Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
19.9. Звільнення від покарання за хворобою
1. Відомо, що неосудні особи не підлягають кримінальній відповідальності за вчинені ними суспільно небезпечні діяння (ч. 2 ст. 19 КК). Не підлягають покаранню і особи, які вчинили злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку захворіли на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (ч. 3 ст. 19 КК).
Разом з тим психічна хвороба може виникнути і під час відбування покарання. Це питання регулюється ст. 84 КК.
2. Стаття 84 передбачає три види звільнення від покарання за хворобою:
а) у зв'язку з захворюванням особи під час відбування покарання на психічну хворобу (ч. 1);
б) у зв'язку з захворюванням на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання (ч. 2);
в) у зв'язку з визнанням військовослужбовців, засуджених до службових обмежень, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, непридатними до військової служби за станом здоров'я (ч. 3).
3. При звільненні від покарання особи, яка захворіла на психічну хворобу під час відбування покарання, вирішальне значення має характер психічного захворювання. Вичерпний перелік захворювань, які є підставою для направлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання, затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.
Обов'язковою умовою цього виду звільнення є тяжкість психічного захворювання: воно позбавляє особу можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До таких осіб можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру відповідно до статей 92-95 КК.
4. Особа, яка захворіла на іншу тяжку хворобу, на відміну від психічно хворої, усвідомлює небезпечність вчиненого і адекватно сприймає виправно-трудовий вплив. Тому в основу звільнення таких хворих покладена впевненість суду в тому, що тяжко хворий значною мірою втратив свою суспільну небезпечність, а тому є впевненість в тому, що він не вчинить нового злочину. Причому закон має на увазі такі види тяжких хвороб, які об'єктивно перешкоджають відбуванню покарання. Якщо осуджений захворів на тяжку хворобу, але вона не перешкоджає відбуванню покарання, то немає підстав для його дострокового звільнення. Крім того, такий вид звільнення від покарання застосовується лише в тих випадках, коли тяжке захворювання виникло під час відбування покарання і подальше відбування покарання може призвести до серйозного погіршення здоров'я або до інших тяжких наслідків.
При вирішенні питання про застосування ч.2 ст.84 суд ураховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Відповідно до ч.4 ст.84 у разі одужання психічно хворих (ч. 1 ст.84), а також осіб, які захворіли на іншу тяжку хворобу, вони повинні бути направлені для подальшого відбування покарання, якщо не закінчилися строки давності або відсутні інші підстави для звільнення від покарання. При цьому час, протягом якого до осіб застосовувалися примусові заходи медичного характеру, зараховується в строк покарання за правилами ч. 5 ст. 72 КК, а один день позбавлення волі дорівнює одному дню застосування примусових заходів медичного характеру.
5. Військовослужбовці, засуджені до покарання у виді службових обмежень, арешту або тримання в дисциплінарному батальйоні, звільняються від покарання у разі визнання їх непридатними до військової служби за станом здоров'я.
Книга: Кримінальне право України / Бажанов М.І.
ЗМІСТ
1. | Кримінальне право України / Бажанов М.І.
| |
2. | 1.2. Загальна характеристика нового Кримінального кодексу України
| |
3. | 1.3. Завдання, функції та принципи кримінального права
| |
4. | 1.4. Система кримінального права
| |
5. | 1.5. Кримінальне право і суміжні галузі права
| |
6. | 1.6. Наука кримінального права
| |
7. | 2.1. Поняття кримінальної відповідальності
| |
8. | 3.1. Поняття закону про кримінальну відповідальність
| |
9. | 3.2. Структура Кримінального кодексу
| |
10. | 3.3. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
| |
11. | 4.1. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
| |
12. | 4.2. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
| |
13. | 5.1. Поняття злочину та його ознаки
| |
14. | 5.2. Значення ч. 2 ст. 11 КК України для поняття злочину
| |
15. | 5.3. Відмінність злочину від інших правопорушень
| |
16. | 5.4. Класифікація злочинів
| |
17. | 6.1. Поняття і значення складу злочину
| |
18. | 6.2. Елементи і ознаки складу злочину
| |
19. | 6.3. Види складу злочинів
| |
20. | 6.4. Кваліфікація злочинів
| |
21. | 7.1. Поняття об'єкта злочину
| |
22. | 7.2. Предмет злочину
| |
23. | 7.3. Види об'єктів злочинів
| |
24. | 8.1. Поняття і значення об'єктивної сторони злочину
| |
25. | 8.2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
| |
26. | 8.3. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, значення
