Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
Глава 11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
Великий, складний і багатий відкриттями шлях пройшла філософська думка російського народу. На ранньому етапі становлення філософське мислення ще не відмежувалося від інших галузей знання і розвивається на основі язичницького світогляду - давньослов'янсь-кої релігії та міфології. Основний філософський елемент язичництва - наївний пантеїзм і початкові натурфілософські уявлення. Проблеми давньоруської філософії стосуються в основному з'ясування понять про душу, взаємодію душі і тіла.
Прийняття у 988 році народами Київської Русі християнства стало поворотом у розвитку їх духовного життя. Розширилося коло світоглядних ідей давньоруських мислителів, установилися зв'язки з культурою Візантії, південними слов'янами, народами Європи. Мислителі Стародавньої Київської Русі знайомляться із філософською спадщиною античності: Демокрітом, Сократом, Платоном, Арістоте-лем. Тоді значну роль у поширенні філософських понять відіграють переклади філософських творів Іоана Дамаскіна («Діалектика»), Іо-ана Екзарха Болгарського («Шестиднев»), Філіпа Пустельника («Діоптра») та ін. Завдяки їм на Русі стають відомими античні вчення про чотири стихії - першоелементи побудови Всесвіту, геоцентричне вчення (Косма Індикоплева), різні трактування взаємостосунків душі і тіла людини, різноманітні наукові відомості про природу.
Дальший розвиток російської філософської думки йшов у руслі розвитку морально-практичних настанов і обґрунтування особливого призначення православ'я Русі для розвитку світової цивілізації. Найхарактернішим у такому розумінні стало створення в період правління Василія III вчення ігумена Єлізарівського монастиря Філо-фея «Москва - третій Рим». Активний процес християнізації вимагав від тодішніх мислителів теоцентристських уявлень. Не випадково аж до реформаторської діяльності Петра І російська філософія засвоювала теоцентристські уявлення, що приблизно відповідало періоду західноєвропейської середньовічної філософії. Реформи Петра І сприяли повнішому ознайомленню російських мислителів з досягненнями західноєвропейської філософії. Почався процес переосмислення ідей і концепцій. Серед російських інтелектуалів поширилося вольтеріанство, містицизм франігуза Сен-Мартена і німця Якова Бьо-ме, ідеалізм Іммануїла Канта, Иоганна Фіхте, Фрідріха Шеллінга, Георга Гегеля.
Філософія в XVIII ст. в Росії виходить на нові рубежі і дедалі більше теоретично самовизначається. Філософська думка дистанці-юється від офіційного релігійного культу і державної ідеології, набуває відносної самостійності, частково орієнтується на західні філософські зразки і традиції. Теоретична свідомість диференціюється, формуються філософські напрямки: природничий і філософсько-гуманістичний. Природничий напрям філософії всебічно і глибоко реалізується в науковій діяльності Михайла Ломоносова (1711-1765 pp.). Учений збагатив природничо-наукові уявлення про світ і його закономірності, відкрив природний загальний закон збереження матерії і руху, обґрунтував ідею розвитку Землі, намітив шляхи переходу від макромеханічної картини світу до атомно-молекулярної, заклав основи пояснення світу, що опираються на визнання закономірності і взаємозв'язку в русі макро- і мікротіл.
Філософсько-гуманістична сфера найповніше і оригінально відображена в творчості Олександра Радищева (1749-1802 pp.). Філософський трактат «Про людину, її смертність і безсмертя» - спроба обґрунтування якісної своєрідності мислення, спільного і відмінного, логічного та чуттєвого у пізнанні, пояснення явища активності свідомості. Думки Олександра Радищева про циклічний розвиток суспільства, суперечливий зв'язок свободи і тиранії в історії, про суспільний прогрес синтезують досвід європейської і російської історії і відкривають нову сторінку в уявленнях про суспільство.
Самобутність російської філософії яскраво виявилася у творчості Петра Чаадаева (1794-1856 pp.). У «Філософських листах» філософ розглядає людину як об'єктивну єдність фізичного і духовного світів. Фізичний світ складається із атомів і молекул - «елементів матеріальних», а їх сукупність утворює всі тіла. Тіла існують у просторі, що пізнається об'єктивними формами зовнішнього світу і, навпаки, суб'єктивно в гносеології філософ розрізняв два види пізнання: досвідне і пізнання через одкровення. Досвідне пізнання осягає фізичний світ і відображається в емпіричних та раціональних формах (через міркування). Специфічною формою пізнання духовного світу виступає одкровення. Своєрідність історії Росії мислитель вбачає в її культурно-географічному розташуванні між Сходом і Заходом. Петро Чаадаев одним із перших у Росії усвідомив необхідність синтезу східної і західної культур.
