Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
9.4.3. Правило вертикальної структури капіталу
Правило вертикальної структури капіталу пов'язане з аналізом складу та структури джерел формування капіталу.
Прив'язування до активів, тобто до напрямків використання фінансових ресурсів підприємства, у такому разі не здійснюється. Правило вертикальної структури вимагає додержання певного співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства.
Аналізуючи вертикальну структуру балансу, обчислюють два основні показники: коефіцієнт фінансової незалежності (“автономії”) та коефіцієнт заборгованості. (Методика розрахунку та трактування показників наведені в 3.3.3.2 ).
Щодо структури капіталу існують різні погляди. Більшість економістів вважають, що співвідношення власного та позичкового капіталу підприємства має становити 1:1. Тоді загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт=0,5. Згідно з іншими тлумаченнями правила вертикальної структури капіталу, для промислових підприємств частка власного капіталу має становити не менш як 60%; для торгівлі — 50%. Існують також думки, що відношення власного та позичкового капіталу має становити 2:1.
Автори вертикальної структури ( 1 : 1 ) свою позицію обґрунтовують тим, що власники підприємства мають брати участь у його фінансуванні внесками чи рефінансуванням прибутку щонайменше в такому самому обсязі, як і кредитори.
На практиці структура капіталу підприємств значною мірою залежить від галузі виробництва, до якої вони належать, форми організації бізнесу, а також від низки інших специфічних факторів. Аналізуючи структуру капіталу підприємств за окремими формами організації бізнесу, можна виявити таку закономірність: в акціонерних товариствах, і особливо в тих, акції яких котируються на біржі, частка власного капіталу майже вдвічі більша, ніж у підприємств інших форм організації бізнесу. Це можна пояснити тим, що звітність акціонерних товариств публікується в пресі, а для інвесторів, які оцінюють ризиковість своїх вкладень, рівень заборгованості підприємства відіграє вирішальну роль. Саме тому акціонерні товариства прагнуть підвищити показник своєї фінансової незалежності.
Коли йдеться про визначення оптимальної структури капіталу, слід враховувати, що головною метою будь-якого підприємства є максимізація прибутку в довгостроковому періоді. Якщо рентабельність сукупного капіталу (рентабельність активів) перевищує проценти за користування кредитом, то підприємству вигідно буде залучати позики. Проте якщо проценти за користування позиками перевищують рентабельність активів, фінансування за рахунок залучення кредитів слід мінімізувати.
Отже, розрахувати оптимальну структуру капіталу для всієї сукупності підприємств неможливо. Навіть для підприємств однієї галузі це робити недоцільно, оскільки оптимальне співвідношення власного та позичкового капіталу залежить від специфічних умов діяльності кожного конкретного підприємства (галузь, форма організації бізнесу, місцезнаходження, прибутковість активів, процентні ставки за користування позиками тощо). Існує думка, що оптимальної структури капіталу на практиці не існує взагалі. Обсяг можливої заборгованості підприємства обмежується готовністю кредиторів надавати позики. Ця готовність залежить від рівня ризику неповернення кредитів. Ризики, пов'язані з погіршенням структури капіталу підприємств та коливанням рентабельності власного капіталу, оцінюються з огляду на ефект фінансового лівериджу.
