Українська Банерна Мережа
UkrKniga.org.ua
Український народ не хотів ніколи підкорятися своїм. Тому й був підкорений чужими. / Роман Коваль

Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate


Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:
Завантажити книгу


Скачати одним файлом. Книга: Конспект лекцій Педагогіка


5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання.

Найважливішою ланкою реалізації загальної мети виховання є освіта. Джерела поняття «освіта» (рос. «образование») сягають раннього середньовіччя. Воно співвідносилося з поняттям «образ», «образ Божий». Людина була створена «за подобою Божою», тому розуміння, осягання, наслідування цього образу трактувалось (і тепер трактується християнською православною релігією) як «образование». Починаючи з епохи Відродження, коли сама людина стала цінністю, освіта постає способом входження до культури, світу, спілкування з іншими людьми, а також засобом створення свого обличчя, образу, особистості. Образ культури проектується на зміст, організацію, методи, що використовуються в освіті.

Поширений в Європі, Великій Британії, США термін education для позначення поняття освіти також включає всі аспекти взаємодії учасників освітнього процесу. Тому освіта з огляду на її культуровідповідність містить у собі навчання і виховання (самовиховання) як інтерналізацію тих соціокультурних цінностей суспільства (норм, правил, традицій, заповідей, морально-етичного кодексу), які поділяються його членами. Зв'язок навчання і виховання в цьому процесі є нерозривним.

Освіта, являючи собою побудову образу «Я» за образом культури, її відтворення і розвитку, розглядається в трьох взаємопов'язаних аспектах: як освітня система, освітній процес і результат цього процесу.

Освіта як система. Освіта — це соціальний інститут, покликаний відтворювати культуру шляхом постійної передачі соціально значимого досвіду попередніх поколінь наступним. Стосовно індивідуального розвитку такий процес трактується як становлення особистості відповідно до генетичної та соціальної програми.

Освіта є складною системою. Вона характеризується метою виховання, змістом, структуральними навчальними планами і програмами, які успадковують попередні рівні освіти та прогнозують наступні. Системоутворюючим компонентом освітньої системи є мета, тобто відповідь на питання: яку людину вимагає та чекає суспільство на даному етапі його історичного розвитку.

Освіта як система розглядається в трьох вимірах, якими є:

1. Соціальний масштаб розгляду: освіта в світі, освіта у певній країні, суспільстві, регіоні, навчальному закладі, установі та ін. Сюди віднесено також систему державної, приватної, суспільної, клерикальної (церковної, духовної'') тощо освіти.

2. Ступінь освіти: дошкільне виховання; загальна середня освіта з її внутрішньою градацією на початкову, основну, повну; професійна освіта, вища освіта з різними рівнями: бакалавратом, магістратурою; післядипломна освіта: підвищення кваліфікації, аспірантура, докторантура.

3. Профіль освіти: загальна, спеціальна (математична, гуманітарна, природничо-наукова тощо).

Освіта як процес. Функціонування і розвиток освітньої системи здійснюється в освітньому процесі навчання і виховання людини, конкретніше — в педагогічному процесі.

Ще в кінці XIX століття П.Ф. Каптерєв відзначав, що «освітній процес ... не є лише посередником між поколіннями, уявляти його у вигляді трубки, якою культура переливається від одного покоління до другого незручно». «Суть освітнього процесу з внутрішньої сторони полягає в саморозвитку організму.... Основною метою освітнього процесу є розвиток і саморозвиток людини як особистості в процесі її навчання і виховання''.

Розгляд освіти як процесу передбачає розмежування двох його сторін — діяльності педагога і діяльності вихованця. З боку педагога освітній процес є єдністю навчання і виховання, з боку учня -— засвоєнням знань, практичних дій, виконанням навчальних дослідницько-перетворюючих, пізнавальних завдань, а також особистісних та комунікативних тренінгів.

Освіта як процес не припиняється до кінця свідомого життя людини. Вона безперервно видозмінюється за цілями, змістом, формами, методами.

