Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
11.1. Поняття і види стадій злочину
1. Поняття стадій злочину. Винній особі не завжди вдається закінчити задуманий і початий нею злочин з причин, що не залежать від її волі. Наприклад, вбивця тільки придбав зброю для вчинення злочину і був затриманий або, зробивши постріл у потерпілого, промахнувся чи лише поранив його. У цих і подібних випадках виникає питання про відповідальність за злочинні дії на певних стадіях злочину - певний період, ступінь, фаза, етап у розвитку чого-небудь, що має свої якісні особливості.
Стадії вчинення злочину - це певні етапи його здійснення, які істотно різняться між собою ступенем реалізації умислу, тобто характером діяння (дії або бездіяльності) і моментом його припинення.
У зв'язку з тим, що злочином є тільки суспільно небезпечне протиправне і винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч.І ст.11), кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме таке діяння. Тому не є стадіями вчинення злочину той або інший стан свідомості особи, її думки, прояв намірів, їх формування і виявлення. Це ще не діяння, у якому об'єктивується умисел. Тільки суспільно небезпечні діяння можуть бути заборонені кримінальним законом під загрозою покарання, тільки вони можуть розглядатися як стадії вчинення злочину.
Стадії вчинення злочину є видами цілеспрямованої діяльності, етапами реалізації злочинного умислу, досягнення певної мети і тому можуть міститися тільки в злочинах, вчинених з прямим умислом.
Ступінь реалізації умислу відбивається в різних діяннях, які характеризують кожну стадію з об'єктивно існуючими між ними достатньо чіткими межами. Чим більшою мірою реалізований умисел, тим більшою мірою здійснюється злочин, тим більшої шкоди може завдати чи завдає винний. Так, ступінь реалізації умислу вбивці, який прицільно навів зброю на потерпілого (незакінчений замах на вбивство), значно більший за той, коли він лише придбав зброю для вбивства (готування до злочину).
Стадії вчинення злочину різняться між собою і моментом закінчення злочинного діяння. Воно може бути закінчене винним, але його вчинення може і не здійснитися, а, отже припинитися на попередніх етапах (готуванні або безпосередньому вчиненні злочину).
2. Види стадій вчинення злочину. КК визнає злочинними і караними три стадії вчинення злочину: 1) готування до злочину; 2) замах на злочин, що разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин. Ознаки готування до злочину і замаху на злочин передбачені відповідно у ст. 14 і ст. 15, а закінчених злочинів - у диспозиціях статей Особливої частини КК. Якщо злочин закінчений, то він поглинає всі стадії його вчинення, вони не мають самостійного значення і не впливають на його кваліфікацію.
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
4. | 1.4. Система кримінального права
| |
5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
22. | 7.2. Предмет злочину
| |
23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
35. | 10.3. Умисел та його види
| |
36. | 10.4. Необережність та її види
| |
37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
43. | 11.4. Готування до злочину
| |
44. | 11.5. Замах на злочин
| |
45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
48. | 12.2. Види співучасників
| |
49. | 12.3. Форми співучасті
| |
50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
72. | 16.1. Поняття покарання
| |
73. | 16.2. Мета покарання
| |
74. | 17.1. Система покарань
| |
75. | 17.2. Основні покарання
| |
76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
96. | 20.1. Поняття судимості
| |
97. | 20.2. Погашення судимості
| |
98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
100. | 21.2. Примусове лікування
| |
101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
|