Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
7.9. Мирова угода
Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Рішення про укладення мирової угоди
від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди
приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її.
Від імені кредиторів мирову угоду
підписує голова комітету кредиторів.
У разі, коли умови мирової угоди
передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.
Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.
З дня затвердження мирової угоди
боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого.
Керуючий санацією або ліквідатор виконують обов'язки керівника (органів управління) боржника до призначення керівника боржника (органів управління).
За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:
§ боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);
§ виконання мирової угоди
призведе боржника до банкрутства.
Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала.
У разі визнання мирової угоди
недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Книга: УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА / Конспект лекцій
ЗМІСТ
1. | УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА / Конспект лекцій
|
|
2. | 1.2. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію. Поняття та порядок проведення досудової санації
|
|
3. | 1.2.1. Економічна сутність санації підприємств
|
|
4. | 1.2.2. Випадки, в яких приймається рішення про проведення санації
|
|
5. | 1.2.3.Поняття та порядок проведення досудової санації
|
|
6. | 1.3. Класична модель фінансової санації
|
|
7. | 1.4. Антикризовий фінансовий менеджмент
|
|
8. | Тема 2. Контролінг : сутність, завдання, методи та роль у санації підприємств 2.1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
|
|
9. | 2.2. Характеристика методів контролінгу
|
|
10. | 2.2.1.Опитування (анкетування)
|
|
11. | 2.2.2. Факторний аналіз відхилень
|
|
12. | 2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
|
|
13. | 2.2.4. Портфельний аналіз
|
|
14. | 2.2.5. Вартісний аналіз
|
|
15. | 2.2.6. Аналіз точки беззбитковості
|
|
16. | 2.2.7. Нуль-базис- бюджетування (zbb, zero-base-budgeting)
|
|
17. | 2.2.8. АВС (XYZ)-аналіз
|
|
18. | 2.2.9. Бенчмаркінг
|
|
19. | 2.3. Система раннього попередження та реагування. Методи прогнозування банкрутства 2.3.1.Характеристика системи, завдання, етапи створення
|
|
20. | 2.3.2. Методи прогнозування банкрутства
|
|
21. | 2.4. Зміст та розробка плану санації
|
|
22. | Тема 3. Санаційний аудит 3.1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту. Санаційна спроможність.
|
|
23. | 3.2. Методи та програма санаційного аудиту
|
|
24. | 3.3. Порядок проведення санаційного аудиту Етапи та порядок проведення санаційного аудиту : 3.3.1. Дослідження наявної санаційної концепції
|
|
25. | 3.3.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності
|
|
26. | 3.3.3. Аудит фінансової сфери підприємства.
|
|
27. | 3.3.4. Додатки
|
|
28. | 3.3.5.Оцінка підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції
|
|
29. | 3.4. Складання та зміст акту аудиторської перевірки
|
|
30. | Тема 4. Cанація балансу 4.1. Власний капітал, його функції та складові
|
|
31. | 4.2. Збитки підприємства та джерела їх покриття
|
|
32. | 4.3. Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку
|
|
33. | 4.4.Цілі та методи зменшення статутного фонду підприємств
|
|
34. | 4.4.1. Деномінація та конверсія акцій
|
|
35. | 4.4.2. Санація викупом акцій (придбання часток) у власників
|
|
36. | Тема 5. Фінансові джерела санації підприємства 5.1. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств 5.1.1 Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
|
|
37. | 5.1.2. Збільшення вхідних грошових потоків
|
|
38. | 5.1.3. Зменшення вихідних грошових потоків
|
|
39. | 5.2. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств 5.2.1. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
|
|
40. | 5.2.2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
|
|
41. | 5.2.3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
|
|
42. | Тема 6. Реструктуризація підприємства 6.1.Cутність , форми, види та передумови реструктуризації підприємств
|
|
43. | 6.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
|
|
44. | 6.3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
|
|
45. | 6.4. Перетворення
|
|
46. | 6.5.Передавальний та розподільний баланси
|
|
47. | Тема 7. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств 7.1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