Освіта як результат розглядається в двох аспектах: у плані результату системи, фіксованого у формі стандарту і в плані самої людини, яка пройшла навчання у певній освітній системі.

У другому плані результатом освіти є сама людина, її досвід як сукупність сформованих особистісних якостей, знань та умінь, що дозволяє їй адекватно діяти в динамічних умовах життя. Результатом освіти цього плану є освіченість.

Три якості — широкі знання, звичка мислити й благородство почуттів — необхідні для того, щоб людина була освіченою в повному розумінні слова. У кого мало знань, той невіглас; у кого розум не звик мислити, той брутальний чи тупоумний; у кого немає благородних почуттів, той є дурнем.

М.Г. Чернишевський

Отже, освіта як суспільно організований, нормований і цілісний процес засвоєння культури є, насамперед, процесом виховально-освітнім. Саме тому він покликаний реалізувати мету виховання, визначену сучасним українським суспільством.

Одним із основних засобів реалізації мети виховання є зміст освіти.

У традиційній педагогіці зміст освіти визначається як сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань, а також певний рівень розвитку пізнавальних сил і практичної підготовки, що досягається в результаті навчально-виховної роботи. Він зорієнтований головним чином на знання як відображення духовного багатства людства, накопиченого протягом історичного розвитку. Підхід до визначення суті змісту освіти, в центрі уваги якого знаходяться знання, одержав назву знаннєво орієнтованого.

Знання є важливими соціальними цінностями. Знаннєво орієнтований зміст освіти сприяє соціалізації особистості, її входженню у соціум і забезпеченню її життєдіяльності. Однак у теорії і практиці навчання і виховання знання стали абсолютною цінністю і заступили собою саму людину. Це призвело до ідеологізації наукового ядра знань, їх академізму, орієнтації змісту освіти на середнього учня та інших негативних наслідків.

Сучасний зміст освіти визначається ідеєю розвитку цілісної людської особистості. Концепції цілісного розвитку особистості вперше появилися в епоху Відродження (XVIII-XIX століття) у зв'язку з утвердженням ідей гуманізму. В організації навчання у ''нових школах'' Франції, Швейцарії, елітарних школах у США, Німеччині, Австрії реалізувалися: теорія В. де Фельтре, в якій дитині надавалася можливість вільного фізичного і розумового розвитку ; теорія вільного виховання Ж.-Ж.Руссо, який пропонував у розвитку дитини йти за спонтанними проявами її досконалої природи; ідея Й.Г.Песталоцці про повний розвиток усіх сил людини шляхом залучення її до активної життєдіяльності. Ця теоретична основа дала змогу пов'язати навчання і вихованням дитини з її природою, вільним розвитком, самореалізацією і самоствердженням.

Протягом останніх десятиліть все більше стверджується особистісно орієнтований підхід до виявлення суті змісту освіти, який передбачає, що абсолютною цінністю змісту освіти є не відчужені від особистості знання, а сама людина. Так, І.Я. Лернер і М.М. Скаткін під змістом освіти розуміють педагогічно адаптовану систему знань, навичок і умінь, досвіду творчої діяльності і досвіду емоційно-вольового ставлення, засвоєння яких покликано забезпечити формування всебічно розвиненої особистості, підготовленої до відтворення (збереження) і розвитку матеріальної і духовної культури суспільства.

Особистісно-орієнтований зміст освіти забезпечує розвиток цілісної людини: її природних особливостей (здоров'я, здібностей мислити, відчувати, діяти), соціальних властивостей (бути громадянином, сім'янином, трудівником), властивостей суб'єкта культури (свободи, гуманності, духовності, творчості). При цьому розвиток природних соціальних і культурних начал здійснюється в процесі засвоєння змісту освіти, який має загальнолюдську, національну і регіональну цінність.

