Додати в закладки
Переклад
Translate
 Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
|
|
Скачати одним файлом. Книга: Ґете Йоганн-Вольфґанґ. ФАУСТ. ЧАСТИНА ПЕРША
Дух, що тільки твориться — поет, який не має "власного голосу" і черпає своє натхнення з різних джерел; епігон. Парочка — очевидно, два спів-автори-нездари. Цікавий мандрівець — той самий Ніколаї (див. прим. вище). Ортодокс ("правовірний") — реакційний письменник Фрідріх-Леопольд Штольберг (1750—1819), який різко виступив проти поезії Шіллера "Боги Греції" з позицій правовірного католицизму. Північний художник — очевидно, сам Гете (пор. його поїздку в Італію). Пурист — тут якийсь старосвітський академік, прихильник чепуркуватого псевдокласицизму.
Стара відьма — великосвітська святенниця. Флюгер— гадають, що Ґете має на увазі композитора й музикознавця Йоганна-Фрідріха Рейхардта (1752—1814), який, як здавалось поетові, виляв між Французькою революцією і недоброзичливо настроєним до неї веймарським класицизмом. Можливо, це просто узагальнений тип опортуніста який завжди нюхає, звідки вітер віє. Август Геннінгс (1746—1826) — письменник і видавець, літературний просвітник Ґете й Шіллера. Музагет (провідник муз, епітет грецького бога Аполлона) — назва альманаху Геннінгса. Ci-devant (колишній) геній часу. — Геннінгс видавав журнал "Геній часу", в якому виступав проти "чужої духові християнства" класичної естетики Ґете й Шиллера, а також проти їхніх "Ксеній". Все носом нишпорить, нюшить, /Чиє тут єзуїти. — Просвітник Ніколаї всюди вбачає підступи єзуїтів. Журавель — Лафатер, прозваний так за "журавлину" ходу. Син світу — себто людина без псевдонаукових передсудів; Ґете має тут на увазі самого себе.
Та їх гамус голос дуд, / Як звірів — спів Орфеїв. — Орфей — казковий грецький співець, що приборкував диких звірів своїм співом і грою на лірі. Догматик — послідовник докантівського філософського догматизму. — Ідеаліст. — Тут мається на увазі німецький філософ Йоганн-Готліб Фіхте (1762—1814). ...Бігме, коли усе це — я, / То я таки безглуздий. — Натяк на основне положення суб'єктивного ідеалізму, згідно з яким зовнішній світ є витвором нашої свідомості, нашого "я" ("Світ — це я"). Реаліст — тут: філософ-емпірик. Супернатураліст — філософ, що визнає існування надчуттєвого світу. Мається на увазі теїст і противник кантівського раціоналізму Фрідріх Якобі (1743—1819). Скептик — послідовник англійського філософа-агностика Давіда Юма (1711—1776).
Ми звемося Sans souci... — Sans souci — без турботи (фр.) маються на увазі всілякі пристосуванці. Невдахи — французькі емігранти, що згадують блаженні дні розтрощеного "старого режиму". Блудні вогні — вискочки.
Падуча зірка — демагог з блискучою, але короткочасною кар'єрою.
ПОХМУРИЙ ДЕНЬ
Написано до 1775 р. Це — єдина прозова сцена, що залишилася з "Прафауста" неперевіршованою.
НІЧ. ЧИСТЕ
Написано до 1775 р.
В'ЯЗНИЦЯ
Сцену спочатку написано прозою (до 1775 р.) і значно пізніше перевіршовано.
Моя мати, ледащо... — Пісня взята з німецької народної казки про дівчину, замордовану злою мачухою.
Ударили в дзвін, зламали жезло... — За давнім німецьким звичаєм, дзвонили в "дзвін грішників" ("Armesiinderglocke"), коли вели злочинця на страту; над головою приреченого ламали білу суддівську палицю на знак того, що час приступити до виконання вироку.
Врятована! — Дописано в остаточній редакції. Вказує на символічну роль Маргарити в трагедії.
ДЖЕРЕЛО: Й.-В. Ґете „Фауст Лірика”, К. „Веселка”, 2001
Книга: Ґете Йоганн-Вольфґанґ. ФАУСТ. ЧАСТИНА ПЕРША
ЗМІСТ
| 1. | Ґете Йоганн-Вольфґанґ. ФАУСТ. ЧАСТИНА ПЕРША |
| 2. | Твої чуття за цю часину
Зазнають більше втіх,... |
| 3. | Б р а н д е р
І зо страху середо дня
У... |
| 4. | Сьогодні зводж'у до її кімнати.
Ф а у с т... |
| 5. | Ф а у с т
Провести вас до дому?... |
| 6. | Кручі корчаться і гнуться;
Онде бескети носаті... |
| 7. | Вони ту казочку стару
До мене приклали.
Ф... |
| 8. | Дух, що тільки твориться — поет, який не має "власного... |
На попередню
|
|
