Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ 1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу
При аналізі сучасної філософії Заходу виникають труднощі у визначенні, яке знання вважати сучасним: основоположне, що виникло у минулому, але має значення і в сучасних умовах, яке служить джерелом компіляції і еклектики у відсутності ідеї, співмирних з основоположними ідеями, чи знання, одержане у сучасних умовах, але не основоположне. На шляху дослідника підстерігає небезпека ототожнення сучасного з минулим, можливість ототожнення значного з незначним, що має перевагу лише більш пізнього виникнення -регрес. Якщо сучасне все, що має значення, то до осягнення основних рис сучасності слід обмежитися основоположним, не боячись ризику ототожнити сучасне з минулим.
Сучасна філософія Заходу зберігає традицію різноманітних уявлень універсального, що виникло в давнину. Існує велика кількість суттєвих картин світу, теорії його пізнання, вчень про суть людини, сенс життя, суть і призначення історії, благо і красу. Кожне претендує на універсальність і невразливість, але у кожному іншими виявляється нездатність багато що пояснити і наявність недомовлених або суперечливих елементів, тобто вчення, теорії неуніверсальні і вразливі, такий стан філософія переживала в усі періоди історії. Особливості сучасної філософії Заходу пов'язуються з особливостями всього матеріального і духовного життя суспільства. Успіхи і невдачі цивілізації, що породжені наукою, служать об'єктом філософського відображення або протистояння. Сучасну західну філософію характеризує певне упереджене ставлення до науки, у минулому філософія могла не помічати або лише терпіти науку. Розширення в сучасній науці сфер не наочного і такого, що не сприймається, утруднює використання даних науки як засобу спростування агностицизму, ідеалізму і містики. Ознаки учень, а також матеріалізму перестали бути визначальними у відокремленні шкіл сучасної філософії Заходу.
Відомо, що соціально-економічний прогрес західної цивілізації здійснюється відтворенням нерівності між людьми, що породжує соціальні конфлікти і війни. Військово-технічні засоби дозволили стати значущими для світового розвитку націоналістичним і релігійно-фанатичним рухам. Психологічні і психологопатологічні дослідження розкрили глибини індивідуального і колективного несвідомого. Суб'єкт і об'єкт усіх процесів — людина. Звідси визнання людини всеосяжним предметом, універсалією напрямків і шкіл сучасної філософії Заходу. Тоді як раніше людина, звичайно, складала частину предмета філософії. Закріплення конституціями пріоритетності прав і свобод людини, одним з вираження яких є свобода віросповідання, можна вважати кінцевою причиною формальної терпимості філософських учень одне до одного. Формально, офіційно, жодна філософія не може бути загальновизнаною, або державною. Усвідомлення недосконалості західного способу життя породило у сучасній філософії схильність до пошуку прийнятних ідей у філософії інших континентів.
Упереджене ставлення до науки (від догідливого до неприязного), відхід від відмінностей філософських вчень за їх належністю, до класичних напрямків (матеріалізму, ідеалізму і агностицизму), визнання людини одним з універсальних предметів обговорення, формальна взаємна терпимість різних учень і інтерес до філософії інших континентів - ось особливості сучасної філософської думки. Кожна з рис може служити ознакою за ступенем володіння якою розрізняються філософські вчення або напрямки. Риси не притаманні лише філософським пошукам сучасних послідовників Арістотеля, Гегеля та ін., які складають незначну меншість. Послідовність розгляду основних напрямів сучасної філософії обумовлюється розташуванням їх за ступенем наявності обраної ознаки. Обравши як ознаку упереджене ставлення до науки, основні напрями можна розташувати в порядку зменшення схилення перед нею: філософія науки (неопозитивізм і постпозитивізм), структуралізм, фрейдизм, герменевтика, феноменологія, неотомізм, екзистенціалізм.