Книга: Конспект лекцій Педагогіка

ЗМІСТ

1. Конспект лекцій Педагогіка
2. 2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки.
3. 3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
4. 4. Філософські основи педагогіки.
5. 5. Суть нової методології педагогіки.
6. 6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
7. 7. Педагогічні цінності.
8. 8. Загально- і конкретно-наукова методологія педагогіки.
9. 9. Методи педагогічних досліджень.
10. Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. 1. Особистість і умови її розвитку
11. 2. Спадковість у людському розвитку.
12. 3. Соціалізація і становлення особистості.
13. 4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості.
14. Тема 3. Мета виховання. Тема 3. Мета виховання. 1. Поняття про мету виховання.
15. 2. Умови і фактори визначення цілей виховання.
16. 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.
17. 4. Мета виховання в сучасній педагогіці.
18. 5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання.
19. 6. Основні тенденції розвитку освіти.
20. Тема 4. Педагогічний процес. Тема 4. Педагогічний процес. 1. Суть педагогічного процесу.
21. 2. Рушійні сили педагогічного процесу.
22. 3. Педагогічний процес як система.
23. 4. Цілісність педагогічного процесу.
24. 5. Закономірності педагогічного процесу.
25. 6. Організація педагогічного процесу.
26. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. 1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка.
27. 2. Структура педагогічної діяльності вчителя.
28. 3. Педагог демократичної школи.
29. 3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя.
30. 3.2. Педагогічна і гуманітарна культура.
31. 3.3. Професійно значимі якості.
32. 3.4. Професійна компетентність.
33. ЧАСТИНА II. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ. ЧАСТИНА II. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ. Тема 6. Дидактика: суть, дидактичні концепції, сучасні підходи.
34. 1. Поняття про дидактику.
35. 2. Основні дидактичні концепції.
36. 3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.
37. Тема 7. Процес навчання. Тема 7. Процес навчання. 1. Суть процесу навчання.
38. 2. Процес навчання як система.
39. 3. Цілі процесу навчання (цільовий компонент).
40. 4. Стимулювання процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент).
41. 5. Зміст навчального процесу (змістовий компонент).
42. 6. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент).
43. 7. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності (контрольно-регулювальний компонент).
44. 8. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент).
45. 9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
46. Тема 8. Закономірності і принципи навчання. Тема 8. Закономірності і принципи навчання. 1. Історія проблеми.
47. 2. Класифікація закономірностей навчання.
48. 3. Поняття про принцип, правило.
49. 4. Система дидактичних принципів.
50. Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. 1. Поняття про зміст загальної середньої освіти.
51. 2. Фактори, що зумовлюють формування змісту освіти.
52. 3. Теорії організації змісту освіти.
53. 4. Наукові вимоги до формування змісту освіти.
54. 5. Реалізація змісту освіти в сучасній школі.
55. Тема 10. Форми навчання. Тема 10. Форми навчання. 1. Поняття про форми навчання
56. 2. З історії форм організації навчання.
57. 3. Індивідуалізація і диференціація навчання.
58. 4. Урок - основна форма організації навчання.
59. 5. Типи і структура уроків.
60. 6. Організація навчальної діяльності учнів на уроці.
61. 7. Нестандартні уроки.
62. 8. Допоміжні форми навчання.
63. 10. Самоаналіз уроку.
64. Тема 11. Методи навчання. Тема 11. Методи навчання. 1. Поняття про методи навчання.
65. 2. Класифікація методів навчання.
66. 3. Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.
67. 4. Методи стимулювання і мотивації уміння.
68. 5. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
69. 6. Бінарні методи навчання.
70. 7. Ситуаційний метод.
71. 8. Вибір методів навчання.
72. Тема 12. Засоби навчання. Тема 12. Засоби навчання. 1. Поняття про засоби навчання.
73. 2. Прості засоби.
74. 3. Складні засоби.
75. Тема 13. Діагностика навчання. Тема 13. Діагностика навчання. 1. Діагностика результатів навчання
76. 2. Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
77. 3. Тестування рівня засвоєння змісту освіти.
78. 4. Оцінювання результатів навчання.
79. Тема 14. Процес виховання. Тема 14. Процес виховання. 1. Суть процесу виховання
80. 2. Процес виховання як система.
81. 3. Особливості виховного процесу.
82. 4. Мета і завдання гуманістичного виховання.
83. 5. Механізми становлення особистості.
84. 6. Школи гуманістичного виховання.
85. 7. Закономірності і принципи гуманістичного виховання.
86. 8. Самовиховання учнів.
87. Тема 15. Зміст процесу виховання. Тема 15. Зміст процесу виховання. 1. Поняття про зміст виховання.
88. 2. Особливості змісту виховання в сучасній школі.
89. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
90. 3.2. Виховання розумової культури.
91. 3.3. Філософсько-світоглядна підготовка.
92. 3.4. Виховання основ моральної культури.
93. 3.5. Виховання екологічної культури.
94. 3.6. Трудове виховання і профорієнтація.
95. 3.7. Виховання естетичної культури.
96. 3.8. Формування фізичної культури.
97. Тема 16. Виховання особистості в колективі. Тема 16. Виховання особистості в колективі. 1. Форми виховання.
98. 2. Колектив як форма виховання.
99. 3. Педагогічне управління колективом.
100. 4. Розвиток дитячого колективу.
101. 5. Колектив і особистість.
102. 6. Учнівський колектив.
103. 7. Позашкільні форми виховання.
104. Тема 17. Загальні методи виховання. Тема 17. Загальні методи виховання. 1. Поняття про методи виховання.
105. 2. Класифікація методів виховання.
106. 3. Методи формування свідомості особистості.
107. 4. Методи організації діяльності.
108. 5. Методи стимулювання.
109. Тема 18. Технологія виховання. Тема 18. Технологія виховання. 1. Поняття про технологію виховання.
110. 2. Комплексний підхід.
111. 3. Виховні справи.
112. 4. Тематика виховних справ.
113. 5. Виховна справа як система.
114. Тема 19. Діагностика вихованості. Тема 19. Діагностика вихованості. 1. Діагностика і вимірювання вихованості.
115. 2. Критерії вихованості.
116. 3. Ступені вихованості
117. 4. Методи діагностики вихованості.
118. Тема 20. Родинне та суспільне виховання. Тема 20. Родинне та суспільне виховання. 1. Сім'я як специфічна педагогічна система.
119. 2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства.
120. 3. Правові основи сучасного сімейного виховання.
121. 4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
122. 5. Суспільне виховання.
123. Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою.
124. 1. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент.
125. 2. Державне управління системою загальної середньої освіти.
126. 3. Внутрішкільне управління.
127. 4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління.
128. Тема 22. Процес управління. Тема 22. Процес управління. 1. Поняття про процес управління.
129. 2. Функції внутрішкільного управління.
130. 3. Прийняття рішень.
131. Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. 1. Інновації в освіті.
132. 2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки.
133. 3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація.