Духовні пошуки теоретичного самовизначення російської філософії, що активно тривали в XVI - XVII стст., в XVIII ст. проходили в атмосфері протиборства двох тенденцій. Перша тенденція — зосередження уваги на самобутності російської думки, поєднання самобутності з особливостями російського духовного життя. Прихильники другої тенденції розглядали Росію в контексті розвитку європейської культури. На їх думку, Росія стала на шлях розвитку пізніше за інші країни Європи і має вчитися у Заходу, і пройти такий же історичний шлях. Найбільш розгорнуте теоретичне і суспільно-політичне оформлення обидві тенденції в соціально-політичному і філософському житті Росії здобули в 40-х - 60-х роках XIX ст. і дістали назви: слов'янофіли і західники.
Книга: Філософія / Горлач
ЗМІСТ
| 1. | Філософія / Горлач
|
|
| 2. | ЩО ТАКЕ ФІЛОСОФІЯ?
|
|
| 3. | 1. Специфіка та суверенність філософського знання
|
|
| 4. | 2. Проблеми та засоби пізнання філософії
|
|
| 5. | 3. Предмет та особливості філософії
|
|
| 6. | Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Розділ 1 РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТИПІВ ФІЛОСОФІЇ: ГЕНЕЗА І СУЧАСНІСТЬ Глава 1. КИТАЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 7. | 1. Становлення філософії в Стародавньому Китаї
|
|
| 8. | 2. Філософія епохи Західної і Східної Хань
|
|
| 9. | 4. Філософія Китаю в XIX ст.
|
|
| 10. | Глава 2. ІНДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 11. | 2. Філософська система (чарвака-локаята)
|
|
| 12. | 3. Буддійська філософія
|
|
| 13. | 4. Філософія істинного пізнання
|
|
| 14. | 5. Ортодоксальна система філософії Індії (санкх'я)
|
|
| 15. | 6. Філософія спасіння, духовного єднання (Йога Патанджалі)
|
|
| 16. | 7. Філософія осмислення та формування понять (Веданта)
|
|
| 17. | 8. Ренесанс класичної філософії Індії
|
|
| 18. | Глава 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 19. | 1. Філософія досократиків
|
|
| 20. | 2. Філософія періоду античної класики
|
|
| 21. | 3. Філософсько-етична думка епохи еллінізму
|
|
| 22. | Глава 4. ЯПОНСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 23. | 2. Філософські ідеї періоду феодальної роздрібненості
|
|
| 24. | 4. Піднесення філософської думки в Японії (XIX - XX стст.)
|
|
| 25. | Глава 5. ФІЛОСОФІЯ АРАБСЬКОГО СХОДУ
|
|
| 26. | 1. Розвиток філософської думки в Арабському Сході (Середньовіччя)
|
|
| 27. | 2. Класична арабська філософія
|
|
| 28. | Глава 6. ФІЛОСОФІЯ ТУРЕЧЧИНИ
|
|
| 29. | 2. Розвиток філософії в Туреччині в ХІХ-ХХ стст.
|
|
| 30. | Глава 7. ЗАХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ (кінець XVI - початок XVIII ст.)
|
|
| 31. | 1. Людина та природа - основна проблема філософії XIV ст.
|
|
| 32. | 2. Розвиток соціальної філософії в XVII - на початку XVIII ст.
|
|
| 33. | 3. Філософія Просвітництва у Франції
|
|
| 34. | Глава 8. НІМЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 35. | 1. Суть та зміст Просвітництва
|
|
| 36. | 2. Німецька класична філософія
|
|
| 37. | 3. Метод Георга Гегеля. Антропологічний принцип Людвіга Фейербаха
|
|
| 38. | Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ Глава 9. ФІЛОСОФІЯ МАРКСИЗМУ 1. Становлення і розвиток марксизму
|
|
| 39. | 2. Проблеми людини, суспільства в філософії марксизму
|
|
| 40. | 3. Еволюція філософії марксизму: західні і східноєвропейські концепції
|
|
| 41. | Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ Глава 10. СУЧАСНА ФІЛОСОФІЯ ЗАХОДУ 1. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу
|
|
| 42. | 2. Філософія науки
|
|
| 43. | 3. Структуралізм
|
|
| 44. | 4. Фрейдизм
|
|
| 45. | 5. Герменевтика
|
|
| 46. | Глава 11. РОСІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
|
|
| 47. | 1. Російська релігійна філософія
|
|
| 48. | 2. Російська філософія XX ст.
|
|
| 49. | Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ Глава 12. РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ В УКРАЇНІ 1. Джерела та національні особливості філософії України
|
|
| 50. | 2. Становлення і розвиток філософської думки в X-XIV стст.
|
|
| 51. | 3. Філософія Ренесансу та Просвітництва (XV-XVIII стст.)
|
|
| 52. | 4. Філософія України в культурі романтизму XIX ст.
