Вхід в УЧАН
Анонімний форум з обміну зображеннями і жартами. |
Додати книгу на сайт:
§5. Функції держави
Функції держави - головні напрямки і види діяльності держави, обумовлені її завданнями і цілями і такі, що характеризують її сутність.
Функції держави не можна ототожнювати з функціями її окремих органів, які є частиною апарату держави і відбиваються у компетенції, у предметі ведення, у правах і обов'язках (повноваженнях), закріплених за ними.
Наведені нижче функції держави відбивають реалізацію загаль-носоціальних, або "спільних справ" (а не класових), що забезпечують об'єктивне існування людей.
Можна класифікувати функції сучасної держави за різними критеріями: суб'єктами, об'єктами, способами, засобами та іншими елементами державної діяльності.
Функції держави за засобами її діяльності:
- законодавча;
- виконавча (управлінська);
- судова;
- правоохоронна;
- інформаційна.
Функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяльності можна поділити на внутрішні і зовнішні.
Внутрішні функції - забезпечують внутрішню політику держави: 1) політична - вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя;
2) економічна - регулювання сфери економічних відносин, створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки;
3) оподаткування і фінансового контролю - організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків;
4) соціальна - забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики;
5) екологічна - забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу;
6) культурна (духовна) - консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини;
7) інформаційна - організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації;
8) правоохоронна - забезпечення охорони конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.
Внутрішні функції держави можна поділити ще на дві основні групи: регулятивні та правоохоронні.
Зовнішні функції - забезпечують зовнішню політику держави:
1) політична (дипломатична) - встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;
2) економічна - встановлення і підтримання торгово-еконо-мічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку; інтеграція до світової економіки;
3) екологічна - підтримання екологічного виживання на планеті;
4) культурна (гуманітарна) - підтримання і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном;
5) інформаційна - участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами;
6) оборона держави - захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і воєнними засобами;
7) підтримання світового правопорядку — участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.
У зовнішніх функціях держави можна виділити два основні напрямки: зовнішньополітична діяльність (тут особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність.
Особливості класових функцій експлуататорської держави
Внутрішні
Зовнішні
1. Функція придушення пригноблених класів. 2. Функція охорони приватної власності експлуататорів на засоби виробництва. 3. Функція ідеологічного придушення своїх класових і політичних супротивників.
1. Функція захоплення чужих територій. 2. Функція придушення визвольних рухів.
3. Функція охорони інтересів пануючих класів від посягання на них ззовні.
Не можна ототожнювати функції держави з формами їх реалізації - правовими та організаційними, а також із методами їх реалізації (переконання, заохочення, державний примус, придушення).
Основні правові форми здійснення функцій держави: право-творча, правозастосовна, правоохоронна, установча, контрольно-наглядова.
Конкретна функція держави являє собою єдність змісту, форм і методів здійснення державної влади у певній сфері діяльності держави; характеризується відомою самостійністю, однорідністю, повторюваністю.
Зміст внутрішніх і зовнішніх функцій держави змінюється на різних етапах її розвитку. Наприклад, протягом періоду становлення буржуазної держави економічна функція була слабко розвинутою. З середини XIX ст., особливо у XX ст. з кінця 50-х років, у країнах Західної Європи і Північної Америки її роль значно зросла як за значущістю, так і за обсягом. Державно-правове регулювання соціально-економічної сфери суспільних відносин спрямоване на забезпечення політики "повної зайнятості" населення і запобігання економічним кризам. Західні країни вдаються до допомоги системи планування (у тому числі довгострокового), створення спеціальних відомств з прогнозування розвитку економіки і соціального розвитку. Зріс вплив на приватний сектор шляхом різних засобів регулювання і контролю - політики цін, податків, інвестицій, експорту, імпорту, державних замовлень, кредитної політики тощо. Але це не означає, що держава поглинає діяльність приватного сектора в економіці, не створює умов для його розвитку.
На відміну від західних буржуазних країн у СРСР, до складу якого входила радянська Україна, приватний сектор був дозволений протягом дуже обмеженого часу (неп). Державне регулювання економічних відносин відігравало пануючу роль. Держава була монополістом у всіх сферах життєдіяльності суспільства, а в економічній сфері перейняла на себе буквально все - від встановлення рівня інвестицій у ту чи іншу галузь економіки до найменування продуктів і цін на них.
У незалежній Україні з переходом до ринкових відносин зміст економічної функції держави (у порівнянні з СРСР) істотно змінюється. Хоча сфера державного управління і не зводиться до державного сектора економіки, для втручання держави в приватний сектор економіки встановлюються межі.