Книга: УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА / Конспект лекцій
ЗМІСТ
| 1. | УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ САНАЦІЄЮ ПІДПРИЄМСТВА / Конспект лекцій
|
|
| 2. | 1.2. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію. Поняття та порядок проведення досудової санації
|
|
| 3. | 1.2.1. Економічна сутність санації підприємств
|
|
| 4. | 1.2.2. Випадки, в яких приймається рішення про проведення санації
|
|
| 5. | 1.2.3.Поняття та порядок проведення досудової санації
|
|
| 6. | 1.3. Класична модель фінансової санації
|
|
| 7. | 1.4. Антикризовий фінансовий менеджмент
|
|
| 8. | Тема 2. Контролінг : сутність, завдання, методи та роль у санації підприємств 2.1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
|
|
| 9. | 2.2. Характеристика методів контролінгу
|
|
| 10. | 2.2.1.Опитування (анкетування)
|
|
| 11. | 2.2.2. Факторний аналіз відхилень
|
|
| 12. | 2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
|
|
| 13. | 2.2.4. Портфельний аналіз
|
|
| 14. | 2.2.5. Вартісний аналіз
|
|
| 15. | 2.2.6. Аналіз точки беззбитковості
|
|
| 16. | 2.2.7. Нуль-базис- бюджетування (zbb, zero-base-budgeting)
|
|
| 17. | 2.2.8. АВС (XYZ)-аналіз
|
|
| 18. | 2.2.9. Бенчмаркінг
|
|
| 19. | 2.3. Система раннього попередження та реагування. Методи прогнозування банкрутства 2.3.1.Характеристика системи, завдання, етапи створення
|
|
| 20. | 2.3.2. Методи прогнозування банкрутства
|
|
| 21. | 2.4. Зміст та розробка плану санації
|
|
| 22. | Тема 3. Санаційний аудит 3.1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту. Санаційна спроможність.
|
|
| 23. | 3.2. Методи та програма санаційного аудиту
|
|
| 24. | 3.3. Порядок проведення санаційного аудиту Етапи та порядок проведення санаційного аудиту : 3.3.1. Дослідження наявної санаційної концепції
|
|
| 25. | 3.3.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності
|
|
| 26. | 3.3.3. Аудит фінансової сфери підприємства.
|
|
| 27. | 3.3.4. Додатки
|
|
| 28. | 3.3.5.Оцінка підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції
|
|
| 29. | 3.4. Складання та зміст акту аудиторської перевірки
|
|
| 30. | Тема 4. Cанація балансу 4.1. Власний капітал, його функції та складові
|
|
| 31. | 4.2. Збитки підприємства та джерела їх покриття
|
|
| 32. | 4.3. Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку
|
|
| 33. | 4.4.Цілі та методи зменшення статутного фонду підприємств
|
|
| 34. | 4.4.1. Деномінація та конверсія акцій
|
|
| 35. | 4.4.2. Санація викупом акцій (придбання часток) у власників
|
|
| 36. | Тема 5. Фінансові джерела санації підприємства 5.1. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств 5.1.1 Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
|
|
| 37. | 5.1.2. Збільшення вхідних грошових потоків
|
|
| 38. | 5.1.3. Зменшення вихідних грошових потоків
|
|
| 39. | 5.2. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств 5.2.1. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
|
|
| 40. | 5.2.2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
|
|
| 41. | 5.2.3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
|
|
| 42. | Тема 6. Реструктуризація підприємства 6.1.Cутність , форми, види та передумови реструктуризації підприємств
|
|
| 43. | 6.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
|
|
| 44. | 6.3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
|
|
| 45. | 6.4. Перетворення
|
|
| 46. | 6.5.Передавальний та розподільний баланси
|
|
| 47. | Тема 7. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств 7.1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
|
|
| 48. | 7.2. Порядок порушення справи про банкрутство
|
|
| 49. | 7.3. Підготовче засідання господарського суду
|
|
| 50. | 7.4. Процедура розпорядження майном боржника. Функції та повноваження розпорядника майна
|
|
| 51. | 7.5. Попереднє засідання господарського суду
|
|
| 52. | 7.6. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
|
|
| 53. | 7.7. Санація боржника на ухвалу господарського суду 7.7.1.Винесення ухвали про проведення санації боржника. Функції та повноваження керуючого санацією
