Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
3. Структуралізм
Перехід ряду гуманітарних наук (лінгвістики, психології, історії культури) від опису спостережуваного до дослідження його структури, що виражена у формі формально-математичних визначень ототожнювати різноманітні сукупності спостережуваного, створив структуралізм - конкретно-наукове і філософське розуміння структурного методу. У конкретно-науковому розумінні структурний метод полягає у виявленні групи відносин між елементами об'єкта, тих, що зберігаються (інваріантних) при деяких перетвореннях елементів, їх перестановці, зміщенні та ін. Групам перетворень відповідають множини об'єктів однакових структур, але таких, що відрізняються елементами, які змінюються при перетвореннях. Кожний об'єкт множини - результат певних перетворень будь-якого іншого об'єкта множини. Спостережуваними об'єктами гуманітарних наук є які-небудь знакові системи, що складаються із символів, слів чи образів. Структуралізм шукає за явним, свідомим вживанням знаків, використання неявних, несвідомих глибинних структур, що управляють вживанням знаків. В опорі на такі глибинні структури структураліс-ти-дослідники бачать гарантію неупередженості і об'єктивності дослідження, оскільки такі структури дозволяють абстрагуватися від суб'єкта або зобразити його вивідним від них.
Універсальний об'єкт дослідження конкретно наукового структуралізму є культура (наука, мистецтво, література, міфологія, релігія, звичаї, мода та ін.) як сукупність різноманітних знакових систем. Аналіз знакових систем дозволяє виявити глибинні пласти культури, якими неусвідомлено керується людина. Різні представники структуралізму по-своєму визначають і іменують їх: у Мішеля Фуко це глибинні рівні знання у вигляді епісистем (розумових передумов пізнання) і дискурсивних формацій (розмовних практик); у Жана Дерріда - письмо, що не піддається вираженню у чітких поняттях, але втілює принцип розрізнення, недавності прихованих минулих культур, присутніх у логоцентристській європейській культурі; у Жоржа Лакана - визначення символічне - мовні знаки, опосередковуючи психіку і долю людини, у Клода Леві-Стросса - ментальні структури, що втілюють колективне, несвідоме і виявляють єдність мислення первісної і сучасної людини. Ідеологи структуралізму, засуджуючи традицію представлення історій, закликають до пошуку широких узагальнень, універсалій і загальних схем розумової діяльності на основі виявлення глибинних структур сучасної культури. У філософському розумінні структуралізм найбільше близький до кантіанства, не чужі йому і деякі ідеї неопозитивізму і фрейдизму. Структуралізму притаманне тяжіння до апріоризму, до визнання напередвизначеності пізнавальної і практичної діяльності неусу-неними прихованими духовними структурами. Зрозуміло, ступінь віддалення від апріоризму пропорційний ступеневі визнання дослідного походження цих структур прибічниками структуралізму. З неопозитивізмом структуралізм споріднює зосередженість на аналізі і реконструкції мови як універсального засобу пізнання, зберігання і повідомлення знань. Наліт фрейдизму можна вбачати в приписуванні духовним структурам підсвідомого характеру. Оригінальним здається прагнення структуралізму замінити суб'єкт надсуб'єктни-ми структурами в глибині культури, хоча і нагадує заміну власних імен описами (дескрипціями) в логічному позитивізмі.
Загальносоціологічне відбиття структуралізму - в протиставленні структури людини і історії. У тому випадку, коли воно зводиться до показу їх включеності в суспільні структури, що змінюються, правомірне і не нове, коли ж поняттю структури надається надісто-ричний зміст якогось антигуманного початку, зв'язок з такою структурою для людини і історії набуває таємничого, збагненного характеру, що неможливо з точки зору найрозумнішого структуралізму.