Із визначенням курсу на побудову соціальної правової держави розширюються зміст і значення політичної, правоохоронної та інших функцій. Особливого значення набуває соціальна функція - створення державою умов, що забезпечують гідне життя людини (див. главу "Соціальна правова держава").
Книга: Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
ЗМІСТ
1. | Теорія держави і права. Скакун О.Ф.. Глави 1-17.
|
|
2. | Розділ І. ВСТУП ДО ЗАГАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА. Глава 1. ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ. §1. Поняття та ознаки юридичної науки
|
|
3. | §2. Об'єкти, предмет, метод, функції юридичної науки
|
|
4. | §3. Юриспруденція як система юридичних наук
|
|
5. | Глава 2. ЗАГАЛЬНА ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА НАУКА. §1. Виникнення загальної теорії держави і права
|
|
6. | §2. Предмет теорії держави і права
|
|
7. | §3. Функції теорії держави і права
|
|
8. | §4. Метод теорії держави і права
|
|
9. | §5. Теорія держави і права в системі суспільних наук
|
|
10. | §6. Теорія держави і права в системі юридичних наук
|
|
11. | Розділ II ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ. Глава 3 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ. §1. Основні теорії походження держави
|
|
12. | §2. Загальні закономірності виникнення держави
|
|
13. | §3. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу
|
|
14. | §4. Особливості виникнення держав у різних народів світу
|
|
15. | Глава 4 ДЕРЖАВНА ВЛАДА І ДЕРЖАВА. §1. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади і держави
|
|
16. | §2. Поняття і ознаки держави
|
|
17. | §3. Сутність держави
|
|
18. | §4. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації
|
|
19. | §5. Функції держави
|
|
20. | §6. Типологія держав
|
|
21. | §7. Деякі наукові концепції сучасної держави
|
|
22. | Глава 5 ДЕРЖАВА У ПОЛІТИЧНІЙ СИСТЕМІ СУСПІЛЬСТВА. §1. Громадянське суспільство і держава
|
|
23. | §2. Політична система суспільства і держава
|
|
24. | §3. Правові форми взаємовідносин держави і громадського об'єднання
|
|
25. | §4. Правові форми взаємовідносин держави і комерційної корпорації
|
|
26. | §5. Відносна самостійність держави
|
|
27. | Глава 6 ФОРМА ДЕРЖАВИ. §1. Поняття і структура форми держави. Види форм державного правління
|
|
28. | §2. Класифікація форм державного устрою
|
|
29. | §3. Види форм державного (політичного) режиму
|
|
30. | Глава 7 МЕХАНІЗМ І АПАРАТ ДЕРЖАВИ. §1. Механізм держави
|
|
31. | §2. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави
|
|
32. | §3. Принципи організації та діяльності державного апарату
|
|
33. | §4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
|
|
34. | §5. Загальна характеристика трьох гілок влади: законодавчої, виконавчої, судової
|
|
35. | §6. Система \\"стримувань і противаг\\" органів законодавчої, виконавчої і судової влади
|
|
36. | §7. Управління в адміністративно-територіальних одиницях. Місцеве самоврядування
|
|
37. | §8. Професійна і державна служба.
|
|
38. | §9. Служба в органах внутрішніх справ
|
|
39. | Глава 8 ДЕРЖАВНІ ОРГАНІ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. §1. Вищий представницький орган державної влади
|
|
40. | §2. Глава держави
|
|
41. | §3. Вищий виконавчий орган влади
|
|
42. | §4. Представницькі органи влади на місцях
|
|
43. | §5. Виконавчі органи влади на місцях
|
|
44. | §6. Судові органи влади
|
|
45. | §7. Правоохоронні та контрольно-наглядові органи
|
|
46. | §8. Роль органів внутрішніх справ у механізмі правової держави
|
|
47. | §9. Міністерство юстиції та Вища рада юстиції
|
|
48. | Глава 9 СОЦІАЛЬНА ПРАВОВА ДЕРЖАВА. §1. Історія ідеї про правову і соціальну державу
|
|
49. | §2. Поняття і ознаки соціальної правової держави
|
|
50. | §3. Особа і держава
|
|
51. | Розділ III ТЕОРІЯ ДЕМОКРАТІЇ. ПРАВА ЛЮДИНИ. Глава 10 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДЕМОКРАТІЮ. §1. Поняття і ознаки демократії
|
|
52. | §2. Функції і принципи демократії
|
|
53. | §3. Форми та інститути демократії
|
|
54. | §4. Демократія і самоврядування
|
|
55. | §5. Демократія як загальнолюдська цінність
|
|
56. | §6. Демократія і права соціальних меншостей (меншин)
|
|
57. | Глава 11 ПРАВА ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА. §1. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини
|
|
