Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
10. Самоаналіз уроку.
Формула ефективності уроку включає дві складові частини: ретельність підготовки і творчість ведення. В основі творчої праці учителя лежить передусім уміння аналізувати власну педагогічну діяльність на уроці: встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між умовами своєї педагогічної діяльності і засобами досягнення освітніх цілей, між педагогічними впливами на учня і їх наслідками, між способом своїх дій і кінцевим результатом уроку. Це дозволяє учителеві правильно сформулювати цілі і завдання власної діяльності та діяльності учнів, чітко спланувати і передбачити результати педагогічного процесу.
Сильним, досвідченим стає той педагог, який уміє аналізувати свою працю...
В. О. Сухомлинський
Наводимо один з варіантів алгоритму системного самоаналізу уроку.
Характеристика класу. Структура міжособистих взаємин: лідери, аутсайлідерй; коло бажаного спілкування кожного учня, наявність груп, їх склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.
Недоліки біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична (гр. soma — тіло) послабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість чи збудженість); патологічні відхилення.
Недоліки психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших учнів; слабкий розвиток емоційної сфери окремих учнів; слабкий розвиток вольової сфери особистості. Розвиток психічних властивостей; відсутність пізнавального інтересу, потреб у знаннях, установки на учіння; недоліки в ставленнях особистості до себе, учителя, сім'ї, товаришів, класу.
Недоліки в підготовці учнів класу: проблеми у фактичних знаннях і уміннях; прогалини в навичках навчальної праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.
Недоліки дидактичних і виховних впливів школи. Недоліки впливів сім'ї, ровесників, соціального середовища.
Звичайно, не обов'язково при кожному самоаналізі уроку давати таку детальну характеристику класу, в якому він проходив. Проте самоаналіз учителя завжди повинен орієнтуватися не лише на конкретний клас, а й на конкретного учня.
Зовнішні зв'язки уроку. Необхідно встановити місце і роль даного уроку в темі, що вивчається; характер зв'язку уроку з попередніми і наступними уроками.
Характеристика триєдиної цілі уроку з опорою на характеристику класу передбачає з'ясування таких питань: чого необхідно досягти в знаннях, уміннях і навичках; який
виховний вплив здійснити на учнів; які якості почати, продовжити, закінчити розвивати.
Характеристика задуму уроку (плану) спричиняє отримання відповідей на питання: що собою являє зміст навчального матеріалу, як його будуть засвоювати учні; які обрано методи навчання і форми організації навчально-пізнавальної діяльності; що з раніше вивченого необхідно повторити, актуалізувати; яку частину матеріалу учні можуть засвоїти самостійно, а яка потребує допомоги вчителя; що необхідно осмислити, а з чим лише ознайомитись; як закріпити нові знання; яким чином будуть досягнуті на уроці виховні і розвиваючі аспекти триєдиної цілі уроку.
Як був побудований урок, виходячи з його замислу?
Морфологічний аспект самоаналізу. Характеристика навчально-виховних моментів уроку (НВМ) і їх навчально-виховних завдань. Навчально-виховний момент є найменшою структуроутворюючою одиницею уроку, яка може ділитися лише в його межах. Навчально-виховний момент складається із взаємодії таких складових: завдання (навчання, розвитку, виховання) моменту , змісту навчального матеріалу (ЗМ), методів навчання (М), форм організації пізнавальної діяльності (Ф). У ході взаємодії цих компонентів утворюється результат моменту (РМ), а в ході взаємодії моментів — кінцевий результат уроку (КРУ).
Фактично навчально-виховним моментом є завдання вчителя, відповідні дії учнів, кінцевий результат. Практично урок з будь-якого предмета складається із НВМ.
При самоаналізі навчально-виховні моменти об'єднуються в етапи. З усіх НВМ виділяються ті, які найбільш позитивно чи негативно вплинули на хід уроку, формування кінцевого результату.