Книга: Філософія / Горлач
ЗМІСТ
| 1. | Філософія / Горлач
|
|
| 2. | ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ?
|
|
| 3. | 1. Специфіка та суверенність філософського знання
|
|
| 4. | 2. Проблеми та засоби пізнання філософії
|
|
| 5. | 3. Предмет та особливості філософії
|
|
| 6. | Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Глава 1. КИТАЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 7. | 1. Становлення філософії в Стародавньому Китаї
|
|
| 8. | 2. Філософія епохи Західної і Східної Хань
|
|
| 9. | 4. Філософія Китаю в XIX ст.
|
|
| 10. | Глава 2. ІНДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 11. | 2. Філософська система (чарвака-локаята)
|
|
| 12. | 3. Буддійська філософія
|
|
| 13. | 4. Філософія істинного пізнання
|
|
| 14. | 5. Ортодоксальна система філософії Індії (санкх'я)
|
|
| 15. | 6. Філософія спасіння, духовного єднання (Йога Патанджалі)
|
|
| 16. | 7. Філософія осмислення та формування понять (Веданта)
|
|
| 17. | 8. Ренесанс класичної філософії Індії
|
|
| 18. | Глава 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 19. | 1. Філософія досократиків
|
|
| 20. | 2. Філософія періоду античної класики
|
|
| 21. | 3. Філософсько-етична думка епохи еллінізму
|
|
| 22. | Глава 4. ЯПОНСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 23. | 2. Філософські ідеї періоду феодальної роздрібненості
|
|
| 24. | 4. Піднесення філософської думки в Японії (XIX - XX стст.)
|
|
| 25. | Глава 5. ФІЛОСОФІЯ АРАБСЬКОГО СХОДУ
|
|
| 26. | 1. Розвиток філософської думки в Арабському Сході (Середньовіччя)
|
|
| 27. | 2. Класична арабська філософія
|
|
| 28. | Глава 6. ФІЛОСОФІЯ ТУРЕЧЧИНИ
|
|
| 29. | 2. Розвиток філософії в Туреччині в ХІХ-ХХ стст.
|
|
| 30. | Глава 7. ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ (кінець XVI - початок XVIII ст.)
|
|
| 31. | 1. Людина та природа - основна проблема філософії XIV ст.
|
|
| 32. | 2. Розвиток соціальної філософії в XVII - на початку XVIII ст.
|
|
| 33. | 3. Філософія Просвітництва у Франції
|
|
| 34. | Глава 8. НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 35. | 1. Суть та зміст Просвітництва
|
|
| 36. | 2. Німецька класична філософія
|
|
| 37. | 3. Метод Георга Гегеля. Антропологічний принцип Людвіга Фейербаха
|
|
| 38. | Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ 1. Становлення і розвиток марксизму
|
|
| 39. | 2. Проблеми людини, суспільства в філософії марксизму
|
|
| 40. | 3. Еволюція філософії марксизму: західні і східноєвропейські концепції
|
|
| 41. | Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ 1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу
|
|
| 42. | 2. Філософія науки
|
|
| 43. | 3. Структуралізм
|
|
| 44. | 4. Фрейдизм
|
|
| 45. | 5. Герменевтика
|
|
| 46. | Глава 11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 47. | 1. Російська релігійна філософія
|
|
| 48. | 2. Російська філософія XX ст.
|
|
| 49. | Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ 1. Джерела та національні особливості філософії України
|
|
| 50. | 2. Становлення і розвиток філософської думки в X-XIV стст.
|
|
| 51. | 3. Філософія Ренесансу та Просвітництва (XV-XVIII стст.)
|
|
| 52. | 4. Філософія України в культурі романтизму XIX ст.
|
|
| 53. | 5. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
|
|
| 54. | 6. Філософія України в XX ст.