58. | §2. Основні права людини і громадянина. Міжнародні стандарти в галузі прав людини
|
|
59. | §3. Система основних прав і свобод людини і громадянина
|
|
60. | §4. Система обов'язків людини і громадянина
|
|
61. | §5. Система прав дитини
|
|
62. | §6. Система гарантій прав, свобод і обов'язків людини і громадянина в демократичній державі
|
|
63. | §7. Соціально-правовий механізм забезпечення (реалізації, охорони та захисту) прав людини
|
|
64. | §8. Міжнародний захист прав людини
|
|
65. | §9. Роль органів внутрішніх справ у забезпеченні прав і свобод людини
|
|
66. | Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
|
|
67. | §1. Пролетарська (соціалістична) теорія демократії
|
|
68. | §2. Теорія \\"плюралістичної демократії\\"
|
|
69. | §3. Теорія елітарної демократії
|
|
70. | §4. Теорія партисипаторної демократії
|
|
71. | §5. Теорія корпоративної демократії
|
|
72. | §6. Теорія \\"комп'ютерної демократії\\"
|
|
73. | Розділ IV ТЕОРІЯ ПРАВА. Глава 13 ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ПРАВО. §1. Термін \\"право\\"
|
|
74. | §2. Походження права
|
|
75. | §3. Ознаки, що відрізняють норми права від норм поведінки в первісному суспільстві
|
|
76. | §4. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу
|
|
77. | §5. Сучасні концепції праворозуміння
|
|
78. | §6. Поняття і ознаки права
|
|
79. | §7. Сутність права
|
|
80. | §8. Принципи права
|
|
81. | §9. Функції права
|
|
82. | §10. Цінність права
|
|
83. | §11. Співвідношення права і закону
|
|
84. | §12. Співвідношення національного і міжнародного права
|
|
85. | §13. Право, економіка, політика: їх взаємозв'язок і взаємовплив
|
|
86. | Глава 14. ПРАВОВА СИСТЕМА ДЕРЖАВИ І СИСТЕМА ПРАВА. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО МАТЕРІАЛУ. §1. Поняття і структура правової системи
|
|
87. | §2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
|
|
88. | §3. Предмет і метод правового регулювання як підвалини формування системи права
|
|
89. | §4. Публічне і приватне право
|
|
90. | §5. Галузь права
|
|
91. | §6. Інститут і підгалузь права
|
|
92. | §7. Система законодавства. Співвідношення системи права і системи законодавства
|
|
93. | §8. Поняття галузі та інституту законодавства. Причини розбіжності деяких галузей права і галузей законодавства
|
|
94. | §9. Структура системи законодавства. Види галузей законодавства
|
|
95. | §10. Поняття і форми систематизації нормативно-правових актів
|
|
96. | Глава 15 НОРМИ ПРАВА У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ НОРМ. §1. Поняття, ознаки і види соціальних норм, їх співвідношення з технічними нормами
|
|
97. | §2. Норми моралі і норми права: їх зв'язок і взаємодія
|
|
98. | §3. Норми-звичаї і норми права
|
|
99. | §4. Корпоративні норми і норми права
|
|
100. | §5. Поняття і ознаки норми права
|
|
101. | §6. Види норм права
|
|
102. | §7. Спеціалізовані (нетипові) норми права
|
|
103. | §8. Структура норми права і норми-розпорядження
|
|
104. | §9. Класифікація структурних елементів норми права за ступенем визначеності та складом
|
|
105. | §10. Способи (форми) викладення норм права у статтях нормативно-правового акта
|
|
106. | Глава 16 ПРАВОТВОРЧІСТЬ. §1. Поняття правотворчості, її відмінність від законотворчості
|
|
107. | §2. Принципи і функції правотворчості
|
|
108. | §3. Стадії правотворчого процесу
|
|
109. | §4. Види і форми правотворчості держави
|
|
110. | §5. Види правотворчості громадянського суспільства
|
|
111. | §6. Судова правотворчість -особливий вид правотворчості
|
|
112. | §7. Юридичні джерела (форми) права
|
|
113. | Глава 17. ПРАВОВИЙ АКТ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР. §1. Правовий акт
|
|
114. | §2. Поняття нормативно-правового акта і його відмінність від інших правових актів
|
|
115. | §3. Види нормативно-правових актів
|
|
116. | §4. Поняття і ознаки закону
|
|
117. | §5. Законодавчий процес
|
|
118. | §6. Види законів
|
|
119. | §7. Конституція - основний закон громадянського суспільства і держави
|
|
120. | §8. Дія нормативно-правового акта в часі
|
|
121. | §9. Дія нормативно-правового акта в просторі і за колом осіб
|
|
122. | §10. Поняття підзаконного нормативно-правового акта.
|
|
123. | §11. Відомчий акт
|
|
124. | §12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади
|
|
125. | §13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації
|
|
126. | §14. Міжнародний договір
|
|
На попередню