучасників
|
|
49. | 12.3. Форми співучасті
|
|
50. | 12.4. Відповідальність співучасників
|
|
51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
|
|
52. | 12.6. Причетність до злочину
|
|
53. | 13.1. Вступні зауваження
|
|
54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
|
|
55. | 13.3. Повторність злочинів
|
|
56. | 13.4. Сукупність злочинів
|
|
57. | 13.5. Рецидив злочинів
|
|
58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
|
|
59. | 14.2. Необхідна оборона
|
|
60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
|
|
61. | 14.4. Крайня необхідність
|
|
62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
|
|
63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
|
|
64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
|
|
65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
|
|
66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
|
|
67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
|
|
68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
|
|
69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
|
|
70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
|
|
71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
|
|
72. | 16.1. Поняття покарання
|
|
73. | 16.2. Мета покарання
|
|
74. | 17.1. Система покарань
|
|
75. | 17.2. Основні покарання
|
|
76. | 17.3. Додаткові покарання
|
|
77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
|
|
78. | 18.1. Принципи призначення покарання
|
|
79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
|
|
80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
|
|
81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
|
|
82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
|
|
83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
|
|
84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
|
|
85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
|
|
86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
|
|
87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
|
|
88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
|
|
89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
|
|
90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
|
|
91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
|
|
92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
|
|
93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
|
|
94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
|
|
95. | 19.10. Амністія і помилування
|
|
96. | 20.1. Поняття судимості
|
|
97. | 20.2. Погашення судимості
|
|
98. | 20.3. Зняття судимості.
|
|
99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
|
|
100. | 21.2. Примусове лікування
|
|
101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
|
|
102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
|
|
103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
|
|
104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
|
|
105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
|
|
106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
|
|
107. | 23.3. Кримінальне право Росії
|
|
108. | 24.1. Класична школа кримінального права
|
|
109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
|
|
110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
|
|
На попередню