|
|
| 53. | 5. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в філософії України
|
|
| 54. | 6. Філософія України в XX ст.
|
|
| 55. | Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Розділ 2. ФІЛОСОФІЯ БУТТЯ Глава 1. ЛЮДИНА Глава 1. ЛЮДИНА 1. Проблема людини в філософії
|
|
| 56. | 2. Соціально-діяльна суть людини
|
|
| 57. | 3. Проблема змісту життя, смерті та безсмертя людини
|
|
| 58. | Глава 2. ОНТОЛОГІЯ Глава 2. ОНТОЛОГІЯ 1. Суть та зміст категорії буття
|
|
| 59. | 2. Суть, зміст субстанції
|
|
| 60. | 3. Форми руху матерії
|
|
| 61. | 4. Простір і час
|
|
| 62. | Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ Глава 3. ФЕНОМЕНОЛОГІЯ 1. Свідомість - предмет філософського дослідження
|
|
| 63. | 2. Виникнення та розвиток свідомості
|
|
| 64. | 3. Природа та структура свідомості
|
|
| 65. | Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Розділ III. СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА Глава I. ЛЮДИНА І ПРИРОДА 1. Природа: поняття, суть
|
|
| 66. | 2. Природа та суспільство
|
|
| 67. | 3. Людина та природа
|
|
| 68. | Глава 2. СУСПІЛЬСТВО Глава 2. СУСПІЛЬСТВО 1. Суспільство - система об'єктивної реальності
|
|
| 69. | 2. Діяльність - спосіб суспільного буття людини
|
|
| 70. | 3. Джерела та рушійні сили суспільного розвитку
|
|
| 71. | 4. Філософія історії та її еволюція
|
|
| 72. | Глава 3. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУСПІЛЬСТВА
|
|
| 73. | 1. Сучасні теорії політичної системи
|
|
| 74. | 2. Структура, функції та типи політичної системи суспільства
|
|
| 75. | 3. Правова держава. Громадянське суспільство
|
|
| 76. | Глава 4. ОСОБА
|
|
| 77. | 1. Людина: індивід, індивідуальність, особа
|
|
| 78. | 2. Проблема особистості в сучасній філософії
|
|
| 79. | 3. Поняття і структура свободи
|
|
| 80. | 4. Історична необхідність і свобода особи
|
|
| 81. | Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Розділ IV. ФІЛОСОФІЯ ДУХУ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ Глава I. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ 1. Суть пізнання
|
|
| 82. | 2. Діалектика процесу пізнання
|
|
| 83. | 3. Істина та її критерії
|
|
| 84. | Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ Глава 2. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ 1. Духовне життя: поняття, суть, структура
|
|
| 85. | 2. Духовне життя суспільства
|
|
| 86. | 3. Суспільна свідомість: структура та форми
|
|
| 87. | Глава 3. ТВОРЧІСТЬ
|
|
| 88. | 1. Проблема творчості в історії розвитку філософської думки
|
|
| 89. | 2. Форми та різновидності творчості
|
|
| 90. | 3. Етапи та структура творчого процесу
|
|
| 91. | Глава 4. ЦІННОСТІ Глава 4. ЦІННОСТІ 1. Природа цінностей
|
|
| 92. | 2. Типи ціннісних орієнтацій
|
|
| 93. | 3. Цінності та сучасність
|
|
| 94. | Глава 5. НАУКА Глава 5. НАУКА 1. Виникнення і закономірності розвитку науки
|
|
| 95. | 2. Наукове знання: специфіка, будова, рівні
|
|
| 96. | 3. Методологія наукового пізнання
|
|
| 97. | 4. Наука і суспільство
|
|
| 98. | Глава 6. КУЛЬТУРА Глава 6. КУЛЬТУРА 1. Культура: суть та структура
|
|
| 99. | 2. Людинотворча суть культури
|
|
| 100. | 3. Історичні колізії культури
|
|
| 101. | Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ Глава 7. СВІТ ПОВСЯКДЕННОСТІ 1. Світ повсякденності: поняття, суть
|
|
| 102. | 2. Єдність природно-екологічних і соціальних основ життя людини
|
|
| 103. | 3. Моральність орієнтації на життя
|
|
| 104. | Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Розділ V. ФІЛОСОФІЯ РОЗВИТКУ Глава 1. ВСЕСВІТ: ПОХОДЖЕННЯ ТА ПРИРОДА
|
|
| 105. | 2. Релятивістські космологічні моделі
|
|
| 106. | 3. Квантове народження Всесвіту
|
|
| 107. | Глава 2. КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ТА її АЛЬТЕРНАТИВИ
|
|
| 108. | 1. Джерела філософської концепції розвитку
|
|
| 109. | 2. Класична теорія розвитку
|
|
| 110. | 3. Становлення сучасної філософської концепції розвитку
|
|
| 111. | ВИСНОВКИ
|
|
На попередню
Translate