Структурний аспект самоаналізу. Детальний аналіз мікроструктури тих НВМ, які, на думку вчителів, найсильніше позитивно чи негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності завдань, змісту, методів, форм у межах цих НВМ; аналіз здійснюється через усі три аспекти завдання моменту. Якщо є час і можливість, то такому аналізу слід піддати всі навчально-виховні моменти уроку.
Функціональний аспект аналізу. На основі встановлених способів взаємодії змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів визначається механізм формування кінцевого результату уроку; відповідність структури уроку триєдиній його меті, задуму, можливостям учнів класу; уточнюються, як здійснення моделі уроку, дії учителя й учнів вплинули на КРУ (найбільш вдалі і не зовсім вдалі моменти); аналізується відповідність стилю взаємин учителя й учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.
Аспект оцінки КРУ: оцінка якості знань, умінь і навичок, одержаних учнями на уроці; визначення розриву між триєдиною ціллю і кінцевим результатом уроку; з'ясування причин цього розриву; оцінка досягнень розвиваючого і виховного аспекту триєдиної цілі; висновки і самооцінка уроку.
Системний підхід до самоаналізу уроку формує системне бачення його у вчителя, допомогаючи цим самим краще осмислити власну роботу.
Книга: Конспект лекцій Педагогіка
ЗМІСТ
| 1. | Конспект лекцій Педагогіка
|
|
| 2. | 2. Об'єкт, предмет і функції педагогіки.
|
|
| 3. | 3. Зв'язок педагогіки з іншими науками та її структура
|
|
| 4. | 4. Філософські основи педагогіки.
|
|
| 5. | 5. Суть нової методології педагогіки.
|
|
| 6. | 6. Аксіологічний підхід до вивчення педагогічних явищ.
|
|
| 7. | 7. Педагогічні цінності.
|
|
| 8. | 8. Загально- і конкретно-наукова методологія педагогіки.
|
|
| 9. | 9. Методи педагогічних досліджень.
|
|
| 10. | Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. Тема 2. Розвиток, соціалізація і виховання особистості. 1. Особистість і умови її розвитку
|
|
| 11. | 2. Спадковість у людському розвитку.
|
|
| 12. | 3. Соціалізація і становлення особистості.
|
|
| 13. | 4. Роль виховання у розвитку людини і формуванні її особистості.
|
|
| 14. | Тема 3. Мета виховання. Тема 3. Мета виховання. 1. Поняття про мету виховання.
|
|
| 15. | 2. Умови і фактори визначення цілей виховання.
|
|
| 16. | 3. Зародження та розвиток ідеї про всебічний розвиток особистості.
|
|
| 17. | 4. Мета виховання в сучасній педагогіці.
|
|
| 18. | 5. Освіта як найважливіша ланка реалізації мети виховання.
|
|
| 19. | 6. Основні тенденції розвитку освіти.
|
|
| 20. | Тема 4. Педагогічний процес. Тема 4. Педагогічний процес. 1. Суть педагогічного процесу.
|
|
| 21. | 2. Рушійні сили педагогічного процесу.
|
|
| 22. | 3. Педагогічний процес як система.
|
|
| 23. | 4. Цілісність педагогічного процесу.
|
|
| 24. | 5. Закономірності педагогічного процесу.
|
|
| 25. | 6. Організація педагогічного процесу.
|
|
| 26. | Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. Тема 5. Педагог: професійна діяльність і особистість. 1. Суть педагогічної діяльності, основні види, специфіка.
|
|
| 27. | 2. Структура педагогічної діяльності вчителя.
|
|
| 28. | 3. Педагог демократичної школи.
|
|
| 29. | 3.1. Гуманістична спрямованість особистості вчителя.
|
|
| 30. | 3.2. Педагогічна і гуманітарна культура.
|
|
| 31. | 3.3. Професійно значимі якості.
|
|
| 32. | 3.4. Професійна компетентність.
|
|
| 33. | ЧАСТИНА II. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ. ЧАСТИНА II. ТЕОРІЯ НАВЧАННЯ. Тема 6. Дидактика: суть, дидактичні концепції, сучасні підходи.
