Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
1. Штраф (ст. 53 КК) відповідно до закону є грошовим стягненням, що накладається судом у випадках і межах, встановлених в Особливій частині КК.
Штраф може призначатися як основне, так і додаткове покарання лише у випадках, коли його передбачено у санкції статті КК, за якою кваліфікований злочин засудженого.
Стаття 53 передбачає межі штрафу. Він встановлюється в межах від тридцяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Закон зазначає, що у випадках, передбачених КК, за окремі злочини можуть бути встановлені і більш високі розміри штрафу (див., наприклад, ч. 2 ст. 204 КК).
Конкретний розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного. У разі неможливості сплатити штраф суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством України неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством України неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але на строк не більше двох років.
Штраф як покарання відрізняється за своєю природою від штрафу, який застосовується як захід адміністративного впливу. Штраф як покарання призначається лише за вироком суду і тільки за вчинення злочину. Штраф тягне за собою судимість (п. 5 ст. 89 КК);
2. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК) може призначатися на строк від двох до п'яти років як основне і на строк від одного до трьох років - як додаткове покарання.
Це покарання застосовується в тих випадках, коли за характером вчинення винним службових злочинів або при занятті певною діяльністю суд визнає неможливим збереження за ним права обіймати ці посади або права займатися відповідною діяльністю. Зазначене покарання позбавляє засудженого суб'єктивного права на вільний вибір посади, певних занять протягом часу, встановленого у вироку суду. Застосування цього покарання приводить до втрати або обмеження деяких пільг і переваг (пов'язаний з цим покаранням перехід на іншу роботу може спричинити перерив спеціального трудового стажу та ін.). Через відносно тривалий строк цього покарання воно може привести до декваліфікації засудженого, необхідності здобувати нову спеціальність і тим самим не тільки заподіює особі моральні страждання, а й зачіпає її майнові інтереси.
Як основне покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається в тих випадках, коли воно передбачено в санкції відповідної статті КК, за якою кваліфіковано злочин засудженого, або в порядку переходу до нього як до більш м'якого покарання порівняно, наприклад, з позбавленням волі (ст. 69 КК).
Як додаткове покарання позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю може призначатися як тоді, коли воно прямо зазначено в санкції статті КК, за якою засуджено винного (наприклад, статті 191, 286), так і тоді, коли воно в санкції прямо не передбачено. У цих випадках суд керується положеннями ст. 55 КК, що дає йому право застосувати дане покарання, якщо буде визнано неможливим збереження за засудженим права обіймати ті чи інші посади або займатися певною діяльністю.
Отже, якщо конфіскація майна або штраф як додаткові покарання можуть призначатися лише за умови, що вони як такі передбачені в санкції статті КК, то позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не пов'язано з цими обмеженнями і може бути застосовано судом на підставі ст. 55 КК.
Призначаючи розглядуване покарання, суд у вироку повинен чітко вказати, якої саме посади (посад) позбавляється права обіймати засуджений. Наприклад, комірник, засуджений за привласнення товарів, що знаходилися в його розпорядженні, може бути позбавлений права обіймати посади, пов'язані з розпорядженням матеріальними цінностями.
Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, якщо воно призначено як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні чи позбавлення волі на певний строк, поширюється на весь строк відбування основного покарання і, крім того, на строк, встановлений вироком суду. Якщо ж це покарання призначене як додаткове до іншого виду основного покарання (наприклад, до виправних робіт), то його строк обчислюється з моменту набрання вироком суду законної сили. Засудження до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю тягне за собою судимість, яка погашається з моменту закінчення строку цього покарання (п. 3 ст. 89 КК).
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
4. | 1.4. Система кримінального права
| |
5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
22. | 7.2. Предмет злочину
| |
23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
35. | 10.3. Умисел та його види
| |
36. | 10.4. Необережність та її види
| |
37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
43. | 11.4. Готування до злочину
| |
44. | 11.5. Замах на злочин
| |
45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
48. | 12.2. Види співучасників
| |
49. | 12.3. Форми співучасті
| |
50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
72. | 16.1. Поняття покарання
| |
73. | 16.2. Мета покарання
| |
74. | 17.1. Система покарань
| |
75. | 17.2. Основні покарання
| |
76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
96. | 20.1. Поняття судимості
| |
97. | 20.2. Погашення судимості
| |
98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
100. | 21.2. Примусове лікування
| |
101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
|