Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
1. Частина 2 ст. 11 КК вказує: "Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі".
Згідно з цим визначенням, першою обов'язковою умовою застосування ч. 2 ст. 11 є наявність у вчиненому діянні формально ознак діяння, передбаченого КК, тобто всіх тих юридичних об'єктивних і суб'єктивних ознак, що у відповідній статті Особливої частини КК характеризують певний злочин. Тим самим у вчиненому діянні знаходить своє відображення кримінальна протиправність як формальна ознака злочину, передбаченого законом. Якщо хоча б одна ознака, передбачена в статті Особливої частини, відсутня у вчиненому діянні, то ч. 2 ст. 11 не може бути застосована. Так, якщо при зловживанні владою або службовим становищем (ч. 1 ст. 364) відсутня істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і воно не було спрямоване на заподіяння такої шкоди, то таке зловживання службовим становищем не підпадає під ч. 2 ст. 11: у ньому немає однієї з обов'язкових ознак цього складу злочину. Таке діяння за своєю юридичною природою і характером протиправності не належить до злочинів, а є службовим проступком.
Однак вчинене діяння відповідно до ч. 2 ст. 11 КК лише формально містить в собі ознаки діяння, передбаченого в КК, тобто внаслідок всіх конкретних обставин воно не відповідає матеріальній ознаці злочину- його суспільній небезпечності. Відбувається розбіжність між законодавчою оцінкою типової суспільної небезпечності певного виду злочинної поведінки і небезпечністю конкретного випадку такої поведінки. Діяння, передбачене ч. 2 ст. 11, не містить тієї суспільної небезпеки, яка є типовою для злочину, а тому визнається малозначним: не заподіює шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам або заподіює їм явно, очевидно незначну шкоду. У цьому і виражається друга обов'язкова умова застосування ч. 2 ст. 11 - малозначність діяння.
Третьою правовою умовою застосування цієї норми слід вважати суб'єктивну характеристику малозначного діяння, яке суб'єктивно не повинно бути спрямоване на заподіяння значної, істотної шкоди.
Тільки сукупність цих умов - формальної протиправності і малозначності - дає можливість визнати діяння малозначним, тобто таким, що не є злочином. Так, правильно було визнано малозначним придбання і збереження особою трьох бойових патронів до пістолета Макарова, хоча ст. 263 формально передбачає відповідальність за такий злочин, як незаконне зберігання, придбання боєприпасів до вогнепальної зброї.
Значення ч. 2 ст. 11 для поняття злочину полягає в тому, що вона конкретизує таку ознаку поняття злочину, як його суспільна небезпечність, тим самим підкреслюючи його матеріальну сутність.
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
| 1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
| 2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
| 3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
| 4. | 1.4. Система кримінального права
| |
| 5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
| 6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
| 7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
| 8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
| 9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
| 10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
| 11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
| 12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
| 13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
| 14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
| 15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
| 16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
| 17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
| 18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
| 19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
| 20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
| 21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
| 22. | 7.2. Предмет злочину
| |
| 23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
| 24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
| 25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
| 26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
| 27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
| 28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
| 29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
| 30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
| 31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
| 32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
| 33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
| 34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
| 35. | 10.3. Умисел та його види
| |
| 36. | 10.4. Необережність та її види
| |
| 37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
| 38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
| 39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
| 40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
| 41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
| 42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
| 43. | 11.4. Готування до злочину
| |
| 44. | 11.5. Замах на злочин
| |
| 45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
| 46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
| 47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
| 48. | 12.2. Види співучасників
| |
| 49. | 12.3. Форми співучасті
| |
| 50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
| 51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
| 52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
| 53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
| 54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
| 55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
| 56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
| 57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
| 58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
| 59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
| 60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
| 61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
| 62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
| 63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
| 64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
| 65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
| 66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
| 67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
| 68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
| 69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
| 70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
| 71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
| 72. | 16.1. Поняття покарання
| |
| 73. | 16.2. Мета покарання
| |
| 74. | 17.1. Система покарань
| |
| 75. | 17.2. Основні покарання
| |
| 76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
| 77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
| 78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
| 79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
| 80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
| 81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
| 82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
| 83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
| 84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
| 85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
| 86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
| 87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
| 88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
| 89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
| 90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
| 91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
| 92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
| 93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
| 94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
| 95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
| 96. | 20.1. Поняття судимості
| |
| 97. | 20.2. Погашення судимості
| |
| 98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
| 99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
| 100. | 21.2. Примусове лікування
| |
| 101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
| 102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
| 103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
| 104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
| 105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
| 106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
| 107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
| 108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
| 109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
| 110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
| 
Translate