|
|
| 34. | 1. Поняття про дидактику.
|
|
| 35. | 2. Основні дидактичні концепції.
|
|
| 36. | 3. Навчання і розвиток у гуманістичній дидактиці.
|
|
| 37. | Тема 7. Процес навчання. Тема 7. Процес навчання. 1. Суть процесу навчання.
|
|
| 38. | 2. Процес навчання як система.
|
|
| 39. | 3. Цілі процесу навчання (цільовий компонент).
|
|
| 40. | 4. Стимулювання процесу навчання (стимуляційно-мотиваційний компонент).
|
|
| 41. | 5. Зміст навчального процесу (змістовий компонент).
|
|
| 42. | 6. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент).
|
|
| 43. | 7. Контроль і регулювання навчально-пізнавальної діяльності (контрольно-регулювальний компонент).
|
|
| 44. | 8. Оцінка і самооцінка результатів навчального процесу (оцінно-результативний компонент).
|
|
| 45. | 9. Діяльність учителя й учня у різних видах навчання.
|
|
| 46. | Тема 8. Закономірності і принципи навчання. Тема 8. Закономірності і принципи навчання. 1. Історія проблеми.
|
|
| 47. | 2. Класифікація закономірностей навчання.
|
|
| 48. | 3. Поняття про принцип, правило.
|
|
| 49. | 4. Система дидактичних принципів.
|
|
| 50. | Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. Тема 9. Зміст освіти в загальноосвітній школі. 1. Поняття про зміст загальної середньої освіти.
|
|
| 51. | 2. Фактори, що зумовлюють формування змісту освіти.
|
|
| 52. | 3. Теорії організації змісту освіти.
|
|
| 53. | 4. Наукові вимоги до формування змісту освіти.
|
|
| 54. | 5. Реалізація змісту освіти в сучасній школі.
|
|
| 55. | Тема 10. Форми навчання. Тема 10. Форми навчання. 1. Поняття про форми навчання
|
|
| 56. | 2. З історії форм організації навчання.
|
|
| 57. | 3. Індивідуалізація і диференціація навчання.
|
|
| 58. | 4. Урок - основна форма організації навчання.
|
|
| 59. | 5. Типи і структура уроків.
|
|
| 60. | 6. Організація навчальної діяльності учнів на уроці.
|
|
| 61. | 7. Нестандартні уроки.
|
|
| 62. | 8. Допоміжні форми навчання.
|
|
| 63. | 10. Самоаналіз уроку.
|
|
| 64. | Тема 11. Методи навчання. Тема 11. Методи навчання. 1. Поняття про методи навчання.
|
|
| 65. | 2. Класифікація методів навчання.
|
|
| 66. | 3. Методи організації і самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності.
|
|
| 67. | 4. Методи стимулювання і мотивації уміння.
|
|
| 68. | 5. Методи контролю і самоконтролю в навчанні.
|
|
| 69. | 6. Бінарні методи навчання.
|
|
| 70. | 7. Ситуаційний метод.
|
|
| 71. | 8. Вибір методів навчання.
|
|
| 72. | Тема 12. Засоби навчання. Тема 12. Засоби навчання. 1. Поняття про засоби навчання.
|
|
| 73. | 2. Прості засоби.
|
|
| 74. | 3. Складні засоби.
|
|
| 75. | Тема 13. Діагностика навчання. Тема 13. Діагностика навчання. 1. Діагностика результатів навчання
|
|
| 76. | 2. Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
|
|
| 77. | 3. Тестування рівня засвоєння змісту освіти.
|
|
| 78. | 4. Оцінювання результатів навчання.
|
|
| 79. | Тема 14. Процес виховання. Тема 14. Процес виховання. 1. Суть процесу виховання
|
|
| 80. | 2. Процес виховання як система.
|
|
| 81. | 3. Особливості виховного процесу.
|
|
| 82. | 4. Мета і завдання гуманістичного виховання.
|
|
| 83. | 5. Механізми становлення особистості.
|
|
| 84. | 6. Школи гуманістичного виховання.