Книга: Філософія / Горлач
ЗМІСТ
| 1. | Філософія / Горлач
|
|
| 2. | ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ?
|
|
| 3. | 1. Специфіка та суверенність філософського знання
|
|
| 4. | 2. Проблеми та засоби пізнання філософії
|
|
| 5. | 3. Предмет та особливості філософії
|
|
| 6. | Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Глава 1. КИТАЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 7. | 1. Становлення філософії в Стародавньому Китаї
|
|
| 8. | 2. Філософія епохи Західної і Східної Хань
|
|
| 9. | 4. Філософія Китаю в XIX ст.
|
|
| 10. | Глава 2. ІНДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 11. | 2. Філософська система (чарвака-локаята)
|
|
| 12. | 3. Буддійська філософія
|
|
| 13. | 4. Філософія істинного пізнання
|
|
| 14. | 5. Ортодоксальна система філософії Індії (санкх'я)
|
|
| 15. | 6. Філософія спасіння, духовного єднання (Йога Патанджалі)
|
|
| 16. | 7. Філософія осмислення та формування понять (Веданта)
|
|
| 17. | 8. Ренесанс класичної філософії Індії
|
|
| 18. | Глава 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 19. | 1. Філософія досократиків
|
|
| 20. | 2. Філософія періоду античної класики
|
|
| 21. | 3. Філософсько-етична думка епохи еллінізму
|
|
| 22. | Глава 4. ЯПОНСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 23. | 2. Філософські ідеї періоду феодальної роздрібненості
|
|
| 24. | 4. Піднесення філософської думки в Японії (XIX - XX стст.)
|
|
| 25. | Глава 5. ФІЛОСОФІЯ АРАБСЬКОГО СХОДУ
|
|
| 26. | 1. Розвиток філософської думки в Арабському Сході (Середньовіччя)
|
|
| 27. | 2. Класична арабська філософія
|
|
| 28. | Глава 6. ФІЛОСОФІЯ ТУРЕЧЧИНИ
|
|
| 29. | 2. Розвиток філософії в Туреччині в ХІХ-ХХ стст.
|
|
| 30. | Глава 7. ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ (кінець XVI - початок XVIII ст.)
|
|
| 31. | 1. Людина та природа - основна проблема філософії XIV ст.
|
|
| 32. | 2. Розвиток соціальної філософії в XVII - на початку XVIII ст.
|
|
| 33. | 3. Філософія Просвітництва у Франції
|
|
| 34. | Глава 8. НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 35. | 1. Суть та зміст Просвітництва
|
|
| 36. | 2. Німецька класична філософія
|
|
| 37. | 3. Метод Георга Гегеля. Антропологічний принцип Людвіга Фейербаха
|
|
| 38. | Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ 1. Становлення і розвиток марксизму
|
|
| 39. | 2. Проблеми людини, суспільства в філософії марксизму
|
|
| 40. | 3. Еволюція філософії марксизму: західні і східноєвропейські концепції
|
|
| 41. | Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ 1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу
|
|
| 42. | 2. Філософія науки
|
|
| 43. | 3. Структуралізм
|
|
| 44. | 4. Фрейдизм
|
|
| 45. | 5. Герменевтика
|
|
| 46. | Глава 11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 47. | 1. Російська релігійна філософія
|
|
| 48. | 2. Російська філософія XX ст.
|
|
| 49. | Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ 1. Джерела та національні особливості філософії України
|
|
| 50. | 2. Становлення і розвиток філософської думки в X-XIV стст.
|
|
| 51. | 3. Філософія Ренесансу та Просвітництва (XV-XVIII стст.)
|
|
| 52. | 4. Філософія України в культурі романтизму XIX ст.
|
|
| 53. | 5. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
|
|
| 54. | 6. Філософія України в XX ст.
