Вхід в УЧАН Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами.



Додати книгу на сайт:

Скачати одним файлом. Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.

§6. Види норм права

У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права. Ці норми можна класифікувати (поділити) на види за певним критерієм (ознакою).

Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального, цивільного, трудового, екологічного права та ін.

Норми права за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права)

імперативні

диспозитивні

Імперативні - норми, що виражають у категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії і не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обоє 'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.

Диспозитивні - норми, у яких держава наказує варіант поведінки, але які дозволяють сторонам регульованих відносин самим визначати права й обов'язки в окремих випадках, їх називають "заповнювальними", оскільки вони заповнюють відсутність угоди і діють лише тоді, коли сторони регульованих відносин не встановили для себе іншого правила, не домовилися з даному питання (розпізнаються через формулювання: "за відсутності іншої угоди", "якщо інше не встановлено в договорі" та ін.). Інакше: диспозитивні норми надають свободу вибору поведінки.

Норми права за характером впливу на особу

заохочувальні

рекомендаційні

Заохочувальні - норми, що встановлюють заходи заохочення за варіант поведінки суб'єктів, який схвалюється державою і суспільством і полягає в сумлінній і продуктивній праці (наприклад, правила щодо виплати премій).

Рекомендаційні - норми, що встановлюють варіанти бажаної з погляду держави поведінки суб'єктів.

Норми права по субординації в правовому регулюванні

матеріальні

процесуальні

Норма матеріального права - норма, що є первинним регулятором суспільних відносин: містить правило (права, обов'язки, заборони), на підставі якого можливо вирішення справи по суті. Наприклад, не можна вчиняти вбивство.

Норма процесуального права - норма, що встановлює оптимальний порядок застосування норм матеріального права: містить правило, на підставі якого можливо вирішення справи по суті. Наприклад, порядок розслідування злочину, порядок виклику свідків до суду тощо.

Призначення процесуальної норми - встановити процедуру, "регламент" здійснення прав або виконання обов'язків, за-

кріплених у матеріальних нормах; сприяти досягненню результату, передбаченого нормою матеріального права.

Норми процесуального права походять від норм матеріального права: процесуальні норми регулюють вже не фактичні, а юридичні зв 'язки, що склалися в соціально-правовій сфері, у правовідносинах, викликаються до життя потребою реалізації норм матеріального права.

Норми процесуального права мають подвійну обумовленість:

- матеріальними умовами життя суспільства;

- особливостями норм тієї галузі матеріального права, із якою вони тісно пов'язані і потреби якої обслуговують.

Всі розпорядження процесуальних норм мають процедурний характер, тобто визначається найдоцільніший порядок здійснення правотворчої, правозастосувальної, правоохоронної, установчої і контрольно-наглядової діяльності держави. Багато розпоряджень процесуальних норм визначають порядок організації органів держави і здійснення ними своєї компетенції.

Розпорядження процесуальних норм, як правило, адресуються суб'єктам, які наділені владними повноваженнями щодо застосування норм матеріального права (слідчим, суддям, прокурорам та ін.).

Таким чином, норми процесуального права відрізняються від норм матеріального права:

- змістом, який виражається у своірідністі їх розпоряджень;

- особливостями адресата;

- структурою побудови.

Норми права за суб'єктами правотворчості:

норми органів представницької

влади

норми глави держави

норми органів виконавчої

влади

норми громадських об'єднань, комерційних організацій, трудових колективів підприємств

Про суб'єктів правотворчості див. главу 16 "Правотворчість".

Норми

права за дією

У

просторі:

загальні

місцеві

Норми права за дією у часі:

постійні

тимчасові

Норми права за дією за колом осіб:

загальні

- поширюються на все населення

спеціальні

- поширюються на певне коло осіб

виняткові

- роблять винятки із загальних і спеціальних норм

Норми права за функціональною спрямованістю (за функціями права):

регулятивні (правила поведінки)

- встановлюють права і обов'язки суб'єктів (наприклад, норма, що закріплює правомочності власника: володіння, користування, розпорядження, чи норма, що визначає порядок шлюбу).

охоронні (сторожі порядку)

- встановлюють способи юридичної відповідальності за порушення прав і невиконання обов'язків, закріплених у регулятивних нормах (наприклад, норма Кримінального кодексу про відповідальність за вбивство).

Регулятивні норми права за характером розпоряджень, що містяться в них:

дозвільні (що надають правомочності)

що зобов'язують

заборонні

- норми, що вказують на можливість здійснювати певні дії, наділяють суб'єктів певними правами (наприклад, подава-

- норми, що вказують на необхідність здійснювати певні дії, наділяють суб'єктів певними обоє 'яз-ками (наприклад,

- норми, що вказують на необхідність утримуватися від здійснення дій певного роду, встановлюють заборони (на-

ти позов до суду, одержувати пенсію, розпоряджатися майном чи: право батьків вимагати повернення дітей від будь-якої особи, що утримує дітей у себе не на підставі закону чи судового рішення). Ці норми містять у своєму тексті слова: "вправі", "має право", "може".

представляти митниці необхідні для митного контролю документи; заповнювати і вчасно подавати в податкову інспекцію декларацію про доходи). Ці норми містять слова "зобов 'язаний", "повинний".

приклад, не повідомляти стороннім особам про факт усиновлення дитини; особам, що не досягли 1 8 років, забороняється бути опікунами та попечителями; забороняється зловживати владою). Ці норми супроводжуються словами "забороняється", "не має права", "не може".