|
|
| 85. | 7. Закономірності і принципи гуманістичного виховання.
|
|
| 86. | 8. Самовиховання учнів.
|
|
| 87. | Тема 15. Зміст процесу виховання. Тема 15. Зміст процесу виховання. 1. Поняття про зміст виховання.
|
|
| 88. | 2. Особливості змісту виховання в сучасній школі.
|
|
| 89. | 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3. Базова культура особистості: зміст і шляхи формування. 3.1. Виховання громадянської культури.
|
|
| 90. | 3.2. Виховання розумової культури.
|
|
| 91. | 3.3. Філософсько-світоглядна підготовка.
|
|
| 92. | 3.4. Виховання основ моральної культури.
|
|
| 93. | 3.5. Виховання екологічної культури.
|
|
| 94. | 3.6. Трудове виховання і профорієнтація.
|
|
| 95. | 3.7. Виховання естетичної культури.
|
|
| 96. | 3.8. Формування фізичної культури.
|
|
| 97. | Тема 16. Виховання особистості в колективі. Тема 16. Виховання особистості в колективі. 1. Форми виховання.
|
|
| 98. | 2. Колектив як форма виховання.
|
|
| 99. | 3. Педагогічне управління колективом.
|
|
| 100. | 4. Розвиток дитячого колективу.
|
|
| 101. | 5. Колектив і особистість.
|
|
| 102. | 6. Учнівський колектив.
|
|
| 103. | 7. Позашкільні форми виховання.
|
|
| 104. | Тема 17. Загальні методи виховання. Тема 17. Загальні методи виховання. 1. Поняття про методи виховання.
|
|
| 105. | 2. Класифікація методів виховання.
|
|
| 106. | 3. Методи формування свідомості особистості.
|
|
| 107. | 4. Методи організації діяльності.
|
|
| 108. | 5. Методи стимулювання.
|
|
| 109. | Тема 18. Технологія виховання. Тема 18. Технологія виховання. 1. Поняття про технологію виховання.
|
|
| 110. | 2. Комплексний підхід.
|
|
| 111. | 3. Виховні справи.
|
|
| 112. | 4. Тематика виховних справ.
|
|
| 113. | 5. Виховна справа як система.
|
|
| 114. | Тема 19. Діагностика вихованості. Тема 19. Діагностика вихованості. 1. Діагностика і вимірювання вихованості.
|
|
| 115. | 2. Критерії вихованості.
|
|
| 116. | 3. Ступені вихованості
|
|
| 117. | 4. Методи діагностики вихованості.
|
|
| 118. | Тема 20. Родинне та суспільне виховання. Тема 20. Родинне та суспільне виховання. 1. Сім'я як специфічна педагогічна система.
|
|
| 119. | 2. Сімейне виховання в різні періоди розвитку суспільства.
|
|
| 120. | 3. Правові основи сучасного сімейного виховання.
|
|
| 121. | 4. Взаємодія школи і сім'ї у вихованні дітей та молоді.
|
|
| 122. | 5. Суспільне виховання.
|
|
| 123. | Тема 21. Управління: суть, історія розвитку, сучасний стан управління освітою.
|
|
| 124. | 1. Поняття про управління, менеджмент, внутрішкільне управління, педагогічний менеджмент.
|
|
| 125. | 2. Державне управління системою загальної середньої освіти.
|
|
| 126. | 3. Внутрішкільне управління.
|
|
| 127. | 4. Школа як педагогічна система й об'єкт управління.
|
|
| 128. | Тема 22. Процес управління. Тема 22. Процес управління. 1. Поняття про процес управління.
|
|
| 129. | 2. Функції внутрішкільного управління.
|
|
| 130. | 3. Прийняття рішень.
|
|
| 131. | Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. Тема 23. Інноваційні процеси в освіті. Підвищення кваліфікації вчителів. 1. Інновації в освіті.
|
|
| 132. | 2. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки.
|
|
| 133. | 3. Підвищення кваліфікації вчителів і їх атестація.
|
|
На попередню
Translate