|
|
48. | 7.2. Порядок порушення справи про банкрутство
|
|
49. | 7.3. Підготовче засідання господарського суду
|
|
50. | 7.4. Процедура розпорядження майном боржника. Функції та повноваження розпорядника майна
|
|
51. | 7.5. Попереднє засідання господарського суду
|
|
52. | 7.6. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
|
|
53. | 7.7. Санація боржника на ухвалу господарського суду 7.7.1.Винесення ухвали про проведення санації боржника. Функції та повноваження керуючого санацією
|
|
54. | 7.7.2. Продаж в процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу
|
|
55. | 7.7.3. Звіт керуючого санацією
|
|
56. | 7.8. Ліквідаційна процедура 7.8.1. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
|
|
57. | 7.8.2. Ліквідаційна маса
|
|
58. | 7.8.3. Черговість задоволення вимог кредиторів
|
|
59. | 7.8.4. Звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс
|
|
60. | 7.9. Мирова угода
|
|
61. | 7.10. Припинення провадження у справі про банкрутство
|
|
62. | 7.11. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
|
|
63. | 7.12. Методика виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства
|
|
64. | Тема 8. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності 8.1.Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств
|
|
65. | 8.2.Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств
|
|
66. | 8.3.Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
|
|
67. | 8.4. Особливості банкрутства страховиків
|
|
68. | 8.5.Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
|
|
69. | 8.6.Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина
|
|
70. | 8.7.Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства
|
|
71. | 8.8. Особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником
|
|
72. | 8.9.Особливості банкрутства відсутнього боржника
|
|
73. | 8.10. Особливості провадження санації боржника його керівником
|
|
74. | 8.11. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків 8.11.1. Причини, симптоми та наслідки фінансової кризи банківської установи
|
|
75. | 8.11.2. Санація комерційного банку . Функціонування банку в режимі фінансового оздоровлення
|
|
76. | 8.11.3. Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком
|
|
77. | 8.11.4. Ліквідація та реорганізація комерційного банку
|
|
78. | Тема 9. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств 9.1. Форми фінансової санації
|
|
79. | 9.2. Визначення потреби в капіталі 9.2.1. Зміст та види потреби в капіталі
|
|
80. | 9.2.2. Потреба в капіталі для проведення санації підприємства
|
|
81. | 9.3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
|
|
82. | 9.4. Правила фінансування
|
|
83. | 9.4.1. Золоте правило фінансування
|
|
84. | 9.4.2. Золоте правило балансу
|
|
85. | 9.4.3. Правило вертикальної структури капіталу
|
|
86. | 9.4.4. Ефект фінансового лівериджу
|
|
87. | Тема 10. Оцінювання вартості майна підприємства 10.1. Необхідність, завдання та принципи експертного оцінювання вартості майна підприємства
|
|
88. | 10.2. Порядок оцінювання вартості майна
|
|
89. | 10.3. Методи оцінювання вартості майна
|
|
90. | 10.3.1. Метод балансової вартості
|
|
91. | 10.3.2. Метод ринкової вартості
|
|
92. | 10.3.3. Метод капіталізованої вартості
|
|
93. | 10.4. Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості
|
|
94. | 10.5. Аудиторська перевірка фінансової звітності
|
|
95. | 10.6. Оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
|
|
96. | 10.7. Оцінювання вартості корпоративних прав
|
|
97. | 10.8. Оцінювання об'єктів нерухомості
|
|
98. | 10. 9. Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
|
|
99. | 10.10. Звіт про експертне оцінювання вартості майна
|
|
100. | Тема 11. Державна фінансова підтримка санації підприємств 11.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
|
|
101. | 11.2. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
|
|
102. | 11.2.1. Пряме державне фінансування санації підприємств
|
|
103. | 11.2.2. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств
|
|
104. | Ключові слова до теми 1:
|
|
105. | Ключові слова до теми 2:
|
|
106. | Ключові слова до теми 3:
|
|
107. | Ключові слова до теми 4:
|
|
108. | Ключові слова до теми 5:
|
|
109. | Ключові слова до теми 6:
|
|
110. | Ключові слова до теми 7:
|
|
111. | Ключові слова до теми 8:
|
|
112. | Ключові слова до теми 9:
|
|
113. | Ключові слова до теми 10:
|
|
114. | Ключові слова до теми 11:
|
|
На попередню