Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
Відповідно до ч. 4 ст. 74 КК особа, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною. Таке звільнення особи від покарання має місце при констатації судом того, що вона вже не є суспільно небезпечною, а відтак, що до неї недоцільно застосовувати кримінальне покарання. Тому оцінка судом особи винного відіграє тут вирішальну роль.
Для визнання особи такою, що більше не вважається суспільно небезпечною, необхідно констатувати, що після вчинення нею злочину вона поводилася бездоганно і сумлінно ставилася до праці. Це повинно мати місце протягом відносно тривалого часу. Тільки в цьому разі можна говорити про формування в особи позитивних стійких навичок і установок, які б свідчили про її виправлення і недоцільність відбування нею покарання. При цьому суд ураховує три обов'язкові обставини: а) особа вчинила злочини невеликої або середньої тяжкості; б) особа після вчинення злочину поводилася бездоганно і сумлінно ставилася до праці; в) на час розгляду справи в суді особу не можна вважати суспільно небезпечною.
2. Бездоганна поведінка означає, що особа не тільки не вчинювала будь-яких протиправних діянь, а й сумлінно виконувала різноманітні обов'язки (фахові, службові, цивільні, військові, сімейні і т.ін.), додержувалася загальновизнаних норм поведінки в суспільстві. Проте не можна розглядати як бездоганну поведінку один лише факт, наприклад, дійового каяття без оцінки подальшої поведінки особи.
3. Під сумлінним ставленням до праці розуміється відповідальне та позитивне ставлення винного до роботи, підвищення освітнього рівня і кваліфікації в будь-якій сфері і т.ін.
Слід звернути увагу на те, що на відміну від КК 1960 р., який не містив вказівки на ступінь тяжкості злочину, при вчиненні якого було можливо звільнення від покарання з урахуванням втрати особою суспільної небезпечності, КК 2001 р. чітко встановлює, що звільненню в зв'язку з втратою суспільної небезпечності можуть підлягати тільки особи, що вчинили злочини невеликої або середньої тяжкості (ст.12). Звільнення від покарання у разі втрати особою суспільної небезпечності застосовується тільки судом. Суд постановляє обвинувальний вирок (без призначення покарання) і звільняє особу від покарання. Таким вироком особа визнається винною у вчиненні злочину і тим самим засуджується судом від імені держави.
Звільнення від покарання з підстав, зазначених в ч. 4 ст. 74 КК, є правом, а не обов'язком суду, і носить безумовний характер. Особа, яка звільнена від покарання, у цьому разі визнається такою, що не має судимості (ч. 3 ст. 88 КК).
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
| 1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
| 2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
| 3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
| 4. | 1.4. Система кримінального права
| |
| 5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
| 6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
| 7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
| 8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
| 9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
| 10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
| 11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
| 12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
| 13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
| 14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
| 15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
| 16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
| 17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
| 18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
| 19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
| 20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
| 21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
| 22. | 7.2. Предмет злочину
| |
| 23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
| 24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
| 25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
| 26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
| 27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
| 28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
| 29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
| 30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
| 31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
| 32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
| 33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
| 34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
| 35. | 10.3. Умисел та його види
| |
| 36. | 10.4. Необережність та її види
| |
| 37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
| 38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
| 39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
| 40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
| 41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
| 42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
| 43. | 11.4. Готування до злочину
| |
| 44. | 11.5. Замах на злочин
| |
| 45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
| 46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
| 47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
| 48. | 12.2. Види співучасників
| |
| 49. | 12.3. Форми співучасті
| |
| 50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
| 51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
| 52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
| 53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
| 54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
| 55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
| 56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
| 57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
| 58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
| 59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
| 60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
| 61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
| 62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
| 63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
| 64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
| 65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
| 66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
| 67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
| 68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
| 69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
| 70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
| 71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
| 72. | 16.1. Поняття покарання
| |
| 73. | 16.2. Мета покарання
| |
| 74. | 17.1. Система покарань
| |
| 75. | 17.2. Основні покарання
| |
| 76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
| 77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
| 78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
| 79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
| 80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
| 81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
| 82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
| 83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
| 84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
| 85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
| 86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
| 87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
| 88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
| 89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
| 90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
| 91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
| 92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
| 93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
| 94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
| 95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
| 96. | 20.1. Поняття судимості
| |
| 97. | 20.2. Погашення судимості
| |
| 98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
| 99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
| 100. | 21.2. Примусове лікування
| |
| 101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
| 102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
| 103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
| 104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
| 105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
| 106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
| 107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
| 108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
| 109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
| 110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
| 
Translate
