Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
Розвиваючи положення статей 65-67, ст. 68 регулює питання про призначення покарання за незакінчений злочин, тобто за готування або замах на злочин, а також за злочин, вчинений у співучасті.
При призначенні покарання за готування або замах на злочин, крім урахування ступеня тяжкості злочину, суд враховує: 1) ступінь здійснення злочинного наміру і 2) причини, внаслідок яких злочин не був доведений до кінця.
Ступінь здійснення злочинного наміру визначає, до якої стадії був доведений злочин - до стадії готування чи до стадії замаху. За готування до злочину за загальним правилом призначається більш м'яке покарання, ніж за замах. Якщо йдеться про замах, слід враховувати, був він закінченим (так званий невдалий замах) чи незакінченим (так званий перерваний замах). Так, особі, яка стріляла в потерпілого з метою його вбити, але лише поранила його (закінчений замах), за інших рівних умов буде призначено більш суворе покарання, ніж особі, яка з цією метою лише навела пістолет на потерпілого, але вистрілити не встигла, бо була затримана (незакінчений замах).
Слід також встановлювати, чому підготовчі дії або замах винний не довів до кінця (через неосвіченість, хвилювання, невміння, непридатність застосовуваних знарядь або через опір жертви, неможливість відкрити сховище, затримання тощо). Невміння як причина недоведення задуманого злочину до кінця може тягти за собою більш м'яке покарання, ніж припинення злочину через перешкоду або опір, що чинив потерпілий.
При призначенні покарання співучасникам суд, крім загальних засад, враховує 1) характер і 2) ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину.
Характер участі визначається тієї роллю, що її виконав співучасник злочину: був він організатором злочину, його виконавцем, підбурювачем чи пособником. Підбурювачу, наприклад, буде призначене покарання більш суворе, ніж пособнику. Підбурювач схилив до злочину, пособник лише сприяв цьому. Ще більш суворе покарання повинно бути призначене співучаснику, який поєднував дві чи більше ролей при вчиненні злочину (він був, наприклад, організатором і виконавцем, підбурювачем і пособником).
Ступінь участі в злочині означає інтенсивність дій співучасника. Можна бути активним виконавцем злочину, а можна виконувати цю роль, підпорядковуючись іншим співучасникам, можна бути пособником, який дав знаряддя для вчинення крадіжки, і пособником, який лише зазначив місце, де цю крадіжку можна вчинити. Таким співучасникам за інших рівних умов буде призначене різне за суворістю покарання, причому активному виконавцю або фізичному пособнику - більш суворе.
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
| 1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
| 2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
| 3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
| 4. | 1.4. Система кримінального права
| |
| 5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
| 6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
| 7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
| 8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
| 9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
| 10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
| 11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
| 12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
| 13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
| 14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
| 15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
| 16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
| 17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
| 18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
| 19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
| 20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
| 21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
| 22. | 7.2. Предмет злочину
| |
| 23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
| 24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
| 25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
| 26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
| 27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
| 28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
| 29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
| 30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
| 31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
| 32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
| 33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
| 34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
| 35. | 10.3. Умисел та його види
| |
| 36. | 10.4. Необережність та її види
| |
| 37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
| 38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
| 39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
| 40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
| 41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
| 42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
| 43. | 11.4. Готування до злочину
| |
| 44. | 11.5. Замах на злочин
| |
| 45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
| 46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
| 47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
| 48. | 12.2. Види співучасників
| |
| 49. | 12.3. Форми співучасті
| |
| 50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
| 51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
| 52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
| 53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
| 54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
| 55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
| 56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
| 57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
| 58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
| 59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
| 60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
| 61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
| 62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
| 63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
| 64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
| 65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
| 66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
| 67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
| 68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
| 69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
| 70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
| 71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
| 72. | 16.1. Поняття покарання
| |
| 73. | 16.2. Мета покарання
| |
| 74. | 17.1. Система покарань
| |
| 75. | 17.2. Основні покарання
| |
| 76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
| 77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
| 78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
| 79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
| 80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
| 81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
| 82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
| 83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
| 84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
| 85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
| 86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
| 87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
| 88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
| 89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
| 90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
| 91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
| 92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
| 93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
| 94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
| 95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
| 96. | 20.1. Поняття судимості
| |
| 97. | 20.2. Погашення судимості
| |
| 98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
| 99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
| 100. | 21.2. Примусове лікування
| |
| 101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
| 102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
| 103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
| 104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
| 105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
| 106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
| 107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
| 108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
| 109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
| 110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
| 
Translate