| |
27. | 8.4. Причинний зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) і суспільно небезпечними наслідками
| |
28. | 8.5. Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину
| |
29. | 9.1. Поняття і види суб'єктів злочину
| |
30. | 9.2. Поняття неосудності та її критерії
| |
31. | 9.3. Обмежена осудність
| |
32. | 9.4. Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп'яніння
| |
33. | 10.1. Поняття і значення суб'єктивної сторони злочину
| |
34. | 10.2. Поняття і значення вини
| |
35. | 10.3. Умисел та його види
| |
36. | 10.4. Необережність та її види
| |
37. | 10.5. Змішана форма вини
| |
38. | 10.6. Мотив і мета злочину
| |
39. | 10.7. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності
| |
40. | 11.1. Поняття і види стадій злочину
| |
41. | 11.2. Закінчений злочин
| |
42. | 11.3. Незакінчений злочин і його види
| |
43. | 11.4. Готування до злочину
| |
44. | 11.5. Замах на злочин
| |
45. | 11.6. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин (за готування до злочину і за замах на злочин)
| |
46. | 11.7. Добровільна відмова від вчинення злочину
| |
47. | 12.1. Поняття і ознаки співучасті
| |
48. | 12.2. Види співучасників
| |
49. | 12.3. Форми співучасті
| |
50. | 12.4. Відповідальність співучасників
| |
51. | 12.5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть
| |
52. | 12.6. Причетність до злочину
| |
53. | 13.1. Вступні зауваження
| |
54. | 13.2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів
| |
55. | 13.3. Повторність злочинів
| |
56. | 13.4. Сукупність злочинів
| |
57. | 13.5. Рецидив злочинів
| |
58. | 14.1. Поняття і види обставин, що виключають злочинність діяння
| |
59. | 14.2. Необхідна оборона
| |
60. | 14.3. Затримання особи, яка вчинила злочин
| |
61. | 14.4. Крайня необхідність
| |
62. | 14.5. Фізичний або психічний примус
| |
63. | 14.6. Виконання наказу або розпорядження
| |
64. | 14.7. Діяння, пов'язане з ризиком (виправданий ризик)
| |
65. | 14.8. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації
| |
66. | 15.1. Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності
| |
67. | 15.2. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК)
| |
68. | 15.3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
| |
69. | 15.4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК)
| |
70. | 15.5. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 48 КК)
| |
71. | 15.6. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК)
| |
72. | 16.1. Поняття покарання
| |
73. | 16.2. Мета покарання
| |
74. | 17.1. Система покарань
| |
75. | 17.2. Основні покарання
| |
76. | 17.3. Додаткові покарання
| |
77. | 17.4. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові
| |
78. | 18.1. Принципи призначення покарання
| |
79. | 18.2. Загальні засади призначення покарання
| |
80. | 18.3. Обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання
| |
81. | 18.4. Призначення покарання за незакінчений злочин і за злочин, вчинений у співучасті
| |
82. | 18.5. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом
| |
83. | 18.6. Призначення покарання за сукупністю злочинів
| |
84. | 18.7. Призначення покарання за сукупністю вироків
| |
85. | 18.8. Правила складання покарань і зарахування строку ув'язнення
| |
86. | 19.1. Поняття звільнення від покарання та його види
| |
87. | 19.2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою особою суспільної небезпечності
| |
88. | 19.3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
| |
89. | 19.4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
| |
90. | 19.5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
| |
91. | 19.6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
| |
92. | 19.7. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким
| |
93. | 19.8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
| |
94. | 19.9. Звільнення від покарання за хворобою
| |
95. | 19.10. Амністія і помилування
| |
96. | 20.1. Поняття судимості
| |
97. | 20.2. Погашення судимості
| |
98. | 20.3. Зняття судимості.
| |
99. | 21.1. Примусові заходи медичного характеру
| |
100. | 21.2. Примусове лікування
| |
101. | 22.1. Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності
| |
102. | 22.2. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, і особливості їх призначення
| |
103. | 22.3. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування
| |
104. | 22.4. Погашення і зняття судимості
| |
105. | 23.1. Кримінальне право Франції та Німеччини
| |
106. | 23.2. Кримінальне право Англії та США
| |
107. | 23.3. Кримінальне право Росії
| |
108. | 24.1. Класична школа кримінального права
| |
109. | 24.2. Антропологічна школа кримінального права
| |
110. | 24.3. Соціологічна школа кримінального права
| |
На попередню
|