|
|
| 54. | 7.7.2. Продаж в процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу
|
|
| 55. | 7.7.3. Звіт керуючого санацією
|
|
| 56. | 7.8. Ліквідаційна процедура 7.8.1. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
|
|
| 57. | 7.8.2. Ліквідаційна маса
|
|
| 58. | 7.8.3. Черговість задоволення вимог кредиторів
|
|
| 59. | 7.8.4. Звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс
|
|
| 60. | 7.9. Мирова угода
|
|
| 61. | 7.10. Припинення провадження у справі про банкрутство
|
|
| 62. | 7.11. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
|
|
| 63. | 7.12. Методика виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства
|
|
| 64. | Тема 8. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності 8.1.Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств
|
|
| 65. | 8.2.Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств
|
|
| 66. | 8.3.Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
|
|
| 67. | 8.4. Особливості банкрутства страховиків
|
|
| 68. | 8.5.Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
|
|
| 69. | 8.6.Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина
|
|
| 70. | 8.7.Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства
|
|
| 71. | 8.8. Особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником
|
|
| 72. | 8.9.Особливості банкрутства відсутнього боржника
|
|
| 73. | 8.10. Особливості провадження санації боржника його керівником
|
|
| 74. | 8.11. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків 8.11.1. Причини, симптоми та наслідки фінансової кризи банківської установи
|
|
| 75. | 8.11.2. Санація комерційного банку . Функціонування банку в режимі фінансового оздоровлення
|
|
| 76. | 8.11.3. Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком
|
|
| 77. | 8.11.4. Ліквідація та реорганізація комерційного банку
|
|
| 78. | Тема 9. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств 9.1. Форми фінансової санації
|
|
| 79. | 9.2. Визначення потреби в капіталі 9.2.1. Зміст та види потреби в капіталі
|
|
| 80. | 9.2.2. Потреба в капіталі для проведення санації підприємства
|
|
| 81. | 9.3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
|
|
| 82. | 9.4. Правила фінансування
|
|
| 83. | 9.4.1. Золоте правило фінансування
|
|
| 84. | 9.4.2. Золоте правило балансу
|
|
| 85. | 9.4.3. Правило вертикальної структури капіталу
|
|
| 86. | 9.4.4. Ефект фінансового лівериджу
|
|
| 87. | Тема 10. Оцінювання вартості майна підприємства 10.1. Необхідність, завдання та принципи експертного оцінювання вартості майна підприємства
|
|
| 88. | 10.2. Порядок оцінювання вартості майна
|
|
| 89. | 10.3. Методи оцінювання вартості майна
|
|
| 90. | 10.3.1. Метод балансової вартості
|
|
| 91. | 10.3.2. Метод ринкової вартості
|
|
| 92. | 10.3.3. Метод капіталізованої вартості
|
|
| 93. | 10.4. Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості
|
|
| 94. | 10.5. Аудиторська перевірка фінансової звітності
|
|
| 95. | 10.6. Оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
|
|
| 96. | 10.7. Оцінювання вартості корпоративних прав
|
|
| 97. | 10.8. Оцінювання об'єктів нерухомості
|
|
| 98. | 10. 9. Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
|
|
| 99. | 10.10. Звіт про експертне оцінювання вартості майна
|
|
| 100. | Тема 11. Державна фінансова підтримка санації підприємств 11.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
|
|
| 101. | 11.2. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
|
|
| 102. | 11.2.1. Пряме державне фінансування санації підприємств
|
|
| 103. | 11.2.2. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств
|
|
| 104. | Ключові слова до теми 1:
|
|
| 105. | Ключові слова до теми 2:
|
|
| 106. | Ключові слова до теми 3:
|
|
| 107. | Ключові слова до теми 4:
|
|
| 108. | Ключові слова до теми 5:
|
|
| 109. | Ключові слова до теми 6:
|
|
| 110. | Ключові слова до теми 7:
|
|
| 111. | Ключові слова до теми 8:
|
|
| 112. | Ключові слова до теми 9:
|
|
| 113. | Ключові слова до теми 10:
|
|
| 114. | Ключові слова до теми 11:
|
|
На попередню
Translate