|
|
| 55. | Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Глава 1. ЛЮДИНА Глава 1. ЛЮДИНА 1. Проблема людини в філософії
|
|
| 56. | 2. Соціально-діяльна суть людини
|
|
| 57. | 3. Проблема змісту життя, смерті та безсмертя людини
|
|
| 58. | Глава 2. ОНТОЛОГІЯ Глава 2. ОНТОЛОГІЯ 1. Суть та зміст категорії буття
|
|
| 59. | 2. Суть, зміст субстанції
|
|
| 60. | 3. Форми руху матерії
|
|
| 61. | 4. Простір і час
|
|
| 62. | Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ 1. Свідомість - предмет філософського дослідження
|
|
| 63. | 2. Виникнення та розвиток свідомості
|
|
| 64. | 3. Природа та структура свідомості
|
|
| 65. | Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА 1. Природа: поняття, суть
|
|
| 66. | 2. Природа та суспільство
|
|
| 67. | 3. Людина та природа
|
|
| 68. | Глава 2. СУСПІЛЬСТВО Глава 2. СУСПІЛЬСТВО 1. Суспільство - система об'єктивної реальності
|
|
| 69. | 2. Діяльність - спосіб суспільного буття людини
|
|
| 70. | 3. Джерела та рушійні сили суспільного розвитку
|
|
| 71. | 4. Філософія історії та її еволюція
|
|
| 72. | Глава 3. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА
|
|
| 73. | 1. Сучасні теорії політичної системи
|
|
| 74. | 2. Структура, функції та типи політичної системи суспільства
|
|
| 75. | 3. Правова держава. Громадянське суспільство
|
|
| 76. | Глава 4. ОСОБА
|
|
| 77. | 1. Людина: індивід, індивідуальність, особа
|
|
| 78. | 2. Проблема особистості в сучасній філософії
|
|
| 79. | 3. Поняття і структура свободи
|
|
| 80. | 4. Історична необхідність і свобода особи
|
|
| 81. | Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ 1. Суть пізнання
|
|
| 82. | 2. Діалектика процесу пізнання
|
|
| 83. | 3. Істина та її критерії
|
|
| 84. | Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ 1. Духовне життя: поняття, суть, структура
|
|
| 85. | 2. Духовне життя суспільства
|
|
| 86. | 3. Суспільна свідомість: структура та форми
|
|
| 87. | Глава 3. ТВОРЧІСТЬ
|
|
| 88. | 1. Проблема творчості в історії розвитку філософської думки
|
|
| 89. | 2. Форми та різновидності творчості
|
|
| 90. | 3. Етапи та структура творчого процесу
|
|
| 91. | Глава 4. ЦІННОСТІ Глава 4. ЦІННОСТІ 1. Природа цінностей
|
|
| 92. | 2. Типи ціннісних орієнтацій
|
|
| 93. | 3. Цінності та сучасність
|
|
| 94. | Глава 5. НАУКА Глава 5. НАУКА 1. Виникнення і закономірності розвитку науки
|
|
| 95. | 2. Наукове знання: специфіка, будова, рівні
|
|
| 96. | 3. Методологія наукового пізнання
|
|
| 97. | 4. Наука і суспільство
|
|
| 98. | Глава 6. КУЛЬТУРА Глава 6. КУЛЬТУРА 1. Культура: суть та структура
|
|
| 99. | 2. Людинотворча суть культури
|
|
| 100. | 3. Історичні колізії культури
|
|
| 101. | Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ 1. Світ повсякденності: поняття, суть
|
|
| 102. | 2. Єдність природно-екологічних і соціальних основ життя людини
|
|
| 103. | 3. Моральність орієнтації на життя
|
|
| 104. | Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Глава 1. ВСЕСВІТ: ПОХОДЖЕННЯ ТА ПРИРОДА
|
|
| 105. | 2. Релятивістські космологічні моделі
|
|
| 106. | 3. Квантове народження Всесвіту
|
|
| 107. | Глава 2. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТА її АЛЬТЕРНАТИВИ
|
|
| 108. | 1. Джерела філософської концепції розвитку
|
|
| 109. | 2. Класична теорія розвитку
|
|
| 110. | 3. Становлення сучасної філософської концепції розвитку
|
|
| 111. | ВИСНОВКИ
|
|
На попередню
Translate