На попередню


Додати в закладки



Додати в закладки zakladki.ukr.net Додати в закладки links.i.ua Додати в закладки kopay.com.ua Додати в закладки uca.kiev.ua Написати нотатку в vkontakte.ru Додати в закладки twitter.com Додати в закладки facebook.com Додати в закладки myspace.com Додати в закладки google.com Додати в закладки myweb2.search.yahoo.com Додати в закладки myjeeves.ask.com Додати в закладки del.icio.us Додати в закладки technorati.com Додати в закладки stumbleupon.com Додати в закладки slashdot.org Додати в закладки digg.com
Додати в закладки bobrdobr.ru Додати в закладки moemesto.ru Додати в закладки memori.ru Додати в закладки linkstore.ru Додати в закладки news2.ru Додати в закладки rumarkz.ru Додати в закладки smi2.ru Додати в закладки zakladki.yandex.ru Додати в закладки ruspace.ru Додати в закладки mister-wong.ru Додати в закладки toodoo.ru Додати в закладки 100zakladok.ru Додати в закладки myscoop.ru Додати в закладки newsland.ru Додати в закладки vaau.ru Додати в закладки moikrug.ru
Додати в інші сервіси закладок   RSS - Стрічка новин сайту.
Переклад Натисни для перекладу. Сlick to translate.Translate