Заборонна норма відповідає охоронній нормі, проте їх не слід плутати. У заборонній нормі заборона чинити правопорушення (злочини) має регулятивний характер, оскільки її дотримання пов'язане з недоведенням до правопорушення (злочину), із підтримкою правопорядку. Наприклад, адміністративне-правова норма, що встановлює заборону займатися певним промислом, є заборонною нормою.

Охоронна (кримінально-правова) норма, яка вказує на конкретні злочини і міри покарання, припускає заборону чинити злочини, але не містить заборони, оскільки її застосування розраховане на факт скоєння злочинного діяння, на порушення правопорядку. У разі злочину відбувається порушення не охоронної (кримінально-правової) норми, а регулятивної норми з іншої галузі права: зобов'язувальної, заборонної або дозвільної. Охоронна правова норма не порушується, оскільки умовою, що викликає її дію, служить акт злочину.

Заборона входит,ь до змісту і зобов 'язувальної норми. Встановлюючи обов'язок особи здійснювати певні позитивні дії, зо-бов'язувальна норма містить заборону зробити щось інакше, ніж це потрібно для забезпечення інтересу уповноваженої особи. У разі порушення зобов'язувальної норми відбувається посягання не на заборону (як у заборонній нормі), а на позитивне зобов'язування.

Тричленний поділ регулятивных юридичних норм відповідає тричленному поділу засобів регулювання: дозволяння, заборона, зобов'язування (веління).

На схемі це виглядає так:

Дозволяння

Заборони

Зобов'язування (веління)

Дозвільні (що надають правомоч-ностей) норми

Заборонні норми

Норми, що зобов'язують

Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.

ЗМІСТ

1.	Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
2.	Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
3.	§2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
4.	§3. Юриспруденція як система юридичних наук
5.	Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
6.	§2. Предмет теорії держави і права
7.	§3. Функції теорії держави і права
8.	§4. Метод теорії держави і права
9.	§5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
10.	§6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
11.	Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
12.	§2. Загальні закономірності виникнення держави
13.	§3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
14.	§4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
15.	Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
16.	§2. Поняття і ознаки держави
17.	§3. Сутність держави
18.	§4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
19.	§5. Функції держави
20.	§6. Типологія держав
21.	§7. Деякі наукові концепції сучасної держави
22.	Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
23.	§2. Політична система суспільства і держава
24.	§3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
25.	§4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
26.	§5. Відносна самостійність держави
27.	Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
28.	§2. Класифікація форм державного устрою
29.	§3. Види форм державного (політичного) режиму
30.	Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
31.	§2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
32.	§3. Принципи організації та діяльності державного апарату
33.	§4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
34.	§5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
35.	§6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
36.	§7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
37.	§8. Професійна і державна служба.
38.	§9. Служба в органах внутрішніх справ
39.	Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
40.	§2. Глава держави
41.	§3. Вищий виконавчий орган влади
42.	§4. Представницькі органи влади на місцях
43.	§5. Виконавчі органи влади на місцях
44.	§6. Судові органи влади
45.	§7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
46.	§8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
47.	§9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
48.	Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
49.	§2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
50.	§3. Особа і держава
51.	Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
52.	§2. Функції і принципи демократії
53.	§3. Форми та інститути демократії
54.	§4. Демократія і самоврядування
55.	§5. Демократія як загальнолюдська цінність
56.	§6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
57.	Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
58.	§2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
59.	§3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
60.	§4. Система обов'язків людини і громадянина
61.	§5. Система прав дитини
62.	§6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
63.	§7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
64.	§8. Міжнародний захист прав людини
65.	§9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
66.	Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
67.	§1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
68.	§2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
69.	§3. Теорія елітарної демократії
70.	§4. Теорія партисипаторної демократії
71.	§5. Теорія корпоративної демократії
72.	§6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
73.	Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
74.	§2. Походження права
75.	§3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
76.	§4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
77.	§5. Сучасні концепції праворозуміння
78.	§6. Поняття і ознаки права
79.	§7. Сутність права
80.	§8. Принципи права
81.	§9. Функції права
82.	§10. Цінність права
83.	§11. Співвідношення права і закону
84.	§12. Співвідношення національного і міжнародного права
85.	§13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
86.	Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
87.	§2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
88.	§3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
89.	§4. Публічне і приватне право
90.	§5. Галузь права
91.	§6. Інститут і підгалузь права
92.	§7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
93.	§8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
94.	§9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
95.	§10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
96.	Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
97.	§2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
98.	§3. Норми-звичаї і норми права
99.	§4. Корпоративні норми і норми права
100.	§5. Поняття і ознаки норми права
101.	§6. Види норм права
102.	§7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
103.	§8. Структура норми права і норми-розпорядження
104.	§9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
105.	§10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
106.	Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
107.	§2. Принципи і функції правотворчості
108.	§3. Стадії правотворчого процесу
109.	§4. Види і форми правотворчості держави
110.	§5. Види правотворчості громадянського суспільства
111.	§6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
112.	§7. Юридичні джерела (форми) права
113.	Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
114.	§2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
115.	§3. Види нормативно-правових актів
116.	§4. Поняття і ознаки закону
117.	§5. Законодавчий процес
118.	§6. Види законів
119.	§7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
120.	§8. Дія нормативно-правового акта в часі
121.	§9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
122.	§10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
123.	§11. Відомчий акт
124.	§12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
125.	§13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
126.	§14. Міжнародний договір

На попередню



Додати в закладки

  
Переклад Translate