|
|
| 55. | Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Глава 1. ЛЮДИНА Глава 1. ЛЮДИНА 1. Проблема людини в філософії
|
|
| 56. | 2. Соціально-діяльна суть людини
|
|
| 57. | 3. Проблема змісту життя, смерті та безсмертя людини
|
|
| 58. | Глава 2. ОНТОЛОГІЯ Глава 2. ОНТОЛОГІЯ 1. Суть та зміст категорії буття
|
|
| 59. | 2. Суть, зміст субстанції
|
|
| 60. | 3. Форми руху матерії
|
|
| 61. | 4. Простір і час
|
|
| 62. | Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ 1. Свідомість - предмет філософського дослідження
|
|
| 63. | 2. Виникнення та розвиток свідомості
|
|
| 64. | 3. Природа та структура свідомості
|
|
| 65. | Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА 1. Природа: поняття, суть
|
|
| 66. | 2. Природа та суспільство
|
|
| 67. | 3. Людина та природа
|
|
| 68. | Глава 2. СУСПІЛЬСТВО Глава 2. СУСПІЛЬСТВО 1. Суспільство - система об'єктивної реальності
|
|
| 69. | 2. Діяльність - спосіб суспільного буття людини
|
|
| 70. | 3. Джерела та рушійні сили суспільного розвитку
|
|
| 71. | 4. Філософія історії та її еволюція
|
|
| 72. | Глава 3. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА
|
|
| 73. | 1. Сучасні теорії політичної системи
|
|
| 74. | 2. Структура, функції та типи політичної системи суспільства
|
|
| 75. | 3. Правова держава. Громадянське суспільство
|
|
| 76. | Глава 4. ОСОБА
|
|
| 77. | 1. Людина: індивід, індивідуальність, особа
|
|
| 78. | 2. Проблема особистості в сучасній філософії
|
|
| 79. | 3. Поняття і структура свободи
|
|
| 80. | 4. Історична необхідність і свобода особи
|
|
| 81. | Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ 1. Суть пізнання
|
|
| 82. | 2. Діалектика процесу пізнання
|
|
| 83. | 3. Істина та її критерії
|
|
| 84. | Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ 1. Духовне життя: поняття, суть, структура
|
|
| 85. | 2. Духовне життя суспільства
|
|
| 86. | 3. Суспільна свідомість: структура та форми
|
|
| 87. | Глава 3. ТВОРЧІСТЬ
|
|
| 88. | 1. Проблема творчості в історії розвитку філософської думки
|
|
| 89. | 2. Форми та різновидності творчості
|
|
| 90. | 3. Етапи та структура творчого процесу
|
|
| 91. | Глава 4. ЦІННОСТІ Глава 4. ЦІННОСТІ 1. Природа цінностей
|
|
| 92. | 2. Типи ціннісних орієнтацій
|
|
| 93. | 3. Цінності та сучасність
|
|
| 94. | Глава 5. НАУКА Глава 5. НАУКА 1. Виникнення і закономірності розвитку науки
|
|
| 95. | 2. Наукове знання: специфіка, будова, рівні
|
|
| 96. | 3. Методологія наукового пізнання
|
|
| 97. | 4. Наука і суспільство
|
|
| 98. | Глава 6. КУЛЬТУРА Глава 6. КУЛЬТУРА 1. Культура: суть та структура
|
|
| 99. | 2. Людинотворча суть культури
|
|
| 100. | 3. Історичні колізії культури
|
|
| 101. | Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ 1. Світ повсякденності: поняття, суть
|
|
| 102. | 2. Єдність природно-екологічних і соціальних основ життя людини
|
|
| 103. | 3. Моральність орієнтації на життя
|
|
| 104. | Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Глава 1. ВСЕСВІТ: ПОХОДЖЕННЯ ТА ПРИРОДА
|
|
| 105. | 2. Релятивістські космологічні моделі
|
|
| 106. | 3. Квантове народження Всесвіту
|
|
| 107. | Глава 2. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТА її АЛЬТЕРНАТИВИ
|
|
| 108. | 1. Джерела філософської концепції розвитку
|
|
| 109. | 2. Класична теорія розвитку
|
|
| 110. | 3. Становлення сучасної філософської концепції розвитку
|
|
| 111. | ВИСНОВКИ
|
|
На попередню
Translate
