Додати в закладки

  
Переклад Translate

Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.

Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК І ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА. Частина 2. А.М. Мороз, М.Ф. Пуховкіна

9.4. ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

У міжнародній практиці існує кілька підходів до формування інфор- маційної бази платіжного балансу. Більшість країн, що розвиваються, Африки і Північної Америки з певними валютними обмеженнями ви­користовують систему обліку операцій в іноземній валюті. Суть її поля­гає в обліку реального руху іноземної валюти між даною країною та іншими державами, який відбувається через національну банківську си­стему і через інші організації, що мають право здійснювати валютні операції. З погляду можливості застосування цієї інформації для скла­дання платіжного балансу система має ряд недоліків. Головним із них є відсутність у ній критерію резидентності, через що виникають значні розбіжності між операціями платіжного балансу і рухом іноземної ва­люти. Наприклад, операції між резидентами в іноземній валюті вклю­чаються в рух іноземної валюти і не повинні відображатися у платіж­ному балансі, а операції без фактичного руху іноземної валюти, скажі­мо, такі як експорт або імпорт товарів у кредит, бартерні торговельні операції і трансферти, не відображаються в русі іноземної валюти.

Чимало країн, зокрема Австралія, Англія, Росія, використовують си­стему збирання інформації на базі статистичних обстежень. Недоліком цієї системи є громіздкість, адже опитувальники займають в окремих випадках десятки сторінок, що ускладнює роботу агентів зовнішньо­економічної діяльності, а також не дає можливості зробити деталізовані інформаційні «розтини», наприклад, валютної структури балансу тощо.

В основу інтегрованої системи збирання інформації, яка застосо­вується в більшості європейських країн та в Канаді, покладено бан­ківську звітність.

Національний банк України, формуючи дані в структуру платіж­ного балансу, об'єднує банківську статистику з іншими допоміжни­ми інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно по­стачає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб — резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти.

Для забезпечення НБУ такого роду даними кожний уповноваже­ний банк (банк, який має право на проведення операцій із валютни­ми цінностями) звітує за формою, яка має такий вигляд (див. с. 304).

Для забезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему надходження інфор­мації, згідно з якою рух коштів на коррахунках в іноземних банках за статтями платіжного балансу зіставляється із залишками на поча­ток та кінець періоду. Щомісячно, на 15-й день після звітного періо­ду отримуються електронною поштою звіти комерційних банків про залишки та рух коштів за кожним відкритим коррахунком з інозем­ним банком (як ностро, так і лоро) в оригінальній валюті з інформа­цією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами — торговельними партнерами (приблизно 40 тис. агрегованих операцій протягом місяця). Якщо лоро-рахунок банку-нерезидента відкритий у внутрішній валюті, операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентського рахунку банку запов­нюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо на поча­ток періоду записується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду.

Про рух коштів на кореспондентських рахунках інформація пода­ється за всіма операціями за кредитом та дебетом. Для кодування операцій згідно з класифікацією статей платіжного балансу банк ви­користовує спеціальний перелік кодів. Дані відображаються таким чином: для ностро-рахунків — надходження коштів за кредитом, за дебетом — їх вибуття, для лоро-рахунків — навпаки: за кредитом — кошти сплачені (вибуття з рахунку), за дебетом — надходження кош­тів на рахунок. Наведемо приклад заповнення форми (у тис. рос. руб.).

Таблиця 9.1

За кожною операцією зазначається її тип та країна зарубіжного партнера. Характеристики операцій, назва країни та найменування валюти подаються у закодованій формі.

У колонці 2 (країна) зазначається код країни — платника або одержувача платежу, і в жодному разі не назва країни банку-кореспондента. Повернення помилково зарахованих коштів відоб­ражається з тим самим кодом, що й їх отримання, в тій самій графі, тільки зі знаком мінус.

Форма №1-ПБ (місячна)

Затверджена постановою Правління

Національного банку України

від

Погоджена з Міністерством

статистики України

Подасться електронною поштою:

* комерційними банками, що мають

право на здійснення валютних операцій -

управлінню статистики та аналізу

платіжного балансу

економічного департаменту НБУ

15 числа після звітного періоду

Звіт банку

про фінансові операції з нерезидентами України
за_______________ 199 року

199_р.

Голова Правління банку

(прізвище виконавця, телефон)

Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між двома ра­хунками того самого банку (резидента чи нерезидента), у розрахун­ках між резидентами чи між нерезидентами, вважаються нейтраль­ними для платіжного балансу.

Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на поточних рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків у іноземних банках за кордоном. Для перевірки правильності кодування операції платіжного балансу кож­ний платіж на суму понад 250 тис. дол. США декларується копією платіжного документа.

Уся інформація перевіряється, виправляється з участю комерцій­ного банку, котрий звітується, вилучаються операції, що є нейт­ральними для платіжного балансу. Далі база даних конвертується у дол. США за середньомісячним курсом, агрегується за операціями платіжного балансу.

Дані за торговельними операціями, фіксація яких здійснюється на момент платежу, об'єднуються з відповідною інформацією Дер­жавного митного комітету і Міністерства статистики (про експорт та імпорт товарів, надання послуг, про частку бартерних операцій у товарообороті тощо). Додатково здійснюється серія обгрунтованих дорахунків, зокрема коригування імпорту до цін ФОБ, коригування нафто- та газопотоків, враховується неформальна торгівля фізичних осіб (дрібнооптовий товар), гуманітарна допомога, майно мігрантів, неопрацьовані в поточному періоді митні декларації, ремонт товарів та транзит тощо.

Розроблена система експертних оцінок для врахування нефор­мальної торгівлі. Це — і прямі розрахунки на основі обстежень Дер­жавного митного комітету, і розрахунки через окремі макроеконо­мічні показники.

Додатково збирається інформація за іноземними інвестиціями (за видами), дані про стан та графік обслуговування державного боргу міждержавної заборгованості та взаємозаборгованості підприємств на звітний період, а також інша поточна інформація. Для системати­зації даних у часових відрізках та вилучення інфляційного впливу платіжний баланс України складається в доларах США.

Додати в закладки

  
Переклад Translate